ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 червня 2021 року Справа № 918/1177/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Кужель Є.М.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. (повний текст - 22.03.2021р.) у справі №918/1177/20 (суддя Пашкевич І.О.)
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участі представників:
арбітражний керуючий Янчук В.В., посвідчення №1384 від 28.08.2013р.;
від ОСОБА_1 - Кухарук І.М., ордер №ВК1008314 від 02.06.2021р.;
До Господарського суду Рівненської області звернулася ОСОБА_1 (боржник) із заявою б/№ від 15.12.2020р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. В даній заяві боржник зазначав про наявність прострочених зобов'язань перед кредиторами розмір яких більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, наявність обставин припинення здійснення інших планових платежів за кожним з зобов'язань упродовж двох місяців.
Ухвалою від 29.01.2021р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за її заявою, введено процедуру реструктуризації боргів та мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Янчука Володимира Володимировича, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 16.03.2021р.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 01.02.2021р., № публікації 65831.
За період від дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до дати попереднього засідання 16.03.2021р. від Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшли письмові пояснення щодо відсутності відкритих виконавчих проваджень щодо боржника.
Від керуючого реструктуризацією надійшли: письмові пояснення щодо ненадходження до арбітражного керуючого вимог кредиторів, відсутності нерухомого майна у боржника та неможливості подальшого проведення інвентаризації за відсутності відповідей на запити арбітражного керуючого, копії яких долучені до письмових пояснень; звіт арбітражного керуючого щодо перевірки декларації боржника; доповнення до звіту арбітражного керуючого щодо перевірки декларації боржника з підтверджуючими доказами.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. у справі №918/1177/20 закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ). Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Янчука Володимира Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 28.08.2013р. №1384).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№1724/21 від 21.04.2021р.).
На думку скаржника Господарським судом Рівненської області не вірно мотивовано підстави закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Апелянт зазначає, що з положень ст.ст.44, 48, 50, 58, 59 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що об'єктом процедури банкрутства (неплатоспроможності) є пасив (борги) боржника, погашення якого і відбувається в процедурах банкрутства (неплатоспроможності): санації, ліквідації (реструктуризації боргів боржника, погашення боргів боржника). Це ж саме стосується і неплатоспроможності фізичних осіб.
Саме наявність/відсутність боргу є підставою як для відкриття, так і закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Відсутність пасиву не дає право суду для подальшого руху справи, оскільки неможливо без наявності пасиву боржника перейти до стадії санації або ліквідації (реструктуризації боргів боржника, погашення боргів боржника).
Тобто, у разі незвернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника, у суду не має процесуальної можливості перейти до стадії санації або ліквідації.
Попередній Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який діяв до набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства, а саме ст.83, передбачав, що суд закриває провадження у справі про банкрутство до визнання боржника банкрутом, якщо до боржника не висунуто грошових вимог (п.8), та закриває провадження у справі після визнання боржника банкрутом, після затвердження звіту ліквідатора (п.6).
Із наведеного вище випливає, що п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства входить в протиріччя з завданням процедури банкрутства, передбаченої розділами III, IV Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки у разі незвернення кредиторів з вимогами до боржника у суду не має процесуальної можливості перейти до наступного етапу в процедурі банкрутства, що унеможливлює закриття провадження після визнання боржника банкрутом.
За таких обставин, існує колізія між п.п.5, 6 ч.1 та ч.2 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства в частині затвердження звіту ліквідатора та незвернення кредиторів з вимогами до боржника, щодо стадій провадження, де можливе таке закриття.
Так, закриття провадження у справі у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора відповідно до ст.ст.58, 65 Кодексу України з процедур банкрутства можливе лише після визнання боржника банкрутом, тоді як закриття провадження у справі у зв'язку з незверненням кредиторів з вимогами до боржника може бути лише до визнання боржника банкрутом.
З урахуванням системного тлумачення ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства, розділів II, III, IV Книги третьої Кодексу України з процедур банкрутства відповідно до якого застосовується п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства (закриття провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з тим, що до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог) можливо лише до визнання боржника банкрутом, а що стосується п.5 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства (закриття провадження, у зв'язку з затвердження звіту ліквідатора), то його застосування можливе лише після визнання боржника банкрутом.
Оскільки кредитори до боржника з грошовими вимогами не звернулися, то провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 підлягало закриттю на підставі п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства. Натомість, суд першої інстанції помилково не усунув колізію зазначених норм ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства, та закрив провадження у справі з підстав відсутності ознак неплатоспроможності, що не відповідає матеріалам справи.
Зазначає, що закриваючи провадження у справі за п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства суд повинен застосовувати наслідки, передбачені ч.4 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства.
На підставі викладеного просить суд апеляційної інстанції змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. у справі №918/1177/20 та доповнити резолютивну частину ухвали наступним: «Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню».
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. у справі №918/1177/20 залишено без руху. Встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги та надати суду відповідні докази.
29.04.2021р. (вх.№3593/21) на адресу суду від скаржника супровідним листом надійшла квитанція АТ "Ощадбанк" №9 від 29.04.2021р. про сплату судового збору у розмірі 2270,00грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2021р. поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. у справі №918/1177/20, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 02.06.2021р. об 15:00 год. (виправлення описки від 20.05.2021р.) у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 02.06.2021р. представник ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги та надав пояснення по суті справи. Просив суд апеляційної інстанції змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. у справі №918/1177/20 та доповнити резолютивну частину ухвали наступним: «Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню».
Арбітражний керуючий Янчук В.В. також підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. Просив суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. у справі №918/1177/20 задоволити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Проте, процедура банкрутства (неплатоспроможності) щодо боржника переслідує публічний та приватний інтереси. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущенні доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажі його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів.
Фізична особа Юшук О.С. звернулася до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства у зв'язку з наявною та непогашеною заборгованістю.
Отже, боржник проявив добросовісну поведінку, спрямовану на врегулювання наявної заборгованості шляхом застосування процедур банкрутства.
Відповідно ст.113 Книги ІV Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Законодавець визначив підстави для закриття провадження у справі про банкрутство у ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства, і яка застосовується відносно фізичних осіб з урахуванням Книги ІV Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до зазначених норм суд закриває провадження, зокрема, в таких випадках:
- на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), якщо затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом (п.5 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства);
- лише після визнання боржника банкрутом, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог (п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства).
З системного аналізу ст.ст.44, 48, 50, 58, 59 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що об'єктом процедури банкрутства (неплатоспроможності) є пасив (борги) боржника, погашення якого і відбувається в процедурах банкрутства (неплатоспроможності): санації, ліквідації (реструктуризації боргів боржника, погашення боргів боржника). Це ж стосується неплатоспроможності фізичних осіб.
Саме наявність/відсутність боргу є підставою як для відкриття, так і закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Відсутність пасиву не дає право суду для подальшого руху справи, оскільки неможливо без наявності пасиву боржника перейти до стадії санації або ліквідації (реструктуризації боргів боржника, погашення боргів боржника).
Тобто, у разі незвернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника, у суду не має процесуальної можливості перейти до стадії санації або ліквідації.
Слід зазначити, що попередня редакція Закону про банкрутство, а саме ст.83, передбачала, що суд закриває провадження у справі про банкрутство до визнання боржника банкрутом, якщо до боржника не висунуто грошових вимог (п.8), та закриває провадження у справі після визнання боржника банкрутом, після затвердження звіту ліквідатора (п.6).
Із наведеного вище випливає, що п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства входить в протиріччя з завданням процедури банкрутства, передбаченої розділами ІІІ, ІV Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки у разі незвернення кредиторів з вимогами до боржника у суду не має процесуальної можливості перейти до наступного етапу в процедурі банкрутства, що унеможливлює закриття провадження після визнання боржника банкрутом.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає про наявність змістовної колізії між п.п.5 та 6 ч.1 та ч.2 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства в частині затвердження звіту ліквідатора та незвернення кредиторів з вимогами до боржника, щодо стадій провадження, де можливе таке закриття.
Так, закриття провадження у справі у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора відповідно до ст.ст.58, 65 Кодексу України з процедур банкрутства можливе лише після визнання боржника банкрутом, тоді як закриття провадження у справі у зв'язку з незверненням кредиторів з вимогами до боржника може бути лише до визнання боржника банкрутом.
У зв'язку з чим, апеляційний господарський суд усуває колізію шляхом системного тлумачення ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства, розділів ІІ, ІІІ, ІV Книги третьої Кодексу України з процедур банкрутства відповідно до якого застосовується п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства (закриття провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з тим, що до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог) можливо лише до визнання боржника банкрутом, а що стосується п.5 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства (закриття провадження, у зв'язку з затвердження звіту ліквідатора), то його застосування можливе лише після визнання боржника банкрутом.
Як свідчать матеріали справи, після офіційного оприлюднення 01.02.2021р. оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 до дня проведення попереднього засідання 16.03.2021р. жодних заяв від кредиторів з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 до господарського суду не надходили. Не надходили такі заяви також до керуючого реструктуризацією Янчука В.В. Боржник також не надав відомостей про звернення до нього кредиторів з відповідними вимогами.
Колегія суддів зазначає, що суд позбавлений можливості самостійно залучати кредиторів до участі у справі.
Таким чином, оскільки кредитори до боржника з грошовими вимогами не звернулися, то провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Суд першої інстанції помилково не усунув колізію зазначених норм ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства, та закрив провадження у справі з підстав відсутності ознак неплатоспроможності, що не відповідає матеріалам справи.
У зв'язку із зазначеним, колегія суддів, змінює мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції, викладаючи її в редакції цієї постанови.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що арбітражний керуючий у судовому засіданні суду апеляційної інстанції також зазначив про необхідність закриття провадження у справі саме на підставі п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутстваз огляду на незвернення кредиторів з вимогами до боржника.
Разом з тим, закриваючи провадження у справі за п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства суд повинен застосовувати наслідки, передбачені ч.4 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч.4 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Так з матеріалів справи вбачається, відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області від 25.06.2014р. у справі №918/1954/13 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе Груп-А" до Фізичної особи-підприємця Ющук Олени Сергіївни про стягнення в сумі 217 658 грн. 86 коп. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ющук Олени Сергіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе Груп-А" 158062 грн. 80 коп. основного боргу, 25057 грн. 61 коп. пені та 3662 грн. 41 коп. судового збору. На виконання вказаного рішення видано наказ від 03.09.2014р. №918/1954/13.
Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Онищук Л.О. від 07.10.2015р. у виконавчому провадженні №48907793 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Рівненської області від 03.09.2014р. №918/1954/13.
Відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області 27.07.2017р. у справі №569/8692/16-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе Груп-А" до ОСОБА_1 про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь " Кофе Груп-А " заборгованість в сумі 118112 грн. 65 коп. та понесені судові витрати в сумі 1803 грн. 00 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 14.11.2017р. рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27.07.2017р. залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.11.2019р. у справі №569/8692/16-ц рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27.07.2017р. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 14.11.2017р. залишено без змін.
Проте, як вже було зазначено вище, ні ТОВ «Карго-Ком» (попередня назва - ТОВ «Кофе Груп-А»), ні виконавець не реалізували своє право шляхом звернення до боржника з грошовими вимогами у строк, передбачений законом.
Отже, відповідно до ч.4 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства, заборгованість ОСОБА_1 вважається погашеною, а виконавчі провадження, відкриті на виконання зазначених наказів, визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Таким чином, на підставі викладеного та відповідно до приписів ст.275, ч.ч.1,4 ст.277 ГПК України, мотивувальну частину ухвали Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. у справі №918/1177/20 слід змінити виклавши її в редакції цієї постанови.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. у справі №918/1177/20 задоволити.
Змінити ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. у справі №918/1177/20.
Доповнити резолютивну частину ухвали Господарського суду Рівненської області від 16.03.2021р. у справі №918/1177/20 наступним: «Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 07.06.2021р.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Коломис В.В.