03.06.2021
Справа № 497/692/2021
Провадження № 2/497/404/2021
03.06.2021 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання - Бекметова Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
28.04.2021р. позивач звернулася до суду вищевказаним позовом, яким просила стягнути з відповідача аліменти на її користь для утримання їх спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1 / 4 частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, - щомісячно, з дня звернення позивачем до суду і до досягнення дитиною повноліття, - посилаючись на те, що відповідач, який є батьком дитини, не надає у добровільному порядку матеріальної допомоги для утримання сина, що проживає з нею, позивачем.
Сторони у судове засідання не прибули, надали суду заяви про розгляд справи за їхньою відсутністю; позивач заявою просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стверджуючи, що відповідач має достатні заробітки, але не надаючи на підтвердження доходів відповідача відповідних доказів, а відповідач надав суду заяву, якою, стверджуючи, що він не має постійного заробітку, оскільки офіційно не є працевлаштованим - періодично працює за наймом, - з-за чого має мінливий, невеликий та не постійний дохід, - не заперечує проти стягнення з нього аліментів, але у меншому розмірі - 1500грн. на місяць щомісячно - стверджуючи, що аліменти в розмірі, в якому просить позивач - він виплачувати аліменти не зможе через вищезазначені причини, проте не надаючи суду жодного доказу.
Розглянувши надані суду документи та матеріали, вислухавши сторони, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, - суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини:
- з відомостей, наданих позивачем, вбачається, що сторони з 02.08.2012р. перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і це підтверджується свідоцтвом про його народження (серії НОМЕР_1 , що видане 02.08.2012р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Болградського районного управління юстиції Одеської області, а/з №202, а.с.5), - згідно якого відповідач є його батьком;
- з довідки Болградської міської ради Одеської області від 31.03.2021р. за №1063 вбачається, що дитина сторін - ОСОБА_5 - проживає зі своєю матір'ю - позивачем, на утриманні якої перебуває, і ця обставина ніким не заперечується (а.с69).
Будь-яких інших доказів на підтвердження передбачених ст.182 Сімейного кодексу України обставин - матеріального стану та стану здоров'я, - відносно відповідача, а також позивача - суду не надано, крім тих, що досліджені у судовому засіданні; не встановлено таких і при розгляді справи.
Станом на теперішній час чинним законодавством України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч.1ст.141 СК України). Відповідно до ст.ст.180,181ч.3, ст.188,183ч.1 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу батьків або в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, а ст.ст.182,183 Сімейного Кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів в разі встановлення наявності в нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ця стаття зазнала змін згідно із Законом № 2037-VIII від 17.05.2017 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018). Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Статтею179 СК України регламентовано право власності на аліменти, одержані на дитину, - які є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позову є обґрунтованими і підлягають задоволенню, оскільки при визначенні розміру аліментів, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі та за період, визначені позивачем, що не суперечать вимогам законодавства - для утримання неповнолітного сина, починаючи з дня звернення позивача до суду і до досягнення єю повноліття.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову на відповідача. Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір підлягає стягненню судом з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 196 Сімейного кодексу України, пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), - на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), - аліменти для утримання їхнього спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - аліменти в розмірі 1 / 4 частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше 50 % встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, - щомісячно, з дня звернення позивачем до суду і до досягнення дитиною повноліття, - тобто, з 28.04.2021 року і до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня складання судом його повного тексту. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі отримання його копії після спливу тридцятиденного строку з поважної причини. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 03.06.2021 року.
Суддя А.В. Кравцова