Дата документу 03.06.2021
Справа № 334/2341/21
Провадження № 3/334/1098/21
03 червня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Запорізького районного управління поліції ГУ Національної поліції в Запорізькій області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який тимчасово не працює, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
06.03.2021 року о 10 год. 00 хв., за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного і психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 в присутності малолітньої доньки гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме кричав, ображав, виражався нецензурною лайкою, штовхав, хватав за руки (перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння), що могло завдати шкоду фізичному і психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За фактом правопорушення було складено протокол серії ВАБ № 029891 від 06.03.2021 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, який надійшов на розгляду суду 06.04.2021.
ОСОБА_1 в судові засідання 21.04.2021, 03.06.2021 викликався неодноразово всіма передбаченими законодавством та доступними суду засобами, в судове засідання 03.06.2021 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, не надав письмових заперечень проти протоколу та клопотання про перенесення розгляду справи, привід особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виконано не було.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. За таких обставин, суддя вважає за можливе справу розглядати без його участі
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція частини 1 ст.173-2 КУпАП, за якою складено протокол, передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII передбачено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно п.5 ч.2 ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Факт правопорушення та провина в ньому ОСОБА_1 підтверджуються складеним відносно нього 06.03.2021 року протоколом серії ВАБ №029891, в якому викладені обставини адміністративного правопорушення; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію, відповідно до якої ОСОБА_2 зазначає, що 06.03.2021 у АДРЕСА_2 її чоловік гр. ОСОБА_1 , 1989 р.н. вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру в присутності дитини ОСОБА_3 2018 р.н., а саме хапав дружину за руки, висловлювався грубою лайкою, погрожував фізичною розправою; копією термінового заборонного припису стосовно ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 ; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , що долучені до протоколу.
Отже, в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, яке буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним інших правопорушень.
Відповідно до ст.ст. 40-1, 283 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 283, 284 Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду, через Ленінський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Коломаренко К. А.