ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 травня 2021 року Справа № 903/972/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: адвокат Метенко Т.І.
відповідача: адвокат Ворошик С.О., адвокат Масич І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" на рішення Господарського суду Волинської області, ухвалене 02.03.2021, повне рішення складено 05.03.2021, у справі № 903/972/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ"
до Приватного акціонерного товариства "Гнідавський цукровий завод"
про стягнення 13 901 982,60 грн
В грудні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ» звернулось до Господарського суду Волинської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» про стягнення 13 482614,88 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в порушення умов Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/20-09/38 від 28.09.2020, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати повної та своєчасної вартості поставленого природнього газу /т.1 а.с. 1-5/.
02.02.2021 на адресу Господарського суду Волинської області від ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» на користь ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ»:
- пеню за прострочення строків підписання/повернення акту приймання-передачі природного газу у жовтні 2020 в сумі 256 682,58 грн;
- за прострочення оплати за поставлений газ у жовтні 2020: пеню - 20 158,50 грн, інфляційні втрати - 24 741,91 грн, 3% річних - 5 039,62 грн;
- за прострочення оплати за поставлений газ у листопаді 2020: суму основної заборгованості - 12 603 405,23 грн, пеню - 169 887,00 грн, 3% річних - 42 471,75 грн, інфляційні втрати - 52 852,99 грн.
- пеню за прострочення строків підписання/повернення акту приймання-передачі природного газу у листопаді 2020 в сумі 726 743,02 грн;
- суму сплаченого позивачем судового збору /т.2 а.с. 1-21/.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/972/20, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ» до Приватного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» про стягнення 13 901 982,60 грн задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ» 10 987 255,04 грн, в т.ч.: 10 939 384,83 грн - основний борг, 18 502,64 грн - пеня, 4 625,66 грн - 3% річних, 24 741,91 грн - інфляційних втрат та 164 808,83 грн - витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що досліджуваними доказами у справі підтверджується наявність між сторонами певних правовідносин, правова кваліфікація яких вказує на ознаки правовідносин з поставки товару (природнього газу). Відповідач розрахунок за поставлений природній газ виконав не у повному обсязі, із порушенням термінів визначених умовами Договору. Отже місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості підлягають частковому задоволенню у сумі 10 939 384,83 грн, поскільки сторонами справи не було досягнуто домовленостей щодо ціни поставленого газу, викладеної у проекті Додаткової угоди №2 від 22.10.2020 на постачання природного газу у листопаді 2020, а тому не може бути задоволена позовна вимога про стягнення пені, 3% та інфляційних втрат за порушення строків розрахунків за природний газ, спожитий у листопаді 2020.
Крім цього, місцевий господарський суд дійшов висновку, що не може бути застосована відповідальність у вигляді нарахування пені, передбаченої п. 5.2 Договору поставки, за порушення строків підписання акту приймання-передачі природнього газу за листопад 2020, оскільки зі сторони відповідача не було пропущено строків визначених п. 4.3.6 Договору щодо вмотивованої відмови від їх підписання. Так само, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вимог про стягненні з відповідача пені за прострочення строків підписання/повернення акту приймання-передачі природнього газу у жовтні 2020, оскільки відповідач у відповідності до п. 4.3.6 Договору, протягом двох днів з дня отримання акта за жовтень 2020, підписав останній та направив позивачу.
Одночасно місцевим господарським судом встановлено прострочення по оплаті природнього газу за жовтень 2020, проте зазначено, що пеня та 3% річних позивачем обраховано невірно, зокрема невраховано положення ч.2 ст. 252 ЦК України, і як наслідок невірно визначено період нарахування, а тому з урахуванням перевіреного судом розрахунку позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних підлягають частковому задоволенню. Щодо розміру інфляційних втрат за невиконання зобов'язання відповідача з прострочки оплати природнього газу за жовтень 2020 по Додатковій угоді № 1, суд дійшов висновку, що заявлений розмір позивача підтверджений матеріалами справи і підлягає до задоволення /т.2 а.с. 208-217/.
Позивач ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ», не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/972/20:
- залишити в силі в частині стягнення 18 502,64 грн - пені, 4 625,66 грн - 3% річних, 24 741,91 - грн інфляційних втрат за прострочення оплати за поставлений природний газ у жовтні 2020;
- змінити в частині стягнення суми основної заборгованості за природний газ, спожитий відповідачем у листопаді 2020, а саме стягнути - 12 603 405,23 грн;
- скасувати в частині відмови у стягненні 256 682,58 грн - пені за прострочення строків підписання/повернення акту приймання-передачі природного газу у жовтні 2020 та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову;
- скасувати в частині відмови у стягненні 169 887,00 грн - пені, 42 471,75 грн - 3 % річних, 52 852,99 грн - інфляційних втрат за прострочення оплати за поставлений природний газ у листопаді 2020 та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову;
- скасувати в частині відмови у стягненні 726 743,02 грн - пені за прострочення строків підписання/повернення акту приймання-передачі природного газу у листопаді 2020 та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує:
- в порушення умов Договору, а саме строку повернення підписаного примірнику Акту приймання-передачі газу, споживачем лише 08.12.2020 з електронної пошти info@solodko.ua відправлено на електронну пошту позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 підписаний з боку ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» Акт приймання передачі природного газу в жовтні 2020, паперовий примірник якого направлений експрес-поштою та отриманий позивачем тільки 09.12.2020;
- крім порушення строків повернення акту приймання-передачі за жовтень 2020 року, відповідач здійснював розрахунки за поставку природного газу з порушенням встановлених строків;
- за попередньою усною домовленістю сторін, 28.10.2020 ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» надало на розгляд споживача проект Додаткової угоди № 2 (датований 22.10.2020) на постачання природного газу в листопаді 2020 з електронної адреси позивача (ІНФОРМАЦІЯ_3) на електронну адресу відповідача (buh@solodko.ua). Відповідно до наданого для погодження проекту Додаткової угоди № 2 до Договору плановий обсяг постачання позивачем (як діючим постачальником) у листопаді 2020 становив 2 850 тис.м.куб. Такий плановий обсяг природного газу визначено у проекті відповідної Додаткової угоди № 2 на підставі попередньої усної домовленості уповноважених представників сторін Договору. За даним проектом Додаткової угоди визначено ціну 1 тис.м.куб природного газу - 6 813,90 грн (з ПДВ);
- з дати відправлення позивачем проекту Додаткової угоди №2 та протягом усього місяця споживання природного газу (листопад 2020) зі сторони відповідача не було направлено жодних повідомлень на даний проект Додаткової угоди № 2, у тому числі щодо заперечень проти ціни, вартості, обсягів поставки та умов оплати (умови оплати були визначені ідентично умовам оплати згідно укладеної сторонами Додаткової угоди №1 від 28.09.2020 до Договору за газ на жовтень 2020). Загалом станом на дату подачі позову відповідачем сплачено кошти за поставлений йому позивачем природний газ у листопаді 2020 року на суму 4 700 000,00 грн, в т.ч. ПДВ. Сума заборгованості по оплаті згідно умов проекту Додаткової угоди №2 (станом на 02.12.2020р.) - 12 164 402,50 грн. При цьому остаточні розрахунки за спожитий газ у листопаді 2020, відповідно до п.2.6 Договору та проекту п.6 Додаткової угоди №2 повинні бути проведені споживачем на підставі фактичних обсягів споживання газу до 18.12.2020;
- на виконання умов Договору постачальником, відповідно до даних з платформи оператора ГТС (як то передбачено абз.2 п.4.3.6 Договору), після встановлення фактичних обсягів споживання у листопаді 2020 року природного газу споживачем, 07.12.2020 сформовано та надіслало відповідачу для узгодження підписаний зі свого боку Акт прийому-передачі природного газу за листопад 2020 (надалі - Акт) шляхом його надсилання з електронної адреси ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну адресу відповідача buh@solodko.ua. Крім того зазначений Акт разом із Актом звірки взаємних розрахунків направлений на адресу відповідача згідно листа від 08.12.2020 № 243-12/20 (в матеріалах справи);
- станом на дату подання позивачем позовної вимоги у даній справі, рівно як і на дату подання даної заяви: - Додаткова угода №2 відповідачем не підписана, відповідачем заборгованість за поставлений постачальником у листопаді 2020 природний газ не погашено, як за вартістю згідно умов проекту Додаткової угоди №2 (в редакції, надісланій позивачем), так і з розрахунку середньозваженої ціни реалізації природного газу у листопаді згідно даних УЕБ. При чому строк погашення (для проведення остаточних розрахунків за постачання природного газу у листопаді 2020 ) за поставлений газ чітко встановлений Договором, і підтверджується відповідачем, а саме - до 18.12.2020 включно;
- акт прийому-передачі природного газу у жовтні 2020 року на загальну вартість 16 042 661,63 грн був підписаний позивачем та отриманий відповідачем на його електронну адресу 06.11.2020. У свою чергу, відповідач повинен був підписати даний акт та повернути один екземпляр на електронну адресу позивача до 08.11.2020 включно. Натомість підписаний зі сторони споживача акт прийому-передачі природного газу за жовтень 2020 був надісланий відповідачем на електронну адресу ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» лише 08.12.2020 (що підтверджує сам відповідач згідно із листом від 10.12.2020 №532). В свою чергу, оригінал Акту приймання-передачі природного газу за жовтень 2020 (у паперовому вигляді) у 2екз. направлений позивачем на адресу відповідача 19.11.2020 та отриманий останнім 21.11.2020 (кур'єрською службою «Нова пошта»), що підтверджує також і самий відповідач в листі від 10.12.2020 №532;
- враховуючи абз.3 п.4.3.6 Договору, відповідач повинен був надіслати (повернути) такий акт на адресу позивача не пізніше 23.11.2020 включно. Натомість відповідач надіслав (повернув один підписаний екземпляр) вищевказаний акт позивачу тільки 09.12.2020, це підтверджує сам відповідач згідно із листами від 10.12.2020 №532 та від 15.12.2020 за №537. Тобто наявним є факт прострочення зі сторони відповідача строків підписання/повернення акту приймання-передачі природного газу у жовтні 2020 позивачу. Враховуючи викладене, недотримання відповідачем умов Договору щодо строків оформлення актів приймання передачі природного газу за жовтень 2020, здійснив прострочення виконання такого зобов'язання на 16 календарних днів (з 24.11.2020 по 09.12.2020 включно). Відповідно до п.5.9 Договору пеня передбачена розділом 5 Договору, нараховується за увесь період прострочення виконання зобов'язань за Договором. Отже позивачем відповідно до п.5.2 Договору нараховано пеню за таке порушення у наступному порядку: вартість фактично переданого природного газу у жовтні 2020 по Договору згідно із відповідним актом - 16 042 661,63 грн. Строк прострочення підписання/повернення акту - 16 кал.днів (з 24.11.2020 по 09.12.2020 включно). Пеня - 0,1 відсотка від вартості фактично переданого газу 16 042 661,63 грн. Отже сума пені складає: 256 682,58грн = 16 042 661,63грн х 0,1% х 16;
- судом першої інстанції хибно визначено, що обмін між сторонами Договору документами за допомогою листування на електронні адреси представників сторін з офіційними доменами їх адрес, повинен прирівнюватися до електронного документообороту, а скеровані документи є саме електронними документами в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»;
- позивач жодним чином не наголошував про визначення, скерованих ним на електронні адреси Відповідача, проектів додаткових угод, актів, рахунків на оплату офіційними електронним документами із відповідними вимогами до них, як то передбачено Законом України «Про електронні документи да електронний документообіг»;
- суд в рішенні жодним чином не намагався і не дослідив (не встановив) факту реальності електронного листування між сторонами (як зі сторони позивача, так із зі сторони відповідача). Також Господарським судом не взято до уваги та не досліджувалися докази направлення відповідачу позивачем проектів документів для погодження, зокрема, проекту акту приймання-передачі природного газу за жовтень 2020 (06.11.2020). Більше того судом вибірково відхилено (взагалі не досліджено) докази надсилання проекту акту приймання-передачі природного газу за жовтень 2020;
- суд жодним чином не спростовує докази та факт направлення позивачем рахунку на оплату газу, який надсилався позивачем електронною поштою відповідачу, який в свою чергу, здійснював оплату на підставі вказаних рахунків (як за жовтень так і за листопад 2020);
- судом не враховано і не спростовано, рівно як і не заперечується відповідачем, що надісланий позивачем, як і 06.11.2020, так і 07.12.2020 на електронну адресу відповідача проект акту за жовтень місяць 2020 був підписаний і повернутий (відправлений електронною поштою) відповідачем позивачу 08.12.2020;
- судом вірно наведено п. 4.3.6 Договору, яким передбачено, що протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу від постачальника, споживач зобов'язаний повернути один примірник оригіналу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу. При цьому суд хибно застосовує цю норму до умови надсилання позивачем відповідачу акту приймання-передачі природного газу за жовтень 2020 виключно у паперовій формі. Однак даний пункт ніяким чином прямо не визначає порядку направлення такого акту позивачем саме і виключно у паперовій формі, такого положення Договір взагалі не передбачає, він виключно визначає необхідність направлення підписаного відповідачем (як споживачем) оригіналу акту;
- судом не надано оцінки самому факту надсилання позивачем на адресу відповідача акту приймання-передачі природного газу за жовтень 2020 кур'єрською службою (ТОВ «Нова Пошта) відправленням від 19.11.2020 (врученого відповідачу 21.11.2020). У даному випадку судом першої інстанції не встановлено (не досліджено) самого факту такого направлення вказаного акту відповідачу і, відповідно його отримання/неотримання відповідачем, а спростування зводяться виключно до фіксації відсутності зазначення у такому відправленні про перелік конкретних документів - опису відправлення;
- позивачем вірно здійснено розрахунок санкцій за порушення строків підписання та направлення акту приймання-передачі природного газу, визначених п.4.3.6 Договору та розрахованих відповідно до п.5.2 Договору у сумі 256 682,58 грн. В свою чергу судом першої інстанції не досліджено належним чином фактичні обставин справи. При ухваленні оскаржуваного рішення, Господарським судом Волинської області не враховано положення Договору (зокрема, п.4.3.6, п.5.2, п.5.9);
- позивач вважає абсолютно неправомірним, необґрунтованим оскаржуване рішення в частині визначення ціни та загальної вартості природного газу, який поставлено відповідачу протягом листопада 2020, та не погоджується і хибною позицією суду першої інстанції щодо встановлення обставин справи в цій частині та не дослідження факту прострочення виконання грошового зобов'язання, стягнення санкцій;
- суд вірно встановив, що без встановлення ціни та вартості укладення договору постачання природного газу не можливе. Однак, з іншої сторони, судом не вірно зазначено, що «..Споживачу має бути надане належне повідомлення постачальника про намір змінити умови договору постачання природного газу, при цьому споживач має бути повідомлений про його право відмовитись від запропонованих змін. Таке повідомлення має бути надане споживачеві не пізніше ніж за 30 днів до запланованого набрання чинності такими змінами споживачі мають право відмовитися від договору, якщо вони не приймають нові умови, повідомлені постачальником. Однак позивачем у вказаний строк не було повідомлено відповідача про нову ціну на природний газ у листопаді 2020»;
- відповідно до умов Договору, постачання здійснюється на кожний окремий період, рівно як і визначення сторонами обсягів, ціни та загальної вартості таких поставлених обсягів (п.1.3, п.1.6, п.2.1, п.2.6 Договору). Як наслідок, зокрема умови Додаткової угоди №1 до Договору ніяким чином не могли поширюватися на наступні періоди поставки (місяці), а стосувалися виключно постачання природного газу по Договору у жовтні 2020;
- позивач обґрунтовано вважає, що наступні конклюдентні дії відповідача є фактичним узгодженням (узгодженням) укладанням в межах Договору угоди про постачання природного газу на листопад 2020 року, а саме: 1) направлення відповідачем 31.10.2020 на адресу позивача Таблиці номінацій/реномінацій планових обсягів споживання природного газу на листопад 2020 року; 2) відсутності станом на 31.10.2020 заяви відповідача про припинення постачання та виключення його з Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора ГTC у відповідному розрахунковому періоді (листопад 2020), як того вимагають положення п.7 та абз.5 п.21 Розділу II Правил постачання природного газу (повідомлення постачальника про припинення постачання за 20 календарних днів до дати припинення); 3) наступне фактичне здійснення часткової оплати позивачу за газ ресурсу саме листопада 2020 (копії платіжних доручень додаються, а також лист відповідача від 15.12.2020 №532); 4) щодобове надсилання заявок - Таблиць номінацій/реномінацій на офіційну адресу позивача відповідно до п.8.6 Договору протягом 31.10.2020 - 30.11.2020 щодо планових обсягів споживання на увесь місяць листопад 2020 з подобовою розбивкою; 5) відсутності протягом листопада 2020 року заяви про припинення постачання протягом листопада 2020;
- аналогічно зі сторони позивача вчинено наступні конклюдентні дії щодо узгодження умов та фактичного здійснення постачання природного газу відповідачу у листопаді 2020: 1) залишено (включено) відповідача в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді (листопад 2020) згідно з абз.5 п.1 та абз.4 п.19 Розділу II Правил постачання природного газу; 2) подання оператору ГТС номінацій/реномінацій на обсяги постачання природного газу, з урахуванням обсягів газу для споживача протягом листопада 2020 року, як то передбачено Главами 1-3 Розділу XI Кодексу ГТС; 3) здійснено фактичне безперебійне постачання природного газу для потреб споживача протягом листопада 2020;
- 31.10.2020 сторонами взаємними конклюдентними діями фактично узгоджено умови та порядок постачання природного газу позивачем на користь відповідача протягом листопада 2020;
- не заперечується самим відповідачем, середньозважена ціна газу місячного ресурсу розраховується шляхом ділення загальної вартості укладених на ТБ «Українська енергетична біржа» угод з урахуванням ПДВ щодо купівлі-продажу даного ресурсу на суму обсягів купівлі-продажу даного ресурсу за результатами укладених угод протягом усього періоду його продажу. Тобто узгодженою є позиція щодо формування ціни природного газу на листопад 2020 відповідно до середньозваженої ціни місячного ресурсу - листопада 2020. Враховуючи положення ч.4 ст.632 ЦК України, така ціна повинна бути визначена саме станом на дату укладання договору, якою є фактичні конклюдентні дії сторін 30 листопада 2020, які були реальними та свідчили про прийняття на себе ними прав та обов'язків по Договору щодо постачання природного газу на період протягом листопада місяця 2020 року;
- розрахунки за поставлений у листопаді 2020 природний газ відповідач (як споживач), враховуючи п. 2.6 Договору, повинен здійснити післяплатою до 18.12.2020 відповідно за фактичні обсяги спожитого газу;
- враховуючи, що сторонами, в тому числі відповідачем, який знав про середньозважені ціни природного газу станом на момент вчинення 31.10.2020 конклюдентних дій, спрямованих на постачання природного газу йому протягом листопада 2020, враховуючи імперативну норму ч.4 ст.632 ЦК України, діючий між сторонами Договір, а також спільні волові дії, які узгоджуються із положеннями ст.ст.140-142 ЦК України, ціна в межах Договору, на природний газу, який поставлявся відповідачу протягом листопада 2020 з умовами післяплати за 1 тис.м.куб із ПДВ склала 6 700,00 грн, без урахування вартості транспортування;
- доводи суду першої інстанції в частині обґрунтованості визначення ціни природного газу на листопад 2020 року на підставі наявного висновку Волинської Торгово-промислової палати В-190 від 11.02.2021 неналежними та такими, що суперечать нормам матеріального права;
- сума заборгованості відповідача за поставлений позивачем природний газ у листопаді 2020, визначена позивачем є вірною та становить: 12 603 405,23 грн = 17 303 405,23 грн (загальна вартість газу) - 4 700 000 грн (фактично здійснена відповідачем оплата), де 17 303 405,23 грн (загальна вартість газу спожитого відповідачем у листопаді 2020) = 6 863,89 грн (ціна за 1 тис.куб.м ТБ УЕБ з ПДВ + вартість транспортування) х 2 520,93227 тис.куб.м (загальний обсяг газу спожитий Відповідачем у листопаді 2020);
- отримавши 11.12.2020 акти приймання-передачі природного газу для їх оформлення, відповідача протягом двох календарних днів повинен був підписати такі акти та повернути (направити) на адресу позивача (як постачальника) один екз. вказаного акту, тобто у строк до 13.12.2020 включно;
- судом безпідставно не досліджено та не встановлено факту такої прострочки починаючи з 14.12.2020, що має наслідком, в силу положень другого речення абз.3 п.4.3.6 Договору, фактичне підписання акту та прийняття вказаного у ньому обсягу;
- судом першої інстанції не досліджено у повному обсязі та належним чином усі обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, не надано оцінку доводам сторін, зокрема позивача в частині обґрунтованості вимог щодо стягнення пені за прострочення повернення акту приймання передачі, який мав би бути підписаний зі сторони відповідача та повернутий позивачу до 13.12.2020 (включно) силу п.4.3.6 Договору.
Таким чином, на думку скаржника, наявні усі правові підстави для скасування в оскаржуваній частині рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/972/20 як такого, що прийняте без врахування усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, з невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права /т.3 а.с. 1-24/.
Ухвалою Північно-західного апеляційного від 06.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» на рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/972/20, розгляд справи призначено на 27.05.2021 об 10:00 год. /т. 3 а.с. 32-33/.
12.04.2021 ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» подало до суду відзив на апеляційну скаргу (вих.№ 168 від 09.04.2021), в якому відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги /т.3 а.с. 35-42/.
19.04.2021 позивач подав додаткові пояснення на поданий ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» відзив за вих.№ 168 від 09.04.2021 /т.3 а.с. 49-57/.
В судовому засіданні 27.05.2021 представник ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати в частині його оскарження апелянтом, а позовні вимоги позивача задоволити у повному обсязі.
Представники Приватного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просили оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 02.03.2021 у справі № 903/972/20 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд
28.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.КОМОДІТІЗ» (надалі -постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Гнідавський цукровий завод» (надалі - споживач, відповідач) укладено Договір постачання природного газу №К-ПГ-С/20-09/38 (надалі - Договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність споживача, а споживач - прийняти, спожити та оплатити на умовах цього Договору газ природний (код товару: 2711).
Згідно з п. 1.3, 2.1 Договору обсяг газу, який постачальник зобов'язується передати, а споживач прийняти, спожити та оплатити, планова ціна за 1000 мЗ та планова вартість газу для кожного розрахункового періоду - газового місяця (місяць постачання, місяць передачі, звітний місяць) - погоджується сторонами у відповідній Додатковій угоді до Договору.
Оплата вартості газу за кожен місяць постачання (звітний місяць), проводиться на умовах, зазначених у Договорі та Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.9 Договору). А остаточні розрахунки за фактично поставлений газ у газовому місяці здійснюється споживачем за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 18-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу), якщо інший строк не погоджено сторонами у відповідній Додатковій угоді до Договору (п.2.8 Договору).
Відповідно до п.1.6 Договору, обсяги газу, що визначені п. 1.3 Договору, є плановими та можуть змінюватися сторонами шляхом коригування, у тому числі впродовж поточного газового місяця виключно за наявності «Заявки на коригування планових розподілів обсягів постачання природного газу» («Заявка на коригування»), яку споживач надає постачальнику у терміни, встановлені Договором.
Відповідно до п. 3.3 Договору, передача фактичного обсягу газу за звітний місяць оформляється сторонами актом прийому-передачі газу.
Пунктом 4.3.6 Договору встановлено порядок визначення сторонами фактичного обсягу споживання, а саме: до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (газовим), споживач має надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу від постачальника споживач зобов'язаний повернути один примірник оригіналу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу. У разі не повернення споживачем переданого йому постачальником акту прийому-передачі газу (фактично переданого газу), або відсутності вмотивованої відмови споживача від підписання відповідного акту у цей же строк, такий акт вважається підписаним, а газ переданий споживачу.
За порушення сторонами умов п.3.3 та/або п.4.1.3 та/або п.4.3.6 Договору відповідно, а саме, за ухилення від підписання та/або надання відповідній стороні Актів приймання-передач і газу у передбачені Договором строки, - винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі 0,1% від вартості фактично переданого газу за кожний день такого прострочення (п.5.2 Договору).
Відповідно до п. 5.3 Договору, за порушення грошових зобов'язань (умов та строків розрахунків) згідно Договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, - пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу.
За порушення споживачем грошових зобов'язань за Договором (п. 4.3.3 та/або п. 4.3,12 та/або п.4.3.13 Договору), постачальник має право зменшити обсяг поставки газу до рівня фактичних платежів, або не передавати/припинити газ споживачу, або розірвати Договір в односторонньому порядку і, відповідно, повернути споживачу суму перерахованих ним коштів в рахунок оплата обсягу газу, за виключенням нарахованих постачальником господарських санкцій (п. 5.4 Договору).
Згідно з п. 8.5-8.6 Договору, сторони використовують для обміну податковими накладними програмне забезпеченій «М.E.DoclS», а також сторони повинні забезпечити доступ до мережі Інтернет.
Всі повідомлення, заявки, графіки, які стосуються інформації щодобового та місячного балансування, їх коригування, вважаються наданими споживачем належним чином, якщо вони оформленні уповноваженими особами споживача та:
- передані в оригіналі постачальнику під розпис та/або
- надіслані уповноваженими особами споживача електронною поштою на адреси уповноважених осіб постачальника.
- уповноваженими особами постачальника є:
(ПІБ): Андрєєвська Ольга Ігорівна, тел.: НОМЕР_1 , e-mail: 24@u-commodlties.com ;
- уповноваженими особами споживача є: ________ /т.1 а.с. 6-9/.
28.09.2020 між ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» та ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (надалі - Додаткова угода № 1), за умовами якої сторони визначили плановий обсяг природного газу 2850,000/тис.м3 для поставки у період жовтня 2020 за ціною 5 813,94 грн - за 1000 м3 природного газу загальною вартістю 16 569 729,00 грн з ПДВ.
Зазначеною Додатковою угодою № 1 встановлено наступний порядок оплати (п.4 Додаткової угоди №1):
- 30% від вартості планових обсягів газу - по 10 жовтня 2020;
- 30% від вартості планових обсягів газу - по 20 жовтня 2020;
- 30% від вартості планових обсягів газу - по 30 жовтня 2020.
Остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюється споживачем з постачальником за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 18 числа місяця наступного за газовим місяцем (п. 6 Додаткової угоди № 1).
Для оплати планових обсягів поставленого природного газу в жовтні 2020 на суму 16 569 729 грн, позивачем підписано та скріплено печаткою рахунок на сплату від 08.10.2020 №К-ПГ-С/20-09/38-1020 /т.1 а.с. 14/.
31.10.2020 сторонами підписано акт приймання-передачі природного газу, у відповідності до якого фактичний обсяг газу, спожитого відповідачем в жовтні 2020, становив 2758,18285 тис.мЗ, загальна вартість якого - 16 042 661,63 грн /т. 1 а.с. 24/.
Судом враховується, що взаємні зобов'язання сторін за Додатковою угодою № 1 від 28.09.2020 до Договору поставки виконано повністю, зокрема, позивачем здійснено поставку природного газу в обсязі 2758,18285 тис.куб.м, а відповідачем сплачено позивачу повну вартість спожитого у жовтні 2020 природного газу на загальну суму 16 042 661,63 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 27001 від 09.10.2020 на суму 8 900 493,44 грн, № 27342 від 26.10.2020 на суму 725 000,00 грн, № 27357 від 27.10.2020 на суму 316 344,40 грн, № 27605 від 10.11.2020 на суму 4 900 000,00 грн, № 27645 від 11.11.2020 на суму 1 200 823,79 грн /т.1 а.с.54-58/.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач доводить, що зі сторони відповідача є факт прострочення платежів по Додатковій угоді № 1 та просить стягнути з відповідача 5 039,62 грн 3% річних, 24 741,91 грн інфляційних втрат та 20 158,50 грн пені згідно з доданим розрахунком /т. 1 а.с. 22/.
Місцевий господарський суд, перевіривши методику та правильність розрахунків позивача щодо нарахування 3% річних та пені, ураховуючи положень ч.2 ст. 252 ЦК України встановив помилку у визначенні позивачем днів прострочення зобов'язання з оплати поставленого газу у жовтні 2020, а тому із обрахунком заявленої до стягнення пені та 3% річних погодився частково.
Щодо розрахунку пені.
- за період з 21.10.2020 по 25.10.2020 на суму 1 041 343,96 грн розмір пені становить 1 707,12 грн;
- за період з 26.10.2020 по 26.10.2020 на суму 316 343,96 грн розмір пені становить 103,73 грн;
- за період з 31.10.2020 по 09.11.2020 на суму 4 970 918,70 грн розмір пені 16 298,09 грн;
- за період з 10.11.2020 по 10.11.2020 на суму 1 200 824,23 грн розмір пені становить 393,71 грн.
Щодо нарахування 3% річних.
- за період з 21.10.2020 по 25.10.2020 на суму 1 041 343,96 грн розмір 3% річних становить 426,78 грн;
- за період з 26.10.2020 по 26.10.2020 на суму 316 343,96 грн розмір 3% річних становить 25,93 грн;
- за період з 31.10.2020 по 09.11.2020 на суму 4 970 918,70 грн розмір 3% річних становить 4 074,52 грн;
- за період з 10.11.2020 по 10.11.2020 на суму 1 200 824,23 грн розмір 3% річних становить 98,43 грн.
Отже судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення 4 625,66 грн 3% річних та 18 502,64 грн пені, в частині стягнення 1 655,86 грн пені та 413,96 грн 3% річних - відмовлено, як безпідставно нараховані.
Щодо позовних вимог про стягнення 24 741,91 грн інфляційних втрат за порушення відповідачем зобов'язання зі своєчасної оплати переданого газу у жовтні 2020.
Місцевий господарський суд вірно врахував встановлені обставини та умови укладеної Додаткової Угоди №1 до Договору та, перевіривши наданий позивачем розрахунок, дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення 24 741,91 грн інфляційних втрат за прострочення оплати за поставлений газ у жовтні 2020.
Апелянтом рішення Господарського суду Волинської області в частині стягнення 18 502,64 грн пені, 4 625,66 грн 3% річних та 24 741,91 грн інфляційних втрат не оскаржується.
Відповідно ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Враховуючи вищевикладене, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд в даному випадку переглядає рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/972/20 лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ».
Згідно із ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору постачання природного газу №К-ПГ-С/20-09/38 від 28.09.2020, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до п.4.3.6 Договору, споживач зобов'язаний протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі від постачальника повернути один примірник оригіналу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу. У разі не повернення споживачем переданого йому постачальником акту прийому-передачі газу або відсутності вмотивованої відмови споживача від підписання відповідного акту у цей же строк, такий акт вважається підписаним, а газ переданий споживачу.
Пунктом 5.2 Договору сторони погодили відповідальність за порушення умов п.3.3 та/або п. 4.1.3 та/або п. 4.3.6 Договору відповідно, а саме за ухилення від підписання та/або надання відповідній стороні Актів приймання-передачі газу у передбачені Договором строки винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі 0,1 % від вартості переданого газу за кожний день такого прострочення.
Позивач стверджує, Акт прийому-передачі природного газу у жовтні 2020 року на загальну вартість 16 042 661,63 грн підписаний позивачем та отриманий відповідачем на його електронну адресу 06.11.2020.
Позивач вважає, що відповідач повинен був підписати даний акт та повернути один екземпляр на електронну адресу позивача до 08.11.2020 включно.
Натомість підписаний зі сторони споживача акт прийому-передачі природного газу за жовтень 2020 надісланий відповідачем на електронну адресу ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» лише 08.12.2020.
Оригінал Акту приймання-передачі природного газу за жовтень 2020 (у паперовому вигляді) у 2 екземплярах направлений позивачем на адресу відповідача надісланий 19.11.2020 та отриманий останнім 21.11.2020 (кур'єрською службою «Нова пошта»). У зв'язку із цим, враховуючи абз.3 п.4.3.6 Договору, відповідач повинен був надіслати (повернути) такий акт на адресу позивача не пізніше 23.11.2020 включно.
Натомість, відповідач надіслав (повернув один підписаний екземпляр) вищевказаний акт позивачу тільки 09.12.2020.
Наявним є факт прострочення зі сторони відповідача строків підписання/повернення акту приймання-передачі природного газу у жовтні 2020 позивачу.
Позивач стверджує, що відповідач, недотримавши умови Договору щодо строків оформлення актів приймання-передачі природного газу за жовтень 2020, здійснив прострочення виконання такого зобов'язання на 16 календарних днів (з 24.11.2020 по 09.12.2020 включно).
Відповідно до п.5.9 Договору, пеня передбачена розділом 5 Договору, нараховується за увесь період прострочення виконання зобов'язань за Договором.
Позивачем на підставі п.5.2 Договору нараховано пеню за таке порушення у розмірі 256 682,58 грн = 16 042 661,63 грн х 0,1 % х16, де
- 16 042 661,63 грн - вартість фактично переданого природного газу у жовтні 2020 по Договору згідно з відповідним актом.
0,1 % - розмір пені, встановлений Договором,
16 - кількість календарних днів (з 24.11.2020 по 09.12.2020 включно) прострочення підписання/повернення акту.
Суд першої інстанції вірно врахував, що на відносини, які виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
За змістом ст. 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб'єктами електронного документообігу. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження. У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.
Такі обставини унеможливлюють ідентифікацію відправника та отримувача повідомлення, а зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18, від 28.12.2019 у справі № 922/788/19, від 15.04.2021 у справі № 910/8554/20.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Проте позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, хто саме відправляв та хто отримував електронні листи, а також зміст вкладених до них файлів, на які позивач здійснив посилання у даній справі, як на доказ отримання відповідачем акту приймання-передачі газу за жовтень 2020 року.
Отже судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що подані позивачем до суду скріншоти, з огляду на положення ст. 96 ГПК України, не дають змоги встановити обставини, що мають значення для справи, а роздруківки електронної переписки не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні ч. 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, а тому останні не можуть бути враховані як належні докази у даній справі та підлягають відхиленню судом.
Окрім того, судом враховано, що Договір поставки, укладений між сторонами, не містить умов щодо можливості електронного листування під час його виконання, а також щодо погодження між сторонами відповідних адрес для електронного листування та переліку осіб, уповноважених вести зазначене листування.
Пунктом 8.6 Договору поставки передбачено можливість надсилання лише повідомлень, заявок, графіків, які стосуються інформації щодобового та місячного балансування, їх коригування. У цьому ж пункті зазначено уповноважену особу на таке листування зі сторони постачальника: Андрєєвська Ольга Ігорівна та електронну адресу: 24@u-commodities.com ; уповноважену особу споживача та його електронну адресу не узгоджено.
Натомість надані позивачем скріншоти містять зовсім інші електронні адреси та осіб.
Між позивачем і відповідачем не було договірної домовленості про ведення ділової переписки та відправлення договорів, додаткових угод, актів приймання-передачі на конкретні електронні адреси, у договорі відсутня офіційна електронна адреса, що вказувалася б відповідачем для офіційного листування.
Разом з тим у своїй позовні заяві та наведених обґрунтування апеляційної скарги позивач доводить, що Акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2020 був направлений на адресу ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" 19.11.2020, про що свідчить експрес-накладна кур'єрської служби "Нова пошта" /т.1 а.с. 33/.
Проте посилання позивача на експрес-накладні кур'єрської служби "Нова пошта", як на доказ надсилання та отримання відповідних документів, судом не береться до уваги, оскільки вони не містять опису направлених документів. Апеляційний суд відзначає, що зі змісту поданого позивачем доказу неможливо встановити, що саме Акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2020 був направлений позивачем, а тому і підтвердження виконання умов п.4.3.6 Договору щодо направлення акту зі сторони ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" відсутнє.
07.12.2020 позивач супровідним листом № 242-12/20 надіслав відповідачу акт приймання-передачі природного газу у жовтні 2020 /т. 1 а.с. 37-38/.
09.12.2020 ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" надіслало/повернуло на адресу позивача підписаний акт приймання-передачі природного газу у жовтні 2020 року, що визнається сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Таким чином, дослідивши обставини справи в їх сукупності, апеляційний суд констатує, що відповідач належним чином здійснив виконання свого зобов'язання передбаченого умовами п. 4.3.6 Договору, зокрема, підписав одержаний 07.12.2020 від позивача акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2020, та переслав його у межах визначеного Договором строку, а саме протягом двох днів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено порушення відповідачем зобов'язань, визначених п. 4.3.6 Договору (прострочення строків підписання/повернення акту приймання-передачі природнього газу у жовтні 2020), тому відсутні підстави для стягнення з ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" нарахованої згідно з п. 5.2 Договору пені у сумі 256 682,58 грн.
Щодо вимог про стягнення 12 603 405,23 грн (основної заборгованості) за поставлений природній газ у листопаді 2020, пені в розмірі 169 887,00 грн, 3% річних в розмірі 42 471,75 грн та інфляційних втрат у розмірі 52 852,99 грн, у зв'язку із допущеним простроченням оплати поставленого газу.
Як слідує з доводів ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ", викладених у позовні заяві та в апеляційні скарзі, за попередньою усною домовленістю сторін 28.10.2020 ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" надало на розгляд споживача (ПрАТ "Гнідавський цукровий завод") проект Додаткової угоди №2 (датований 22.10.2020) на постачання природного газу в листопаді 2020 з електронної адреси позивача (ІНФОРМАЦІЯ_3) на електронну адресу відповідача (buh@solodko.ua ).
Відповідно до наданого для погодження проекту Додаткової угоди № 2 до Договору, плановий обсяг постачання позивачем газу (як діючим постачальником) у листопаді 2020 року становив 2850 тис.мЗ .
Такий плановий обсяг природного газу визначено у проекті відповідної Додаткової угоди №2 на підставі попередньої усної домовленості уповноважених представників сторін Договору.
За даним проектом Додаткової угоди №2 визначено ціну 1 тис.мЗ природного газу - 6813,90 грн. (з ПДВ).
Як стверджує позивач, після усного погодження між постачальником та споживачем умов Додаткової угоди №2, позивачем 30.10.2020 підготовлено та направлено з електронної адреси ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" (ІНФОРМАЦІЯ_3) на електронну адресу відповідача (buh@solodko.ua) скорегований проект Додаткової угоди №2. За даним проектом планові обсяги поставки природного газу відповідачу в листопаді 2020 склали 2750 тис.мЗ.
При цьому ціна природного газу за 1 тис.мЗ не змінена та становила 6 813,90 грн (з ПДВ).
В свою чергу відповідно до п.3 проекту Додаткової угоди № 2 до Договору загальна вартість природного газу, у зв'язку із зменшенням загального планового обсягу на 100 тис.куб.З, склала 18 738 225,00 грн. (з ПДВ).
За п. 4 проекту Додаткової угоди №2 до Договору оплата планової вартості газу по цій Додатковій угоді повинна була здійснюватися у наступному порядку:
- 30% - в сумі 5 621 467,50 грн - по 10 листопада 2020;
- 30% - в сумі 5 621 467,50 грн - по 20 листопада 2020;
- 30% - в сумі 5 621 467,50 грн - по 30 листопада 2020;
Відповідно до п.2.6 Договору та п.6 проекту Додаткової угоди №2 остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється - до 18 грудня 2020.
31.10.2020 відповідач ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" з електронної адреси (ІНФОРМАЦІЯ_5) на електронну адресу позивача ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" (24@u-commodities.com) направлено заявку - Таблиця номінацій/реномінацій із визначеним плановим обсягом споживання природного газу у розмірі 2 750 тис.мЗ та із зазначеним планових подобових обсягів споживання у листопаді 2020 року споживачем природного газу.
Апеляційний суд приймає до уваги, що такий порядок, а саме можливості надсилання споживачем заявок, графіків поставки, подобового та місячного балансування повністю узгоджується із п.8.6 Договору, згідно із яким всі повідомлення, заявки, графіки, які стосуються інформації щодобового та місячного балансування, їх коригування, вважаються наданими споживачем належним чином, якщо вони оформлені уповноваженими особами споживача та надіслані уповноваженими особами споживача електронною поштою на адреси уповноважених осіб постачальника. Уповноваженою особою постачальника в Договорі визначено Андрєєвську Ольгу Ігорівну, електронна адреса 24@u-commodities.com . Уповноважена особа споживача та його електронна адреса не узгоджені.
Так інформацією з платформи оператора газотранспортної системи (ТОВ "Оператор ГТС", надалі - оператор ГТС) відповідно до поданих номінацій підтверджується факт того, що постачальник для споживача у листопаді 2020 почав здійснювати фактичне постачання природного газу відповідно до умов Договору, діючих Кодексу газотранспортної системи (Кодекс ГТС) та Правил постачання природного газу (Правила), які затверджені постановами Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Постачання газу здійснювалося відповідно до поданих споживачем заявок - згідно подобових обсягів споживання у листопаді 2020 та з урахування щоденних скоригованих даних (заявок) споживача щодо обсягів поставки природного газу (таблиці номінацій/реномінацій) у період з 01.11 по 30.11.2020 включно.
За твердженням позивача, з дати відправлення ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" проекту Додаткової угоди №2 та протягом усього місяця споживання природного газу (листопад 2020 року) зі сторони ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" не було направлено жодних повідомлень на даний проект Додаткової угоди № 2, у тому числі щодо заперечень проти ціни, вартості, обсягів поставки та умов оплати (умови оплати були визначені ідентично умовам оплати згідно укладеної сторонами Додаткової угоди №1 від 28.09.2020 до Договору за газ на жовтень 2020).
У свою чергу, для оплати планових обсягів природного газу за листопад 2020 по Договору (згідно із вартістю, визначеною відповідно до проекту Додаткової угоди №2) ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" 05.11.2020 надіслало з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну адресу ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" buh@solodko.ua рахунок на сплату від 05.11.2020 № К-ПГ-С/20-09/38-1120 про оплату планового обсягу природного газу за листопад 2020 на суму 18 738 225,00 грн /т.1 а.с. 24/.
Дана сума розрахована із планового обсягу споживання природного газу за листопад 2020 року у розмірі 2750 тис.мЗ (який сформований та поданий безпосередньо відповідачем, як споживачем) за ціною 1тис.мЗ - 6 813,90 грн (з ПДВ):
18 738 225,00 грн = 6 813,90 грн х 2 750 тис.мЗ
Позивач вважає, що відповідач не дотримуючись строків розрахунків, за проектом Додаткової угоди №2, та виставленого позивачем рахунку від 05.11.2020 № К-ПГ-С/20-09/38-1120 в оплату поставки газу листопада здійснив такі платежі:
13.11.2020 - 1 200 000,00 грн згідно із платіжним дорученням № 27700;
19.11.2020 - 2 000 000,00 грн згідно із платіжним дорученням № 27756;
20.11.2020 - 1 000 000,00 грн згідно із платіжним дорученням № 33;
24.11.2020 - 500 000,00 грн згідно із платіжним дорученням № 60 /т.1, а.с.59-62/.
Отже станом на дату подачі позову ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" сплачено кошти за поставлений йому ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" природний газ у листопаді 2020 на суму 4 700 000,00 грн в т.ч. ПДВ.
В подальшому, як стверджує ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ", враховуючи не оформлення належним чином (не підписано та не скріплено печаткою) ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" Додаткової угоди №2 до Договору, 19.11.2020 направив на адресу споживача два примірника підписаної зі сторони ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" вказаної Додаткової угоди №2 та акт приймання передачі природного газу за жовтень 2020 року у 2-екз. (в оригіналі в паперовому вигляді) кур'єрською службою "Нова пошта" (експрес-накладна № 20150306251816), які отримані ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" 20.11.2020 року /т.1, а с.33/.
Проте посилання позивачем на експрес-накладні кур'єрської служби "Нова пошта", як на доказ надсилання та отримання відповідних документів, судом не береться до уваги, оскільки вони не містять опису направлених документів. Отже зі змісту вказаної накладної неможливо встанови документи, які направлялись позивачем.
07.12.2020 ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" звернулося до ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" із листом-вимогою №118-12/12 від 04.12.2020, зокрема, про підписання та повернення одного екземпляру Додаткової угоди №2 до Договору /т.1 а.с. 39/ та акту приймання-передачі природного газу за жовтень 2020. Також ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" вимагало від ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" у строк до 08.12.2020 погасити заборгованість за плановий обсяг природного газу листопада 2020 відповідно до умов Додаткової угоди №2 у сумі 12 164 402,50 грн /т.1, а.с.34-35/.
07.12.2020 ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" надіслало на адресу ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" лист № 242-12/20 від 07.12.2020, до якого додано проект Додаткової угоди №2 до Договору (у 2-х оригінальних екз.) для підписання відповідачем та повернення одного екземпляру позивачу /т.1 а.с. 37-38/.
На виконання умов Договору ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ", відповідно до даних з платформи оператора ГТС (як то передбачено абз.2 п.4.3.6 Договору), після встановлення фактичних обсягів споживання у листопаді 2020 природного газу споживачем ПрАТ "Гнідавський цукровий завод", 07.12.2020 сформовано та надіслало відповідачу для узгодження підписаний зі свого боку Акт прийому-передачі природного газу за листопад 2020 (надалі - Акт) шляхом його надсилання з електронної адреси ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну адресу ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" buh@solodko.ua.
Одночасно зазначений Акт разом із Актом звірки взаємних розрахунків направлений на адресу ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" згідно з листом від 08.12.2020 №243-12/20 /т.1 а.с.41-46/.
У зв'язку із порушенням ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" строків оплати за поставлений природний газ, ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ", керуючись Главою 7 Розділу IV Кодексу газорозподільних систем (Кодекс ГРМ), затвердженого Постановою НКРЕКП та Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам (крім населення), затвердженого Постановою КМУ від 08.12.2006 №1687, 09.12.2020 надіслав Повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №1 від 09.12.2020 та супровідний лист від 09.12.2020 №376-12/20 /т.1 а.с.47-50/.
ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" у листі "Про розгляд вимоги" №532 від 10.12.2020 зазначив, що плановий обсяг споживання природного газу по Договору на листопад 2020 в обсязі 2 750тис.м.З; підтвердив проведення оплати за газ звітного місяця - листопада 2020 на суму 4 700 000,00 грн згідно із рахунком ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" від 05.11.2020. № К-ПГ-С/20-09/38-1120.
Заперечив проти розрахунку ціни та загальної вартості природного газу відповідно до умов Додаткової угоди №2; заперечив проти узгодження порядку розрахунку відповідно до проекту Додаткової угоди №2. При цьому, визнав діючою умову Договору щодо дати проведення остаточних розрахунків за звітний місяць поставки газу - листопад 2020, а саме - до 18.12.2020.
Запропонував узгодити ціну в межах середньозваженої ціни реалізації природного газу відповідно до даних ТБ "Українська Енергетична біржа" /т.1 а.с. 51-53/.
В подальшому, ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" у листі від 15.12.2020 № 537 зазначив, що відповідачем підписано акт приймання-передачі природного від 31.10.2020 (за газовий місяць жовтень 2020 року), проте останній відмовляється від підписання акту приймання-передачі природного газу від 30.11.2020 за звітний місяць постачання природного газу - листопад 2020. Підставою цього є, з однієї сторони погодження фактичних обсягів споживання газу, а з іншої - непогодження умов Додаткової угоди №2 щодо ціни та розрахунку загальної вартості спожитого у листопаді 2020 природного газу у межах діючого Договору. ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" визначило свою позицію щодо можливого порядку визначення ціни природного газу за даними УЕБ, плюс вартість послуг транспортування (вартість замовлення постачальником потужності) /т.2 а.с. 152-158/.
У відповідь на лист від 15.12.2020 №537, ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" направило на адресу ПрАТ "Гнідавський цукровий завод" письмову відповідь (лист №29.12.2020. №257/03-12/20), у якому позивач зазначив про недобросовісні дії споживача в частині порядку та умов здійснення постачання (споживання) природного газу щодо не узгодження Додаткової угоди №2 та, відповідно, не погодження останнім ціни, загальної вартості та умов оплати природного газу листопада 2020. Крім того, позивачем наголошено на порушенні відповідачем умов Договору (п.4.3.7.) щодо обов'язковості підписання надісланого постачальником акту звірки взаємних розрахунків по Договору. Такий стан речей негативно впливає на забезпечення зі сторони позивача належного ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" /т.2 а.с. 159-161/.
Докази надіслання зазначеної відповіді ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" у матеріалах справи відсутні.
Позивач, як на підставу своїх вимог, посилається на укладену (узгоджену) між сторонами Додаткову угоду № 2 до Договору поставки (зокрема визначену сторонами правочину ціну та обсяги поставленого газу у листопаді 2020) та акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2020.
Разом з тим відповідач наполягає, що дані документи (Додаткову угоду №2 до Договору поставки та акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2020) він не підписував та не укладав через неузгодженість ціни та розрахунків за поставлений газ у листопаді 2020. При цьому відповідач не заперечує факт узгодження обсягів споживання газу та його споживання у листопаді 2020 та наголошує, що зважаючи на неузгодженість договірної ціни на газ, остання має визначатися, зокрема із звичайних цін, що склались на аналогічні товари на момент укладення Договору.
Частиною 1 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Стаття 180 ГК України визначає істотні умови господарського договору. Відповідно до положень цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках (ч. 1 ч. 2 ст. 181 ГК України).
Отже з наведеного слід дійти висновку, що єдиною підставою для поставки ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" природнього газу у листопаді 2020 за визначеною позивачем ціною є Договір, укладений із відповідачем у встановленому порядку.
Проте матеріалами справи встановлено, що між позивачем та відповідачем Додаткова угода №2 до Договору поставки (із запропонованою ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" ціною на газ у листопаді 2020), у формі єдиного документу, підписаного та скріпленого печатками сторін, укладена не була. Вказана обставина не заперечується й сторонами у справі.
Таким чином, будь-які посилання позивача на визначення сторонами ціни за газ, поставлений у листопаді 2020, згідно з умовами Додаткової угоди № 2 до Договору поставки в обґрунтування позову є безпідставними.
Крім того твердження ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" про те, що пропозиція позивача про визначення ціни газу була узгоджена відповідачем на момент подання ним заявки на поставку природного газу у листопаді 2020 року (31.10.2020), судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки вказана заявка визначає лише плановий обсяг споживання газу у поточному місяці з подобовим розподілом його споживання та не містить жодної цінової інформації. Позивач безпідставно ставить в залежність визначення ціни газу від дати подання відповідачем заявки на обсяг газу.
В той же час, позивач не взяв до уваги, що направлений ним проект Додаткової угоди №2 до Договору поставки містить дату складання документа - 22.10.2020, а тому зафіксована в ньому ціна та вартість природного газу не відповідала ні рівню цін станом на 30-31.10.2020, ні рівню середньозваженої ціни газу місячного ресурсу за даними Товарної біржі "Українська енергетична біржа".
Також колегія суддів не може погодитись із твердження позивача що формування ціни за газ на листопад 2020 ним здійснювалось відповідно до середньозваженої ціни місячного ресурсу - листопада 2020.
Апеляційний суд вважає, що позивачем не доведено, які критерії визначення ТОВ "Ю.КОМОДІТІЗ" договірної ціни на природний газ у листопаді 2020, а також відсутність єдиного механізму ціноутворення на природний газ викликають лише сумнів у їх прозорості і обґрунтованості та є проявом як непослідовності у своїх діях, так і недобросовісної поведінки по відношенню до своїх контрагентів.
Отже, враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вартість спожитого у листопаді 2020 природного газу, необхідно здійснити, виходячи з середньозваженої ціни газу місячного ресурсу листопада 2020, яка становить 6039,92 грн. за тис. куб.м, з ПДВ за умовами післяплати, зважаючи на наступне.
У відповідності до Висновку за результатами цінового моніторингу В-190 від 11.02.2021, складеного експертом Волинської торгово-промислової палати Дзятко М.А., середньозважена ціна газу місячного ресурсу листопада 2020 становить 6039,92 грн за тис. куб.м, з ПДВ за умовами післяплати. Крім того, за результатами дослідження експертом встановлено, що протягом листопада 2020 ціни на природний газ мали тенденцію до зниження /т.2 а.с. 184/.
Вказана вище ціна природного газу підтверджується також інформацією, отриманою на офіційному сайті Товарна біржа "Українська енергетична біржа" https://www.ueex.com.ua/ /т.2, а.с.185-189/.
Окрім того, згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті ДП "Держзовнішінформ" зазначено: "За результатами електронних біржових торгів на ТБ "Українська енергетична біржа", природній газ подешевшав у листопаді 2020. Середньозважені ціни на природний газ ресурсу листопада 2020 впали за місяць на 8%."
У своєму листі №3304-04/54265-06 від 11.12.2018 "Щодо розрахунку ціни на природний газ" Мінекономрозвитку наголошує на тому, що "інформація про котирування, може надаватися суб'єктами, як безпосередньо міжнародними агентствами так і наприклад ДП "Держзовнішінформ", Торгово-промисловою палатою України та іншими суб'єктами, які володіють інформацією про котирування".
Враховуючи зазначену позицію сторін, апеляційний суд зазначає, що застосування середньозваженої ціни саме за підсумками місяця буде справедливим підходом для встановлення рівня звичайних цін на природний газ у конкретний період часу його споживання.
Таким чином, зміст наведених вище документів (щодо визначення середньозваженої ціни на газ листопада, яка складає 6039,2 грн) надає суду можливість провести перерахунок вартості спожитого відповідачем у листопаді 2020 природнього газу, який становить:
обсяг природного газу - 2 520,93227 тис. м. куб.;
ціна природного газу - 6 039,92 грн з ПДВ за тис. м. куб. (за умовами післяплати);
тариф на транспортування природного газу - 163,89 грн з ПДВ та коефіцієнтом 1,1 за кожну тис.м.куб. природного газу;
ціна природного газу з тарифом на транспортування - 6 203,81 грн з ПДВ (15 639 384,83 грн = 2 520,93227 х 6 203,81)
Отже розмір основної заборгованості становить:
10 939 384,83 грн = 15 639 384,83 грн - 4 700 000,00 грн (вартість оплаченого відповідачем газу).
За таких обстави, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що в задоволенні вимог у частині стягнення основного боргу в сумі 1 664 020,40 грн - слід відмовити за безпідставністю.
Оскільки позивачем не доведено наявність у відповідача основного боргу в заявленій сумі позову, а саме у розмірі 12 603 405,23 грн, а також погодження умов порядку проведення оплат запропонованих в Додатковій угоді №2, згідно з якими позивач здійснив подальший розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, то відповідно суд обмежений здійснювати обрахунок у вільному порядку на невірно визначену суму основного боргу та строків виникнення зобов'язання, а тому в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 169 887 грн пені, 3% річних у сумі 42 471,75 грн та 52 852,99 грн інфляційних втрат слід відмовити, як невірно визначених позивачем.
Щодо позовних вимог про стягнення 726 743,02 грн пені за прострочення строків підписання/повернення акту приймання-передачі природнього газу у листопаді 2020, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до умов п. 4.3.6 Договору, споживач зобов'язаний протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі від постачальника повернути один примірник оригіналу підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу. У разі не повернення споживачем переданого йому постачальником акту прийому-передачі газу або відсутності вмотивованої відмови споживача від підписання відповідного акту у цей же строк, такий акт вважається підписаним, а газ переданий споживачу.
Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили відповідальність сторін за порушення умов п.3.3 та/або 4.1.3 та/або 4.3.6 Договору відповідно, а саме, за ухилення від підписання та/або надання відповідній стороні Актів приймання-передачі газу у передбачені Договором строки, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі 0,1% від вартості переданого газу за кожний день такого прострочення.
Позивач стверджує, що проект Акту прийому-передачі природного газу за листопад 2020 року на загальну вартість 17 200 011,70 грн був отриманий відповідачем на його електронну адресу 07.12.2020 (з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронні адреси відповідача buh@solodko.ua та pravo@solodko.ua ).
В свою чергу, як встановлено судовою колегією, оригінал акту приймання-передачі природного газу за листопад 2020 (у паперовому вигляді) у 2 екз. направлений ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» на адресу ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» 08.12.2020, що підтверджується супровідним листом від 08.12.2020 за № 243-12/20 /т.1, а.с. 41, 44-46/. Докази отримання (з визначенням дати отримання) оригіналів акту відповідачем позивач не надав, зокрема, роздруківку з веб-сайту Укрпошта.
15.12.2020 ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» надіслав на адресу ТОВ «Ю.КОМОДІТІЗ» лист №537 «Про розгляд актів та додаткових угод», в якому зазначив причини відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу за листопад 2020 у зв'язку з непогодженням умов ціни та розрахунків загальної вартості спожитого у листопаді 2020 /т.1 а.с.104-107/.
Враховуючи відсутність належних доказів отримання відповідачем акту позивача за листопад 2020, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що зі сторони відповідача не було допущено ні строків повернення актів, ні строків надання мотивованої відмови від їх підписання, а тому правові підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 5.2 Договору поставки, у сумі 726 743,02 грн - відсутні.
Відповідно до ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що доводи та заперечення апелянта, які викладені в апеляційній скарзі були також відображені останнім у позовній заяві та належним чином дослідженні місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому не можуть бути підставою для його скасування та відхиляються як необґрунтовані.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/972/20 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладається на позивача.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.КОМОДІТІЗ" на рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/972/20 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Волинської області від 02.03.2021 у справі № 903/972/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 903/972/20 повернути Господарському суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "04" червня 2021 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Павлюк І.Ю.