вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" червня 2021 р. Справа№ 910/20365/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Поляк О.І.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн"
про відвід складу суду від розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн" на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2021 р. (повний текст складено 15.03.2021 р.)
у справі № 910/20365/17 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс"
про зобов'язання виконати умови договору,-
Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) "Київлайн" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Український лізинговий фонд" про зобов'язання виконати умови договору фінансового лізингу № 2026/10/13-В від 07.10.2013 р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2018 р. у справі № 910/20365/17 позов задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 р. рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2018 р. скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04.06.2019 р. постанову Північного апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 08.07.2020 р. рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2018 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 р. скасовано, справу № 910/20365/17 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.02.2021 р. у справі № 910/20365/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Київлайн" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ( згідно заяви про зміну предмета позову від 06.06.2018 р.).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2021 р. відкрито апеляційне провадження, призначено справу до розгляду на 03.06.2021 р.
31.05.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про відвід складу суду, а саме: Гаврилюка О.М. (головуючий), Майданевича А.Г., Коротун О.М від розгляду апеляційної скарги у даній справі.
На переконання заявника, підставою для відводу суддів є те, що вказаний склад суду розглядав іншу справу № 910/10191/17 між тими ж сторонами, за результатами розгляду прийняв необ'єктивне, необґрунтоване, упереджене судове рішення на користь відповідача, які в подальшому, в результаті касаційного оскарження позивачем, Верховним Судом скасовано постановою від 26.04.2018 р.
В силу положень частин 2 та 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частин 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Колегія суддів у складі: Гаврилюка О.М. (головуючий), Майданевича А.Г., Коротун О.М. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв'язку з чим ухвалою від 01.06.2021 р. передано матеріали справи для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021 р. заяву ТОВ "Київлайн" про відвід складу суду передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Пономаренко Є.Ю.
За приписами частини 7 та 11 статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Колегія суддів, розглянувши заяву позивача про відвід складу суду, дійшла до наступного висновку.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною 4 зазначеної норми незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Розглянувши заяву позивача про відвід складу суду: Гаврилюка О.М. (головуючий), Майданевича А.Г., Коротун О.М., суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи їх обґрунтування в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою для відводу суддів від розгляду справи. Заява про відвід не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234 ГПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн" про відвід складу суду: Гаврилюка О.М. (головуючий), Майданевича А.Г., Коротун О.М. від розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Київлайн" на рішення господарського суду міста Києва від 23.02.2021 р. у справі № 910/20365/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді О.І. Поляк
Є.Ю. Пономаренко