ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 червня 2021 року м. Київ № 640/32072/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Національного агентства з питань запобігання корупції
про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі по тексту - відповідач), адреса: 01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 28, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії щодо прийняття заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Романом Сухоставцем рішення у формі листа від 28 жовтня 2020 року №42-01/58921/20;
- скасувати рішення у формі листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 28 жовтня 2020 року №42-01/58921/20;
- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції зі складання та підписання уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції - головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов'язкових повних перевірок ОСОБА_2 , за погодженням керівника цього відділу ОСОБА_3 довідки від 27 жовтня 438/20 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2019 рік, поданої позивачем як суддею Конституційного Суду України;
- скасувати довідку від 27 жовтня 2020 року №438/20 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2019 рік, поданої позивачем як суддею Конституційного Суду України, складену та підписану уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції - головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов'язкових повних перевірок ОСОБА_2 , за погодженням керівника цього відділу ОСОБА_3 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції у вигляді листа №42-01/55836/20 від 15 жовтня 2020 року;
- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції - головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов'язкових повних перевірок ОСОБА_2 , за погодженням керівника цього відділу ОСОБА_3 довідки від 07 жовтня 2020 року №322/20 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2018 рік, поданої позивачем як суддею Конституційного Суду України;
- скасувати довідку від 07 жовтня 2020 року №322/20 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2018 рік, поданої позивачем як суддею Конституційного Суду України, складену та підписану уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції - головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов'язкових повних перевірок ОСОБА_2 , за погодженням керівника цього відділу ОСОБА_3 ;
- визнати протиправними дії Національного агентства з питань запобігання корупції зі складання листа №42-01/55836/20 від 15 жовтня 2020 року, та визначення строку на подання декларації з достовірними відомостями у період з 08 жовтня 2020 року по 08 січня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач послалась на те, що оскаржувані дії та рішення відповідача вчинені з порушенням Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 15 квітня 2020 року № 144/20 (далі - Порядок), яким з 28 квітня 2020 року визначено процедуру проведення контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону.
На переконання позивача, відповідач порушив процедуру проведення повної перевірки декларації за 2018 рік, передбачену Порядком (абзац 2,3 пункту 17 Розділу III), а тому дії відповідача зі складання та підписання довідок і оприлюднення їх того ж дня на офіційному веб-сайті є передчасними та упередженими, необ'єктивними й такими, що ґрунтуються на недостовірній та неповній інформації без всебічного аналізу, з позбавленням її права надати пояснення і копії підтвердних документів у встановлений Порядком строк.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що при здійсненні повної перевірки щорічних декларацій позивача за 2018 та 2019 роки, відповідач діяв у порядок, спосіб та в межах, визначених законодавством.
Більш того, представник відповідача зазначив, що оскаржувані позивачем дії та рішення не порушують прав та інтересів позивача та не породжують для неї будь-яких негативних наслідків, а, навпаки, створюють для позивача можливість подати декларацію за з достовірними відомостями.
На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Не погоджуючись з доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивачем подано суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій остання послалась на аналогічні обставини тим, що були викладені нею у позовних заявах.
Відповідачем, в свою чергу, подано заперечення на відповідь на позовну заяву, в якій зазначено про правомірність дій уповноважених осіб відповідача під час проведення повної перевірки щорічних декларацій позивача за 2018-2019 роки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2021 року адміністративна справа №640/32072/20 об'єднана в одне провадження з адміністративними справами №640/32071/20 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, адміністративною справою №640/32074/20 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними, з адміністративною справою №640/32271/20 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та з адміністративною справою №640/32285/20 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та скасування рішення. Присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер №640/32072/20. Продовжено розгляд адміністративної справи №640/32072/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2021 року виправлено описку допущену в ухвалі суду від 05 січня 2021 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Постановою Верховної Ради України від 20 вересня 2018 № 2574-VIII «Про призначення на посади суддів Конституційного Суду України» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Конституційного Суду України.
Суб'єкти, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», визначені статтею 3 цього Закону.
Згідно з підпунктом «ґ» пункту 1 частини 1 зазначеної статті до суб'єктів корупційних та пов'язаних із корупцією правопорушень, належать судді Конституційного Суду України.
Таким чином, ОСОБА_1 є суб'єктом, на яку поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Пунктом 3 частини 1 статті 46 цього Закону у декларації зазначаються відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування;
б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості;
в) у разі якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 13 березня 2019 року подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію за 2018 рік.
На підставі доручення заступника Голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 26 травня 2020 року № 100/366/20 головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов'язкових перевірок ОСОБА_2 проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2018 рік, унікальний ідентифікатор документа - 6b62cf04-fb6e-44e0-bfb7-c7fifdb078b2a (далі - Декларація), поданої ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України (далі - суб'єкт декларування), до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 13 березня 2019 року.
За результатом проведеної перевірки Національне агентство з питань запобігання корупції дійшло висновку, що у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації суб'єкт декларування не зазначив відомості про транспортний засіб Land Rover, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , який належить на праві власності члену сім'ї (чоловіку) з 02 червня 2012 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 ), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України.
Національне агентство склало Довідку від 07 жовтня 2020 року № 322/20 про результати проведення повної перевірки декларації судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 за 2018 рік та 07 жовтня 2020 та обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного правопорушення, затверджений заступником Голови Національного агентства від 07 жовтня 2020, який направлено до Національного антикорупційного бюро України.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 19 березня 2020 подала до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію за 2019 рік.
На підставі доручення заступника Голови Національного агентства з питань запобігання корупції від 26 травня 2020 року № 100/366/20 головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов'язкових перевірок ОСОБА_2 проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, унікальний ідентифікатор документа - 33f8lab8-2aa0-43c9-95bb-788171e45612 (далі - декларація), поданої ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України (далі - суб'єкт декларування), до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 19 березня 2020 року.
На підставі доповідної записки керівника другого відділу Управління проведення обов'язкових повних перевірок від 23 вересня 2020 року № 42-03/15066/20 строк проведення перевірки продовжено з 24 вересня 2020 року на 60 календарних днів.
Повна перевірка проведена у період з 27 травня 2020 року по 27 жовтня 2020 року (пункт 2.1. Розділу II «Загальні положення» Довідки).
За результатом проведеної перевірки Національне агентство з питань запобігання корупції прийшло до висновку, що у декларації суб'єкт декларування не зазначив відомості про транспортний засіб Land Rover, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , який належить на праві власності члену сім'ї (чоловіку) з 02 червня 2012 (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 ), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України.
На підставі цього Національне агентство склало Довідку від 27 жовтня 2020 № 438/20 про результати проведення повної перевірки декларації судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 за 2019 рік та обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного правопорушення, який направлено до Національного антикорупційного бюро України.
Вважаючи, що довідки про результати проведення повних перевірок було складено без отримання пояснень та підтвердних документів у повному обсязі, а також в порушення абзацу 1 пункту 9 та абзацу 3 пункту 17 розділу III Порядку, позивач звернулась до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Згідно з пунктом 1 розділу IV «Результати проведення повної перевірки» Порядку про проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», затверджено Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 15 квітня 2020 № 144/20 (далі - Порядок № 144 (який втратив чинність на підставі наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 29 січня 2021 року № 25/21)) за результатами проведення повної перевірки декларації уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації за формою, наведеною у додатку 1.
У пункті 2 розділу IV «Результати проведення повної перевірки» Порядку № 144 визначено вичерпний перелік інформації, яку повинна містити довідка, а саме: підстави для проведення повної перевірки; дата початку строку повної перевірки та відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); перелік запитів, що надсилалися для проведення перевірки, у тому числі з метою отримання пояснення, підтвердних документів, іншої інформації від суб'єкта декларування; джерела інформації, що були використані під час проведення перевірки, у тому числі перелік інформаційно-телекомунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації; висновок за результатами повної перевірки.
У пункті 5 Розділу III Порядку передбачено, що повна перевірка декларації передбачала такі дії:
1. аналіз відомостей про об'єкти декларування, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації відповідно до статті 46 Закону, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, банків даних, інших інформаційно- телекомунікаційних та довідкових систем, утому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерел, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які зазначені або повинні бути зазначені в декларації;
2. створення, збирання, одержання, використання та інша обробка інформації, у тому числі за допомогою автоматизованих засобів, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених у цьому Порядку;
3. у разі необхідності звернення до суб'єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, отримання інформації щодо найменування контрагента правочину відповідно до абзацу другого пункту 10 частини першої статті 46 Закону, розгляд і врахування наданих суб'єктом декларування пояснень та копій підтвердних документів, іншої інформації під час проведення повної перевірки декларації відповідно до цього Порядку.
Відповідно до пункту 9 Розділу ІІІ Порядку з метою здійснення повної перевірки декларації уповноважена особа Національного агентства має право відповідно до статей 12, 13 Закону направляти запити про надання документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, до державних органів, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, експертів, громадян та їх об'єднань. Зазначені суб'єкти зобов'язані надати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту.
Абзацами 2, 3 пункту 17 Розділу III Порядку передбачено, що суб'єкт декларування має право надати або надіслати за допомогою програмних засобів Реєстру чи електронного зв'язку пояснення, копії документів не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання відповідного запиту Національного агентства. Надані суб'єктом декларування письмові пояснення, копії підтвердних документів є обов'язковими до розгляду Національним агентством з питань запобігання корупції під час проведення повної перевірки декларації.
У пункті 18 Розділу III Порядку передбачено, що уповноважена особа направляє запити суб'єкту декларування з метою отримання його пояснень, копій підтвердних документів, іншої інформації у передбачених цим Порядком випадках за допомогою програмних засобів Реєстру чи електронного зв'язку.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Національним агентством з питань запобігання корупції 30 вересня 2020 року було направлено ОСОБА_1 запит «Про надання пояснень та документів».
Зі змісту запиту вбачається, що з метою з'ясування достовірності відомостей, зазначених у декларації, точності оцінки задекларованих активів, Національне агентство з питань запобігання корупції просить надати додаткові пояснення та підтвердні документи з окремих питань.
Зокрема, НАЗК просило повідомити позивача та члена сім'ї (чоловіка) місце фактичного проживання або адресу, на яку Національне агентство може надсилати кореспонденцію, а також пояснити причину видачі членом сім'ї (чоловіком) довіреностей від 18 серпня 2017 року та від 04 липня 2019 року, на користування та розпорядження транспортним засобом Land Rover, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , яким 26 вересня 2014 року незаконно заволоділа невідома особа, в строк не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання відповідного запиту.
Також зі змісту даного запиту вбачається, що строки повної перевірки декларацій за 2018, 2019 роки з 24 вересня 2020 року продовжено на 60 календарних днів.
Суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що запит Національного агентства з питань запобігання корупції від 30 вересня 2020 року ОСОБА_1 отримала 06 жовтня 2020 року, тобто, що встановлений строк (10 робочих днів) на надання пояснень та підтвердних документів спливав 20 жовтня 2020 року.
В свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що Довідку про результати проведення повної перевірки щорічної декларації ОСОБА_1 за 2018 рік було складено 07 жовтня 2020 року.
Наведене в сукупності свідчить, що зазначену Довідку було складено передчасно та з обмеженням прав ОСОБА_1 на надання відповідних пояснень та підтвердних документів, що, в свою чергу, дозволяє дійти висновку, що перевірка декларації проведена із порушенням абзацу 1 пункту 9 та абзацу 3 пункту 17 розділу III Порядку.
Таким чином, оскільки перевірка декларації ОСОБА_1 була проведена з порушенням встановленої процедури, на переконання суду, що відповідач не з'ясував належним чином та не довів досліджувані в ході перевірок обставини, які викладені в довідках.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити й на тому, що зі змісту наявної в матеріалах справи копії постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня2021 року у справі №752/5194/21 вбачається, що судом були встановлені наступні обставини:
«…23.02.2021 року до Голосіївського районного суду м. Києва від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшли матеріали протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення № 42-01/1/21 від 01.02.2021 року, ОСОБА_1 , 31.10.1964, обіймаючи посаду судді Конституційного Суду України, вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: подала завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2018 pік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 615 422,50 грн. Зокрема, на підставі доручення заступника Голови Національного агентства від 26.05.2020 № 100/336/20 головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов'язкових повних перевірок ОСОБА_2 проведено повну перевірку декларації, яка згідно з вимогами абз. 1, 2 ч. 1 ст. 50 Закону «Про запобігання корупції» (в редакції, що діяла на дату проведення повної перевірки декларації) полягала у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів. Перевіркою встановлено недостовірність внесених відомостей на загальну суму 615 384,00 грн. Так, у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації суб'єкт декларування не зазначив відомості про транспортний засіб Land Rover, 2012 року випуску, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , який належить на праві власності члену сім'ї (чоловіку) з 02.06.2012 року (свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 ), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України. Положеннями ч. 4 ст. 172-6 КУпАП передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за внесення до декларації недостовірних відомостей на суму понад 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 року становив 1921,00 гривню. Згідно з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.01.2021 року № 1134-21 вартість вказаного автомобіля станом на 02.06.2012 року становить 615 422,50 грн. Таким чином, суб'єкт декларування у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації за 2018 рік зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 615 422,50 грн, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону «Про запобігання корупції».
