Справа № 755/18777/20
Провадження № 1-кп/752/1290/21
04 червня 2021 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 62020000000000267 від 11 березня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Козелець Чернігівської області, громадянина України, судді у відставці, адвоката, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 376-1 (в редакції Закону № 1475-VI від 05.06.2009), ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 375 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю прокурорівОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисниківОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченогоОСОБА_3 ,
представника потерпілихОСОБА_8 ,
встановив:
До Голосіївського районного суду м. Києва з Київського апеляційного суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) направлено для розгляду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 376-1 (в редакції Закону № 1475-VI від 05.06.2009), ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 375 КК.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК. Вказав, що зазначене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 375 КК не відповідає приписам закону України про кримінальну відповідальність. Ст. 375 КК визнана Конституційним Судом України (далі - КСУ) неконституційною, а тому прокурор безпідставно звернувся до суду з обвинувальним актом щодо вказаного кримінального правопорушення, що, на думку захисника, свідчить про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.
Також захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7 заявили клопотання про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з закінченням визначеного у ст. 219 КПК строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру. На думку захисників, строк досудового розслідування, передбачений ч. 3 ст. 219 КПК, повинен обчислюватись з дня повідомлення про підозру не ОСОБА_3 , а іншому учаснику кримінального провадження - судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_9 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та перебувають на розгляді у Бориспільському міськрайонному суді Київської області.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисників. Вказав на невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК, невручення йому обвинувального акта у встановленому законом порядку, необґрунтованість правової оцінки прокурором дій, зазначених в обвинувальному акті, порушення порядку вручення йому повідомлення про підозру, порушення строків досудового розслідування, а також відсутність у сторони обвинувачення доказів на підтвердження викладених в обвинувальному акті обставин.
Прокурори ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотань захисників. Послались на відповідність обвинувального акта вимогам cт. 291 КПК, зокрема зазначення в ньому викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Вказали, що на час звернення прокурором до суду з обвинувальним актом ст. 375 КК ще не втратила чинність, а тому підстави для повернення обвинувального акта, на думку сторони обвинувачення, відсутні. Стверджували про дотримання визначених у ст. 219 КПК строків досудового розслідування з дня повідомлення ОСОБА_3 про підозру.
Представник потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_8 заперечила проти задоволення клопотань захисників, мотивуючи відповідністю обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК та дотриманням стороною обвинувачення строків досудового розслідування.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд дійшов про відмову у задоволенні клопотань захисників, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, а також повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Перевіркою змісту обвинувального акта встановлено, що його складено у відповідності з приписами ст. 291 КПК, в обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до Рішенням КСУ № 7-р/2020 від 11 червня 2020 року ст. 375 КК, визнана неконституційною, втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення КСУ цього Рішення. На час звернення прокурора до суду з обвинувальним актом ст. 375 КК ще не втратила чинність, а тому підстав для повернення обвинувального акту з мотивів, зазначених у клопотанні захисника ОСОБА_7 , суд не вбачає.
Доводи сторони захисту щодо порушення порядку вручення обвинувального акта також не можуть бути підставою для його повернення прокурору.
Питання допустимості чи недопустимості, достатності чи недостатності зібраних стороною обвинувачення доказів на підтвердження зазначених у обвинувальному акті обставин підлягають перевірці на стадії судового розгляду.
Також судом не встановлено обставин для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Відповідно до цієї норми суд закриває провадження у випадку, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину або дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (ч. 4 ст. 219 КПК).
Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (ч. 5 ст. 219 КПК).
Як убачається з наданих прокурором суду документів, повідомлення про підозру ОСОБА_3 здійснено 13 грудня 2019 року. Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_17 від 13 лютого 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 продовжено до 14 березня 2020 року. 11 березня 2020 року стороні захисту повідомлено про відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 6 листопада 2020 року стороні захисту встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 7 грудня 2020 року включно. 9 грудня 2020 року прокурор звернувся з обвинувальним актом до суду.
Таким чином, судом не встановлено порушення зазначених у ст. 219 КПК строків досудового розслідування із дня повідомлення ОСОБА_3 про підозру.
Посилання сторони захисту, як на підставу закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 , на необхідність обчислення процесуальних строків з дня повідомлення про підозру іншому учаснику кримінального провадження, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, є необґрунтованими.
Обчислення строків досудового розслідування при закритті кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК закон пов'язує з конкретною особою, якій повідомлено про підозру, а не з кримінальним провадженням вцілому. В даному випадку суд розглядає обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 і не наділений правом надавати оцінку питанню дотримання строків досудового розслідування щодо інших учасників кримінального провадження, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та перебувають на розгляді іншого суду.
За таких обставин, у задоволенні клопотань захисників слід відмовити.
Керуючись статтями 219, 284, 291, 314 КПК, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК обвинувального акта за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 376-1 (в редакції Закону № 1475-VI від 05.06.2009), ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 375 КК.
Відмовити у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 376-1 (в редакції Закону № 1475-VI від 05.06.2009), ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 375 КК.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1