ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10375/21
провадження № 1-кс/753/2041/21
"01" червня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі адвоката ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про забезпечення дотримання прав підозрюваного шляхом переведення з Ізолятора тимчасового тримання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» у кримінальному провадженні № 12020000000000232,
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням (заявою) в порядку статті 206 КПК України та зазначив, що відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2021 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підозрюваний ОСОБА_4 має утримуватися під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», натомість останній незаконно вже тривалий час утримується в ІТТ ГУНП в м. Києві, тобто у місці, непристосованому для тримання осіб під вартою. На час розміщення ОСОБА_4 в ІТТ ГУНП в м. Києві досудове розслідування триває, слідчі дії не проводяться. Адвокат ОСОБА_4 просить перевести ОСОБА_4 для подальшого тримання під вартою до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді скаргу передано слідчому судді ОСОБА_1 .
Розгляд скарги призначено на 27 травня 2021 року.
27 травня 2021 року з'явився в судове засідання адвокат ОСОБА_3 , слідчий ГСУ НП України в судове засідання не прибув, однак на адресу суду 27 травня 2021 року надійшли запереченя на скаргу, в яких слідчий просив у задоволенні скарги відмовити.
27 травня 2021 року ОСОБА_3 заявлено клопотання про витребування копії постанови про застосування заходів безпеки відносно ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вказане клопотання задовольнив, у зв'язку з чим розгляд скарги було відкладено на 1 червня 2021 року.
На виконання вимог слідчого судді старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України була надана копія постанови про продовження застосування заходів безпеки від 18 травня 2021 року відносно ОСОБА_4 .
1 червня 2021 року Адвокат ОСОБА_3 в судове засідання прибув та підтримав зазначені у клопотанні доводи.
Вивчивши матеріали клопотання (заяви) та долучені до нього документи, заслухавши думку сторін, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимог статті 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність.
При цьому, у статті 28 Конституції України зазначається про те, що кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
Аналогічна позиція дублюється і у статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
За ч. 2 ст. 206 КПК України, яка встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини визначено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Отже, законодавець визначає, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності правових підстав для такого позбавлення.
За результатами вивчення скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , поданої в порядку ст. 206 КПК України на незаконне тримання його під вартою, слідчим суддею не отримано відомостей, які б створювали обґрунтовану підозру про те, що останній утримується під вартою за відсутності правових підстав для позбавлення свободи особи.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» визначено, що підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
Зі змісту клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2021 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, у клопотанні захисника не заперечується факт утримання ОСОБА_4 під вартою на підставі рішення компетентного суду, в порядку КПК України.
З повним доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень оглянуто ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2021 року (справа № 757/13772/21) та встановлено, що слідчим суддею задоволено клопотання слідчого Головного СУ НПУ у кримінальному провадженні №12020000000000232 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з 24 квітня по 16 червня 2021 року.
Отже, наведене дає підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 утримується під вартою на підставі вмотивованого рішення суду про обрання запобіжного заходу, тобто не є особою, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили чи не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закону) забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров'я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.
Згідно ч. 2 ст. 3 цього Закону рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону, безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 цього Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи: а) переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання; б) окреме тримання.
Отже, в ході судового розгляду встановлено необхідність утримання ОСОБА_4 в Ізоляторі тимчасового тримання ГУ НП у м. Києві у зв'язку із застосуванням відносно нього заходів безпеки постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 .
Крім того, слідчий суддя наголошує на тому, що в цьому випадку не перевіряє наявність приводів та підстав для застосування заходів безпеки до підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки таке питання має вирішуватись слідчим суддею в окремому порядку, а саме при розгляді скарги за ст. 303 КПК України.
Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.
Розгляд питання застосування заходів безпеки в порядку ст. 206 КПК не входить до компетенції слідчого судді.
Таким чином, слідчий суддя не вбачає правових підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про забезпечення дотримання прав підозрюваного шляхом його переведення з Ізолятора тимчасового тримання до ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 11, 26, 206, 369-372 КПК України, ст. ст. 1, 3, 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», ст. ст. 1, 3, 19, 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», слідчий суддя,
скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про забезпечення дотримання прав підозрюваного шляхом переведення з Ізолятора тимчасового тримання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» у кримінальному провадженні № 12020000000000232, поданого в порядку ст. 206 КПК України, залишити без задоволення.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 право на оскарження постанови слідчого про застосування заходів безпеки на підставі п. 6 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1