Також 23.02.2021 року до Голосіївського районного суду м. Києва від Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) надійшли матеріали протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення № 30-19/1 від 01.02.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обіймаючи посаду судді Конституційного Суду України, перебуваючи у приміщенні Конституційного Суду України за адресою: вул. Жилянська, б. 14, м. Київ, 01033, діючи в умовах реального конфлікту інтересів взяла участь в ухваленні Великою палатою Конституційного Суду України рішення № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020 (393/20), чим порушила вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції». Так, па підставі доручення заступника Голови Національного агентства від 26.05.2020 року № 100/336/20 Національним агентством проводились повні перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих суддею Конституційного Суду України ОСОБА_1 за 2018 та 2019 роки. За результатами зазначеної повної перевірки декларації уповноваженою особою Національного агентства складено довідку від 07.10.2020 року від № 322/20, у якій констатовано відображення ОСОБА_1 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої за 2018 рік, недостовірних відомостей, що відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. Отже, уповноважена особа Національного агентства за результатами повної перевірки декларації виявила ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, вчиненого ОСОБА_1 . На підставі обґрунтованого висновку, надісланого листом від 07.10.2020 року № 42-01/53915/20 Національним антикорупційним бюро України 07.10.2020 року розпочато кримінальне провадження № 52020000000000622 із попередньою правовою кваліфікацією за ст. 366-1 КК України. У конституційному поданні, на підставі якого Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження у справі № 1-24/2020 (393/20), серед іншого висловлено сумніви щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 366-1 КК України та запропоновано визнати її неконституційною. З огляду на це приватним інтересом ОСОБА_1 було ухвалення Конституційним Судом України такого рішення у справі № 1-24/2020 (393/20), яке б визнавало неконституційною ст. 366-1 КК України, чим робило б неможливим її притягнення до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації. 27.10.2020 року Конституційним Судом України було прийнято рішення № 13-р/2020 за участі ОСОБА_1 , наслідком прийняття якого стало задоволення приватного інтересу ОСОБА_1 : закриття детективами Національного антикорупційного бюро України кримінального провадження № 52020000000000622 за ознаками вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України (постанова детектива Національного антикорупційного бюро України від 17.11.2020 року). З огляду на положення ст. 60 Закону України «Про Конституційний Суд України» суддя Конституційного Суду України, в якого наявний конфлікт інтересів, не може брати участі у прийнятті рішень у питаннях, щодо яких у нього наявний конфлікт інтересів. За таких обставин демонстрацією неупередженості судді є інформування Конституційного Суду України про конфлікт інтересів та самовідвід. Зазначених дій суддею Конституційного Суду України ОСОБА_1 27.10.2020 року, тобто в день прийняття Конституційним Судом України рішення у справі № 1-24/2020 (393/20) вчинено не було. Рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27.10.2020 року прийнято за участі ОСОБА_1 , яка голосувала за його прийняття у тій редакції, що задовольняла її приватний інтерес. Окрему думку до цього рішення ОСОБА_1 не викладала.»
Суд наголошує, що в ході розгляду вказаних матеріалів про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 172-6 та частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом було встановлено недоведеність органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, наміру у ОСОБА_1 приховати чи свідомо внести неправдиві відомості до декларації щодо належного її чоловіку майна (транспортного засобу), що свідчить про відсутність у її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а також спростовано наявними доказами твердження, зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, щодо вчинення ОСОБА_1 дій та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, у зв'язку з чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, а також адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Вказана постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року у справі №752/5194/21 набрала законної сили 06 квітня 2021 року.
Згідно з частиною 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на те, що судом за наслідками розгляду матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень було надано правову оцінку обставинам, з приводу яких було складено оскаржувані у даній адміністративній справі довідки, зокрема, як вже було зазначено, вказано про те, що з огляду на відсутність законодавчо встановленого обов'язку суб'єкта декларування перевіряти надану членом сім'ї інформацію, наявність наміру у ОСОБА_1 приховати чи свідомо внести неправдиві відомості до декларації щодо належного її чоловіку майна (транспортного засобу) є недоведеною, що свідчить про відсутність у її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, суд дійшов висновку, що в даному випадку постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 25 березня 2021 у справі №752/5194/21 носить преюдиційний характер.
