вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" травня 2021 р. Справа№ 910/11355/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Дідиченко М.А.
при секретарі судового засідання Підтикан К.Г.,
за участю представників:
від позивача - Сахнов Д.А., довіреність від 26.08.2020 №6;
від відповідача - Андишула А.М., довіреність від 31.12.2020 №56-Д;
від третіх осіб - представники не прибули,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №910/11355/20 (суддя Ващенко Т.М., повний текст складено - 22.02.2021) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" до Державного підприємства "Гарантований Покупець", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 2 293 124,35 грн.
ВСТАНОВИВ наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 2.293.124,35 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати вартості переданої у червні 2020 року електроенергії за Договором № 15625/01.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі № 910/11355/20 позов задоволено; стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" заборгованість у розмірі 2 293 124,35 грн. та судовий збір у розмірі 34 396,87 грн.
При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати отриманої у червні 2020 року електроенергії за Договором № 15625/01.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №910/11355/20 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел покладено як на відповідача, так і на ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго". Джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов'язані з оплатою ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" послуг ДП "Гарантований Покупець" із забезпеченням збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, а оскільки ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" не здійснює своєчасних розрахунків з ДП "Гарантований Покупець", то це виключає фактичну можливість здійснення останнім розрахунків з позивачем.
Також, скаржник вважає, що виконання грошових зобов'язань ДП "Гарантований Покупець" перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.07.2020 "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", що набрав чинності 01.08.2020, згідно з яким Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості ДП "Гарантований Покупець" перед суб'єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 01.08.2020, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.
Від апелянта 07.05.2021 та 13.05.2021 до апеляційного суду надійшли клопотання про залучення до участі у даній справі, як третьої особи без самостійних вимог, Кабінету Міністрів України, а також клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Конституційним Судом України справи за поданням 47 народних депутатів України №3/332 (20) від 17.07.2020, відповідно.
Стосовно вказаних клопотань слід зазначити наступне.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований Покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №910/11355/20.
При цьому, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.
Зазначена ухвала була отримана відповідачем 19.04.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2, а.с. 214).
Отже, з 20.04.202021 розпочався перебіг, встановленого судом, 15-тиденного строку для подання, зокрема, клопотань.
Відповідно 05.05.2021 (оскільки 04.05.2021 був вихідним днем) вказаний строк сплив.
Клопотання про залучення до участі у даній справі, як третьої особи без самостійних вимог, Кабінету Міністрів України, було подано апелянтом 07.05.2021, а клопотання про зупинення провадження у справі - 13.05.2021, тобто із пропуском 15-тиденного строку.
При цьому, про поважність причин неподання вказаних клопотань у встановлений судом строк, заявник не вказав.
У судовому засіданні 31.05.2021 представник заявника зазначив про подання вказаних клопотань у встановлений строк.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, оскільки клопотання про залучення до участі у даній справі, як третьої особи без самостійних вимог, Кабінету Міністрів України, а також клопотання про зупинення провадження у справі були подані апелянтом після закінчення, встановленого, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №910/11355/20, 15-тиденного строку, вони не можуть бути розглянуті та залишаються судом без розгляду.
Після оголошення судом про залишення вказаних клопотань без розгляду представником скаржника в судовому засіданні заявлено усне клопотання про поновлення строку на подання наведених клопотань з підстав неможливості їх вчасного подання з огляду на наявність у працівників Державного підприємства "Гарантований Покупець" коронавірусної хвороби.
Колегією суддів відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів, зазначає, що клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються господарському суду на загальних підставах).
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.
Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
У даному випадку, заявником не доведено наявності об'єктивних перешкод у вчасному поданні до суду вказаних клопотань про залучення третьої особи та зупинення провадження у справі.
Посилання на наявність у працівників коронавірусної хвороби (доказів на підтвердження вказаних обставин не подано) також не може бути поважною причиною пропуску строку, оскільки заявником вказаних клопотань є підприємство, а не окремий його представник, що, в свою чергу свідчить про можливість уповноваження інших осіб на представлення інтересів відповідача (в тому числі шляхом реалізації вказаних представницьких повноважень шляхом подання клопотань).
Також, Господарським процесуальним кодексом України передбачена можливість керівника виступати представником юридичної особи.
Отже, наведені заявником причини пропуску строку на подання клопотань визнаються апеляційним судом неповажними, а тому колегією суддів відмовляється у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання клопотань про залучення третьої особи та зупинення провадження у справі.
Також, в судовому засіданні 31.05.2021 представником апелянта заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з касаційним переглядом Верховним Судом аналогічної справи за позовом до Державного підприємства "Гарантований Покупець", в якій за доводами заявника, буде надаватися оцінка доводів останнього, які наведені й в апеляційній скарзі у даній справі.
Колегією суддів відмовлено у задоволенні вказаного клопотання з огляду на наявність сформованої позиції Верховного Суду в аналогічній справі №910/11830/20, в якій доводам скаржника про те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", а також про те, що виконання грошових зобов'язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років на підставі пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", надана оцінка.
З огляду на викладене, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.
Треті особи правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від третіх осіб до суду не надійшло.
Слід також зазначити, що явка представників сторін та третіх осіб не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.
Враховуючи належне повідомлення третіх осіб, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (ВАД) 27.09.2018 було укладено договір № 15625/01, у відповідності до п. 1.1 якого ВАД зобов'язався продавати, а ДПЕ зобов'язався купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.
Згодом, а саме 30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований Покупець" (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" (виробник за "зеленим" тарифом) було укладено додаткову угоду № 321/01 до Договору від 27.09.18. № 15625/01, в преамбулі якої визначено, що з метою реалізації вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, уклали цю додаткову угоду про зміну сторони зобов'язання договору про купівлю-продаж електричної енергії між ДПЕ та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії від 27.09.18. № 15625/01 та приведення такого договору у відповідність Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.19. № 641.
Відповідно до п.п. 1,2 додаткової угоди № 321/01 від 30.06.19. до Договору № 15625/01 сторони дійшли згоди в преамбулі Договору № 15625/01 слова: "Державне підприємство "Енергоринок" (ДПЕ)" замінити на слова: "Державне підприємство "Гарантований Покупець" (гарантований покупець)"; статті 1-10 Договору № 15625/01 замінити статтями 1-8 нової редакції, яка викладена в такій додатковій угоді.
Враховуючи наведене суд першої інстанції вірно зазначив, що з укладенням додаткової угоди № 321/01 від 30.06.19. до Договору № 15625/01 відбулась заміна покупця виробленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" електроенергії, а умови Договору № 15625/01 викладено у новій редакції, з метою приведення його змісту у відповідність з Типовим договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - "НКРЕКП) від 26.04.19. № 641.
Згідно із п. 1.1 Договору виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.19. № 641 (далі - Порядок).
За змістом п.п. 2.3 - 2.5 Договору виробник за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а Гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до Глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.
Положеннями п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору встановлено, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.
Відповідно до п. 4.1 Договору виробник за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
У пункті 4.5 Договору встановлено, що гарантований покупець зобов'язаний: купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за "зеленим" тарифом електричну енергію.
На виконання умов Договору у червні 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдиний Енергостандарт" було вироблено та продано, а гарантованим покупцем придбано електричну енергію у загальному обсязі 605.358 кВт*год на суму 2.392.205,31 грн., про що між сторонами було складено та підписано акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2020 року.
Відповідачем, було перераховано на користь позивача кошти у загальному розмірі 99.080,96 грн. як оплату придбаної в червні 2020 року електроенергії.
Спір у даній справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті придбаної у червні 2020 року на підставі Договору електроенергії у розмірі 2.293.124,35 грн.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України установлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 Господарського кодексу України).
Згідно із частинами першою, другою статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною першою статті 275 та частинами шостою, сьомою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Згідно із частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належать, зокрема: забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії; виконання функцій постачальника універсальних послуг; виконання функцій постачальника "останньої надії"; надання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей; підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії. Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку. Для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до частини третьої цієї статті Кабінет Міністрів України може покладати на учасників ринку інші спеціальні обов'язки з дотриманням норм цієї статті.
Частиною другою статті 65 цього ж Закону передбачено, що гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п'ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Відповідно до пункту 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів (пункт 10.4 Порядку).
Відповідно до пунктів 12.3., 12.6. Порядку гарантований покупець до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та направляє ОСП підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі разом з розрахунками, що є додатками до акта приймання-передачі. ОСП після отримання двох примірників акта приймання-передачі повертає гарантованому покупцю протягом одного робочого дня підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою примірник акта приймання-передачі. У випадку здійснення перерахунку гарантованим покупцем розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до акта приймання-передачі з ОСП укладається акт корегування. Після підписання ОСП акта корегування гарантований покупець надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.
Таким чином, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послу розміру вартості послуги.
У даному випадку, розмір вартості послуг за червень 2020 року було затверджено постановою НКРЕКП №1435 від 22.07.20 "Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року".
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, в силу приписів ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 10.4 Порядку, п. 3.3 Договору та положень ст. 530 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання Підприємства (гарантованого покупця) по розрахунку в обсязі 100% за придбану у Товариства в червні 2020 року в рамках виконання Договору електричну енергію мало було бути виконано протягом двох робочих дні з моменту затвердження розміру вартості послуг, тобто у строк до 24.07.2020.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.
Проте, як оплату за придбану в червні 2020 року електроенергію відповідачем перераховано на користь позивача кошти в сумі 99.080,96 грн. Решта придбаної електроенергії в сумі 2.293.124,35 грн. залишилася не оплаченою.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання по оплаті придбаної у червні 2020 року електроенергії станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом настав.
Враховуючи наведене, у відповідача наявний обов'язок з оплати коштів у розмірі 2.293.124,35 грн.
Доводи апелянта про те, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке, на його думку, неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання, не можуть вплинути на результат розгляду даної справи, оскільки за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов'язок купувати електроенергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та Порядку.
Посилання скаржника на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення ДП "Гарантований покупець" від виконання своїх договірних зобов'язань, в тому числі щодо здійснення оплати вартості електроенергії за "зеленим" тарифом, отриманої від позивача у червні 2020 року.
Також, колегією суддів відхиляються доводи скаржника про те, що виконання його грошових зобов'язань перед позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років на підставі пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", оскільки, як правильно зазначено судом першої інстанції, наразі відсутній нормативний акт, який би встановлював інший порядок і спосіб виконання зобов'язань відповідача перед позивачем, ніж передбачених договором та Порядком.
При оцінці вказаних доводів скаржника колегією суддів враховується позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12 травня 2021 року у справі №910/11830/20.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог у даній справі.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №910/11355/20 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 04.06.2021 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
М.А. Дідиченко