04 червня 2021 р. Справа № 440/6954/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, м. Полтава, повний текст складено 15.02.21 по справі № 440/6954/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіалгруп"
до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіалгруп" (далі за текстом також - позивач, ТОВ "Радіалгруп") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування № 2081570/37238075 від 29.10.2020;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.11.2020 № 61604/37238075/2;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 08.10.2020, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіалгруп", датою її подання, 26.10.2020.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2081570/37238075 від 29.10.2020.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 08.10.2020, видану та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіалгруп", датою її подання.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіалгруп" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Полтавській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області зазначило, що висновки суду про задоволення позову не відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення ухвалене з порушенням пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10, пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2 та п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за № 1246, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 та надано невірну правову оцінку обставинам справи та наявним у справі доказам. Уважає, що судом першої інстанції, за умов відсутності у контролюючого органу первинних документів на придбання сировини, необхідної для виготовлення альтернативного палива, що реалізується, та рахунку на оплату № 01/10 від 08.10.2020, неправомірно скасовано оскаржуване рішення.
За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Полтавській області просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року замінено Головне управління ДПС у Полтавській області на суб'єкта владних повноважень, який представляє інтереси органів ДПС України - Головне управління ДПС у Полтавській області (код в ЄДРПОУ ВП: 44057192), як правонаступника.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Радіалгруп" (ідентифікаційний код 37238075) зареєстроване як юридична особа 11.08.2010, номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15881020000009313, основним видом діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код КВЕД 46.71), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 9/.
Позивач має ліцензії на право виробництва пального (реєстраційний номер: 990114201900031, термін дії з 18.09.2019 до 18.09.2024, видана 18.09.2019 ДФС України) /а.с. 32/ та на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі (реєстраційний номер: 990514201900347, термін дії з 27.08.2019 до 27.08.2024, видана 27.08.2019 ДФС України) /а.с. 33/.
12.03.2019 між ТОВ "Промпобутсервіс" (покупець) та ТОВ "Радіалгруп" (постачальник) укладено договір № Р-03/19 продажу нафтопродуктів (Договір), згідно з пунктом 2.1 якого для здійснення поставки товару сторони перед кожною поставкою погоджують такі умови: найменування, кількість товару, вид транспорту, яким повинно бути проведене відвантаження, ціну товару. Поставка товару автомобільним транспортом здійснюється на умовах FCA франкоперевізник на естакаді виливу (згідно з ІНКОТЕРМС 2010). Вибір естакади наливу здійснює Продавець (пункт 3.1 Договору). Покупець проводить оплату всього об'єму товару по цьому Договору шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця (пункт 4.1 Договору) /а.с. 10-12/.
Видатковою накладною № 01-10 від 08.10.2020, яка містить посилання на договір № Р-03/19 продажу нафтопродуктів, підтверджено факт відвантаження на адресу ТОВ "Промпобутсервіс" палива альтернативного для бензинових двигунів А-92-Е30-Л виду ІІ кількістю 4130 л на суму 68244,12 грн, у тому числі ПДВ - 11374,02 грн /а.с. 13/.
Оплата вартості палива альтернативного для бензинових двигунів А-92-Е30-Л виду ІІ за Договором № Р-03/19 продажу нафтопродуктів, відповідно до рахунку на оплату № 01/10 від 08.10.2020 /а.с. 13 зворотній бік/ підтверджується платіжним дорученням № 339 від 09.10.2020 на суму 68244,12 грн /а.с. 18/.
Факт перевезення палива альтернативного для бензинових двигунів А-92-Е30-Л виду ІІ, підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) № В-08/10-1, В-08/10-2 від 08.10.2020 /а.с. 14, 15/.
За першою подією - відвантаження палива альтернативного для бензинових двигунів А-92-Е30-Л виду ІІ за видатковою накладною № 01/10 від 08.10.2020 позивачем складено податкову накладну № 2 від 08.10.2020 на суму 68244,12 грн, у тому числі ПДВ 11374,02 грн, яку надіслано на реєстрацію 26.10.2020, реєстраційний номер документа 9276189274 /а.с. 16, 17/.
Після надіслання податкової накладної на реєстрацію платником податку отримано квитанцію від 26.10.2020 /а.с. 17/, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної від 08.10.2020 за № 2 зупинено, оскільки коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824 відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість як товари, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено, що показник "D" = 5,6836 %, "P" = 0.
Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області (Кременчуцьке управління, Кременчуцька ДПІ (м. Кременчук) (за місцем перебування на обліку) повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 від 26.10.2020 /а.с. 24/. До повідомлення надано 24 додатки.
До повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено позивачем додано копії такиї документів:
1) щодо постачання палива ТОВ "Промпобутсервіс":
- договір № Р-03/19 продажу нафтопродуктів від 12.03.2019 /а.с. 119-121/;
- платіжне доручення № 339 від 09.10.2020 /а.с. 111/;
- паспорт якості № 12 від 12.01.2020 /а.с. 111 зворотній бік/;
- видаткова накладна № 01/10 від 08.10.2020 /а.с. 112/;
- товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) № В-08/10-1, В-08/10-2 від 08.10.2020 /а.с. 112 зворотній бік - 113/;
- сертифікат відповідності /а.с. 122/;
2) щодо придбання бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 для виробництва палива:
- договір № 35 поставки нафтопродуктів від 22.05.2019 /а.с. 109, 110/;
- видаткова накладна № 201007/008 від 07.10.2020 /а.с. 103/;
- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 201007/0014 від 07.10.2020 /а.с. 103 зворотній бік/;
- ліцензію на право виробництва пального /а.с. 104, 105/;
3) щодо придбання етанолу для виробництва палива:
- договір № 190709/2 купівлі-продажу товарів від 09.07.2019 /а.с. 117, 118/;
- видаткова накладна № 376 від 27.01.2020 /а.с. 105 зворотній бік/;
- товарно-транспортна накладна №376 від 27.01.2020 /а.с. 106, 107 зворотній бік/;
4) щодо придбання конденсату газового стабілізованого природного для виробництва палива:
- договір поставки нафтопродуктів № 03/02-2 від 03.02.2020 /а.с. 115, 116/;
- видаткова накладна № 55 від 28.04.2020 /а.с. 108/;
- товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) № ТНС-00028/04-2 від 28.04.2020 /а.с. 107/.
Комісією ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 2081570/37238075 від 29.10.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 26/.
Підставами для прийняття спірного рішення визначено ненадання платником податків договорів; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. При цьому, у рішенні міститься додаткова інформація, що не надано копії первинних документів на придбання сировини.
Позивач звернувся до ДПС України із скаргою /а.с. 27/ на рішення № 2081570/37238075 від 29.10.2020, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 61604/37238075/2 від 11.11.2020, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення ГУ ДПС у Полтавській області - без змін. Підставою для прийняття рішень є ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних.
Позивач, не погодившись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2081570/37238075 від 29.10.2020, вважаючи, що наявні всі правові підстави для реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2020, звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2020, складеної ТОВ "Радіалгруп" та поданої для реєстрації у ЄРПН, а також із достатності поданих позивачем первинних документів для реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2020, з огляду на що дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2081570/37238075 від 29.10.2020 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2020 не ґрунтується на вимогах податкового законодавства та фактичних обставинах, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Зважаючи на відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2020, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 2 від 08.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.
Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 за № 1246 зі змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок № 1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затвердженого Постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок № 569).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Відповідно до підпункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно з якими реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Пунктом 17 Порядку № 1246 визначено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати:
1) порядковий номер та дату складення податкової накладної;
2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної;
3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію та податкової накладної.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до п. 5 Порядку платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку Критерії ризиковості здійснення операцій відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Згідно з п. п. 10, 11 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті ПК України зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520 (далі за текстом - Порядок № 520).
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
З наведеного слідує, що виключного переліку документів, які надаються на підтвердження господарської операції, не встановлено.
Проте, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Як убачається з матеріалів справи, надіслана позивачу квитанція від 26.10.2020 щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2020 містить посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій з огляду на те, що коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824 відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість як товари, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Водночас, колегія суддів ураховує, що за твердженням позивача, ним до моменту зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2020 не подавалася до ДПС України таблиця даних платника податків, що не спростовано відповідачами, відтак посилання у квитанції на відсутність коду УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824 у таблиці даних платника податків є необґрунтованими.
Таблицю бази даних платника ПДВ /а.с. 29/ подано 26.10.2020, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2020, яка була спочатку врахована рішенням ДПС України від 26.10.2020 № 2067164/37238075 /а.с. 30/, а потім не врахована рішенням ДПС України від 27.10.2020 № 2073681/37238075 у зв'язку з наявністю в органах ДПС України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій /а.с. 31/.
Також, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить розрахованого показнику за відповідним критерієм ризиковості, у зв'язку з чим неможливо встановити, що обсяг постачання товару, зазначений у податковій накладній, яку подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відповідачами також не надано обґрунтованих пояснень щодо деталізованого розрахунку показників величини залишку обсягу придбання та обсягу постачання палива (код УКТ ЗЕД 3824), що унеможливлює підтвердити відповідність господарської операції критерію ризиковості здійсненню операцій, передбаченого пунктом 1.
Колегія суддів також зазначає, що ГУ ДПС у Полтавській області в якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2020 у ЄРПН послалося на ненадання платником податку договорів; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок. При цьому, у рішенні міститься додаткова інформація, що не надано копії первинних документів на придбання сировини.
Таким чином, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних № 2 від 08.10.2020 у ЄРПН послугувало ненадання платником податку первинних документів на придбання сировини.
З доданої позивачем до матеріалів справи рецептури № 24/10/1 виробництва палива альтернативного для бензинових двигунів марки А-92-Е30-Л виду ІІ по ДСТУ 8696/2016 слідує, що відповідно до вимог технічного регламенту на виробництво Т33435205-01-2010 головний технолог та начальник виробництва ОСОБА_1 визначив рецептуру виготовлення згідно із зазначеним регламентом із компонентів на 4130 л: конденсат газовий стабілізований природний - 686 л; етанол як складник бензину - 294 л; товарний бензин автомобільний А-92 Евро5-Е5 - 310 л. Після проведення змішування подати на затвердження акт складання суміші в кількісному вираженні /а.с. 51/.
Отже, основними сировинними складниками палива альтернативного для бензинових двигунів марки А-92-Е30-Л виду ІІ, яке було предметом поставки за Договором є: конденсат газовий стабілізований природний - 686 л; етанол як складник бензину - 294 л; товарний бензин автомобільний А-92 Евро5-Е5 - 310 л.
Факт придбання бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 для виробництва палива підтверджується договором № 35 поставки нафтопродуктів від 22.05.2019 з ТОВ "ОЙЛ ТРЕЙДИНГ" /а.с. 109, 110/, видатковою накладною № 201007/008 від 07.10.2020 /а.с. 103/, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 201007/0014 від 07.10.2020 /а.с. 103 зворотній бік/, ліцензією на право виробництва пального /а.с. 104,105/.
Факт придбання етанолу для виробництва палива підтверджується договором № 190709/2 купівлі-продажу товарів від 09.07.2019 ТОВ "ТЕХНАФТСЕРВІС" СП /а.с. 117, 118/, видатковою накладною № 376 від 27.01.2020 /а.с. 105 зворотній бік/, товарно-транспортної накладною № 376 від 27.01.2020 /а.с. 106, 107 зворотній бік/.
Факт придбання кондесату газового стабілізованого природного для виробництва палива договором поставки нафтопродуктів № 03/02-2 від 03.02.2020 з ПП "БІОТУРБО"/а.с. 115, 116/, видатковою накладною № 55 від 28.04.2020 /а.с. 108/, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № ТНС-00028/04-2 від 28.04.2020 /а.с. 107/.
Актом № 1/24 про змішування нафтопродуктів від 08.10.2020 підтверджено факт змішування нафтопродуктів: конденсату газовий стабілізований природний; етанолу як складник бензину; товарний бензин автомобільний А-92 Евро5-Е5, у результаті чого отримано паливо альтернативне для бензинових двигунів марки А-92-Е30-Л виду ІІ 4130 л, яке оприбутковане відповідно до накладної приходування продукції на склад № Р-00000024 від 08.10.2020 /а.с. 51 зворотній бік/.
При цьому, колегія суддів ураховує, що первинні документи щодо придбання кондесату газового стабілізованого, етанолу, бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5, які є складниками палива альтернативного для бензинових двигунів марки А-92-Е30-Л виду ІІ, подавалися до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 від 26.10.2020 /а.с. 24/, про що вказує факт подання відповідачем цих документів до відзиву на позовну заяву, проте, не були враховані Комісією при прийнятті спірного рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи податкового органу щодо ненадання первинних документів на придбання сировини безпідставними, оскільки такі первинні документи надавалися позивачем до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 1 від 26.10.2020.
Крім того, колегія суддів погоджується з критичною оцінкою судом першої інстанції доводів контролюючого органу щодо ненадання позивачем рахунку на оплату № 01/10 від 08.10.2020, оскільки у силу вимог частини 2 статті 77 КАС України суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Колегія суддів зауважує, що будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Обов'язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Отже, рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Зазначені висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема, у постанові від 09.07.2019 у справі № 140/2093/18.
У свою чергу, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 у справі № 2540/3009/18, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі № 822/1817/18, від 02.04.19 у справі № 822/1878/18, зазначених судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
В межах спірних правовідносин, колегія суддів звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.
Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.
Водночас, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Радіалгруп» в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Постанови КМУ № 1165 від 11 грудня 2019 позивачем подано пояснення і всі документи на підтвердження здійснення господарської операції, що була підставою для складання та реєстрації податкової накладної № 2 від 08.10.2020. Зазначені документи не дають підстав для сумніву щодо дійсного укладання договору задля здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом. Факт поставки товару зумовлював обов'язок позивача в силу вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201, пункту 201.7 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України сформувати та направити для реєстрації податкову накладну, тобто, за правилом "першої події", що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням ДПС в Полтавській області не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2081570/37238075 від 29.10.2020, а тому позовні вимоги в частині визнання такого рішення протиправним та його скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на ДПС України обов'язку зареєструвати податкову накладну № 2 від 08.10.2020, оформлену ТОВ «Радіалгруп», суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. Водночас, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У контексті наведеного, колегією суддів ураховується, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки.
Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Разом з тим, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.
Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкової накладної визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 08.10.2020, оформлену ТОВ «Радіалгруп».
Твердження ГУ ДПС в Полтавській області про те, що судом першої інстанції у рішенні неправомірно зобов'язано ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних позивача за умов неподання позивачем первинних документів, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, дослідженими колегією суддів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 по справі № 440/6954/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк