Рішення від 18.05.2021 по справі 908/345/21

номер провадження справи 17/19/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021 Справа № 908/345/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання Василенко В.В.

розглянувши матеріали справи № 908/345/21

за позовом: приватного акціонерного товариства “Житомирський меблевий комбінат”, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод металіст”, 69065, м. Запоріжжя, провулок Вологодський, 7

про стягнення 492 396,77 грн.

У засіданні приймали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

11.02.21 до господарського суду Запорізької області від приватного акціонерного товариства “Житомирський меблевий комбінат” (далі ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат”) надійшла позовна заява про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод металіст” (надалі ТОВ “Запорізький завод металіст” 492 396,77 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0190150, а саме 377 870,78 основна заборгованість, 110 538,09 грн. штраф, 2629,11 інфляційні втрати та 1 358,79 грн. 3 % річних.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/345/21 між суддями, 11.02.21 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 16.02.21 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/345/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.03.21.

09.03.21 на адресу суду від позивача надійшов лист, яким на виконання ухвали суду від 16.02.21 у справі № 908/345/21 надано листування між сторонами у справі по суті спору та повідомлено про відсутність іншого листування, окрім того, що надано. Додатково позивачем повідомлено та надано відповідні докази: про повернення йому примірника позовної заяви з додатками, який надсилався відповідачу за закінчення терміну зберігання; про направлення примірника позовної заяви з додатками на поштову адресу відповідача вказану у договорі оренди укладеному між сторонами, з якого виникли спірні правовідносини та на його електрону пошту.

Ухвалою від 10.03.21 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів - по 17.05.21. Підготовче засідання відкладено на 13.04.21.

15.03.21 на адресу суду від представника позивача надійшов лист від 12.03.21 про долучення до матеріалів справи документів (завірених копій): актів здачі-прийняття надання послуг з оренди приміщення та рекламних послуг наданих у період з жовтня 2020 р. по грудень 2020 р. (всього на 6 аркушах).

22.03.21 на адресу суду від представника позивача надійшла заява за вих. від 17.03.21 про участь у судовому засіданні по справі № 908/345/21 призначеному на 13.04.21 о 10:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

29.03.21 до суду надійшло клопотання представника позивача за вих. від 22.03.21 про відкликання заяви від 17.03.21 щодо участі у судовому засіданні по справі № 908/345/21 призначеному на 13.04.21 о 10:30 год. в режимі відеоконференції. Крім того, у вказаному клопотанні представник позивача повідомив про надання всіх наявних документальних доказів та про повідомлення всіх відомих його обставин у справі, а також просив суд провести підготовче засідання 13.04.21 без участі уповноваженого представника позивача.

З огляду на відкликання представником позивача заяви від 17.03.21 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, судом залишено без розгляду заяву від 17.03.21 про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

У підготовче засідання 13.04.21 учасники по справі не з'явились.

Розглянувши у підготовчому засіданні 13.04.21 клопотання представника позивача викладене у листі від 12.03.21 про долучення до матеріалів справи документів (завірених копій): актів здачі-прийняття надання послуг з оренди приміщення та рекламних послуг наданих у період з жовтня 2020 р. по грудень 2020 р. (всього на 6 аркушах), суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 4 ст. 80 ГПК України закріплено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2).

Оскільки позивачем у позовній заяві та інших заявах поданих суду не зазначено про те, що акти здачі-прийняття надання послуг з оренди приміщення та рекламних послуг наданих у період з жовтня 2020 р. по грудень 2020 р. не можуть бути подані з об'єктивних причин разом з позовною заявою, клопотання про визнання поважними причин неподання учасником справи вказаних доказів у встановлений законом строк та встановлення додаткового строку для подання зазначених доказів до суду позивачем не подано, а відтак судом документи подані представником позивача разом з листом від 12.03.21 залишено без розгляду.

Ухвалою від 13.04.21 судом виправлено допущену в ухвалах господарського суду Запорізької області від 16.02.21 та від 10.03.21 у справі № 908/345/21 описку у найменуванні відповідача, а саме по тексту ухвал найменування відповідача замість: «товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод металістів”» читати у наступній редакції: «товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод металіст”».

