печерський районний суд міста києва
Справа № 757/66485/19-к
17 травня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву начальника управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року у провадженні № 757/66485/19-к за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Генерального прокурора України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
26.04.2021 в провадження суду надійшла заява начальника управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року у провадженні № 757/66485/19-к за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Генерального прокурора України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У судове засідання учасники розгляду не з'явилися, про місце і час розгляду заяви повідомлені належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз'яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд заяви у відсутність нез'явившихся осіб та приходить до наступного висновку.
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Генерального прокурора України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволено.
Зобов'язано компетентних посадових осіб Генерального прокурора України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.
Частиною 1 статті 380 КПК України передбачено, що у випадку якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у начальника управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , як у учасника судового провадження, права на звернення до слідчого судді із заявою про роз'яснення судового рішення.
Заявник просить роз'яснити ухвалу слідчого судді, а саме яку заяву ОСОБА_4 необхідно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань; яким чином Генеральна прокуратура України, що припинила функціонування 02.01.2020, повинна розглянути заяву ОСОБА_4 .
Так, на особу, що звертається із заявою про роз'яснення рішення покладається обов'язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.
Роз'яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.
Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз'яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.
Варто зазначити, що роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.
Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.
Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Так, ухвалою слідчого судді від 25.02.2020, яку заявник просить роз'яснити, зобов'язано компетентних посадових осіб Генерального прокурора України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.
Проте, при дослідженні ухвали слідчого судді від 25.02.2020 на бездіяльність уповноважених осіб Генерального прокурора України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, встановлено, що у ній не зазначено, яку саме заяву про вчинення злочину необхідно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з цим, порядок виконання ухвали слідчого від 25.02.2020 по справі № 757/66485/19-к необхідно покласти на Офіс Генерального прокурора, оскільки відповідно до п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 за наказу Генерального прокурора від 23.12.2019 встановлено днем початку роботи Офісу Генерального прокурора 02.01.2020. Генеральна прокуратура України припинила функціонування.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що заяву про роз'яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року у провадженні № 757/66485/19-к слід задовольнити, оскільки під час судового розгляду заяви встановлено, що в судовому рішенні містяться недоліки, які необхідно усунути в порядку ст. 380 КПК України, шляхом зазначення, яке саме заяву ОСОБА_4 необхідно внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та якому саме органу прокуратури необхіно виконати ухвалу слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 3, 9, 170, 194, 196, 369, 372, 380 КПК України, слідчий суддя,-
Заяву начальника управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року у провадженні № 757/66485/19-к за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Генерального прокурора України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Роз'яснити абзац другий резолютивної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.02.2020 року «Зобов'язати компетентних посадових осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення співробітником САП України ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1