Справа № 760/21536/20
2-2624121/21
24 травня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Мельник Ю.О.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи Васильківського В.А.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Концерна «Військторгсервіс», третя особа Міністерство оборони України, до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання недійсними та скасування розпорядження, свідоцтва про право власності на квартиру, -
01.10.2020 року до суду надійшла позовна заява Концерна «Військторгсервіс», третя особа Міністерство оборони України, до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними та скасування розпорядження, свідоцтва про право власності на квартиру.
У позовній заяві позивач просить визнати недійсним та скасувати розпорядження відділу приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.07.2012 року №45259 про передачу в приватну спільну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; а також визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, видане відділом приватизації державного житла Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.07.2012 року, за яким право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; стягнути з Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації сплачений судовий збір у розмірі 4 204, 00 грн.
Посилається в позові на те, що 08.10.2009 року Концерном «Військторгсервіс» в особі колишньої генерального директора ОСОБА_5 було укладено з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу двокімнатної квартири, загальною площею 44,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якої станом на 22.09.2009 року за висновком ТОВ «Агентство нерухомості «Благовіст» становила 883 230,00 грн.
Тобто, вказана квартира була придбана за кошти Концерну «Військторгсервіс» з метою покращення житлових умов працівників Концерну, які цього потребують.
Разом з тим, відповідно до протоколів проведення зборів профспілкового комітету колегіально були вирішено надати вказану квартиру для проживання сім'ї ОСОБА_2 як співробітнику Концерну, який перебував на посаді першого заступника генерального директора Концерну, та як учаснику бойових дій, який користується відповідними пільгами, будучи звільненим в запас за вислугою 25 років та включеним до списку осіб, що мають першочергове право на отримання квартири.
Так, у 2009 році ОСОБА_2 звернувся до генерального директора Пукіра П.Н. Концерну «Військторгсервіс» з проханням про надання йому службової квартири для проживання.
Згідно копії протоколу від 09.10.2009 року № 1 в Концерні було проведено засідання комісії з питань надання житлових приміщень працівникам Концерну, за результатами якого було надано статус службового житла квартирі АДРЕСА_2 . Зазначена службова квартира за рішенням комісії була надана першому заступнику генерального директора Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_2 з родиною у складі 2-х осіб та видано ордер від 16.10.2009 року на право заселення в цю квартиру.
В позові заявник звертає увагу, що Концерн «Військторгсервіс» є державним господарським об'єднанням, що засноване на державній власності та входить до складу Міністерства оборони України.
Відповідно до п. 7.3. Статуту Концерну, затвердженого наказом Міністра оборони України від 25.05.2005 року № 358 (в редакції, що діяла на той час), визначено, що майно Концерну є державною власністю і закріплюється ним на праві господарського відання.
Здійснюючи право господарського відання, Концерн володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою Органу управління майном у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно п. 7.5 Статуту визначено, що відчуження основних фондів Концерну здійснюється ним лише за попередньою згодою Органу управління майном і, як правило, на конкурентних засадах, відповідно до чинного законодавства України.
Пунктом 7.6 Статуту визначено, що Концерн не має права безоплатно передавати закріплене за ним майно іншим юридичним чи фізичним особам, крім випадків та в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер. Крім того, передбачена плата за користування житлом.
Однак документи, які б свідчили про укладання з ОСОБА_2 договору найму жилого приміщення та виставлення йому відповідних рахунків за комунальні послуги і проживання, відсутні, що, на думку позивача, в свою чергу свідчить про порушення колишнім керівництвом Концерном «Військторгсервіс» законодавства України.
У 2010 році ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися до суду з вимогами про передачу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у постійне безстрокове користування, мотивуючи це тим, що ними були зроблені поліпшення (ремонт) вказаної квартири.
При цьому ОСОБА_2 не заперечував той факт, що зазначена квартира є державною власністю та перебуває на балансі Концерну «Військторгсервіс» на праві господарського відання.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08.11.2010 року були задоволені вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до Концерну «Військторгсервіс» про визнання права постійного користування на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та передання її у безстрокове користування.
Проте, як вбачається з матеріалів даної справи № 2-4272/2010, рішення про надання згоди на передачу спірного нерухомого майна Міністерством оборони України, як Органом управління майном, не приймалось, як це визначено Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 803 від 06.06.2007 року та Фондом державного майна, така передача зазначеного майна не погоджувалась.
Зокрема, п. 6 зазначеного Порядку визначено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами.
Враховуючи порушення прав та інтересів Міністерства оборони України при передачі зазначеної квартири громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , Міністерством оборони України було подано апеляційну скаргу про скасування рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08.11.2010 року по справі № 2-4272/2010.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.02.2020 року по справі № 2-4272/2010 було задоволено апеляційну скаргу Міністерства оборони України, вирішено скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08.11.2010 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання права на квартиру та про передання її у безстрокове користування - відмовлено.
Вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Зазначає, що таким чином нерухоме державне майно (квартира) вибуло з володіння власника поза його волею в розумінні вимог ч.3 ст. 215 та ч. 3 ст. 388 ЦК України.
Посилається, що на даний час правомірно користуватися зазначеною квартирою ОСОБА_7 не може у зв'язку з тим, що 13.07.2012 року громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було приватизовано зазначену квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності.
Так, розпорядженням відділу приватизації державного житла управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.07.2012 року № 45259 на підставі заяви на приватизацію квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було прийнято рішення про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у приватну спільну власність зазначену квартиру та видано свідоцтво про право власності на житло.
Однак Концерн вважає, що на підставі того, що рішення суду, яким було передано у безстрокове користування спірну квартиру було скасовано, рішення про передачу у приватну власність та свідоцтво про право власності підлягають скасуванню.
Зазначена квартира, є державною власністю та перебуває на балансі Концерну «Військторгсервіс», однак Концерн, як власник зазначеного майна, незаконно позбавлений права на сьогоднішній день вільно користуватися своїм майном.
Таким чином, оскільки рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08.11.2010 року по справі № 2-4272/2010, на підставі якого відділ державного житла управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації здійснили реєстрацію права власності громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було скасовано, вважає, що підстави для оформлення права власності за вказаними громадянами відсутні.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.10.2020 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Учасниками справи були подані заяви по суті, в яких викладено вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
Так, Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 30.10.2020 року, заперечує проти позову з наступних підстав.
Вказує, що Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація входить до системи органів виконавчої влади і є місцевим органом виконавчої влади, який утворений на виконання вимог законів «Про місцеві державні адміністрації» та «Про столицю України - місто-герой Київ».
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 9 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської Ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року N 470, та враховуючи постанову виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) і президії Київської міської ради професійних спілок, звернення підприємств, установ та організацій, що здійснюють квартирний облік працівників, які потребують поліпшення житлових умов, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) постановою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.06.2011 року № 906 постановив районним в місті Києві державним адміністраціям у встановленому законодавством порядку забезпечити взяття на квартирний облік за місцем проживання працівників підприємств, установ та організацій, на яких ліквідується квартирний облік.
Згідно з Житловим кодексом Української PCP, Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради профспілок від 11 грудня 1984 року № 470, розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.04.2012 року № 250 затверджено список від 25.04.2012 року про надання житлової площі військовослужбовцям гарнізону міста Києва.
Розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.02.2012 року № 93 на підставі клопотання Концерну «Військторгсервіс» від 16.02.2012 року № 303/25/6-234 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 було переведено до державного житлового фонду.
Згідно з розпорядженням відділу приватизації державного житла правління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.07.2012 року № 45259 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , була приватизована в рівних частках на дві особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Квартира була передана у приватну власність згідно із Законом України :Про приватизацію державного житлового фонду» на підставі документів, поданих відповідно до переліку, визначеному в п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396.
Враховуючи наведене, Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація діяла на підставі та в межах чинного законодавств, що підтверджується наданими копіями: матеріалів приватизаційної справи, розпорядження від 17.02.2012 року № 93, списку розподілу жилої площі від 25.04.2012року, розпорядження від 28.04.2012 року № 250а; тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
12.11.2020 року до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи Міністерства оборони України, в яких він підтримав позовні вимоги з викладених представником позивача в позовній заяві підстав.
Протокольною ухвалою 03.02.2021 року третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за клопотанням представника позивача залучено до справи у якості відповідачів.
