Справа № 932/3385/20
Провадження № 2/932/4657/20
01 березня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Кудрявцевої Т.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту, -
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.09.2014 року зареєстроване обтяження (номер запису про обтяження - 7160569) щодо його нерухомого майна на підставі Постанови про арешт майна боржника від 03.09.2014 року за виконавчим провадження № 44575822, винесеною Бабушкінським ДВС Дніпропетровського МУЮ. Вказане виконавче провадження про стягнення з позивача на користь ПАТ КБ «Актабанк» заборгованості за кредитом в сумі 125 744 грн. 85 коп. було відкрито на підставі виконавчого листа виданого 19.08.2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська по справі № 200/11274/13-ц. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.10.2018 року, заочне рішення по вищевказаній цивільній справі, на підставі якого було видано виконавчий лист, скасовано та в задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Актабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Позивач звернувся до відповідача, надавши постанову суду від 12.10.2018 року, про закриття виконавчого провадження та зняття арешту, але листом № 6110/7 відповідач повідомив, що матеріали ВП № 44575822 знищені, тому у відповідача немає можливості їх перевірити та зняти арешт. Постанова про накладення арешту на майно боржника скасована не була, чим порушено ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилаючись на зазначене, позивач просить зняти арешт з майна ОСОБА_1 , який накладений постановою державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.09.2014 року ВП № 44575822, запис про обтяження зареєстрований 29.09.2014 року за № 7160569 та зобов'язати відповідача зняти арешт з майна ОСОБА_1 .
Ухвалою від 30.07.2020 року позовна заява була залишена без руху
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду даної справи.
Ухвалою судді від 24.12.2020 року позовна заява прийнята до провадження суддею Кудрявцевою Т.О., та позивачу повторно була направлена ухвала про залишення позову без руху.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді від 27.01.2021 року у справі відкрито провадження та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем, якого повідомлено належним чином про відкриття провадження у даній справі, письмового відзиву на позов до суду не надано, як не надано будь-яких клопотань та доказів в спростування позовних вимог позивача.
Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В силу вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із вимогами ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно із вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року N 1404-VIII передбачено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, до яких не відноситься розглянутий випадок. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду, що передбачено ч. 5 ст. 59 вказаного Закону.
Відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Згідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що в провадженні Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ, правонаступником якого є відповідач, перебувало виконавче провадження № 44575822 з примусового виконання виконавчого листа № 200/11274/13, виданого 19.08.2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь на користь ПАТ КБ «Актабанк» заборгованості за кредитом в сумі 125 744 грн. 85 коп. на підставі заочного рішення від 14.11.2013 року.
03.09.2014 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження було винесено постанову про накладення арешту на майно боржника та заборону його відчуження.
30.11.2015 року в рамках вищевказаного виконавчого провадження № 44575822, відповідно до п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, проте постанова про накладення арешту на майно боржника скасована не була.
Листом № № 6110/7 від 28.01.2019 року Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі повідомив позивача про те, що матеріали виконавчого провадження № 4129261 знищені на підставі п.9.9 Порядку роботи з документами в органах ДВС, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 року № 2274/5, тому немає можливості їх перевірити та зняти арешт з майна позивача, який був накладений в рамках цього виконавчого провадження.
Крім того, постановою Дніпровського апеляційного суду від 12.10.2018 року, заочне рішення по вищевказаній цивільній справі № 200/11274/13-ц, на підставі якого було видано виконавчий лист, скасовано та в задоволені позовних вимог ПАТ КБ «Актабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Зважаючи на встановлені судом обставини, враховуючи те, що наявність арешту майна ОСОБА_1 , при відсутності з його боку будь-яких зобов'язань, порушує його право власності, з метою поновлення цього права, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати справі по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10-11, 76, 128, 263, 265, 280-289, 352 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зняття арешту - задовольнити.
Зняти арешт з майна ОСОБА_1 , який накладений постановою державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.09.2014 року ВП № 44575822, запис про обтяження зареєстрований 29.09.2014 року за № 6589187.
Зобов'язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з майна ОСОБА_1 , який накладений постановою державного виконавця Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.09.2014 року ВП № 44575822, запис про обтяження зареєстрований 29.09.2014 року за № 6589187.
Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по с праві в сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення його копії. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.О. Кудрявцева