Ухвалою від 13.04.21 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/345/21 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.05.21.

11.05.21 до суду надійшла заява за вих. від 30.04.21 № 30/04/21, в якій представник позивача надає звіт та акт приймання-передачі наданих послуг щодо надання професійної правничої допомоги та просить суд врахувати їх при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Представники сторін в судове засідання 18.05.21 не з'явились, про причини такої неявки суд не повідомили. Про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у відповідності до законодавства.

В судовому засіданні 18.05.21 на підставі ст. 240 ГПК України, судом було прийнято рішення.

У зв'язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Позивач, в особі уповноваженого представника, з'явився в підготовче засідання 10.03.21, в якому надав усні пояснення з питань, які виникли у судді у підготовчому засіданні. В інші судові засідання представник позивача жодного разу не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалами суду.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/345/21, станом на день відкриття провадження у справі місцезнаходженням ТОВ “Запорізький завод металіст” є: 69065, м. Запоріжжя, пров. Вологодський, 7.

З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/345/21 господарським судом Запорізької області на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 121, 176, 234 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 16.02.21 про відкриття провадження у справі.

Крім того, на юридичну адресу відповідача в порядку ст. ст. 42, 46, 177, 182, 183, 202, 234, 235 ГПК України направлявся екземпляр ухвали від 10.03.21 про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання, а також в порядку ст. ст. 42, 46, 118, 120, 121, 182, 185, 234, 235 ГПК України направлявся екземпляр ухвали від 13.04.21 про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання до судового розгляду по суті.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Однак, ухвали суду від 16.02.21, 10.03.21 та 13.04.21, які були надіслані відповідачу, повернулись до господарського суду з відповідними відмітками поштового відділення, а саме: «за закінченням терміну зберігання».

При цьому, ухвала від 16.03.21 була розміщена на сайті Судова влада України, господарський суд Запорізької області в розділі громадянам до уваги відповідача - ТОВ «Запорізький завод металіст» 69065, м. Запоріжжя, пров. Вологодський, 7.

Також судом наведені вище ухвали в електронному вигляді були надіслані (підписані кваліфікованим електронним підписом) на електронну адресу відповідача у цій справі вказану в розділі 14 договору оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0190150.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/345/21.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що позивача та відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/345/21, враховуючи неявку в судове засідання позивача та відповідача (їх представників), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності таких учасників справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.19 між приватним акціонерним товариством “Житомирський меблевий комбінат” (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод металіст” (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1ЖМК0190150, за умовами якого (п. 1.1. договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі ТЦ на першому поверсі, загальною площею 450,0 кв. м. (Об'єкт Оренди). План розміщення Об'єкта Оренди наведений у Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно із п. 1.2. договору, Об'єкт Оренди може використовуватися Орендарем винятково для розміщення об'єкта цільове призначення якого визначається в додатку № 5 до даного договору. Цільове призначення використання Об'єкта Оренди протягом строку дії цього Договору може бути змінене за письмовим узгодженням Сторін.

Об'єкт Оренди передається Орендарю по акту приймання-передачі (Акт № 1) (п. 1.6. Договору).

Пунктом 2.3.7. договору передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Плату за оренду , компенсацію комунальних платежів, інших платежів, передбачених цим договором, у відповідності з умовами Договору.

У відповідності до п. 3.1. договору, Орендар зобов'язаний вносити плату за користування Об'єктом Оренди в розмірах та строки, обумовлені цим договором.

Плата за оренду нараховується Орендареві з Дати початку (п. 3.2. договору).

Згідно із п. 3.3. договору, якщо інше не передбачено цим договором, плата за оренду сплачується Орендарем щомісяця, не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем.

Відповідно до п. 3.4. договору, Орендодавець виставляє Орендареві рахунок на оплату Плати за оренду, розрахованої відповідно до Додатка № 2 до цього договору. Орендар зобов'язаний сплачувати Плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому договорі, незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків. При неотриманні Орендарем зазначених рахунків на оплату оплати за оренду за оплачуваний місяць або відповідного Акта Орендарем, останній зобов'язаний сплатити плату за оренду Орендодавцю у розмірі суми за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання Орендарем рахунка або відповідного Акта за такий оплачуваний місяць Сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена Орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок орендної оплати за наступний місяць. Якщо сплачена Орендарем сума оренди менша, ніж сума, що мала бути сплачена - Орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання Акта.