Так, у відзиві, що надійшов до суду 19.02.2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 , останній позовні вимоги не визнав та пояснив, що ОСОБА_2 є військовим пенсіонером, має вислугу років в Збройних силах України - 32 роки і 8 місяців, наказом Міністра оборони України від 23.07.2004 року №458 був звільнений у зв'язку з реформуванням Збройних сил України у запас за пунктом 67, підпункт «в» (у зв'язку з скороченням штатів) із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок фондів Міністерства оборони України.
У 1999 році ОСОБА_2 отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 . Крім того, ОСОБА_2 є ветераном військової служби, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 .
Починаючи з 08.09.1999 року, ОСОБА_2 перебував на квартирному обліку у гарнізоні міста Києва та з 23.07.2004 року як військовослужбовець, звільнений у запас, включений до списку осіб, що мають право на позачергове отримання житла.
На підставі листа заселення від 30.05.2001 року ОСОБА_2 та його сім'ї було надано дозвіл на заселення в кімнату АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 неодноразово звертався до Міністерства оборони України щодо забезпечення його та його сім'ї житлом як звільненого у запас військовослужбовця, але отримував відповіді, що, враховуючи стан забезпечення житлом в м. Києві і те, що в черзі квартирного обліку попереду ОСОБА_2 перебуває значна кількість військовослужбовців, які мають рівнозначну пільгу, ОСОБА_2 буде забезпечений житлом згідно з чергою.
З 29.12.2006 року до 22.03.2012 року ОСОБА_2 перебував на посаді першого заступника генерального директора Концерну «Військторгсервіс».
У 2009 році ОСОБА_2 звернувся до генерального директора Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_5 з проханням про надання йому квартири для проживання.
Згідно з випискою із протоколу засідання Правління Концерну «Військторгсервіс» від 16.04.2009 року, було запропоновано та одноголосно прийнято пропозицію здійснити придбання житлового приміщення у м. Києві та надати для проживання першому заступнику генерального директора Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_2 як єдиному із військовослужбовців, звільнених в запас або у відставку управління Концерну «Військторгсервіс», що не забезпечений власним житлом.
Відповідно до Витягу з Протоколу №6 зборів трудового колективу Концерну «Військторгсервіс» від 25.05.2009 року було прийнято рішення про погодження надання житла першому заступнику генерального директора Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_2 з виданням йому ордеру.
08.10.2009 року між ОСОБА_6 та Концерном «Військторгсервіс» в особі генерального директора Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 загальною площею 44,70 кв. м., який зареєстрований у реєстрі за №2425, за яким Концерн «Військторгсервіс» набув у власність вищезазначену квартиру.
Відповідно до Протоколу №1 засідання комісії з питань надання житлових приміщень працівникам Концерну «Військторгсервіс» від 09.10.2009 року було прийнято рішення про надання службового житла за адресою: АДРЕСА_1 , першому заступнику генерального директора Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_2 з родиною у складі 2-х осіб.
19.10.2009 року ОСОБА_2 з сім'єю 2-х чоловік ( ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ) було видано ордер від 16.10.2009 року на право на заселення у 2 (двох) кімнатну квартиру, що є власністю Концерну «Військторгсервіс», загальною площею 44,70 кв. м., жилою площею 29,10 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний ордер виданий на підставі рішення засідання Правління Концерну «Військоторгсервіс», викладеного у протоколі від 16.04.2009 року, та спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету, трудового колективу Концерну «Військторгсервіс», викладеного у протоколі №6 від 25.05.2009 року.
29.10.2009 року ОСОБА_2 було подано доповідну записку про необхідність проведення часткового ремонту у квартирі з клопотанням про надання дозволу на проведення ремонтних робіт. На засіданні комісії з питань надання житлових приміщень працівникам Концерну «Військторгсервіс» від 30.10.2009 року було розглянуто питання про надання дозволу на проведення ремонтних робіт та дозволено їх проведення в квартирі як невід'ємного поліпшення житла за рахунок власних коштів ОСОБА_2 .
Ремонтні роботи згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт були прийняті ОСОБА_2 11.12.2009 року.
На підставі вищевикладеного, 27.07.2010 року ОСОБА_2 звернувся до генерального директора Концерну «Військторгсервіс» Пукіра П.Н. із заявою, в якій просив прийняти рішення щодо передачі квартири йому та його дружині ОСОБА_4 у приватну власність.
Також у 2010 році ОСОБА_2 та ОСОБА_8 звернулися до Солом'янського районного суду міста Києва з позовною заявою, у якій просили визнати право на квартиру та зобов'язати Концерн «Військторгсервіс» передати їм спірну квартиру у безстрокове користування. Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 08.11.2010 у справі №2-4272/10 позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задоволено повністю.
Концерн «Військторгсервіс» звернувся до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із листом №749/10 від 19.05.2010 року, в якому просив розглянути можливість використання ОСОБА_2 та його дружиною ОСОБА_4 права на приватизацію спірної квартири та зазначав, що ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку з 08.09.1999 року і право на приватизацію не використав.
У листі також зазначалось, що згідно з протоколом №1 від 09.10.2009 року засідання комісії з питань надання працівникам Концерну «Військторгсервіс», яка утворена у Концерні «Військторгсервіс», та протоколу №6 від 25.05.2009 року зборів трудового колективу Концерну «Військторгсервіс» було прийнято рішення щодо надання ОСОБА_2 на умовах найму у користування квартиру і вказана квартира є державною власністю та перебуває на балансі Концерну «Військторгсервіс» на праві господарського відання.
31.05.2010 року начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України генерал-майором ОСОБА_9 був направлений лист до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації з проханням щодо видачі ОСОБА_2 та його дружині ОСОБА_4 ордеру на квартиру.
16.06.2011 року Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської державної адміністрації листом №29294 (И-2011) від 16.06.2011 року у відповідь на заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо державної реєстрації права власності на квартиру повідомило, що рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08.11.2010 року у справі №2-4272/10, яким визнано право ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користування квартирою, не є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно відповідно до Додатку 2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року 7/5.
Таким чином, у Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської державної адміністрації відсутні правові підстави для проведення державної реєстрації права власності.
Генеральним директором Концерну «Військторгсервіс» Пукіром П.Н. до Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України на ім'я начальника генерал майора ОСОБА_10 був направлений лист №1353/10 від 07.09.2011 року, у якому з метою реалізації ОСОБА_2 права власності на житло просив розглянути можливість винесення на розгляд житлової комісії гарнізону м. Києва питання щодо цільової передачі ОСОБА_2 квартири у власність. В цьому листі також зазначено було, що ні протокол від 25.05.2009 року №6, ні рішення Солом'янського районного суд м. Києві від 08.11.2010 року у справі 2-4272/10 не закріплюють за ОСОБА_2 право власності на квартиру.
Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України у відповідь на звернення ОСОБА_2 стосовно оформлення ордеру на займану квартиру листом №303/25/6-1818 від 04.02.2011 року повідомило, що Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України надає документи у квартирний відділ Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації на оформлення ордерів тільки на квартири, які належать до Міністерства оборони України та передані до обліку згідно вимог чинного законодавства.
У відповідь на звернення ОСОБА_2 щодо оформлення ордеру на квартиру Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України листом №303/26/6-472 від 25.03.2011 року повідомило, що відповідно до рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08.11.2010 року у справі №2-4272/10 Концерн «Військторгсервіс» передав квартиру у безстрокове користування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Водночас Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України на підставі ст. 58 Житлового кодексу України не має законних підстав для оформлення ордеру на займане житлове приміщення, оскільки такий ордер може бути виданий лише на вільне жиле приміщення, прийняте Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України на баланс.
16.02.2012 року Концерн «Військторгсервіс» звернувся до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із клопотанням №303/25/6-234 про переведення квартири до державного житлового фонду. Розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №93 від 17.02.2012 року квартиру переведено до державного житлового фонду.
Листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (КМДА) №8290 (И-2012) від 29.02.2012 року повідомлено, що згідно з розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №93 від 17.02.2012 року у книзі реєстрації БТІ зроблено відповідний запис про переведення квартири до державного житлового фонду.
Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, розглянувши поданий Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України список розподілу жилої площі для постійного проживання у гарнізоні м. Київ від 18.04.2012 року, який затверджений начальником гарнізону м. Київ генерал-полковником ОСОБА_11 25.04.2012 року, розпорядженням №250 від 28.04.2012 року затвердила список надання житлової площі, в тому числі ОСОБА_2 , а саме - квартири на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08.11.2010 року у справі №2-4272/10 із зняттям з квартирного обліку.
Крім того, згідно з розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №250 від 28.04.2012 року відділу обліку та розподілу житлової площі Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації доручено видати ОСОБА_2 та його дружині ордер на квартиру.
На підставі розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №250 від 28.04.2012 року ОСОБА_2 04.05.2012 року був виданий ордер №018707 серії Б на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
04.07.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про приватизацію квартири. Розпорядженням Відділу приватизації державного житла Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №45259 від 13.07.2012 року передано квартиру у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
На підставі вказаного розпорядження відділом приватизації державного житла Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації видано свідоцтво про право власності від 13.07.2012 року та Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» видано витяг про державну реєстрацію прав №34983785 від 27.07.2012 року.
Зазначає, що відповідно до аб. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 року, в редакції від 11.11.2011 року, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української PCP 5464-10 та іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, ОСОБА_2 як військовослужбовець з відповідною вислугою в Збройних силах України, звільнений у зв'язку з реформуванням Збройних сил України у запас із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок фондів Міністерства оборони України, відповідно до вищезазначених положень законодавства мав право на позачергове отримання житла з подальшою його приватизацією у встановленому законом порядку відповідно до Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої Наказ Міністра оборони України 06.10.2006 року № 577, згідно з Житловим кодексом Української PCP, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради профспілок від 11 грудня 1984 року № 470, на підставі розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.04.2012 року № 250 та №45259 від 13.07.2012 року.
Між тим, рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08.11.2010 року у справі №2- 4272/2010 не створило для ОСОБА_2 та ОСОБА_4 жодних прав щодо спірної квартири, адже, право на постійне користування цією квартирою у них виникло з моменту заселення в неї у встановленому законом порядку на підставі ордеру від 19.10.2009 року, виданого позивачем.
А відтак, скасування цього рішення не тягне за собою такий правовий наслідок як скасування розпорядження відділу приватизації державного житла Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №45259 від 13.07.2012 року та виданого на підставі нього свідоцтва про право власності.
Щодо права Концерну «Військторгсервіс» на надання квартири для проживання ОСОБА_2 , то відповідно до Статуту Концерну «Військторгсервіс», затвердженого Міністром оборони України ОСОБА_12 27.12.2006 року, то Концерн є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності, належить до сфери управління Міністерства оборони України та здійснює свою діяльність на основі та відповідно до чинного законодавства і Статуту, який затверджується Міністерством.
16.04.2009 року на засіданні Правління Концерну у відповідності до положень Статуту Концерну та з дотриманням, зокрема, порядку, передбаченого наказом Міністерства оборони України від 03.08.2006 року №1081 «Про затвердження «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», з метою виконання функцій забезпечення військовослужбовців (у тому числі звільнених у запас або у відставку), що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях, щодо можливого надання житла зазначеним категоріям громадян, було одноголосно прийнято рішення придбати житлове приміщення у м. Києві та надати для проживання першому заступнику генерального директора Концерну ОСОБА_2 як єдиному в управлінні Концерну із військовослужбовців, звільнених в запас або у відставку, що не забезпечений власним житлом.
Згідно з витягом з протоколу №6 зборів трудового колективу Концерну «Військторгсервіс» від 25.05.2009 року за порядком денним розгляд питання щодо придбання Концерном житлового приміщення (житла) у м. Києві та надання житла працівнику Концерну для проживання було прийнято рішення погодити придбання житла Концерном для поліпшення житлових умов працівників Концерну і надати житло першому заступнику генерального директора Концерну ОСОБА_2 з виданням йому ордеру.
Таким чином, відповідно до Статуту та фінансового плану Концерну на 2009 рік, затвердженого Міністром оборони України, Концерном було придбано двокімнатну квартиру, яка у відповідності до ст. 121,122, 123 Житлового Кодексу Української PCP надана ОСОБА_2 у володіння та користування згідно з рішенням комісії з питань надання житлових приміщень працівникам концерну «Військторгсервіс».
З урахуванням викладеного, Концерн у відповідності до чинного законодавства України, Статуту придбав житлове приміщення (житло) у АДРЕСА_1 , та надав його працівнику Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_2 для проживання.
Згідно з довідкою форми № 3 Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» структурний підрозділ ВСП «Чоколівський» № 803 від 09.08.2010 року власником особового рахунку квартири є Концерн «Військторгсервіс» і в цій квартирі зареєстровані відповідачі.
З жовтня 2009 року ОСОБА_2 сплачує комунальні послуги за двокімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , щомісяця, в повному обсязі по теперішній день.
Разом з тим, не погоджуючись з твердженнями позивача, звертає увагу, що предметом позову є передача у власність ОСОБА_2 та його дружині квартири шляхом приватизації відповідно до ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», тому на ці відносини не може поширюватися дія Порядку відчуження державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №803 від 06.06.2007 року, щодо квартири, яка була придбана за кошти Концерну, а не була передана їм Міноборони.
З урахуванням всього вищевикладеного, вважає позовні вимоги Концерну «Військторгсервіс» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, тому просить відмовити в задоволенні позову.
Сторона позивача скористалася своїм правом на подачу відповіді на відзив, яку подала 23.02.2021 року та в якій посилається на те, що підставою для скасування рішення суду першої інстанції стало те, що вказана у позові квартира є державною власністю та вибула з Концерну «Військторгсервіс» без згоди на то Міністерства оборони України.
Так, відповідно до Статуту Концерну «Військторгсервіс» затвердженого наказом Міністра оборони України від 25.05.2005 року № 358 (редакція Статуту, що діяла на той час) визначено, що майно Концерну є державною власністю і закріплюється ним на праві господарського відання.
Згідно з п.1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.
Відповідно, нормами ч. ч.2 ,3 ст. 326 ЦК України визначено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Таким чином, Концерн «Військторгсервіс» вважає, що, оскільки рішення суду на підставі якого відповідачу та його сім'ї було передано в безстрокове користування квартиру було скасовано, то рішення, яким вказана квартира була передана йому у власність та, в свою чергу, свідоцтво про право власності вказану квартиру, повинні також бути визнані недійсними та скасовані.
Адже, відповідач вже після 2010 року не працює в Концерні «Військторгсервіс» та не є його співробітником, таким чином виникає питання, на яких підставах відповідач здійснив привласнення квартири, яка є державною власністю.
Вказана квартира не була подарована чи продана Концерном «Військторгсервіс» відповідачу, а, відтак, Концерн вважає, що відповідач безпідставно, незаконно та без жодних на те документів, які б свідчили, що вказана квартира є особистим майном відповідача, на підставі рішень, були видані Солом'янською РДА, була надана у приватну власність відповідачу.
Отже, оскільки рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08.11.2010 року по справі № 2-4272/2010, на підставі якого відділ державного житла управління житлово-комунального господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації здійснили реєстрацію права власності громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було скасовано, вважає, що підстави для оформлення права власності за вказаними громадянами були відсутні.
Відповідач ОСОБА_4 26.02.2021 року надала заяву, в якій проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила розглянути справу у її відсутності.
У судовому засіданні представник позивача та представник третьої особи просили задовольнити позов.
Представники відповідачів та відповідач ОСОБА_2 заперечували проти заявлених позовних вимог.
Представником відповідача ОСОБА_2 24.05.2021 року була подана заява про застосування строків позовної давності.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Передача квартири в приватну власність здійснюється згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396.
Судом встановлено, що згідно з випискою із протоколу засідання Правління Концерну «Військторгсервіс» від 16.04.2009 року було запропоновано та одноголосно прийнято пропозицію здійснити придбання житлового приміщення у м. Києві та надати для проживання першому заступнику генерального директора Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_2 як єдиному із військовослужбовців, звільнених в запас або у відставку, управління Концерну «Військторгсервіс», що не забезпечений власним житлом.
Відповідно до витягу з протоколу №6 зборів трудового колективу Концерну «Військторгсервіс» від 25.05.2009 року було погоджено придбання Концерном житла для поліпшення житлових умов працівників Концерну та надання житла першому заступнику генерального директора Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_2 з виданням йому ордеру.
08.10.2009 року Концерн «Військторгсервіс» за договором купівлі-продажу з ОСОБА_6 придбав двокімнатну квартиру, загальною площею 44,7 кв. м, жилою площею 29,10 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої за згодою сторін становила 889 401,05 грн.
Згідно з протоколом №1 від 09.10.2009 року засідання комісії з питань надання житлових приміщень працівникам Концерну «Військторгсервіс» було прийнято рішення про визначення статусу службового житла Концерну «Військторгсервіс» квартири АДРЕСА_2 та надання службового житла за адресою: АДРЕСА_1 , першому заступнику генерального директора Концерну «Військторгсервіс» ОСОБА_2 з родиною у складі 2-х осіб.
19.10.2009 року ОСОБА_2 з сім'єю 2-х чоловік ( ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ) було видано ордер від 16.10.2009 року на право на заселення у 2 (двох) кімнатну квартиру, що є власністю Концерну «Військторгсервіс», загальною площею 44,70 кв. м, жилою площею 29,10 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний ордер виданий на підставі рішення засідання Правління Концерну «Військоторгсервіс», викладеного у протоколі від 16.04.2009 року та спільного рішення адміністрації і профспілкового комітету, трудового колективу Концерну «Військторгсервіс», викладеного у протоколі №6 від 25.05.2009 року.
На засіданні комісії з питань надання житлових приміщень працівникам Концерну «Військторгсервіс» від 30.10.2009 року було вирішено дозволити першому заступнику генерального директора Концерну «Військторгсервіс» Костіву М.О. проведення ремонтних робіт в службовій квартирі за рахунок власних коштів як невід'ємного поліпшення житла.
11.12.2009 року ремонтні роботи згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт були завершені.
З січня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 користуються квартирою та оплачують комунальні платежі, що підтверджуються наданими копіями рахунків щодо їх сплати.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 08.11.2010 у справі №2-4272/10 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнано право на спірну квартиру та зобов'язано Концерн «Військторгсервіс» передати їм спірну квартиру у безстрокове користування.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.02.2020 року по справі № 2-4272/2010 рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08.11.2010 року скасовано та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання права на квартиру та про передання її у безстрокове користування - відмовлено.
Разом з тим, вказаним рішенням, яке було скасовано, не було створено правових наслідків для ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо користування спірною квартирою, оскільки право на вселення та користування квартирою у них виникло на підставі ордеру від 16.10.2009 року, виданому його власником - Концерном «Військторгсервіс», без визначення строку користування та службового статусу квартири, оскільки приміщення повинно бути визнано службовим у встановленому порядку.
Більш того, при розгляді в суді апеляційної інстанції було встановлено, що позивачі ( ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ) і так мають право постійного користування квартирою, оскільки останній у встановленому законом порядку статус службової квартири ніколи не надався.
Так, жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради за клопотанням адміністрації підприємства установи організації (п. 3 ст. 1 Постанови РМ УРСР №37).
Облік усіх службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради, яка прийняла рішення про включення житла до числа службових. Службові житлові приміщення обліковуються в журналі обліку службових житлових приміщень. Крім того, оперативний облік належних їм службових жилих приміщень провадять також відповідні підприємства, установи та організації.
Віднесення жилого приміщення до числа службових відомчим актом, тобто, без рішення виконкому, не створює для нього правового режиму, притаманного цьому виду жилих приміщень.
Як вбачається з повідомлення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 20.01.2020 року, будь-яка інформація щодо статусу спірної квартири як службової у адміністрації відсутня.
При цьому розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.02.2012 року № 93 на підставі клопотання Концерну «Військторгсервіс» від 16.02.2012 року № 303/25/6-234 двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 було переведено до державного житлового фонду.
Так, листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (КМДА) №8290 (И-2012) від 29.02.2012 року повідомлено, що згідно з розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №93 від 17.02.2012 року у книзі реєстрації БТІ зроблено відповідний запис про переведення квартири до державного житлового фонду.
Відповідно до ст. 5 ЖК України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).
