Дата документу 18.05.2021
Справа № 937/7599/20
Провадження № 2/937/625/21
«18» травня 2021 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Арифової Л.А.,
за участі:
представників позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника третьої особи - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, в інтересах: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, органу опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позов обґрунтований тим, що відповідачі по справі є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження видане відділом ДРАЦС по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис від 22.01.2011 №246); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження видане відділом ДРАЦС по місту Мелітополю реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, актовий запис від 15.08.2013 №1016). ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувають на обліку в службі у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - служба у справах дітей) як діти, які перебувають в складних життєвих обставинах, у зв'язку з ухиленням батьків від виховання дітей. 20.12.2019 службою у справах дітей було отримано повідомлення у телефонному режимі від Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (далі - центр соціальних служб), відповідно до якого, фахівцями із соціальної роботи здійснено відвідування родини ОСОБА_3 за місцем проживання: АДРЕСА_1 . В результаті встановлено наступне: потреби дітей не задовольняються, в помешканні жахлива антисанітарія, неприємний запах від випорожнення домашніх тварин, недостатньо продуктів харчування. Працівники служби у справах дітей виїхали за вищевказаною адресою проживання родини ОСОБА_8 . З матір'ю було проведено профілактичну роботу з питання щодо відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків. Матері було наголошено, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, схваленої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989, і ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини. Мати була ознайомлена зі змістом статей 164, 165, 166, 170 Сімейного кодексу України, з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України по п.п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав». Мати повідомила, що вона передасть дітей тимчасово на виховання своїй матері ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до листа центру соціальних служб від 26.12.2019 року, 21.12.2019 мати відвезла дітей до бабусі. Так, 26.12.2019 батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , забрав дітей у свою родину. 02.07.2020 до служби у справах дітей надійшло повідомлення у телефонному режимі від мешканки буд. АДРЕСА_3 (прізвище назвати відмовилася) про те, що у кв. АДРЕСА_4 проживають хлопчики віком приблизно 5 та 9 років. У квартирі відсутнє електропостачання, антисанітарія, затхле повітря. Діти голодні, гуляють вночі на вулиці, так як мати ОСОБА_3 вдома відсутня. 06.07.2020 комісія у складі спеціаліста служби у справах дітей та фахівця із соціальної роботи центру соціальних служб відвідали родину за вказаною адресою. З матір'ю повторно було проведено профілактичну роботу з питання щодо відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків та ознайомлено із змістом ст.ст. 184, 173-2 КУпАП, ст.ст.164, 165, 166, 170 Сімейного кодексу України, ст.ст. 126-1, 166 Кримінального кодексу України, їй рекомендовано співпрацювати з центром соціальних служб. Відповідно до листів центру соціальних служб від 26.08.2020 та 01.10.2020 родина ОСОБА_3 з 16.07.2020 перебуває під соціальним супроводом. Під час роботи з родиною було проведено консультацію з матір'ю щодо відновлення паспорту та щодо недопустимості залишення дітей вдома без нагляду. Під час здійснення соціального супроводу мати частково виконувала рекомендації фахівця із соціальної роботи. 30.09.2020 фахівцем із соціальної роботи було здійснено відвідування родини матері за місцем проживання, потрапити до мешкання не виявилось можливим, матері було залишено запрошення до центру соціальних служб на 08.30 год. на 01.10.2020. Мати на запрошення не відреагувала. На підставі листа центру соціальних служб від 01.10.2020 спеціалістами служби у справах дітей родина ОСОБА_3 була відвідана за місцем проживання. Під час відвідування встановлено, що у квартирі відбулася пожежа, на момент виникнення пожежі у помешканні перебував малолітній ОСОБА_7 , якого врятували сусіди, старший брат ОСОБА_6 знаходиться в школі. Спеціалістами служби у справах дітей також встановлено, що у помешканні створені умови, неможливі для проживання дітей: у кімнатах повна антисанітарія, купи сміття, мотлоху, паркетна підлога розібрана, речі розкидані, меблі розламані, повітря важке, пропитане затхлим запахом сечі собак, фікалії тварин по підлозі. Постільна білизна відсутня. Електропостачання відсутнє. Готова їжа, запаси продуктів харчування відсутні. Таким чином встановлено, що матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , створено умови, які загрожують життю та здоров'ю малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Керуючись п. 2 ст. 170 Сімейного кодексу України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», п. 9, 27 постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були негайно відібрані від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та влаштовані до ВП «Дитяча лікарня» КНП «ТМО «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області. 02.10.2020 виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області було прийнято рішення № 193/1 «Про негайне відібрання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 » Відповідно до інформації батька, наданої 05.10.2020 до служби у справах дітей, діти з 26.12.2019 до кінця травня 2020 року проживали в його родині за адресою: АДРЕСА_5 . У зв'язку з необхідністю виїжджати за межі м. Мелітополя у пошуках роботи, з червня 2020 батько передав ОСОБА_7 і ОСОБА_6 матері. Станом на сьогодні батько ОСОБА_4 не має офіційного працевлаштування, проживає у м. Київ у орендованому житлі. Батько також повідомив, що 17.09.2020 він після прогулянки передав дітей бабусі ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , але вона ІНФОРМАЦІЯ_7 віддала їх матері. Відповідно до листа начальника відділу охорони здоров'я Мелітопольської міської ради Запорізької області від 06.10.2020 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають на обліку в амбулаторії ЗПСМ № 3. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , здорова дитина. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має захворювання органів зору та потребує спостереження у офтальмолога ЗОДКЛ. Зі слів батьків, вони не мають можливості доставити дитину до вказаної лікарні, у зв'язку з важким матеріальним становищем. Батьки не в повному обсязі виконують свої обов'язки. Відповідно до інформації старшої будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з двома маленькими дітьми та співмешканцем. Веде аморальний спосіб життя. Часто буває у нетверезому стані, залишає дітей без нагляду. На зауваження сусідів не реагує. Виходячи з вищевказаного, керуючись інтересами малолітніх дітей, враховуючи, що батьки ухиляються від виховання дітей, не піклуються про їх життя і здоров'я, розумовий, духовний, фізичний розвиток, не забезпечують їм належного догляду, харчування, умов проживання, лікування, що негативно впливає на їх розвиток, мати своєю поведінкою створила умови, які загрожують життю і здоров'ю дітей, орган опіки прийшов до висновку про необхідність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх малолітніх дітей.
08.12.2020 від відповідачки ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, в інтересах: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування відзиву зазначила, що відповідно до ст. 6 Декларації прав дитини, дитина не може бути розлучена із матір'ю. Лише у виключних випадках таке розлучення можливе у порядку, передбаченому законом. Однак, всупереч даних вимог, вже тривалий час (з 02.10.2020р.) вона розлучена зі своїми дітьми, які перебувають у КНП "Територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області (відокремлений підрозділ "Дитяча лікарня"). Відібрання в неї дітей відбулося без наявності достатніх підстав. Твердження позивача про те, що ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Крім того, після відібрання в неї синів, незважаючи на неодноразові намагання відвідати дітей, кожного разу, коли вона приїздила до місця їх перебування, їй відмовляли у наданні можливості поспілкуватися з синами, так само її прохання передати дітям продукти харчування, одяг та їх особисті речі також ігнорувалися. Дана ситуація є неприпустимою, адже неможливість бачитись з матір'ю вкрай негативним чином впливає на психо-емоційний стан її синів, пригнічує та бентежить їх, зокрема, беручи до уваги їх малолітній вік. Відтак, діти постійно перебувають у стресі та нервовому напруженні, у незвичній для себе обстановці. Громадянка ОСОБА_3 вказує на те що її сини регулярно відвідують школу, більше того, за місцем навчання дітей вона характеризується добре, оскільки регулярно цікавиться їх навчанням та займається їхньою освітою вдома. Випадків жорсткого поводження з дітьми щодо неї зафіксовано не було, адже вона не схильна до проявів агресії або насильства ані загалом, ані - тим більше - у відношенні її синів, що буде підтверджено у судовому засіданні також свідками. А також, ОСОБА_3 зазнає, що вона не зловживає алкогольними напоями та не вживає наркотичних засобів. До експлуатації дітей вона не вдається, незважаючи на відсутність офіційного працевлаштування, вона отримує стабільний дохід від роботи, яку виконує на замовлення (переклади та написання текстів для інтернет-сайтів тощо). Доходу ОСОБА_3 вистачає на купівлю дітям необхідних речей, одягу та ліків, при потребі. Як стверджує позивач, на момент відібрання у неї дітей, вона, як мати, не створила належних умов життя, але це твердження не відповідає дійсності. Той факт, що на момент відібрання у ОСОБА_3 дітей вона мала житло, а діти мали можливість проживання та харчування, буде підтверджений у судовому засіданні