Справа № 760/8221/21
Провадження №2-н/760/247/21
12 квітня 2021 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,
розглянувши заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води,
КП «Київтеплоенерго» звернулося до Солом'янського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість:
- за спожиті до 01.05.2018 року послуги централізованого опалення у розмірі 21932,58 грн.;
- за спожиті до 01.05.2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 17460,90 грн.;
- за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого опалення у розмірі 22445,19 грн.;
- за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 20638,39 грн.
Ознайомившись із поданою заявою, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст.161 ЦПК України встановлено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, а саме - заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦПК України).
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу 05 квітня 2021 року.
При цьому просить стягнути з боржника заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги централізованого опалення у розмірі 21932,58 грн.; за спожиті до 01.05.2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 17460,90 грн.; за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого опалення у розмірі 22445,19 грн.; за спожиті з 01.05.2018 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 20638,39 грн.
Таким чином, з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, визначену статтею 257 ЦПК України, оскільки заявник просить суд стягнути заборгованість за період до 01 травня 2018 року.
Враховуючи викладене, необхідно відмовити КП «Київтеплоенерго» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води на підставі п.5 ч.1 ст.165 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 160, 161, 165, 166, 258, 259, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України,
Відмовити Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води.
Роз'яснити заявнику, що згідно частини 2 статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Солом'янський районний суд міста Києва. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя