308/5111/21
11.05.2021 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., розглянувши адміністративні матеріали відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків суду невідомий, тимчасово непрацюючого, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №050787 від 10 квітня 2021, ОСОБА_1 10 квітня 2021 о 01 годині 25 хвилин знаходився в громадській споруді (ЗОНД) за адресою: м. Ужгород, вул. Паризькой Комуни, буд. №4-А без одягнутих засобів індивідуального захисту. В подальшому було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в громадській споруді без документів, що посвідчують його особу, чим порушив п.п.2 п. 3 постанови КМУ № 104 від 17.02.2021 року. Діяння ОСОБА_2 працівником поліції, який складав протокол, кваліфіковано за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
На підтвердження вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП надано протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 275024 від 04.03.2021, постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №050787 від 10.04.2021 та рапорт працівника поліції від 10.04.2021.
В судове засідання ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, будь-яких заяв/клопотань на адресу суду від останнього не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
У відповідності до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України
Диспозиція ст. 44-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки осіб, передбачених в умовах карантину. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
Кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, мають бути конкретно зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення як того вимагає ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Таким чином, об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є здійснення винною особою діянь, які прямо заборонені Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та деталізовані у постанові Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2021 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №050787 від 10.04.2021 ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.п. 2 п. 3 постанови КМУ №104 від 17.02.2021 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».
Так, постановою КМУ №104 від 17.02.2021 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до актів Кабінету Міністрів України зміни, що додаються, в тому числі і зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 104 від 17.02.2021 є перелік змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України. Цей перелік змін складається з пункту номер 1, яким вносяться зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації, і пункту номер 2, яким вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р.№ 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Пункт з номером три у додатку до постанови Кабінету Міністрів України № 104 від 17.02.2021 «ЗМІНИ, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України» відсутній.
Постанова КМУ №104 від 17.02.2021 по своїй правовій природі є нормативно-правовим актом, яким вносяться зміни до інших нормативно-правових актів КМУ, які містять визначення заборон та рекомендацій. Зокрема, такі зміни вносяться і до постанови КМУ №1236 від 09.12.2020, якою з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2021 р. на території України встановлено карантин.
Суд наголошує, що неодноразово у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини встановлював кримінальний характер санкцій Кодексу України про адміністративні правопорушення, і з огляду на це застосовував до справ про адміністративні правопорушення гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду кримінальних справ. Так, в пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. У пункті 39 рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 заява № 16347/02, у якій йшлося про притягнення заявниці до адміністративної відповідальності за дрібну крадіжку, з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, ЄСПЛ вважав, що провадження є кримінальним для цілей застосування Конвенції.
Відповідно до правових висновків, висловлених Європейським судом з прав людини у рішеннях по справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04)та справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не передбачає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи відсутність конкретного формулювання обвинувачення у протоколі про адміністративне правопорушення, неможливість внесення змін до формулювання обвинувачення після надходження справи до суду, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП. Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 44-3, 245, 283, 284 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення №308/5111/21 відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків суду невідомий, тимчасово непрацюючого, за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція на протязі десяти днів до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Дергачова