За таких підстав, оскільки у постанові Голосіївського районного суду м. Києва від 25 березня 2021 у справі № 752/5194/21 встановлено відсутність у діях ОСОБА_1 ознак подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, то оскаржувані у даній справі довідки дійсно не мають під собою фактичних підстав та обґрунтування.
Щодо тверджень відповідача про те, що спосіб захисту є неналежним, оскільки у вказаному випадку не були порушені права позивача, слід зазначити наступне.
Так, відповідно до вимог статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У зв'язку з чим, суд наголошує, що наведені висновки в оскаржуваних довідках безпосередньо породжують правові наслідки для позивача. Зокрема, вони є підставою для притягнення суб'єкта декларування до відповідальності.
Більш того, стосовно складеної 27 жовтня 2020 року НАЗК довідки „про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України" № 438/20 слід зазначити наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): „- пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6- 10-1, 12, 12-1 частини першої, частини другу - п'яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 13-1, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48- 51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону України „Про запобігання корупції" (далі - Закон) від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами; - статтю 366-1 Кримінального кодексу України" (пункт 1 резолютивної частини).
Згідно з частиною другою статті 152 Основного Закону України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 „пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6- 10-1, 12, 12-1 частини першої, частини друга - п'ята статті 12, частина друга статті 13, частина друга статті 131, стаття 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48- 51, частини друга, третя статті 52, стаття 65 Закону України „Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами, стаття 366-1 Кримінального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення".
Отже, частина третя статті 48 Закону, відповідно до якої Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається НАЗК, а також абзац другий частини першої статті 50 Закону, що став підставою для проведення повної перевірки Декларації (щорічної) за 2019 рік, втратили чинність 27 жовтня 2020 року, у зв'язку з чим у НАЗК були відсутні правові підстави для складання 27 жовтня 2020 року Довідки та розміщення її на офіційному вебсайті, що свідчить про протиправність цієї довідки та відповідно, про наявність правових підстав для її скасування.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дії щодо прийняття заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Романом Сухоставцем рішення у формі листа від 28 жовтня 2020 року №42-01/58921/20 та скасування рішення у формі листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 28 жовтня 2020 року №42-01/58921/20; визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції зі складання та підписання уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції - головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов'язкових повних перевірок ОСОБА_2 , за погодженням керівника цього відділу ОСОБА_3 довідки від 27 жовтня 438/20 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2019 рік, поданої позивачем як суддею Конституційного Суду України; визнання протиправним та скасування рішення Національного агентства з питань запобігання корупції у вигляді листа №42-01/55836/20 від 15 жовтня 2020 року; визнання протиправними дій Національного агентства з питань запобігання корупції - головним спеціалістом другого відділу Управління проведення обов'язкових повних перевірок ОСОБА_2 , за погодженням керівника цього відділу ОСОБА_3 довідки від 07 жовтня 2020 року №322/20 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2018 рік, поданої позивачем як суддею Конституційного Суду України та дій Національного агентства з питань запобігання корупції зі складання листа №42-01/55836/20 від 15 жовтня 2020 року, та визначення строку на подання декларації з достовірними відомостями у період з 08 жовтня 2020 року по 08 січня 2021 року, суд дійшов висновку про їх необгрунтованість, адже оскаржувані позивачем дії не породжують для неї будь-яких негативних наслідків, а листи, які оскаржує позивача носять виключно інформаційний характер та не є актами індивідуальної дії в даному випадку.
В свою чергу, слід ще раз наголосити на тому, що саме довідки, які були оскаржені позивачем, були підставою для складення на останню як протоколів про адміністративні правопорушення, так і внесення відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тому, з огляду на те, що судом встановлено та підтверджується матеріалами справи відсутність з боку позивача будь-яких порушень, які зазначені у оскаржуваних довідках, що підтверджено постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року, яка набрала законної сили, суд, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати ці довідки протиправними, оскільки саме їх зміст та висновки порушують права, свободи та законні інтереси позивача та породили для останньої негативні наслідки.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності складення оскаржуваних довідок, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 6726,40 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1681,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати довідку Національного агентства з питань запобігання корупції про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2018 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України №322/20 від 07 жовтня 2020 року.
3. Визнати протиправною та скасувати довідку Національного агентства з питань запобігання корупції про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Конституційного Суду України №438/20 від 27 жовтня 2020 року.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 28, код ЄДРПОУ 40381452) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник