Справа №206/5156/20
2/206/203/21
25.05.2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретареві Биковій Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
за участю: представника позивача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4
16 листопада 2020 року позивач звернувся до Самарського районного суду
м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Восьма дніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 його рідний брат. Їх з відповідачем батько ОСОБА_5 проживав у належному йому на праві власності будинку АДРЕСА_1 . Разом з ним за цією адресою проживав його брат ОСОБА_2 і проживає зараз. Їх батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач є таким, що прийняв спадщину так, як на момент смерті батька проживав разом з ним. Їх мати (дружина їх батька) ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому вони з відповідачем є єдиними спадкоємцями після смерті батька. Він в 6-місячний строк з дня смерті батька не подав заяву про прийняття спадщини в нотаріальну контору так, як хворі і не міг особисто звернутися до нотаріуса. Він хворіє протягом тривалого часу. Так, вперше він був госпіталізований до лікарні у квітні 2013 року, коли йому був поставлений діагноз: цукровий діабет, діабетична ангіопатія нижніх кінцівок, остеомієліт І-го пальця правої стопи. В травні 2015 року він знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом: цукровий діабет, 2 тип, важка форма за ускладненнями, синдром діабетичної стопи, змішана форма, Вагнер-3, остеомієліт І-ї плюснової кістки стопи, флегмона правої стопи. Його стан здоров'я різко погіршився у листопаді 2016 року і він був госпіталізований в КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова», де лікувався з діагнозом: атеросклероз, ішемія правої нижньої кінцівки ІV ст., гангрена правої стопи, діабетична ангіопатія, СD 2 тип, важка форма. 15 листопада 2016 року була проведена операція - ампутація правої стопи. Після ампутації правої стопи з лютого 2017 року він був визнаний інвалідом 2-ї групи, практично був прикований до ліжка, не міг змиритися зі своїм станом, повністю залежав від членів своєї родини. Влітку його стан здоров'я знову став погіршуватися і 07 серпня 2017 року, він був госпіталізований в хірургічне відділення 12 ТМО, де лікувався з діагнозом: цукровий діабет, діабетична ангіопатія нижніх кінцівок, ангіопатична кукса правої стопи, трофічні виразки кукси правої стопи. На стаціонарному лікуванні він перебував до 22 вересня 2017 року. На похорони батька його родичі привозили його з лікарні на автомобілі. Після лікування загальний стан його здоров'я трохи покращився, але трофічні виразки на куксі правої стопи не гоїлися. Він не виходив на вулицю, не міг самостійно пересуватися, не міг надягти протез через виразки на куксі стопи. На милицях він не міг пересуватися так, як боліло все тіло, а психологічний стан був жахливим. З допомогою дружини наприкінці квітня 2018 року він почав виходити на подвір'я. Таким чином, він не міг з поважних причин звернутися до нотаріуса і подати заяву про прийняття спадщини так, як за станом здоров'я потребував постійного стороннього догляду, був повністю залежним від членів своєї родини. Був впевнений, що його брат визнає його право на спадкування після смерті батька. Лікування не давало позитивних результатів і з 24 вересня 2018 року по 19 жовтня 2018 року, він знову перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: цукровий діабет, діабетична ангіопатія нижніх кінцівок, ішемія ІІІ ст., трофічна виразка кукси правої стопи. В жовтні 2019 року він знаходився на стаціонарному лікуванні так, як не міг терпіти біль. Нижні кінцівки були в ранах, шкіра на них почорніла, були набряки кінцівок, оніміння нижніх кінцівок. 15 жовтня 2019 року була проведена операція - некректомія в області кукси правої стопи. В 2020 році він перебував на стаціонарному лікуванні з 02 вересня 2020 року по 02 жовтня 2020 року з тим же діагнозом. Для лікування необхідні значні кошти, його пенсії на придбання ліків не вистачає. Він зателефонував відповідачу і запропонував йому оформити разом із ним спадщину та вирішити питання хоча б часткової компенсації вартості спадкового майна, але відповідач заявив йому, що він не прийняв спадщину і не визнає його спадкоємцем після смерті їх батька. З лютого 2017 року він є інвалідом 2-ї групи за загальним захворюванням з поручення опори та пересування. Він не прийняв спадщину в 6-місячсний строк з поважних причин через важкий стан здоров'я. З приводу отримання спадщини він звернувся до нотаріуса, але постановою від 13 жовтня 2020 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину так, як він не звернувся у 6-місячний строк після смерті батька із заявою про прийняття спадщини. Він не відмовлявся від спадщини. Просить ухвалити рішення, яким надати йому ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути із відповідача на його користь всі судові витрати.
04 грудня 2020 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
15 лютого 2021 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечує проти задоволення позову, оскільки позов поданий на неправдивих та спотворених даних, вважає його необґрунтованим. Також зазначає, що позивач мав достатньо часу, як для особистого звернення до нотаріальної контори, як із письмовою заявою так і направлення поштою такої заяви, чи виклик нотаріуса до місця свого проживання, вказані позивачем обставини не є поважними, вони не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкомця на вчинення таких дій. Сума (орієнтовна) судових витрат по справі складає 5000 грн. (витрати на правничу допомогу). Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що позивач звернувся до суду із позовом для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідач є таким, що прийняв спадщину так як він проживав з батьком на день смерті останнього. Позивач в 6 місячний строк не подав заяву про прийняття спадщини, оскільки він перебував на лікуванні у лікарні з діагнозом цукровий діабет, атеросклероз, ішемія, травми нижньої кінцівки. Позивачу була проведена ампутація стопи. Влітку стан здоров'я позивача знову став погіршуватись, він перебував на стаціонарному лікуванні. Після лікування його стан трішки покращився, але в нього були виразки на стопі, він не міг вільно пересуватися, почав виходити на подвір'я за допомогою дружини, це було наприкінці 2018 року. В березні 2018 року лікар рекомендував позивачу ампутувавти всю кінцівку, але він відмовився, його лікувала донька народними засобами, лікування тривало майже два місяці та в результаті кінцівку вдалося зберегти. Позивач з поважних причин не міг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. З лютого 2017 року він є інвалідом ІІ групи. Позивач не прийняв спадщину через важкий стан здоров'я, від спадщини він не відмовлявся. Існують законні підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що після смерті батька до нотаріальної контори відповідач не звертався, він вважав, що він один приймає спадщину, оскільки його брат виїхав десь у 90-х роках з будинку та знявся з реєстрації. Позивач не цікавився життям батьків, не телефонував, участі у житті батьків не приймав. У 1996 році померла мати, а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько. Позивач приїздив на поховання, відвідував усі поминальні дні, був особисто присутнім, його бачили багато свідків, він шкутильгав, але пересувався самотужки. Коли позивача було виписано з лікарні зі стаціонарного лікування, він ніде не лікувався, тобто в нього була можливість звернутись до нотаріуса, окрім того у нього була можливість написати заяву та відправити її поштою до нотаріуса, однак він цього не зробив. Станом на 2017 рік позивач пересувався з палицею, а отже міг звернутися до нотаріуса. Позивач не був позбавлений можливості скористатись правом на отримання спадщини, перешкод в нього не було. Просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Від представника Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори надійшла заява з прохання розглядати справу за його відсутності.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Після його смерті відкрилась спадщина.
Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.55).
Позивач, як спадкоємець першої черги, звернувся із заявою про прийняття спадщини лише 13.10.2020 (а.с.51), тобто з порушенням встановленого шестимісячного строку, у зв'язку з чим постановою нотаріуса від 13.10.2020, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини (а.с.6).
Позивач в своїй заяві посилається на те, що причиною пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини стало те, що він має важкий стан здоров'я, хворіє на протязі тривалого часу, у зв'язку з чим, з квітня 2013 року неодноразово був госпіталізований до лікарні, є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням із порушенням опори та пересування, що підтверджується наданими медичними документами (а.с.7-14, 54).
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні суду показала, що позивач є її чоловіком, після смерті батька чоловікові ампутували ногу, зробили «сапожок» з гіпсу і він шкутильгав. Вони займалися проходженням комісії для отримання інвалідності, стан здоров'я позивача був страшним, потім у нього з'явилася екзема, яка не гоїться, йому призначили лікування. У позивача з'явилася чорна пляма на стопі, лікар телефоном повідомив, що розпочалась гангрена, це було у 2018 році, десь з січня. Вони приїхали до лікаря, який сказав, що стопу треба ампутувати, однак вони відмовились, донька вдома займалась лікуванням три місяці та в результаті ногу вдалося врятувати. Лікар коли побачив, він здивувався. Позивач наразі шкутильгає по будинку, донька робить йому перев'язки. Із заявою про прийняття спадщини позивач не звертався тому що йому було не до того, вони займалися рятуванням його кінцівки. На дев'ять днів батька не поминали, а на інші поминальні дні, їх привозили на таксі. Взагалі позивач спілкувався з батьком, але перед його смертю не приходив років п'ять, до нього не можна було приходити, доки мати була жива, була сім'я, все було гаразд, збиралась вся родина, а коли вона померла все пішло шкереберть.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні суду показала, що у 2016 році її батьку ампутували палець, потім в середині березня 2017 року після ампутації стопи, вона побачила у нього на нозі пляму, вона сама займалась врятуванням кінцівки батька. В січні 2018 року після смерті дідуся у батька почалась мокра екзема, руки та ноги у нього були у пухирях, з пухирів текло, димедрол не допомагав. З січня і до березня включно батько не міг нікуди їздити, коли в нього почалась екзема, в нього все тіло було у пухирях, вони робили примочки, він не міг спати вночі, не міг писати. З бабусею та дідусем вони спілкувались завжди. Дідусь багато разів до них приходив і навіть вже після смерті бабусі, приходив зі своєю співмешканкою. На 40 днів поминання дідуся, їх не запрошували, була її донька і батько їздив на таксі, на 9 днів не поминали. Батько був присутнім на похованні дідуся та на 40 днів. На поховання дідуся її чоловік привіз батька на авто, далі він йшов сам потроху. Стан батька не змінився, він не ходить, має велику виразку, яка не гоїться, приймає інсулін, страждає діабетом, приймає знеболююче.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показав, що з братом відповідача ОСОБА_10 він познайомився на похоронах, другий раз він його бачив на 40 днів. На поховання позивач прийшов сам, трішки шкутильгав, живе неподалік, була проблема з ногою, він їздив на цвинтар, рухався сам без допомоги. Він бачив, як ОСОБА_10 заходив у двір, коли він запитав, звідки ОСОБА_10 прийшов, сказали з дому. На 40 днів вони зустрілись у будинку, хто привіз ОСОБА_10 не пам'ятає. Його сестра мешкає з ОСОБА_11 років 10 і до цього ОСОБА_10 він ніколи не бачив.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні суду показав, що на скільки він пам'ятає, ОСОБА_10 на момент смерті батька ходив. Він бачив ОСОБА_10 тільки на похованні, він приїхав, начебто на таксі з жінкою, пересувався з палицею, ходив сам на перекур, вони палили під навісом. Приїхав ОСОБА_10 на похорони після 10:00 год., а пішов о 14:00-15:00 год. Поховання розпочалось десь з 11:00 год., з'їздили на цвинтар, потім накрили стіл, посиділи і почали розходитись. На 40 днів, ОСОБА_10 був присутнім десь 2 години, приїхало таксі і вони поїхали. До поховання ОСОБА_10 він не бачив, але знав про нього.
Допитана в якості свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні суду показала, що коли вона прийшла на поховання ОСОБА_14 - батька ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , спочатку вона пішла в будинок, поклала квіти, в цей час зайшов ОСОБА_15 , вони трішки поговорили, він сказав, що прийшов з дружиною, сіли на лавку посидіти. Вона помітила, що ОСОБА_10 шкутильгає, він сказав, що там ранка, лікує. Після того, як винесли покійного, він пішов до дружини, а вона додому і після цього вона його не бачила. На 40 днів вона не була на поминальному обіді. Обід був у них у дворі, чим був там ОСОБА_10 їй не відомо.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
Згідно зі ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Обставини встановлені судом, свідчать про те, що позивач не міг передбачити, що стан його здоров'я погіршиться та на момент закінчення строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, його стан здоров'я не дозволяв йому звернутися до нотаріуса із відповідною заявою. У зв'язку з важким станом здоров'я позивач об'єктивно не міг звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлені законом строки, що призвело до їх пропуску. За таких обставин, суд вважає, що причини пропуску строку є поважними, а тому позивачу можливо визначити додатковий строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у два місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили.
Судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 908,00 грн., відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави, оскільки відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідач від сплати судового збору за цією категорією справ не звільняється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1250, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-89, 134, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 272, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), третя особа - Восьма дніпровська державна нотаріальна контора (м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, буд.3, код ЄДРПОУ 05383454) про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 тривалістю в два місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 04 червня 2021 року.
Суддя О.П.Румянцев