Справа № 758/10802/18
04.06.2021 м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100070002503 від 24.06.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 355, ч. 2 ст. 289 КК України, -
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 355, ч. 2 ст. 289 КК України.
Враховуючи викладене, суд, в порядку вимог ст.331 КПК України, поставив на обговорення питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки строк дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою останнього спливає 13.06.2021.
Прокурор вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування обвинуваченого від суду, з метою уникнення ним покарання; ризик вчинення ним нових злочинів; ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, таким чином, стверджує, що вищевказані ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не зменшилися, а більш м'який запобіжний захід не може запобігти їх настанню та у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 зазначили, що вважають ризики наведені прокурором необгрунтованими. Крім цього, захисником ОСОБА_6 подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на особисте зобов'язання. Вказав, що ОСОБА_4 тривалий час утримується під вартою, одружений, має двох дітей на утриманні, хвору матір, які потребують матеріального забезпечення, крім того, у нього наявні стійкі соціальні зв'язки. До того ж, обвинувачений ОСОБА_4 не має наміру ухилятися від суду чи будь-яким чином впливати на свідків чи потерпілого, який систематично не з'являється у судові засідання, чим безпідставно провокує утримання ОСОБА_4 під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 просили суд розглянути можливість застосування щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
Суд, заслухавши думку учасників, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Мхітарян проти Російської Федерації», «на національній владі лежить обов'язок встановити існування конкретних фактів, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою. Перекладання на затриману особу тягаря доведення цих аргументів рівносильне скасуванню правила ст. 5 Конвенції, яка оголошує взяття під варту винятком з права на свободу, яке допустимо тільки в суворо визначених обставинах».
Частиною 1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, суд зазначає таке.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжкого злочинів, максимальною санкцією яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, однак, відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а тому, виключно тяжкість інкримінованих злочинів не може братися судом до уваги при продовженні запобіжного заходу.
Крім того, ризик переховування обвинуваченого не може бути оцінений виключно на основі важкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинна бути оцінена з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою. (позиція викладена у рішенні ЄСПЛ від 06 жовтня 2016 у справі «Строган проти України»)
Суд також бере до уваги те, що у попередньому судовому засіданні органу досудового розслідування надано судове доручення щодо встановлення місцезнаходження та засобів зв'язку із потерпілим ОСОБА_8 та станом на дату судового засідання від останнього надійшла заява про розгляд справи без його участі, однак, з огляду на те, що потерпілий не бажає приймати участі в судовому засіданні, а на даний час, враховуючи зміну складу суду та прийняте рішення розпочинати розгляд справи спочатку, існує необхідність здійснювати спочатку всі процесуальні дії для встановлення об'єктивної істини у справі, такі обставини можуть прямо відобразитися на дотриманні розумних строків, та, відповідно на тривалості подальшого строку перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 .
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуває під вартою досить тривалий час, а саме з 22.08.2018 року, у зв'язку із розглядом вищевказаного кримінального провадження, разом із тим, ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою («Neumeister v.Austria» (Коймайетер проти Австрії), пункт 10).
Таким чином, оскільки на суд покладається обов'язок щодо визначення розумного строку попереднього ув'язнення обвинуваченого, за умови, що існування виключно обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину з часом перестає бути достатньою підставою для продовження строку тримання його під вартою, суд приходить до висновку про необхідність зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 .
Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий, громадянин України, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, крім того, у нього наявні місці соціальні зв'язки, також до затримання мав постійне місце проживання у місті Києві.
Аналіз наведених обставин та вимог закону з урахуванням практики Європейського суду з прав людини дозволяє суду зробити висновок про можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою, шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту, що на думку суду буде достатнім й необхідним заходом забезпечення судового розгляду кримінального провадження для виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню певним ризикам.
На підставі викладеного, керуючись ст. 178, 181, 196, 331, КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 , цілодобово строком на один місяць з 04 червня 2021 року по 04 липня 2021 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожним викликом до суду;
-не відлучатися з місця проживання: АДРЕСА_1 без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкуватися із потерпілим ОСОБА_8 , а також із свідками, які зазначені у переліку матеріалів досудового розслідування;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк виконання покладених обов'язків визначити з дня постановлення ухвали, тобто з 04 червня 2021 року по 04 липня 2021 року.
Строк дії ухвали визначити по 04 липня 2021 року включно або до постановлення нової ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу, або зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти негайно у залі суду.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 181 ч. 5 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, у якому він перебуває під домашнім арештом, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Негайно доставити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця відбування цілодобового домашнього арешту АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали доручити уповноваженим особам Подільського УП ГУНП у м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Подільську окружну прокуратуру міста Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1