04.06.2021
ЄУН 337/2952/21
Провадження № 3/337/951/2021
04 червня 2021 року Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Сидорова Марина Володимирівна, за участю секретаря Сабліної А.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Відділу поліції №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м.Запоріжжя, офіційно не працевлаштованої, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,
Права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, роз'яснені.
01.06.2021 року до суду з Відділу поліції №5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №030952 від 16.04.2021р. відповідно до якого: 16.04.2021р. о 14.30 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_2 та перебуваючи в тимчасовій споруді на посаді продавця, не забезпечила централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі камери (урни), чим порушила абз.4 пп.12. п.3 постанови КМУ №1236, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 при розгляді справи заперечила свою винуватість у вчиненні правопорушення та пояснила, що 16.04.2021р. близько 14.30 год. вона перебувала в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де працювала продавцем. В той час в магазин зайшов працівник поліції, який виявив відсутність урни для використаних захисних масок. Однак, вона не є суб'єктом господарювання та відповідальною особою, до обов'язків якої входить забезпечення виконання відповідного правила. Просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Пункт 2 ст.6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Вирішуючи справу, суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Крім того, при ухваленні рішення суд враховує, що у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме інспектор поліції, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Так, ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06.04.2000р. карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно зі ст.29 цього Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року, «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції станом на 16.04.2021 року) з 24.02.2021 року на території України встановлюється "жовтий" рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється: діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Відповідно до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Таким чином, суб'єктами відповідальності за порушення правила щодо карантину людей, передбаченого у абз. 4 підпункту 12 пункту 3 вищевказаної постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020р., є фізичні особи-підприємці та посадові особи юридичних осіб, до службових обов'язків яких входить забезпечення виконання відповідного правила.
З огляду на те, що працівник суб'єкта господарювання - продавець магазину не виступає суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, то в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутній склад даного адміністративного правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, у зв'язку з чим на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі слід закрити.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст. 7, 9, 44-3, 247, 256, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.44-3 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя М.В. Сидорова