свідками, клопотання про виклик яких додається. Крім того, «Інформація щодо родини ОСОБА_8 », викладена в листі від 21.12.2019, який додається до позову, станом на час розгляду даної справи - є неактуальною, адже, по-перше, в ній викладені відомості, зафіксовані майже рік тому, а по-друге, дані відомості не підтверджуються ніякими свідченнями або документами, а являють собою лише суб'єктивну думку, викладену у довільній формі. Натомість ОСОБА_3 зазначає, що за станом здоров'я дітей вона слідкую, зі звичайними сезонними ГРВІ у дітей до лікаря не зверталася, оскільки в змозі самостійно забезпечити дітям належний догляд та придбати ліки. Просить суд взяти до уваги також, що на момент подачі даного відзиву вона мешкає зі своєю матір'ю - ОСОБА_9 'ячеславівною у належному матері на праві власності житловому будинку за адресою: АДРЕСА_6 , який був придбаний 27.11.2020 після продажу квартири, де ОСОБА_3 мешкала з синами. На даний час в новому будинку зроблений ремонт, придбаний диван, пральна машинка та холодильник, для дітей облаштовані окремі спальні місця, кімната для ігор та відпочинку, а також місце для навчання. Мати допомагає ОСОБА_3 доглядати за дітьми та планує допомагати і надалі, оскільки вона є пенсіонеркою та має достатньо часу для цього. У синів з бабусею добрі стосунки. Облаштуванням квартири, в якій вони з синами мешкали на момент їх відібрання, вона займалась по мірі можливості свого вільного часу. Але коштів на проведення капітального ремонту в ній не вистачало, адже батько дітей ухиляється від сплати аліментів, тож, всі витрати на дітей ОСОБА_3 несе сама. На підставі вищевикладеного, просить суд в задоволені позову органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, в інтересах: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.
Представник позивача - ОСОБА_2 просила задовольнити позов посилаючись на те, що було таке, що тато забув дитину у колясці коли їй було біля року. Мати багато разів бачили з пивом під крамницею. У 2019 році батько залишив роботу. Умови проживання для дітей жахливі. Мати змінила місце проживання, проте не змінила спосіб життя. Відповідач ОСОБА_4 не проживає за місцем реєстрації. У квартирі була пожежа, в той час дитина сховалася у шафі, нікого поруч не було. Коли з хлопчиком проводилася бесіда, він відповів, що він запилив квартиру, т.я. мати не залишила йому їжу. На підставі вищевикладеного, вважає, що відповідачів слід позбавити батьківських прав.
Відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову та просила не позбавляти його батьківських прав та зазначила, що їй шкода дітей та вона пройшла курс лікування від алкоголізму. Крім того, відповідачка вважає, що все це є наклепом та негативним відношенням до неї з боку оточення, т.я. хтось просто бажає забрати у неї дітей.
Відповідач ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову та просив не позбавляти його батьківських прав, зазначив, що мати підготувала умови для проживання дітей. Раніше дійсно помилки були, але зараз все змінилося. Вони в змозі виховувати та утримувати дітей. Крім того, відповідач не заперечував, що дійсно був випадок коли він у нетверезому стані забув дитину в крамниці. Але це було тільки один раз.
В судовому засіданні представник третьої особи - ОСОБА_5 просила суд задовольнити позов, т.я. відповідачі не цікавляться долею своїх дітей, в квартирі сморід від випорожнення тварин, немає запасів продуктів. Робота та доходи у відповідачів відсутні, з жовтня 2020 року діти перебувають у центрі реабілітації.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом були встановлені наступні обставини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наступні особи: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 /а.с.7/.
Відповідно до копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є наступні особи: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_3 /а.с.7/.
Згідно акту умов обстеження служби у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області б/н від 20.12.2019 проведено обстеження умов проживання: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 2 поверсі п'ятиповерхового будинку, складається з кімнат: 2 житлових, кухня, коридор. Умови проживання незадовільні: повна антисанітарія, сміття, купи брудного одягу, посуду, вкрай неприємний запах, у квартирі дві великі собаки - лабрадор, кіт. Повітря важке, пропитане сечею, фекаліями тварин. Для виховання дітей створені такі умови: двоярусне ліжко, постільна білизна вкрай брудна, одяг з неприємним запахом. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації наступні особи: ОСОБА_3 - мати; діти: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Результати бесіди: на момент відвідування мати з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 вдома, зі слів матері, діти хворіють. Мати не йде на контакт, поводить себе неадекватно. Мати запрошена на бесіду до ССД. Матері рекомендовано негайно почати прибирання в квартирі, провітрювання помешкання та роз'яснено механізм негайного відібрання дітей та його наслідки/а.с.9/.
Згідно листа Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 02-11/2160 від 21.12.2019, було здійснено відвідування родини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6, яка виховує дітей: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Родина проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час відвідування родини стало відомо, що потреби дітей не задовольняються. В помешканні жахлива антисанітарія, неприємний запах від випорожнення домашніх тварин (дві великі собака та кішка), холодильник використовується не за призначенням, недостатньо продуктів харчування. Станом на 20.12.2019 молодші діти захворіли. В телефонному режимі лікар-педіатр АЗПСМ №3 ОСОБА_16 повідомила, що мати із дітьми за медичною допомогою не зверталась/а.с.10/.
Згідно листа Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 02-11/2202 від 26.12.2019, було здійснено оцінку потреб сім'ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Мати з дітьми: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала за адресою: АДРЕСА_1 . 21.12.2019 ОСОБА_3 відвезла дітей до своєї матері - ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до вирішення питання налагодження санітарно-гігієнічних норм проживання у своєму помешканні. Станом на 26.12.2019 молодші діти мешкають разом з батьком за адресою: АДРЕСА_7 . За результатами оцінки потреб сім'я ОСОБА_3 отримує соціальну послугу профілактики/а.с.10/.
Згідно акту умов обстеження служби у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області б/н від 06.07.2020 проведено обстеження умов проживання: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 2 поверсі п'ятиповерхового будинку, складається з кімнат: 2 житлові, кухня, санітарно-гігієнічна кімната, балкон. Умови проживання: вода, електропостачання - відсутнє, газова плита, газовідвід - не прибрано, таракани, неприємний запах, живуть тварини, наявні запаси продуктів (макарони, олія, чай, крупи, картопля, цибуля, хліб). Для виховання дітей створені такі умови: одяг, взуття за сезоном, постільна білизна, іграшки, місце для сну, хлопчики сплять на одному ліжку. За цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації наступні особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Результати бесіди: на момент відвідування діти вдома зі співмешканцем. В помешканні неприбрано, таргани. Зі слів матері, вона зверталася до служби дезінфекції, але проблему можливо вирішити лише спільно з мешканцями. Мати має намір вирішити проблеми з документами та житловими проблемами. Рекомендовано співпрацювати з фахівцями ММЦСССДМ/а.с.12/.
Згідно листа Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 02-11/1178 від 26.08.2020 родина ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою проживають наступні особи: мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та діти: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .. Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради від 16.08.2020 №8, наказу ММЦСССДМ від 16.07.2020 №56 сім'ю було взято під соціальний супровід терміном на 3 місяці. Під час роботи з сім'єю було проведено консультацію з ОСОБА_3 щодо відновлення документу, який посвідчує особу та бесіду щодо безпеки дітей і не залишення їх вдома без нагляду дорослих. Також, жінці було рекомендовано звернутись до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для вирішення питання виплати аліментів з боку ОСОБА_4 .. За період здійснення соціального супроводу мати не виконувала надані рекомендації для мінімізації складних життєвих обставин, не підтримувала зв'язок з фахівцем із соціальної роботи, на неодноразові залишені запрошення з'явитись до ММЦСССДМ з метою з'ясування ситуації не реагувала. Під час бесіди з уповноваженою від будинку за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_19 стало відомо, що вона часто бачила матір з дітьми та неодноразово передавала їй інформацію щодо обов'язкового термінового звернення до ММЦСССДМ, але матір ігнорувала це. Станом на 26.08.2020 на адресу проживання родини ОСОБА_3 було надіслано 2 листа про намір припинення соціального супроводу (від 05.08.2020 № 02-11/1108 та від 12.08.2020 №02-11/1129), на які жінка також ніяк не відреагувала. У зв'язку з вищевикладеним вважають неможливим подальше надання послуги соціального супроводу родини ОСОБА_3 та просять винести питання на розгляд комісії з захисту прав дитини при виконавчому комітеті Мелітопольської міської ради щодо зняття родини з соціального супроводу у зв'язку з невиконанням умов договору та вжиття заходів відповідно в межах компетенції/а.с.13/.
Згідно листа Мелітопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 02-11/1435 від 01.10.2020 родина ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вищевказаною адресою проживають наступні особи: мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та діти: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Під час здійснення соціального супроводу мати частково не виконувала рекомендації фахівця із соціальної роботи, а саме: не відповідала на телефонні дзвінки, на залишені запрошення з'явитися до ММЦСССДМ з метою з'ясування ситуації - не реагувала. Під час відвідування родини за місцем проживання (акт про відвідування сім'ї/особи 22.09.2020 №723) в помешканні було відчутно запах алкоголю, але мати категорично заперечила факт вживання нею спиртних напоїв. Під час бесіди з матір'ю 24.09.2020 було домовлено про спільний візит до ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» 30.09.2020, але ОСОБА_3 не з'явилася. Фахівцем із соціальної роботи було здійснено відвідування родини за місцем проживання (акт про відвідування сім'ї/особи 30.09.2020 №749). Потрапити до помешкання не вдалося. Матері було залишено запрошення з'явитися до ММЦСССДМ 01.10.2020 о 08:30, на яке вона не відреагувала. Мобільний телефон співмешканця не відповідав/а.с.14/.
Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області №193/1 від 02.10.2020 вирішено: Негайно відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та влаштувати до ВП «Дитяча лікарня» КНМ «ТМО «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області до вирушення питання щодо їх подальшої долі/а.с.15/.
Згідно листа відділу охорони здоров'я Мелітопольської міської ради Запорізької області № 1137/01-14 06.10.2020, щодо виконання батьківських обов'язків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 по відношенню до дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають за адресою АДРЕСА_1 , за інформацією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2» ММР ЗО повідомили наступне. Діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходяться на обліку в амбулаторії ЗПСМ №3 з 16.10.2018 у лікаря Синьої Н.Г.. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , здорова дитина. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має захворювання органу зору та потребує спостереження у офтальмолога ЗОДКЛ. Зі слів батьків, вони не мають можливості доставити дитину у ЗОДКЛ, у зв'язку з важким матеріальним становищем. Батьки виконують свої обов'язки не в повному обсязі/а.с.17/.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Мелітопольської районної державної адміністрації №01-24/247 від 11 травня 2021 року визнано за доцільне позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , батьківських прав по відношенню до малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що ОСОБА_3 знає з 2004 року, в неї є діти, вони знаходяться в інтернаті. Вона добра людина, але її турботу, інтелект знищила п'янка, вона володіє різними мовами, але з ними розмовляє нецензурною лайкою. ОСОБА_3 приводить безхатченків додому, діти в неї хороші, виховані, але собаки в неї на першому місці. ОСОБА_3 освічена дівчина. Свідок казала їй, що заявить на неї в поліцію, ОСОБА_3 у відповідь погрожувала. Свідок зазнає, що ОСОБА_3 потрібно кинути пити, вона висловлюється нецензурною лайкою з ними, щоб не лізли в її життя. Відповідачка годує та поїть своїх співмешканців. Крім того, в неї відключили світло. Раніше вона була гарно вдягнена, п'янка її згубила. 5 років вона була закодована від алкогольної залежності, все було добре.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що мати дітей знає давно. Діти ходили по району голодні, вона бачила, як безхатченки заходили до кафе та купували дітям їжу. Через деякий час свідок почула звуки сирени, їхали пожежні, т.я. трапилася пожежа в квартирі відповідачки. Пожежні приїхали, свідок попросила їх залізти до квартири, т.я. там була маленька дитина. Пожежні знайшли дитину в одних трусах, він змерз та в квартирі знаходився один, дитина тремтіла. Дитину вивели з квартири та сусіди нагодували дитину вже на майданчику квартири. Крім того, свідок часто бачила, як діти сидять на трубі опалення та гріються. В квартирі не було світла більше місяця, в школі свідку розповідали, що діти були голодні. Свідок приносила в дитячу лікарню, де знаходилися діти, одяг, книжки, потім дітей перевели у дитячий будинок. Свідок вважає, що відповідачів треба позбавити батьківських справ, т.я. сім'я ОСОБА_8 неблагополучна, в квартирі не було світла, антисанітарія повна, купа бруду, тхнуло собаками. Крім того, свідок суду пояснив, що був випадок коли батько в нетверезому стані забув дитину в магазині. Однак, потім батьків знайшли.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що вона старша по будинку, де проживає сім'я ОСОБА_8 . Якось їй зателефонували та сказали, що діти сидять без нагляду. Свідок вийшла, спросила в дітей, вони їй пояснили, що двері зачинилися та вони не можуть потрапити додому. З літа вони дозволили відповідачки підключитися до світла, т.я. в них не було світла. Якось сусідка пояснила, що ОСОБА_3 лежала у нетверезому стані під дверима кварти, після чого викликали поліцію. В жовтні місяці трапилася пожежа. Свідок застала вже, коли приїхали пожежні, хлопчика знайшли в коморі. Свідок також пояснила суду, що мати, коли твереза, - вона хороша людина, виконує свої батьківські обов'язки, але зараз вона періодично п'є .