Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/1583/21
02.06.2021 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Горошко О.О.,
учасники справи та їхні представники:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Державне підприємство «Полтавське управління геофізичних робіт»,
розглянувши в приміщенні суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Позовна заява обґрунтована тим, що позивач перебувала в трудових відносинах з відповідачем. 09 грудня 2020 року вона звільнена за угодою сторін. У день звільнення відповідач не виплатив заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку, розмір невиплаченої заробітної плати за 9 робочих днів листопада 2020 року становить 5240,28 грн., за 6 робочих днів грудня 2020 року становить 2026,92 грн., компенсація за невикористану відпустку тривалістю 2 календарних дні - 675 грн. 64 коп., невиплачена матеріальна допомога на оздоровлення - 14864 грн.
В поданій до суду позовній заяві просила стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату в розмірі 7267 грн. 20 коп., компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 2 календарних дні в розмірі 675 грн. 64 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 14864 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 09.12.2020 по дату проведення фактичного розрахунку, виходячи з середньоденного розміру заробітної плати 412,53 грн., а також понесені судові витрати.
Згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 квітня 2021 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 26).
Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у відповідача докази:
- довідку про наявність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 із зазначенням періоду та розміру заборгованості,
- довідку про кількість днів невикористаної відпустки (із зазначенням робочого періоду),
- довідку про розмір компенсації за невикористану відпустку,
- довідку про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 , яка обрахована відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, із зазначенням кількості робочих днів.
Відповідач відзив на позовну заяву не подавав, з жодними заявами та клопотаннями до суду не звертався.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
При вирішенні питання про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, судом враховується таке.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт»: м. Полтава, вулиця Заводська, 16.
Судова кореспонденція, надіслана судом за адресою місцезнаходження відповідача - юридичної особи повернута до суду без вручення адресату.
Також відповідач був повідомлений судом про розгляд справи шляхом оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Отже, в силу норм ст. 128 ЦПК України відповідач повідомлений про розгляд справи судом.
Враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала з відповідачем ДП «Полтавське управління геофізичних робіт» в трудових відносинах, звільнена 09 грудня 2020 року на підставі наказу № 90-К від 09 грудня 2020 року згідно ч. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 11).
Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Як встановлено судом, відповідач заробітну плату в порушення норм ст. 115 КЗпП України позивачу в день звільнення не виплатив, розмір заборгованості складає 7267 грн. 20 коп., з яких заборгованість за листопад 2020 року - 5240,24 грн., за грудень 2020 року - 2026,92 грн.
Наведені розрахунки позивача щодо розміру заборгованості по заробітній платі відповідачем не спростовано, ухвала суду про витребування доказів не виконана, витребувані судом докази не надані.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України к ожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідачем не надано доказів на спростування наданих позивачем розрахунків, які підтверджуються індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до наказу № 90-к про припинення трудового договору (контракту) від 09 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 їй підлягає до виплати компенсація за 2 календарних дні невикористаної відпустки (а.с.11).
Згідно наданих позивачем розрахунків, які не спростовані відповідачем, розмір компенсації за невикористану відпустку тривалістю 2 календарних дні становить 675,64 грн.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод.
Забороняється включати до трудових договорів умови, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, колективними договорами та угодами.
Як передбачено пунктом 5.1. Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт», реєстровий №104 від 25.05.2016 року, при наданні щорічної відпустки працівнику нараховується матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 2-х посадових окладів чи тарифної ставки, крім порушників трудової і виробничої дисципліни за рішенням спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету. В разі розподілу відпустки на частини матеріальна допомога на оздоровлення виплачується рівними частинами.
Судом встановлено, що відповідачем не було виплачено позивачу ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 2-х посадових окладів, а саме: за період роботи з 18.11.2019 року 17.11.2020 року в сумі 14864,00 грн.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у встановлені законодавством строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Розмір середньої заробітної плати позивачем обраховано відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
При вирішенні питання про розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку суд виходить з того, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 10 грудня 2020 року по день розгляду справи - 02 червня 2021 року (118 робочих днів), виходячи із середньоденної заробітної плати 412,53 грн., складає 48678,54 грн.
Оскільки відповідачем будь-які докази суду не надавались, ухвала суду про витребування доказів відповідачем не виконана, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, в межах позовних вимог, та приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість по заробітній платі за листопад 2020 року та за грудень 2020 року у розмірі 7267 грн. 20 коп., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 675 грн. 64 коп., невиплачена матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 14864,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 48678,54 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 908 грн.
Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн. (а.с. 21).
Всього з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 72393 грн. 38 коп.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше, ніж за один місяць.
Керуючись ст. ст. 264, 265 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» на користь ОСОБА_1 заборгованість із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 7267 грн. 20 коп., компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 675 грн. 64 коп., невиплачену матеріальну допомогу у розмірі 14864 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 48678 грн. 54 коп., 908 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору, а всього стягнути 72393 грн. 38 коп. (сімдесят дві тисячі триста дев'яносто три гривні тридцять вісім копійок).
Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати в сумі 7432 грн. 00 коп. (сім тисяч чотириста тридцять дві гривні нуль копійок), решту суми - 64961 грн. 38 коп. (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят одна гривня тридцять вісім копійок) стягнути після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
відповідач - Державне підприємство «Полтавське управління геофізичних робіт», місцезнаходження 36007, м. Полтава, вул. Заводська, 16, код 00147921.
Повне судове рішення виготовлено 04 червня 2021 року.
Головуючий О.А.Самсонова