Справа № 462/602/21
(заочне)
31 травня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Боровкова Д.О.,
при секретарі Данилович Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові у спрощеному позовному проваджені з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №33081 від 08.09.2020 року, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та повернути безпідставно стягнені з позивача за виконавчим написом №33081 від 08.09.2020 року, виданим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. грошові кошти у розмірі 5726 грн. 01 коп. Свої вимоги мотивує тим, що виконавчий напис вчинений у порушення вимог Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а також, є безпідставним, оскільки нотаріус вчинив його без відповідних правових підстав, не переконався у безспірності грошової вимоги та не повідомив про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором. В зв'язку з наведеним, просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.
Суд ухвалив розглядати справу без участі позивача, яка у судове засідання не з'явилася, проте подала до суду письмову заяву, в якій зазначила, що позов підтримує та просить справу розглядати у її відсутності /а.с.61/.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі представника відповідача, який відзиву суду не подав, до суду не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, а позивач не заперечує відносно такого розгляду.
Також, суд ухвалив розглядати справу без участі третьої особи, який будучи належним чиним повідомлений про час і місце судового засідання до суду не з'явився, письмових пояснень щодо позову не надав, а також не надав витребуваних у нього судом копій матеріалів виконавчого напису №33081 від 08.09.2020 року, проте його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.
29 березня 2021 року ухвалою суду у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та зобов'язано третю особу приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. надати належним чином завірену копію матеріалів виконавчого напису №33081 від 08.09.2020 року.
29 квітня 2021 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання повторно зобов'язано третю особу приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. виконати вимоги ухвали суду від 29 березня 2021 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис № 33081, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК«Аланд»» заборгованість в сумі 19736,02 грн.
26 жовтня 2020 року приватний виконавець Дорошкевич В.Л. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63406332 з виконання виконавчого напису № 33081, виданого 08 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. /а.с.8-9/.
В листопаді 2020 року з нарахованої зарплати ОСОБА_1 було відраховано 2478,76 грн. в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні №63406332 з примусового виконання виконавчого напису №33081, виданого 08 серпня 2020 року приватним нотаріусом Горай О.С. та 247,88 грн. основної винагороди приватного виконавця, що підтверджується Звітом про здійснені відрахування та виплати від 02 грудня 2020 року виданою НУ «Львівська політехніка» /а.с.17,19/.
В грудні 2020 року з нарахованої зарплати ОСОБА_1 було відраховано 2726,70 грн. в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні №63406332 з примусового виконання виконавчого напису №33081, виданого 08 серпня 2020 року приватним нотаріусом Горай О.С. та 272,67 грн. основної винагороди приватного виконавця, що підтверджується Звітом про здійснені відрахування та виплати від 01 лютого 2021 року виданою НУ «Львівська політехніка» /а.с.20,21/.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом МЮ України 22 лютого 2012р. № 296/5 та зареєстрований у МЮ України 22 лютого 2012р. за № 282/20595.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999р. № 1172 (далі по тексту - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 січня 1999р. в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007р. в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011р. в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010р. в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994р. в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003р. в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008р. в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Mesrop Movsesyan проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 р. №6-887цс17.
Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що відповідач не надав приватному нотаріусу необхідних та достатніх документів, зокрема, які підтверджують безспірність заборгованості позивача.
Так, стороною відповідача не надано суду доказів на підтвердження подання нотаріусу документів, передбачених законом, які б давали можливість вчинити виконавчі написи у встановленому законом порядку.
Суду не надано доказів на підтвердження належного направлення боржнику заключної вимоги про дострокове погашення заборгованості та, відповідно отримання її боржником.
Слід звернути увагу на те, що не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.
Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
На особливу увагу заслуговує той факт, що судом неодноразово у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. витребовувались копії матеріалів виконавчого напису №33081 від 08.09.2020 року, проте вимоги ухвали суду ним виконані не були.
За таких обставин, в матеріалах справи відсутні переконливі докази, які б свідчили про безспірність заборгованості, як і відсутні докази того, що безспірність заборгованості була належним чином підтверджена банком при подачі документів нотаріусу, та боржник про заборгованість достеменно знав, однак, проігнорував вимогу про її погашення.
Інші доводи та обґрунтування позовних вимог також заслуговують на увагу та свідчать про відсутність достатніх законних підстав, які б давали можливість приватному нотаріусу вчинити спірний виконавчий напис, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.
На підставі викладеного та враховуючи те, що суду не надано доказів на підтвердження того, що приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. надавались документи, що підтверджують безспірність заборгованості позивача перед ТзОВ «ФК «Аланд», суд приходить до висновку про відсутність підстав для вчинення виконавчого напису, а відтак такий не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання щодо позовних вимог про стягнення з відповідача стягнутої суми, за виконавчим написом в розмірі 5726 грн 01 коп., суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст. 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином .
Як вбачається із Звітів про здійснені відрахування та виплати виданих НУ «Львівська політехніка» з ОСОБА_1 було стягнуто кошти на виконання виконавчого напису, однак, у зв'язку із визнанням виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку про стягнення з ТзОВ «ФК «Аланд» в користь ОСОБА_1 безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 5726 грн 01 коп (2478,76 грн.+247,88 грн.+ 2726,70 грн.+ 272,67 грн = 5726 грн. 01 коп).
З матеріалів справи встановлено, що при поданні позову ОСОБА_1 сплачено 1362,00 грн. судового збору /а.с.1/, проте сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання до суду даного позову, згідно із Законом України «Про судовий збір» складає 908 грн., таким чином сума переплаченого судового збору становить 457 грн. 00 коп.
На підставі вимог статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору в розмірі 908 грн. слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 33081, виданий 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в сумі 19736,02 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 безпідставно одержані грошові кошти за виконавчим написом приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 08 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №33081, у розмірі 5726 (п'ять тисяч сімсот двадцять шість) грн 01 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 908 грн. судових витрат.
Повернути ОСОБА_1 переплачену суму судового збору в розмірі 457 грн. 00 коп., яка була сплачена згідно з квитанцією № 0.02001610466.1 від 03.02.2021 року в АТ КБ «Приват Банк».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 )
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.14, офіс 301; ЄДРПОУ 42642578).
Суддя:
Оригінал рішення.