Справа № 761/2791/21
Провадження № 6/761/694/2021
Іменем України
22 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Гриб Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесі Євгенівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,-
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло зазначене подання в якому державний виконавець просить: тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням суду.
Своє подання державний виконавець обґрунтовує тим, що на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №36824911 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» боргу в розмірі 1 773 714,02 грн.
Як зазначає заявник, після відкриття виконавчого провадження та після ознайомлення представником боржника із матеріалами виконавчого провадження, боржник рішення суду в добровільному порядку не виконала, заборгованість не сплатила. В подальшому, з метою виконання рішення суду було вжито ряд дій примусового характеру, а саме: накладено арешт на все майно та кошти боржника, проте будь якого майна чи коштів на які можна звернути стягнення не розшукано. В той же час, Державна прикордонна служба листом від 23.09.2020 року повідомила про перетин кордону боржником, що свідчить про наявність грошових коштів у боржника. А тому оскільки боржник ухиляється від виконання своїх зобов'язань покладених на неї рішенням суду, тому державний виконавець звернулась до суду з цим поданням.
У судове засідання Головний державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Л.Є. не з'явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином, звернулась до суду із заявою про слухання подання в її відсутність та просила подання задовольнити.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок врегульовано Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (зі змінами), яким визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України та встановлено порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 2, 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово обмежено право на виїзд з України, зокрема, у тому випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом (ст. 313 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний:
1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
5) своєчасно з'являтися на вимогу виконавця;
6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
При цьому, під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею таких обов'язків.
Задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Саме по собі невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст. 441 ЦПК України передбачено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Суд, повно та всебічно дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що подання державного виконавця не підлягає задоволенню виходячи із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні в Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 04.03.2013 року перебуває виконавче провадження №36824911 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» боргу в сумі 1 773 714,02 грн. згідно виконавчого листа, виданого 31.01.2013 року Шевченківським районним судом міста Києва.
Постановами від 10.09.2013 року та 10.09.2018 року державний виконавець Шевченківського РВ ДВС міста Київ ГТУЮ у м. Києві арештував майно боржника та оголосив заборону його відчуження.
Постановою від 23.09.2020 року державний виконавець наклав арешт на кошти боржника та копію постанови направлено на виконання до банківських, інших фінансових установ та сторонам виконавчого провадження.
В той же час з відповідей із банківських установ вбачається, що кошти на рахунках боржника відсутні.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника встановлено, що за боржником нерухомого майна не зареєстровано.
Згідно довідки про власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, дані про наявність в боржника пакетів голосуючих акцій відсутня.
Державним виконавцем не встановлено майна чи коштів на які можна звернути стягнення.
При зверненні до суду із поданням державний виконавець зазначала, що боржник перетинала кордон. Таким чином, перетинаючи кордон, на думку державного виконавця, боржник ухиляється від виконання рішення суду.
Згідно відповіді з Державної прикордонної служби України, щодо перетину боржником державного кордону вбачається, що боржник ОСОБА_1 неодноразово перетинала державний кордон в період з 18.04.2018 р. по 09.03.2020 р.
Як зазначає державний виконавець у поданні, у встановлені законодавством строки рішення суду боржником не виконано, борг згідно виконавчого листа не сплачено.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державний виконавець не направляв виклики боржнику.
Крім того суду не надано доказів, що державний виконавець направляв боржнику запрошення на прийом до нього, воно отримане боржником та проігнороване ним.
Матеріалами подання підтверджується, що ОСОБА_1 , яка має закордонний паспорт НОМЕР_1 дійсно неодноразово виїжджала за межі України, проте суду не надано доказів що перетин кордону боржником є перешкодою у виконанні рішення суду та таким чином боржник ухиляється від виконання зобов'язань. Крім того суду не надано доказів, що саме ОСОБА_1 , яка є боржником за виконавчим провадженням отримувала закордонний паспорт НОМЕР_1 .
Отже, оскільки з подання та документів наданих до нього не вбачається, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань за рішенням суду, а невиконання рішення суду не може оцінюватись як ухилення від виконання зобов'язань, тому суд не вбачає законом передбачених підстав для задоволення подання.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.441 ЦПК України, суд
Подання Головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Мороз Лесі Євгенівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: Н.Г.Притула