ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2726/20
провадження № 2/753/195/21
"02" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Заставенко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Долі М.А.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту порушення права на мирне володіння майном, відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди,
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про встановлення факту порушення права на мирне володіння майном, відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 20.02.2020 відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою (протокольною) від 15.09.2020 прийнятою в підготовчому судовому засіданні за участі представника позивача та представника відповідача ОСОБА_2 , суд закрив підготовче засідання, справа призначена до судового розгляду по суті на 02.12.2021.
02.12.2021 в судове засідання сторони не з'явились, від представника позивача ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Про належне повідомлення представника позивача про проведення судового засідання 02.12.2020 свідчить розписка представника позивача ОСОБА_6 (а.с.173 т.2) та подане нею клопотання від 01.12.2020 про відкладення розгляду справи (а. с. 179 т. 2).
У зв'язку з неявкою позивача суд відклав розгляд справи на 18.03.2021.
18.03.2021 в судове засідання сторони не з'явились, від представника позивача ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повідомлення про призначення розгляду справи на 18.03.2021 було направлено всім учасникам справи (а. с. 189 т. 2). Позивачеві повідомлення направлено на електронну адресу її представника ОСОБА_6 , зазначену позивачем в позовній заяві як адресу для листування. Дане повідомлення було доставлено про свідчить відповідне підтвердження (а. с. 190 т. 2). Про належне повідомлення позивача про розгляд справи 18.03.2021 свідчить також подане до суду 17.03.2021 клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з неявкою позивача відклав розгляд справи на 02.06.2021.
02.06.2021 в судове засідання позивач та її представник повторно не прибули. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Повідомлення про призначення розгляду справи на 02.06.2021 було направлено всім учасникам справи (а. с. 208 т. 2). Позивачеві повідомлення направлено на електронну адресу її представника ОСОБА_6 , зазначену позивачем в позовній заяві як адресу для листування. Дане повідомлення було доставлено про свідчить відповідне підтвердження (а. с. 209 т. 2). Про причини неявки суду не повідомили, із заявами про розгляд справи у їх відсутність до суду не звертались.
Інші учасники справи до суду також не з'явились, про причини їх неявки суду не повідомили.
Неявка учасників справи є підставою для розгляду справи без фіксування судового процесу технічним засобом.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до положень статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частині 1 статті 5 цього Кодексу здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За положеннями статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
За правилами цивільного судочинства учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (статті 43, 44 ЦПК України).
Частиною 5 статті 130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Частиною 3 статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
За прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).
Вказане узгоджується з позицією ЄСПЛ, що викладена у рішеннях по справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналогічна норма міститься і у частині 5 статті 223 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином повідомлялась про усі судові засідання з розгляду справи по суті, шляхом особистого повідомлення її представника, про що ним проставлявся особистий підпис в розписці, а також направлення листів на електронну адресу, зазначену як засіб для листування, про доставлення яких свідчать відповідні підтвердження доставлення. Окрім того, стороною позивача неодноразово подавались клопотання про відкладення судового засідання, що також свідчить про обізнаність сторони позивача про дату та час судового засідання. Заяв від сторони позивача про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Оскільки позивач та її представник повторно не з'явилась у судові засідання призначені на 02.12.2020, 18.03.2021 та 02.06.2021, зави про розгляд справи за відсутності позивача не подавали, враховуючи вищенаведені положення цивільного процесуального закону та практику Європейського суду з прав людини, суд вбачає підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з підстав її повторної неявки в судове засідання.
Керуючись частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257, статтями 260, 353, 354 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту порушення права на мирне володіння майном, відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.О. Заставенко