ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2157/18
провадження № 1-кп/753/214/21
"03" червня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
за участю прокурорів ОСОБА_9 ,, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
представника потерпілого ОСОБА_13 ,
захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
ОСОБА_17 ,
обвинувачених ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017100020013354, за обвинуваченням:
ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гатне Києво-Святошинського р-ну Київської обл., українця, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину 2008 р.н., із середньо-спеціальною освітою, неофіційно працюючого слюсарем ГБК «Волга», маючого на утриманні матір 1964 р.н., яка є інвалідом ІІ групи та сестру - інваліда з дитинства, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу вимог ст. 89 КК України,
та
ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, неофіційно працюючого механіком ГБК «Луч», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
-24.04.2017 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;
-17.05.2018 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.05.2021 року несплачена сума штрафу замінена на покарання у виді громадських робіт строком на 50 годин.
-16.04.2019 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі (строк покарання обчислюється з 16.04.2019 року),
-03.06.2020 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ст. 360, ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі (строк покарання обчислюється з 25.09.2019 року),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,
24.12.2017 року ОСОБА_18 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, вступив у попередню злочинну змову зі своїм знайомим ОСОБА_19 з метою вчинення крадіжки чужого майна.
В подальшому, 24.12.2017 року приблизно о 02 год. 30 хв. ОСОБА_18 , керуючись прямим злочинним умислом, спрямованим на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи погоджено з ОСОБА_19 , перебуваючи у селі Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, зустріли наглядно знайомого ОСОБА_20 та попросили його відвезти їх на вул. Російську у м. Києві, за що пообіцяли заплатити гроші.
В свою чергу ОСОБА_20 , маючи у свої власності автомобіль марки «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи необізнаним щодо дійсних злочинних намірів ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , погодився на їх пропозицію та вони разом доїхали до м. Києва на зазначеному автомобілі, під керуванням ОСОБА_20 .
Прибувши на перехрестя вул. Російської та пров. Волго-Донського у м. Києві ОСОБА_18 , реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_19 , з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, перебуваючи на проїжджій частині вказаної адреси, вийшли з автомобіля ОСОБА_20 , підійшли до каналізаційної шахти та впевнившись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, діючи відповідно до попередньо розподілених ними ролей відкрили кришку люку, та почали діставати каналізаційний кабель НОМЕР_2 , частину якого вони відрізали за допомогою металевих кусачок, заздалегідь заготовлених для вчинення злочину, після чого поклали неподалік на землю частину відрізаного кабелю, довжиною 1,55м.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_18 разом із ОСОБА_19 взяли трос, який вони заздалегідь приготували та взяли з собою для вчинення злочину, прив'язали один кінець даного тросу до кабелю, який знаходився всередині люку, а інший залишили на землі.
В подальшому, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 намагались витягнути вказаний кабель та покинути місце події разом із викраденим майном, однак свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, не змогли довести до кінця з причин, які не залежать від їх волі, оскільки в цей час були затримані працівниками поліції на місці події.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_18 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Суду показав, що дійсно, при обставинах, викладених у мотивувальній частині вироку суду, взимку 2020 року його з ОСОБА_21 привіз з села Крюковщина до м. Києва на вул. Російську знайомий Росада, який не був обізнаний про їх плани викрасти кабель. Залишившись з ОСОБА_21 вони відкрили кришку люка, ОСОБА_21 заліз всередину та подав йому, ОСОБА_22 , шматок кабелю, який він поклав неподалік. Не встигнувши викрасти весь кабель вони були затримані працівниками поліції. Просив дати шанс довести своє виправлення без позбавлення волі.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_19 свою вину визнав повністю та суду показав, що дійсно, він, при обставинах, викладених у мотивувальній частині вироку суду, 24.12.2017 року разом з ОСОБА_22 , перебуваючи у селі Крюковщина, зателефонували ОСОБА_23 та попросили останнього відвезти їх до Києва, що той і зробив. Залишившись з ОСОБА_22 на вул. Російській вони відкрили кришку люка, він, ОСОБА_21 , спустився всередину, інструментом відрізав частину кабелю та подав її ОСОБА_22 . Невдовзі їх затримали працівники поліції. Просив врахувати, що шкоду відшкодовано.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України поясненнями обвинувачених, які повністю визнали себе винними у вчиненні злочину, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників судового провадження щодо визнання фактичних обставин, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і вважає доведеною винність ОСОБА_18 у скоєнні замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та винність ОСОБА_19 у скоєнні замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
При цьому, як вбачається з обвинувального акту, дії ОСОБА_18 за вказаним злочином кваліфіковано в тому числі за ознакою повторності, як особи, якій 16.12.2017 року Печерським УП ГУНП у м. Києві повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що дійсно, на розгляді у Печерському районному суді м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_18 за п ч. 3 ст. 185 КК України, проте на даний час кінцеве рішення у справі не ухвалено. Оскільки вина ОСОБА_18 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вчиненого за версією органу досудового розслідування до вчинення даного злочину, не доведена, така кваліфікуюча ознака як «повторність» підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_18 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_18 міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до нетяжкого злочину, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, роль обвинуваченого у вчиненому, думку представника потерпілого, який зазначив про відсутність будь-яких претензій, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся.
Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_18 , який характеризується посередньо, на спеціальних обліках не перебуває, неофіційно працює, має на утриманні матір та сестру інвалідів, не погашених чи не знятих судимостей не має.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_18 , суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_18 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами є призначення покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах, встановлених санкцією частини статті, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, конкретних обставин справи, наявність однієї кваліфікуючої ознаки, з огляду на особу обвинуваченого, відсутність спричинення тяжких наслідків, наявність по справі обставини, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який в судовому засіданні обіцяв в подальшому не допускати протиправної поведінки та просив надати йому шанс стати на шлях виправлення без позбавлення волі, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_18 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_18 , до набрання вироком законної сили - підлягає залишенню без зміни.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_19 міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до нетяжкого злочину, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, думку представника потерпілого, який вказав, що будь-яких претензій не має, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав у повному обсязі.
Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, на спеціальних обліках не перебуває, а також ту обставину, що будучи судимим за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин, що свідчить про його стійку антисоціальну поведінку.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_19 суд відносить відшкодування завданої шкоди.
Твердження обвинуваченого про те, що він щиро розкаявся у скоєному, суд оцінює критично, оскільки останній суд у цьомуне переконав.
Зокрема, під час розгляду справи, судом не встановлено, що обвинувачений дійсно розкаявся у скоєному та щиро жалкує про вчинене. При цьому суд не переконався у тому, що каяття обвинуваченого ґрунтується на належній критичній оцінці своєї протиправної поведінки і характеризується її щирим осудом.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що виправлення ОСОБА_19 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим так і іншими особами, можливо тільки в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства і тому обирає покарання у виді позбавлення волі, в межах, встановлених для даного виду покарання санкцією частини статті, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України, не вбачаючи підстав для можливості його виправлення без реального відбування покарання або застосування іншого розміру чи більш м'якого виду покарання.
Крім того, оскільки ОСОБА_19 вказаний злочин вчинив до постановлення вироку 03.06.2020 року Шевченківським районним судом м. Києва, яким останнього засуджено за ч. 2 ст. 185, ст. 360, ч. 4 ст. 70 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі, та вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 17.05.2018 року за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., при цьому ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 21.05.2021 року несплачена сума штрафу замінена на покарання у виді громадських робіт строком на 50 годин, суд вважає за необхідне остаточне покарання обвинуваченому призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Приймаючи до уваги всі обставини справи суд обирає принцип часткового складання покарань.
Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинувачених в рівних частках.
Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_18 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_18 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 роки.
Покласти на ОСОБА_18 обов'язки відповідно до ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_18 , до набрання вироком законної сили - залишити без зміни.
Визнати ОСОБА_19 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених даним вироком, вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 17.05.2018 року та вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03.06.2020 року, остаточно призначити ОСОБА_19 покарання у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_19 вираховувати 16.04.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 1144 грн. 00 коп. в рівних частках, а саме по 572 грн. 00 коп. з кожного.
Речові докази:
- 4 пари рукавичок, кусачки 2 шт., трос, частина кабелю, які знаходяться на зберіганні у камері речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві - знищити;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від автомобіля, автомобль «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 , які передані ОСОБА_20 - залишити останньому;
- мобільний телефон «Кенексі», який передано ОСОБА_19 - залишити останньому.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, а особою, яка тримаєтсья під вартою - з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя