ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.06.2021Справа № 910/1050/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Лаврова В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Консалдінг-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена гільдія переробка»
про стягнення 4449990,60 грн,
за участі представників:
від позивача - Білецька Н.С. (уповноважені представники);
від відповідача 1 - Ковальов С.С. (уповноважені представники);
від відповідача 2 - не з'явився.
У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Консалдінг-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена гільдія переробка» про стягнення 4035626,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами порушено умови укладеного Договору поставки №Пж-20/113-КВ від 16.03.2020 в частині повної та своєчасної оплати поставленого Товару, а також за вказаним договором поставки був укладений Договір поруки №П/Пж-20/113-КВ від 16.03.2020, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена гільдія переробка» виступив поручителем за виконання всіх грошових зобов'язань за Договором поставки №Пж-20/113-КВ від 16.03.2020 і взяв на себе обов'язок, у випадку не сплати боргу за Договором поставки Відповідачем-1, самостійно сплатити заборгованість за Договором поставки, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму основної заборгованості за невиконання зобов'язань за вищевказаним договором у розмірі 3150896,94 грн. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідачів пеню у розмірі 25897,78 грн, 36% річних у розмірі 77693,35 грн, штрафу у розмірі 630179,39 грн, відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 31778,39 грн та курсової різниці ціни у розмірі 119180,21 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 суддею Маринченко Я.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1050/21 за правилами загального позовного провадження.
01.03.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву в якому визнав факт укладення договору із позивачем та отримання товару від ТОВ «Спектр Агро». Разом з тим, відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог посилаючись на існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що встановлені КМУ на всій території України, які унеможливлюють виконання грошових зобов'язань до їх припинення відповідно до п. 6.3. ст. 6 укладеного Договору, а тому дані позовні вимоги є безпідставними, оскільки договір було укладено до запровадження карантину та обмежувальних заходів, який за даних обставин відповідач 1 не укладав би знаючи про дані обмеження. Окрім того, відповідач 1 у відповідності до умов договору звертався до позивача із листом-повідомленням про неможливість виконання зобов'язань за договором, проте даний лист було залишено позивачем без розгляду. Також відповідач зазначив, що звернувся до Київської регіональної Торгово промислової палати із заявою щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), проте розгляд відповідної заяви було відкладено, а тому станом на дату подання відзиву відповідна заява перебуває на розгляді у Київської регіональної ТПП.
Також, відповідач 1 зазначив, що нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є незаконним та безпідставним, оскільки у разі отримання відповідачем 1 сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин відповідач 1 та відповідач 2 будуть звільнені від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
15.03.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано відповідь на відзив відповідача 1 в якому останній зазначив, що договір між ТОВ «Спектр-Агро» та ТОВ «Компанія Консалдінг-Інвест» було укладено 16.03.2020, а постановою КМУ №211 від 11.03.2020 встановлено карантин з 12.03.2020, тобто відповідач 1 був обізнаний про запровадження карантину та мав усвідомлювати наслідки його запровадження. Також, позивач зазначив, що звернення відповідача 1 із заявою про неможливість виконання зобов'язань за договором не було подану у порядку визначеному договором. Щодо посилань відповідача 1 на зупинення провадження до отримання ним сертифікату Київської регіонально ТПП, позивач зазначив, що жодний доказ не має заздалегідь встановленої сили, окрім того відповідач у визначений судом строк не подав відповідний сертифікат. Окрім того, позивач зазначив, що навіть у випадку отримання відповідачем 1 відповідного сертифікату останній не звільняється від виконання зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, у випадку доведення наявності ознак надзвичайності та невідворотності відповідач може бути звільнений лише від стягнення штрафних санкцій.
13.04.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в якій останній просив збільшити суму позовних вимог в частині стягнення з відповідача 36 % річних у розмірі 388466,75 грн та пені у розмірі 129488,92 грн, в решті вимоги залишаються без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 2. ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що подана заява не суперечить вимога процесуального кодексу, а тому підлягає задоволенню у зв'язку з чим має місце нова ціна позову яка становить 4449990,60 грн та складається з основного боргу у розмірі 3150896,94 грн, пені у розмірі 129488,92 грн, 36% річних у розмірі 388466,75 грн, 630179,39 грн штрафу, відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 31778,39 грн та курсової різниці ціни у розмірі 119180,21 грн.
