Ухвала від 05.06.2021 по справі 372/2106/21

Справа № 372/2106/21

Провадження 1-кс-664/21

ухвала

Іменем України

05 червня 2021 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про арешт майна у кримінальному провадженні,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12021111230000550 від 04.06.2021.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 04.06.2021 року, до Обухівського РУП надійшла заява від ОСОБА_7 , про те, що невстановлена особа, перебуваючи в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що за адресою: АДРЕСА_1 , шахрайським шляхом намагалась заволодіти майном заявниці.

04 червня 2021 року відомості про вчинення даного кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111230000550, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування вище вказаного кримінального провадження складено протокол про затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ст. 208 КПК України, 04.06.2021 о 12 год. 20 хв. (фактичний час затримання 11 год. 00 хв.), протокол складений АДРЕСА_1 , у останньої виявлено та вилучено:

- пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на імя ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- мобільний телефон марки «Bravis A 504» імеі 1) НОМЕР_2 , імеі 2) НОМЕР_3 , без акамулятора та сім карти;

- грошові кошти в сумі 470 гривень;

- дві цепочки жовтого кольору, дві каблучки жовтого кольору, крестик жовтого кольору;

Згідно постанови слідчого від 04 червня 2021 року вилучені 04 червня 2021 року предмети та документи визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п. 3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи вище викладене, з метою збереження речових доказів, що були вилучені 04.06.2021 в ході затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України, необхідні для проведення всебічного розслідування вказаного кримінального провадження, просив клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали клопотання.

Захисник заперечив проти клопотання в частині належних особисто підозрюваній золотих виробів.

Підозрювана підтримала думку захисника, посилаючись на те, що золоті вироби належать їй, інші речі їй не належать, повідомити відомості про власника і джерела набуття такого майна відмовилась.

Вислухавши учасників кримінального провадження, перевіривши та дослідивши матеріали клопотання вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Під час розгляду справи ОСОБА_6 не змогла підтвердити правомірність набуття нею вилучених у неї під час затримання речей, не підтвердила своє право власності на вилучені речі, тому слід погодитись із твердженнями слідчого про відповідність перелічених у клопотанні речей критеріям речових доказів, а також про законність і обгрунтованість вимог клопотання.

Вважаю доводи клопотання про наявність підстав для накладення арешту обґрунтованими, тому клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 7-9, 98, 131, 167, 170, 174 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

- пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- мобільний телефон марки «Bravis A 504» імеі 1) НОМЕР_2 , імеі 2) НОМЕР_3 , без акамулятора та сім карти;

- грошові кошти в сумі 470 гривень;

- дві цепочки жовтого кольору, дві каблучки жовтого кольору, крестик жовтого кольору,

які перебувають у володінні ОСОБА_6 .

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
97436670
Наступний документ
97436672
Інформація про рішення:
№ рішення: 97436671
№ справи: 372/2106/21
Дата рішення: 05.06.2021
Дата публікації: 31.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Обухівський районний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (08.06.2021)
Дата надходження: 05.06.2021
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
КРАВЧЕНКО МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
КРАВЧЕНКО МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