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 суду пояснила, що бачила відповідачку у нетверезому стані біля дверей, їх розбудив сусід по квартирі, від неї був перегар, вони викликали поліцію, відповідачку підняли з підлоги, діти зайшли до квартири. Коли трапилася пожежа, викликали пожежну, вони через балкон свідка перелізли на балкон квартири ОСОБА_8 . Пожежні знайшли дитину, він сховався в коморі, дитина була в одних трусах та змерзла, дитину вдягнули та нагодували сусіди. Потім якось побачили дітей, вони сиділи на трубах, це було приблизно в серпні 2020 року, там розпивали спиртні напої безхатченки. Свідок також пояснив, що діти хороші, виховані. Мати погано ставилася до виховання дітей.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 суду пояснила, що ОСОБА_3 знала, як сусідку. В принципі вона не погана людина, але вона стала пити та всі ознаки гарної людини зникли. Відповідачка втратила першу дівчинку, в неї вдома були безхатченки, вони були брудні, постійні п'янки, мова жахлива. При пожежі хлопчик був в квартирі, він був голодній та роздягнений. В них в квартирі відключили світло, виламаний паркет, все брудне, посуд не вимитий. Відповідачка три рази на день вигулювала собаку, а дитина дивилася у вікно. А нещодавно свідок бачила відповідачку з пляшкою пива.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Згідно ч. 4 зазначеної статті, при задоволенні позову про відібрання від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Як встановлено судом, відповідачка не піклується про здоров'я, моральний, фізичний, духовний розвиток своїх дітей, не цікавиться їх навчанням та підготовкою до самостійного життя, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, ніякої участі в їх утриманні та вихованні не приймає, як цього вимагає ст. 150 СК України, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року у справі №300/908/17 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків; у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
За змістом ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Наведені вище обставини переконують суд в тому, що поведінка відповідачів відносно їх дітей, є свідомим нехтуванням ними своїми батьківськими обов'язками.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка, вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, в інтересах: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав, оскільки відповідачі відсторонилися від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкуються з дітьми, не цікавляться їх життям та здоров'ям, духовним розвитком, матеріально дітей не утримують. Суд також вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачів буде кращим заходом для дітей ніж зворотне, т.я. позбавлення батьківських прав вплине на обставини щодо виховання і розвитку дитини, створить додаткові умови щодо безпечного виховання, захисту їх здоров'я та буде сприяти захисту прав дітей взагалі.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
У відповідності до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статі 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною 1 статті 12 цього Закону передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, за рішенням суду відповідно до статті 181 СК України.
Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 у редакції Законів № 2901-IV від 22 вересня 2005 року, № 2037-VIII від 17 травня 2017 року).
Відповідно до частити 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно роз'яснень, які містять в пунктах 17, 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , необхідно стягнути аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частині заробітку /доходу/, але не менше ніж по 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 13 жовтня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття на користь юридичної чи фізичної особи, під опіку або на виховання якої буде передана дитина.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, за вимогу про позбавлення батьківських прав з відповідачів підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1051,00 гривень з кожного.
Згідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову в частині про стягнення аліментів і позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 2102,00 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст. 164, 165, 166, 180, 182, 183 СК України, ст.12, 13, 76, 80, 81, 95, 258, 259, 265, 280, 284,354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, в інтересах: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , на користь юридичної чи фізичної особи, під опіку або на виховання якої буде передана дитина аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частині заробітку /доходу/, але не менше ніж по 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 13 жовтня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
В інший частині позовних вимог - відмови.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , судовий збір на користь держави в сумі 3153 /три тисячі сто п'ятдесят три/ гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , судовий збір на користь держави в сумі 1051 /одна тисяча п'ятдесят одна/ гривня 00 копійок.
Повний текст судового рішення складено 28 травня 2021 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
Позивач: Орган опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, буд. 5.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_8 .
Третя особа: Орган опіки та піклування - Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, юридична адреса: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, буд. 5.
Суддя: Л.В. Колодіна