29.04.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли заперечення на позовну заяву в який визнав заборгованість за поставлений товар у розмірі 3150896,94 грн, заборгованість за нарахованими відсотками за користування товарним кредитом у розмірі 119180,21 грн та 31778,39 грн курсової різниці. Разом з тим, відповідач 1 зазначив, що дана заборгованість виникла внаслідок наявності кредиторської заборгованості з боку контрагентів відповідача 1, яка виникла у 2020 році. Також, відповідач 1 зазначив, що у позовній заяві ТОВ «Спектр-Агро» не надало до суду жодних доказів того, що він має реальні збитки від невиконання відповідачем грошових зобов'язань перед ним, у зв'язку з чим просив суд зменшити розмір заявлених штрафних санкцій.
Відповідач 2 протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов не подав, суд вказує про те, що відповідач 2 не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач 2 у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахування заяви про збільшення позовних вимог та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача 1 у судовому заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу та 36 % річних та просив суд зменшити розмір заявлених позивачем вимог в цій частині.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.03.2020 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (постачальник, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Консалдінг-Інвест» (покупець, відповідач) було укладено Договір поставки №Пж-20/113-КВ відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного визначення (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору ( п.1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума договору становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог п.п. 2.2.-2.3. договору, що передається за цим договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Вартість товару вказується у додатках до договору та у видаткових накладних, складених на підставі цього договору. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається у додатках до договору. Вартість тари, упакування та маркування товару включена до ціни товару.
Згідно з п. 2.2. договору зважаючи на те, що товар виробляється за кордоном та імпортується на територію України, сторони домовились, що вказані у підписаних сторонами додатках в гривнях ціни на товар та загальна сума договору не є фіксованими і можуть бути відкориговані постачальником в залежності від зміни комерційного курсу гривні до іноземної валюти. Ціна товару заокруглюється до 0,01 грн. зважаючи на те, що сторони погодились із тим, що ціна товару за цим договором є договірною, то процедура корегування ціни товару постачальником у порядку, передбаченому п.п. 2.2.1.-2.2.3., сторони домовились вважати погодженою на увесь час чинності цього договору та не вважати таке коригування односторонньою зміною умов договору, що потребує окремого погодження сторін. Комерційним курсом гривні до іноземної валюти слід вважати міжбанківський валютний курс продажу іноземної валюти слід вважати міжбанківський валютний курс продажу іноземної валюти до гривні, який щоденно розміщується за адресою на інтернет сторінці (https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/). Вид та комерційний курс іноземної валюти вказується в додатках до договору.
Відповідно до п. 2.2.3. договору на дату платежу за поставлений товар та/або на дату звернення до суду (у разі звернення із позовом до суду при повній або частковій несплаті) постачальник має право здійснити коригування ціни товару (відстроченого платежу) без додаткового узгодження з покупцем. У цьому випадку ціна товару підлягає розрахунку за наступною формулою: Цоп=Цпост х (Коп/Кпост).
Пунктом 2.4. договору визначено, що покупець проводить розрахунки з постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначеної з врахуванням вимог п.п. 2.2-2.3, у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в строки, які вказані в додатках до договору.
Згідно з п. 2.6. Договору за користування товарним кредитом, якщо інше не передбачено додатком до договору, покупець сплачує на користь постачальника відсотки, розмір яких передбачений додатком до договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов'язковій оплаті покупцем.
У п. 2.7. Договору сторони погодили, що строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого додатком до договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем, та закінчується в день розрахунку покупцем за поставлений Товар.
Відповідно до п. 2.13 Договору підписання представником покупця видаткових накладних, що складені в період дії даного договору, засвідчує факт передачі постачальником покупцю разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості підприємства-виробника, інструкції щодо використання та застосування даного товару, передбачених чинним законодавством
Згідно з п. 3.2.1. Договору покупець зобов'язаний провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку та термінів, передбачених п. 2 договору та додатку до договору.
Пунктом 3.3. сторони погодили, обов'язкове оформлення забезпечення зобов'язання у виді поруки третьої особи, прийнятної для постачальника, та/або в будь-якому іншому виді, передбаченому ст. 546 ЦК України. Договір поруки чи інший правочин, який укладається з метою забезпечення виконання зобов'язань покупця за даним договором, покупець зобов'язаний підписати та забезпечити його підписання поручителем (або іншою особою, яка виступає гарантом виконання обов'язків покупця) не пізніше наступного робочого дня після укладення даного договору.
Відповідно до п. 4.1. договору приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем в момент йога передачі від постачальника. Для отримання товару покупець зобов'язується до моменту отримання товару надати постачальнику довіреності на уповноважених осіб, оформлену в порядку, передбаченому ст.ст. 244-248 ЦК України, які містять обсяг повноважень представника покупця на отримання товару, зразки підписів уповноважених осіб на отримання товару. Така довіреність підписується керівником покупця. Довіреність може бути складена за формою, узгодженою сторонами у додатку №2 до договору
У п. 4.2. договору зазначено, що покупець повинен перевірити якість та кількість товару, а також відсутність пошкоджень товару, а при їх виявленні протягом трьох робочих днів з моменту його отримання, повідомити про це постачальника. Після прибуття представника постачальника, покупець зобов'язаний негайно скласти Акт про недоліки товару, який є недійсним без підпису представника постачальника. Якщо постачальнику протягом трьох робочих днів з дня отримання товару не надходить повідомлень про недоліки товару, товар вважається прийнятий покупцем, як такий, що відповідає вимогам. Факт передачі товару покупцю підтверджується видатковою накладною на товар та/або, при необхідності, іншими документами, що посвідчують факт передачі товару покупцю.
Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань за цим договором, якщо його невиконання зумовлено діями та наслідками дії обставин непереборної сили, а саме, але не виключно: паводок, землетрус інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, дії шкідливих комп'ютерних програм, рішення уряду, іншого органу центральної влади, і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання цього договору. Сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань по цьому договору внаслідок дії обставин непереборної с зобов'язана в триденний термін письмово повідомити іншу сторону про настання і припинення таких обставин. Повідомлення повинно бути підтверджене відповідним документом територіального органу Торгово-Промислової Палати України. Відсутність повідомлення позбавляє сторону права посилатись на існування обставин непереборної сили як на підставу невиконання чи неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 7.3. договору керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України Сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов'язанням (сплаті заборгованості, пені, штрафу, відсотків та індексу інфляції), що виникли на підставі цього Договору до 3 років. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. б ст. 232. Господарського кодексу України).
Також судом встановлено, що 16.03.2020 між ТОВ «Спектр-Агро» (кредитор, позивач), ТОВ «Зелена гільдія переробка» (поручитель, відповідач 2) та ТОВ «Компанія Консалдінг-Інвест» (відповідач 1, боржник) було укладено договір поруки №П/Пж-20/113-КВ відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником всіх грошових зобов'язань за договором, передбаченим п. 2 цього договору (надалі іменується «основний договір») ( п. 1.1. договору поруки).
Пунктом 1.2. договору поруки визначено, що у випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до п. 3.1. договору поруки передбачений цим договором обов'язок поручителя перед кредитором поширюється на суму усіх, без винятку, грошових зобов'язань боржника за основним договором.
Згідно з п. 3.2. договору поруки підписанням цього договору поручитель, без додаткового повідомлення поручителя та без укладення окремої угоди, надає безумовну згоду на те, то у випадку збільшення обсягу обов'язку боржника перед кредитором за основним договором, відповідно збільшується обсяг обов'язку поручителя перед кредитором. Кредитор не зобов'язаний повідомляти поручителя про зміну обсягу обов'язку боржника перед кредитором.
Відповідно до п. 4.1. договору поруки поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором в строк 3-х банківських днів після настання строку оплати за основним договором, шляхом оплати грошових коштів на поточний рахунок кредитора, вказаний в даному договорі.
Пунктом 5.2. договору поруки визначено, що порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
У п. 6.1. договору поруки визначено, що цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється через 4 роки з дати укладення даного договору.
Відповідно до п. 6.2. договору поруки встановлено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Додатковою угодою до договору від 16.03.2020 позивач та відповідач 1 погодили викласти п. 2.11. договору у наступній редакції: «відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються постачальником відповідно до п. 2.6 та 2.7 договору. У випадку порушення покупцем строків оплати поставленого товару постачальник складає акт нарахування відсотків за користування товарним кредитом. Даний акт надсилається постачальником на адресу покупця, що вказана в тексті цього договору. Покупець зобов'язується підписати акт та повернути його протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі якщо підписаний акт не повертається постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним покупцем. Сплата нарахованих відсотків відбувається одночасно з оплатою вартості (ціни) товару, і зараховуються постачальником відповідно до вимоги. 2.10.».
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3720667,98 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, зокрема, №6329 від 19.03.2020, №13258 від 08.04.2020, №16783 від 23.04.2020, №16785 від 23.04.2020, №16786 від 23.04.2020, №16787 від 23.04.2020, №16788 від 23.04.2020, №16789 від 23.04.2020, №16790 від 23.04.2020, №16793 від 23.04.2020, які підписані представником позивача та відповідача 1 без будь яких зауважень щодо строку поставки, асортименту та якості товару.
Проте, відповідачем поставлений товар було оплачено лише частково, у розмірі 258784,40 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та не заперечується відповідачем 1.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 у справі за позовом ТОВ «Спектр-Агро» до ТОВ «Зелена гільдія переробка» та ТОВ «Компанія Консалдінг-Інвест» про стягнення заборгованості за Договором поставки №Пж-20/113-КВ від 16.03.2020 позовні вимоги ТОВ «Спектр-Агро» було задоволено та стягнуто солідарно з ТОВ «Компанія Консалдінг-Інвест» та ТОВ «ЗЕЛЕНА ГІЛЬДІЯ ПЕРЕРОБКА» на користь ТОВ «Спектр-Агро» 310986,64 грн основного боргу, 37985,91 грн 36% річних, 13045,95 грн пені, 82690,51 грн штрафу.
Вищезазначеним рішенням було встановлено, що ТОВ «Спектр-Агро» було виконане зобов'язання за Договором та поставлено ТОВ «Компанія Консалдінг-Інвест» товар на загальну вартість 3720667,98 грн. Отримавши товар за договором, у ТОВ «Компанія Консалдінг-Інвест» перед ТОВ «Спектр-Агро», згідно умов Договору та відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, виникли зобов'язання по оплаті грошових коштів за отриманий товар на загальну суму 3720667,98 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи, вищезазначені обставини суд вважає, що факти встановлені у вищезазначеному рішенні не потребують повторного доказування, оскільки відповідне рішення набрало законної сили у встановлено законом порядку.
Враховуючи, що факт поставки товару було встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва №910/13580/20, суд дійшов висновку що строк щодо оплати поставлено товару відповідно до умов укладеного між сторонами договору є таким, що настав.
Представником відповідача 1 заборгованість в розмірі 3150896,94 грн в судовому засіданні визнано, доказів оплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.
Окрім того, відповідно до п. 2.2.3. договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача курсову різницю за поставлений товар у розмірі 119180,21 грн та відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 31778,39 грн, розрахунки яких долучено до матеріалів та визнаються відповідача 1 у повному обсязі в ході судового розгляду справи.
Отже враховуючи вищезазначені обставини та беручи до уваги, що відповідач 1 в ході судового розгляду визнав заборгованість за поставлений товар у розмірі 3150896,94 грн, курсовій різниці в розмірі 119180,21 грн та відсотках за користування товарним кредитом у розмірі 31778,39 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими та таким що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 36 % річних суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.п. В п. 7.2. договору у випадках порушення умов даного договору, постачальник мав право притягти покупця до відповідальності за: несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором. За порушення даних умов Договору покупець сплачує на користь постачальника 36 % річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (ч. 2. ст. 625 ЦК України). вищевказаних обов'язків.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 36% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору, а тому посилання відповідача 1 на недоведеність позивачем збитків є безпідставним та не може бути враховано судом, яка обґрунтоване заперечення на право позивача щодо стягнення 36% річних.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 36 % річних, судом встановлено, що відповідний розрахунок містить арифметичні помилки, у зв'язку з чим, судом здійснено власні розрахунки, які відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та є арифметично вірними відповідно яких, позовні вимоги в частині стягнення 36 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 388415,80 грн.
Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 129488,92 грн та штрафу в розмірі 630179,39 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.п. А, Б п. 7.2. договору у випадках порушення умов даного договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором. За порушення даних умов Договору покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання; у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 20 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов'язання;
Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши надані позивачем розрахунки заявленої до стягнення суме пені та штрафу, судом встановлено, що відповідні розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та є арифметично вірними, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у цій частині в повному обсязі.
Окрім того, суд зазначає, що у забезпечення виконання зобов'язань відповідачем 1 за договором поставки між сторонами у справі було укладено договір поруки № П/Пж-20/113-КВ від 16.03.2020.
Відповідно до п. 1.1. предметом договору поруки є надання поруки відповідачем 2 перед позивачем за виконання відповідачем 1 всіх своїх обов'язків за Договором поставки № Пж-20/113-КВ від 16.03.2020.
Відповідно до п. 3.3 договору поруки визначено, що поручитель несе відповідальність за сплату боржником основного боргу, курсової різниці, процентів за користування товарним кредитом, за відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені), відсотків річних, інфляційних втрат, судових витрат та інших витрат кредитора, пов'язаних з одержанням виконання грошового зобов'язання за основним договором.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя . Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки .
Враховуючи викладене наявні підстави для часткового задоволення позову та стягнення заборгованості за договором та нарахованих санкцій з відповідачів солідарно.
Посилання відповідача 1 на настання обставин непереборної сили судом відхиляються, оскільки відповідач 1 не дотримався умов договору в частині п. 6.1. та 6.2., а тому посилання на обставини не переборної сили, як обставину яка звільняє від відповідальності є безпідставною.
Відповідачем подано заяву про зменшення штрафних санкцій на підставі ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України, посилаючись на відсутність збитків позивача у зв'язку з порушенням відповідачем 1 зобов'язань за договором.
Статтею 551 ЦК України визначено, що Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи розмір порушеного грошового зобов'язання відповідача 1, незначний ступінь виконання власного зобов'язання, наявність невиконаного судового рішення, а також враховуючи розмір нарахованих санкцій суд вважає, що нараховані санкції (штраф та пеня), можливість зменшення яких передбачена нормами чинного законодавства, не є надмірними, та відсутні підстави для їх зменшення.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Консалдінг-Інвест» (03164, м. Київ, вул. Підлісна, буд. 1, офіс № 38-Б; ідентифікаційний код 39220431) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена гільдія переробка» (03164, м. Київ, вул. Підлісна, буд. 1, офіс 38Б; ідентифікаційний код 40967051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (08702, Київська обл., м. Обухів(пн), вул. Промислова, буд. 20; ідентифікаційний код 36348550) заборгованість у розмірі 3150896 (три мільйони сто п'ятдесят тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн 94 коп., 36% річних у розмірі 388415 (триста вісімдесят вісім тисяч чотириста п'ятнадцять) грн 80 коп., пеню у розмірі 129488 (сто двадцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 92 коп., штраф у розмірі 630179 (шістсот тридцять тисяч сто сімдесят дев'ять) грн 39 коп, відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 31778 (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят вісім) грн 39 коп. та курсову різницю в розмірі 119180 (сто дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят) грн 21 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 66749 (шістдесят шість тисяч сімсот сорок дев'ять) грн 09 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 04.06.2021
Суддя Я.В. Маринченко