Пунктом 3.6. договору визначено, що Орендар, крім Плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення, водовідведення, кондиціонування) згідно показників лічильників та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування ТЦ, які розподіляються між всіма Орендарями ТЦ пропорційно площі Об'єкта Оренди до загальної площі ТЦ.

Компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку Плати за оренду та оплачується Орендарем за діючими тарифами (п. 3.6.1. договору).

Згідно із п. 3.6.2. договору, Орендар компенсує Орендодавцю витрати на комунальні послуги на підставі виставлених Орендодавцем рахунків, згідно отриманих від Орендодавця розрахунків фактичних витрат, а також у випадку

встановлення Орендодавцем лічильників - на підставі їх показників.

Відповідно до п. 3.6.3. договору, перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюються Орендарем на підставі виставлених Орендодавцем рахунків або Актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачу вальним місяцем, виставляє Орендареві рахунки на компенсацію витрат та комунальні послуги та Акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов'язок по отриманню вищевказаного рахунка та Акта покладається на Орендаря. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного Акта Орендарем, останній зобов'язаний сплатити таку компенсацію Орендодавцю у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання Орендарем рахунка або відповідного Акта за такий оплачуваний місяць Сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена Орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена Орендарем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - Орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання Акта.

Методика розрахунку комунальних послуг визначена Сторонами в Додатку № 3 до даного Договору (п. 3.6.3.1. договору).

Пунктом 3.15. договору визначено, що зобов'язання щодо здійснення платежів за цим Договором будуть вважатися виконаними належним чином у момент, коли суми грошових коштів, які відповідають повному розміру платежів, будуть зараховані на

поточний рахунок Орендодавця.

Згідно із п. 3.17. договору, Орендар щомісяця, не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, перераховує на поточний рахунок Орендодавця суму в розмірі 2,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%), за один квадратний метр Об'єкта Оренди, як оплату рекламних послуг, які мають на меті залученні потенційних покупців (користувачів послуг) Торгівельно-розважального центру «Глобал UА» та виражені у розміщенні реклами в засобах масової інформації, розміщенні зовнішньої реклами, а також у витратах на рекламні та інші масові заходи.

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повернення Об'єкта Оренди по Акту № 2 та повного розрахунку між сторонами згідно з умовами цього договору.

Строк Оренди триває до 30.04.22 з дати початку (п. 10.2. договору).

У відповідності до акту прийому-передачі Приміщення в оренду від 01.06.19 № 1, ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” (Орендодавець) відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150 передав, а ТОВ “Запорізький завод металіст” (Орендар) прийняв в оренду частину нежитлового приміщення, яке розташоване в будівлі за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Київська, 77, загальною площею 450,0 кв.м.

ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” надіслало ТОВ “Запорізький завод металіст” попередження за вих. від 09.12.20 № 5027 про відключення електроенергії та повідомило останнього, що у випадку несплати заборгованості у розмірі 221 930,57 грн. за договором оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150 до 11.12.20 включно, то позивач буде змушений вжити заходів по відключенню подачі електроенергії до орендованого приміщення.

У відповідь на попередження позивача відповідач направив листи за вих. від 10.12.20 № 36, в якому проінформував ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат”, що відповідачем сплачено 10.12.20 компенсацію за комунальні послуги за листопад 2020 року у розмірі 37 670,95 грн. і прохають не відключати подачу електроенергії до орендованого приміщення та за вих. від 10.12.20 № 37, в якому просить, у зв'язку з істотними змінами обставин щодо виконання взятих на себе зобов'язань, за взаємною згодою сторін достроково припинити дію договору оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150.

23.12.20 ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” у відповідь на лист відповідача щодо розірвання договору направив лист за вих. від 18.12.20 № 5077 (докази такого направлення знаходяться в матеріалах справи), в якому повідомив ТОВ “Запорізький завод металіст”, що останній в своєму листі не вказав на будь-які істотні порушення укладеного між сторонами договору оренди з боку Орендодавця, наслідком яких може бути одностороння відмова від виконання покладених на Орендаря обов'язків. Крім того, позивач зазначив, що договір оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150 не містить положення про його дострокове розірвання в односторонньому порядку. Таким чином, ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” наголошує відповідачу, що законодавчо встановлених підстав для дострокового розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150 не вбачається, а тому його умови продовжують діяти та є обов'язковими для виконання сторонами до 30.04.22.

21.01.21 ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” направив ТОВ “Запорізький завод металіст” листа за вих. від 21.01.21 № 69 (докази такого направлення знаходяться в матеріалах справи), в якому вимагає в останнього протягом 3 календарних днів з дня отримання даної вимоги перерахувати заборгованість по несплаті орендних платежів (орендна плата, компенсація вартості комунальних послуг, вартість експлуатаційних витрат та оплату рекламних послуг) за жовтень - грудень 2020 року в загальному розмірі 315 823,10 грн., в т.ч. ПДВ.

У відповідь на лист ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” за вих. від 21.01.21 № 69 ТОВ “Запорізький завод металіст” направив позивачу лист за вих. від 25.01.21 № 1, в якому повідомив останнього, що у зв'язку з продовженням з 19.12.20 до 28.02.21 на території України карантину, відповідач не має фінансової можливості оплачувати взяті на себе зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150.

29.01.21 ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” супровідним листом за вих. від 29.01.21 № 127 (докази такого направлення знаходяться в матеріалах справи) направив ТОВ “Запорізький завод металіст” рахунки та акти здачі-прийняття наданих послуг за договором оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150.

01.03.21 ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” направив ТОВ “Запорізький завод металіст” (докази такого направлення знаходяться в матеріалах справи) повідомлення за вих. від 01.03.21 № 300 про припинення договору оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150 з 09.03.21.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорював ся та не визнавався недійсним. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150, відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат” виконано свої зобов'язання, відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150 та надано ТОВ “Запорізький завод металіст” послуги щодо оренди приміщень (в тому числі компенсація комунальних послуг та оренди рекламного розміщення), що підтверджується актами здачі-прийняття наданих послуг та рахунками за період жовтень 2020 року по січень 2021 року включно (належним чином завірені копії знаходяться в матеріалах справи).

Всього позивачем надано послуг по оренді приміщення (в т.ч. компенсація комунальних послуг та оренди рекламного розміщення) за вказаним вище договором за період жовтень 2020 року по січень 2021 року включно на загальну суму 377 870,78 грн., а саме:

- 323 438,05 грн. плата за оренду приміщення;

- 51 732,73 грн. плата за комунальні послуги;

- 2 700,00 грн. плата за рекламні послуги.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, згідно із п. 3.3. договору, якщо інше не передбачено цим договором, плата за оренду сплачується Орендарем щомісяця, не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем.

Відповідно до п. 3.4. договору, Орендодавець виставляє Орендареві рахунок на оплату Плати за оренду, розрахованої відповідно до Додатка № 2 до цього договору. Орендар зобов'язаний сплачувати Плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому договорі, незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків. При неотриманні Орендарем зазначених рахунків на оплату оплати за оренду за оплачуваний місяць або відповідного Акта Орендарем, останній зобов'язаний сплатити плату за оренду Орендодавцю у розмірі суми за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання Орендарем рахунка або відповідного Акта за такий оплачуваний місяць Сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена Орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок орендної оплати за наступний місяць. Якщо сплачена Орендарем сума оренди менша, ніж сума, що мала бути сплачена - Орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання Акта.

Пунктом 3.6. договору визначено, що Орендар, крім Плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення, водовідведення, кондиціонування) згідно показників лічильників та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування ТЦ, які розподіляються між всіма Орендарями ТЦ пропорційно площі Об'єкта Оренди до загальної площі ТЦ.

Компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку Плати за оренду та оплачується Орендарем за діючими тарифами (п. 3.6.1. договору).

Згідно із п. 3.6.2. договору, Орендар компенсує Орендодавцю витрати на комунальні послуги на підставі виставлених Орендодавцем рахунків, згідно отриманих від Орендодавця розрахунків фактичних витрат, а також у випадку

встановлення Орендодавцем лічильників - на підставі їх показників.

Відповідно до п. 3.6.3. договору, перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюються Орендарем на підставі виставлених Орендодавцем рахунків або Актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Орендодавець до 5 числа місяця, що слідує за оплачу вальним місяцем, виставляє Орендареві рахунки на компенсацію витрат та комунальні послуги та Акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов'язок по отриманню вищевказаного рахунка та Акта покладається на Орендаря. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного Акта Орендарем, останній зобов'язаний сплатити таку компенсацію Орендодавцю у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання Орендарем рахунка або відповідного Акта за такий оплачуваний місяць Сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена Орендарем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена Орендарем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - Орендар здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання Акта.

Методика розрахунку комунальних послуг визначена Сторонами в Додатку № 3 до даного Договору (п. 3.6.3.1. договору).

Згідно із п. 3.17. договору, Орендар щомісяця, не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, перераховує на поточний рахунок Орендодавця суму в розмірі 2,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%), за один квадратний метр Об'єкта Оренди, як оплату рекламних послуг, які мають на меті залученні потенційних покупців (користувачів послуг) Торгівельно-розважального центру «Глобал UА» та виражені у розміщенні реклами в засобах масової інформації, розміщенні зовнішньої реклами, а також у витратах на рекламні та інші масові заходи.

Пунктом 3.15. договору визначено, що зобов'язання щодо здійснення платежів за цим Договором будуть вважатися виконаними належним чином у момент, коли суми грошових коштів, які відповідають повному розміру платежів, будуть зараховані на

поточний рахунок Орендодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав та не сплатив суму основного боргу у розмірі 377 870,78 грн. (323 438,05 грн. плата за оренду приміщення; 51 732,73 грн. плата за комунальні послуги; 2 700,00 грн. плата за рекламні послуги).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

Доказів належного, у повному обсязі виконання зобов'язання по сплаті суми боргу договору оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150 за період з жовтня 2020 року по січень 2021 року включно відповідач суду не надав. Докази зворотнього у справі відсутні.

Таким чином, у ТОВ “Запорізький завод металіст” утворилась заборгованість перед позивачем відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150 у сумі 377 870,78 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Запорізький завод металіст” 377 870,78 грн. суми боргу за договором оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150 є обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 110 538,09 грн. штрафу за період прострочення.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у випадку затримок з боку Орендаря в перерахування будь-яких платежів, передбачених цим Договором, на користь Орендодавця, на строк від 6 до 10 календарних днів, Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 15 % від простроченої суми грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 7.2.1. договору, якщо період прострочення оплати Орендарем будь-яких платежів, передбачених цим Договором, на користь Орендодавця, становить 11 календарних днів або більше, то Орендар додатково до штрафу, визначеному в п. 7.2., зобов'язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 20 % від простроченої суми грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, за порушення відповідачем строку оплати наданих послуг оренди, позивачем заявлено до стягнення 110 538,09 грн. штрафу за загальний період прострочки з 05.11.20 по 08.02.21 (розрахунок штрафу міститься в матеріалах справи).

Факт прострочення відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг за договором оренди нежитлового приміщення від 17.05.19 № 1ЖМК0130150 матеріалами справи № 908/345/21 доведено.

З огляду на викладене, судом перевірено розрахунок нарахування штрафу та визначено, що нарахування пені позивачем розраховано вірно.

Тому як наслідок, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині стягнення з ТОВ “Запорізький завод металіст” штрафу в розмірі 110 538,09 грн. є обґрунтованою, заснованою на законі, договорі та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 1 358,79 грн. 3 % річних за загальний період прострочення з 06.11.20 по 08.02.21 та 2 629,11 грн. інфляційних втрат за загальний період прострочення з листопада 2020 року по січень 2021 року включно.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Судом перевірено розрахунок нарахування 3 % річних (за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство») і визначено, що нарахування 3 % річних на основну заборгованість за загальний період прострочення з 06.11.20 по 08.02.21 повинно становити 1 292,18 грн.

Тому як наслідок, судом задовольняються позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ “Запорізький завод металіст” 3 % річних у розмірі 1 292,18 грн.

В іншій частині позову вимоги щодо стягнення 3 % річних судом відмовляється як такі що недоведені та необґрунтовані.

Судом перевірено розрахунок нарахування інфляційних втрат (за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство») і визначено, що нарахування інфляційних втрат на основну заборгованість за загальний період прострочення з листопада 2020 року по січень 2021 року включно позивачем розраховано в межах нарахованої судом суми.

Тому, як наслідок, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ “Запорізький завод металіст” 2 629,11 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката Ратушинської Ірини Олексіївни (далі Ратушинська І.О.), позивачем надано до суду:

- копію договору про надання правових послуг від 18.01.21 № 18/01 з додатком;

- оригінал ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АМ № 1008133 від 04.02.21 на ім'я адвоката Ратушинської І.О.;

- оригінал звіту про надану професійну правничу допомогу та розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу від 29.04.21;

- оригінал акту приймання-передачі наданих послуг від 30.04.21 № 1 до договору про надання правових послуг від 18.01.21 № 18/01.

18.01.21 між приватним акціонерним товариством “Житомирський меблевий комбінат” (Замовник) та адвокатом Ратушинською Іриною Олексіївною (Виконавець) укладено договір про надання правових послуг № 18/01.

Згідно із п. 1.1. договору, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати правові послуги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

У відповідності до п. 1.2. договору, Виконавець надає Замовнику наступні правові послуги: захист та представництво інтересів Замовника у правовідносинах відносно стягнення коштів з ТОВ «Запорізький завод металіст» по договору оренди (консультування, збір необхідних документів, звернення до суду, підготовка процесуальних документів, представництво інтересів у суді тощо).

Відповідно до п. 3.1. договору, порядок та строки оплати послуг Виконавця встановлюються Додатком № 1 до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 5.1. договору).

Згідно із п. 1 Додатку № 1 до договору про надання правових послуг від 18.01.21 № 18/01, Сторони домовилися, що вартість послуг Виконавця по захисту та представництву інтересів Замовника у правовідносинах відносно стягнення коштів з ТОВ «Запорізький завод металіст» складає суму вартості фактично наданих Виконавцем послуг та розраховується наступним чином:

- правовий аналіз справи, збір доказів та розробка концепції захисту - вартість послуг 10 000,00 грн.;

- складання і подання позовної заяви - вартість послуги 15 000,00 грн.;

- підготовка і подача відповіді на відзив на позовну заяву - вартість послуги 5 000,00 грн.;

- представництво в суді, в т.ч. в підготовчому засіданні та/або засіданні суду, яке було призначене, але фактично не відбулося/перенесено/відкладено в день такого засідання, внаслідок чого Виконавець прибув до суду - вартість послуги 4 000,00 грн. за одне судове засідання, а також повна компенсація вартості витрат Виконавця на проїзд та проживання в інше місто, відмінне від м. Київ;

- письмові заяви, клопотання з процесуальних питань - вартість послуги від 1 000,00 грн. за один документ;

- апеляційна скарга на рішення/ухвалу суду - вартість послуги 15 000,00 грн.;

- заперечення до апеляційної скарги - вартість послуги - 10 000,00 грн.;

- касаційна скарга на рішення/ухвалу суду - вартість послуги - 15 000,00 грн.;

- заперечення до касаційної скарги - вартість послуги - 10 000,00 грн.

У відповідності до п. 2 Додатку № 1 до договору про надання правових послуг від 18.01.21 № 18/01, якщо ухвалене у судовій справі рішення буде на користь Замовника, то додатково до вартості послуг, визначених в п. 1 даного Додатку № 1, Замовник сплачує Виконавцю гонорар в розмірі 2 % від присудженої Замовнику судом грошової суми.

Відповідно до п. 3 Додатку № 1 до договору про надання правових послуг від 18.01.21 № 18/01, загальна сума вартості фактично виконаних Виконавцем послуг визначається Сторонами шляхом підписання відповідного Акту наданих послуг.

Згідно із актом приймання-передачі наданих послуг від 30.04.21 № 1 до договору про надання правових послуг від 18.01.21 № 18/01, адвокатом Ратушинською І.О. були надані послуги ПрАТ “Житомирський меблевий комбінат”, а саме:

1.1. Правовий аналіз справи, збір доказів та розробка концепції правового захисту інтересів Замовника в процедурі стягнення коштів з ТОВ «Запорізький завод металіст».

1.1.1. Послуга надавалися в період з 25.01.21 по 29.01.21 включно.

1.1.2. Загальна вартість послуги склала 10 000,00 грн.

1.2. Складання позовної заяви про стягнення з ТОВ «Запорізький завод металіст» заборгованості по договору оренди нежитлового приміщення, формування додатків та здійснення розрахунків до позовної заяви.

1.2.1. Послуга надавалася в період з 02.02.21 по 05.02.21 включно.

1.2.2. Загальна вартість послуги склала 15 000,00 грн.

1.3. Збір матеріалів, складання і подання до господарського суду Запорізької області пояснення від 03.03.21 (з додатками) по справі № 908/345/21.

1.3.1. Послуга надавалася в період з 02.03.21 по 03.03.21 включно.

1.3.2. Загальна вартість послуги склала 2 000,00 грн.

1.4. Участь у підготовчому засіданні по справі № 908/345/21, яке відбулося 10.03.21.

1.4.1. Послуга надавалася 10.03.19.

1.4.2.Загальна вартість послуги склала 4 000,00 грн.

1.5. Компенсація вартості витрат на проїзд та проживання в м. Запоріжжя представника АТ «ЖМК» для участі в судовому засіданні по справі № 908/345/21, яке відбулося 10.03.21.

1.5.1. Загальна вартість компенсації складає 3 470,00 грн.

1.6. Гонорар адвоката по наданню АТ «ЖМК» професійної правничої допомоги у судовій справі № 908/345/21, розмір якого за згодою Сторін складає 9 000,00 грн.

Загальна вартість послуг за даним Актом без ПДВ складає 43 470,00 грн. (п. 2 Акту приймання-передачі наданих послуг від 30.04.21 № 1).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу судом враховано, що відповідач заперечень щодо нарахованої суми витрат на правничу допомогу не надав, що позбавляє право суду (з причин від суду не залежних) оцінювати співмірність заявлених до стягнення витрат у сумі 43 470,00 грн.

Разом з цим, судом враховано, що оскільки позивачем суду не надано жодних належних доказів (бухгалтерських документів) для компенсації вартості витрат на проїзд та проживання в м. Запоріжжя представника позивача - адвоката Ратушинської І.О. для участі в судовому засіданні по справі № 908/345/21, яке відбулося 10.03.21 на суму 3 470,00 грн., вказане є підставою для відмови у задоволенні та, як наслідок судом відмовляється у стягненні вказаної суми - 3 470,00 грн.

А тому, витрати на професійну правничу допомогу позивача, з урахуванням часткового задоволення позову, задовольняються в розмірі 36 804,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 202, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький завод металіст” (69065, м. Запоріжжя, провулок Вологодський, 7, код ЄДРПОУ 33242905) на користь приватного акціонерного товариства “Житомирський меблевий комбінат” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 32744172) - 377 870 (триста сімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят) грн. 78 коп. основної заборгованості, 110 538 (сто десять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 09 коп. штрафу, 2 629 (дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 11 коп. інфляційних втрат, 1 292 (одну тисячу двісті дев'яносто дві) грн. 18 коп. 3 % річних, 7 384 (сім тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 47 коп. судового збору та 36 804 (тридцять шість тисяч вісімсот чотири) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 03.06.2021.

Суддя В.Л. Корсун

Попередній документ
97436562
Наступний документ
97436564
Інформація про рішення:
№ рішення: 97436563
№ справи: 908/345/21
Дата рішення: 18.05.2021
Дата публікації: 07.06.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.02.2021)
Дата надходження: 11.02.2021
Предмет позову: про стягнення 492 396,77 грн.
Розклад засідань:
10.03.2021 14:15 Господарський суд Запорізької області
13.04.2021 10:30 Господарський суд Запорізької області
18.05.2021 11:00 Господарський суд Запорізької області