Згідно з п. 7 ст. 16 ЖК виконавчі комітети селищних, сільських Рад народних депутатів у межах і в порядку, встановлених законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP, на території відповідної Ради видають ордери на жилі приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду (частина перша статті 58).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЖК на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
В подальшому Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, розглянувши поданий Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України список від 18.04.2012 року, який затверджений начальником гарнізону м. Київ генерал-полковником Г.П. Воробйовим 25.04.2012 року, розпорядженням №250 від 28.04.2012 року затвердила список надання житлової площі, в тому числі ОСОБА_2 , а саме - квартири на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08.11.2010 року у справі №2-4272/10 із зняттям з квартирного обліку.
Так, відповідно до п. 4.5. Інструкції військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання за рішенням квартирно-експлуатаційного органу, погодженим з гарнізонною житловою комісією, житловою комісією військової частини. Списки розподілу житлової площі (додаток 7) розробляються квартирно-експлуатаційним органом та з необхідними документами проходять правову експертизу і перевіряються на відповідність чинному законодавству помічником начальника гарнізону з правової роботи та направляються на затвердження начальнику гарнізону.
У гарнізоні міста Києва списки розподілу житлової площі по військовій частині перед розглядом комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України в обов'язковому порядку проходять правову експертизу та перевіряються на відповідність чинному законодавству в Правовому департаменті Міністерства оборони України.
Рішення (пропозиції) комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України є остаточними і обов'язковими для розгляду начальником гарнізону, керівником квартирно-експлуатаційного органу та головою гарнізонної житлової комісії.
Згідно з п. 4.6. Інструкції на підставі рішення про надання житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
На виконання розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №250 від 28.04.2012 року відділу обліку та розподілу житлової площі Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації доручено видати ОСОБА_2 та його дружині ордер на квартиру.
04.05.2012 року ОСОБА_2 був виданий ордер №018707 серії Б на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
04.07.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про приватизацію квартири.
Розпорядженням відділу приватизації державного житла Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації №45259 від 13.07.2012 року передано у спільну часткову власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та видано свідоцтво про право власності від 13.07.2012 року, за яким Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» здійснено державну реєстрацію прав за №34983785 від 27.07.2012 року.
Між тим, під час розгляду спору, пов'язаних з приватизацією житлових приміщень, предметом доказування є статус спірного житлового приміщення, приналежність його до державного житлового фонду, вселення наймача у встановленому порядку, наявність у наймача права на приватизацію.
Так, сторона позивача оспорює передачу у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спірної квартири, вказуючи на безпідставність зайняття ними квартири внаслідок скасування рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 08.11.2010 року про передачу їм спірної квартири у безстрокове користування.
Проте, як встановлено судом, вони були вселені в квартиру, яка надана була їм у користування та яка відноситься до державного житлового фонду, не на підставі вказаного рішення, а в установленому законом порядку - за рішеннями уповноважених органів, у віданні яких перебувала квартира у відповідний час, та скасування рішення суду не вплинула на дані правовідносини.
Щодо правомірності інших обставин та підстав приватизації, зокрема, переведення квартири до державного житлового фонду, надання спірної житлової площі в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як за ордером від 16.10.2009 року, виданим Концерном «Військторгсервіс», так і за ордером №018707 серії Б від 04.05.2012 року, виданим Солом'янською районною в місті Києві державною адміністрацією, то стороною позивача вони не оспорюються и докази на їх спростування не надаються.
Таким чином, стороною позивача не було доведено ні вибуття майна поза волею власника, ні порушення його прав, ні порушення чинного законодавства під час проведення відповідачами приватизації спірної квартири, тому такі вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності, то, виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.
Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в задоволенні позову через його необґрунтованість.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, ст.ст. 321, 326, 388 ЦК України ст.ст.9,16,58,118, 121,122, 123 ЖК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд, -
В задоволенні позову Концерна «Військторгсервіс» (м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-а, ЄДРПОУ 33689922), третя особа Міністерство оборони України (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, ЄДРПОУ 00034022), до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41, ЄДРПОУ 37378937), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) про визнання недійсними та скасування розпорядження, свідоцтва про право власності на квартиру відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 04 червня 2021 року.
Суддя: