Справа № 461/4542/21
04.06.2021 року Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12021142050000941 від 22.05.2021 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Дрогобич Львівської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України, -
21.05.2021, близько 17 год. 10 хв. обвинувачена ОСОБА_3 , перебуваючи в маршрутному таксі №184, що проїжджало за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрала з наплічного рюкзака потерпілої ОСОБА_4 гаманець червоного кольору, вартістю 300, 00 грн., в якому знаходились грошові кошти в сумі 750, 00 грн. та банківська картка «ПриватБанк» із номером НОМЕР_1 , яка видана на ім'я ОСОБА_4 .
Після чого ОСОБА_3 з викраденим майном вийшла із маршрутного таксі №184 на зупинку, що за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 4 та покинула місце події.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинила потерпілій ОСОБА_4 матеріальні збитки на загальну суму 1 050, 00 гривень.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжці).
26 травня 2021 року між прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, підписано заяву щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви обвинуваченої є усвідомленими, відповідають її внутрішній волі, а її процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК Україні особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 , що віднесено кримінальним законом до категорії кримінальних проступків (ст.12 КК України);
- особу ОСОБА_3 , яка раніше не судима;
- обставини, що пом'якшують покарання, згідно ч. 1 ст. 66 КК України, є визнання вини.
- обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Відтак, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, з визначенням покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Призначене покарання, на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ч. 6 ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн.
Речові докази:
гаманець червоного кольору, банківську картку «ПриватБанк» із номером НОМЕР_1 , купюри номіналом 200 грн. (3 шт.), купюру номіналом 100 грн. (1 шт.), купюру номіналом 50 грн. (1 шт.) - залишити у власності потерпілої ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення рішення апеляційним судом.
Головуючий суддя ОСОБА_1