Справа № 727/4550/20
Провадження № 6/727/153/21
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ
31 травня 2021 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Слободян Г.М.
за участю:
секретаря судового засідання Дужич Я.І.
сторін по справі:
заявника, представника відповідача Чернівецької обласної державної адміністрації Бабій І.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому в залі суду 1 м. Чернівці справу за заявою відповідача - Чернівецької обласної державної адміністрації про відстрочення виконання рішення по справі № 727/4550/20 про стягнення з Чернівецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 242.517.71 грн. до розгляду касаційної скарги у Верховному Суді, -
Короткий зміст заяви. В скерованій 18.05.2021 року до суду заяві про відстрочення виконання рішення по справі № 727/4550/20 про стягнення з Чернівецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 242.517.71 грн. до розгляду касаційної скарги у Верховному Суді, заявник Чернівецька обласна державна адміністрація посилається на те, що згідно рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці ухваленого 06.01.2021 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернівецької обласної державної адміністрації про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу було відмовлено; разом з цим, на підставі постанови Чернівецького апеляційного суду від 05.05.2021 року, рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці було скасовано та винесено постанову, відповідно до якої вирішено поновити на роботі ОСОБА_1 та стягнути з Чернівецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 242.518.71 грн., із утриманням з вказаної суми податків та інших обов'язкових платежів. Зазначають, що сума 242.518.71 грн. була розрахована до виплати ОСОБА_1 виходячи з заробітної плати за грудень 2019 року та січень 2020 року, до яких включені суми відпускних та допомога на оздоровлення, які фактично не входять до розрахунку заробітної плати. Вказують, що обчислення заробітної плати за час вимушеного прогулу проводиться за два місяці, які передують події відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
Мотивують доводи заяви тим, що оскільки Чернівецька обласна державна адміністрація готує касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду в частині оскарження середнього заробітку за час вимушеного прогулу, просять, відстрочити виконання судового рішення по справі № 727/4550/20 про стягнення з Чернівецької обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 242.518.71 грн. до розгляду касаційної скарги у Верховному Суді.
Рух справи та позиція сторін. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці в задоволенні відводу заявленому ОСОБА_1 , головуючій судді було відмовлено.
31.05.2021 року позивачем ОСОБА_1 до суду скеровано відзив на заяву про відстрочення виконання рішення суду, в якому остання наголошує на незадовільному матеріальному стані її сім'ї та наводить фінансовий стан відповідача. Посилаючись у відзиві на норми Конституції України, чинні нормативні акти, ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні заяви.
31.05.2021 року представником відповідача Чернівецької обласної державної адміністрації Бабій І. подано клопотання про залучення доказів до матеріалів справи та в судовому засіданні клопотання задоволено.
У судовому засіданні представник заявника - Чернівецької обласної державної адміністрації Бабій І. підтримала заявлені вимоги та в наданих суду поясненнях зазначала, що в казначействі Чернівецької ОДА відсутня сума коштів для виплати ОСОБА_1 як компенсацію за час вимушеного прогулу. В поясненнях зазначила, що виконавче провадження по справі відкрито не було, а тому і Чернівецька обласна державна адміністрація є являється стороною виконавчого провадження, як боржник. Не заперечувала в наданих суду поясненнях, що касаційна скарга до Верховного Суду направлена булу в ході розгляду поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду. Просила заяву Чернівецької обласної державної адміністрації задовольнити
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні категорично заперечувала проти заяви щодо відстрочення виконання рішення суду, а саме постанови Чернівецького апеляційного суду від 05.05.2021 року на підставі якої її було поновлено на роботі та вирішено було сплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 242.517.71 грн. В поясненнях зазначила, що при зверненні до фінансового відділу відповідача, її було запевнено, що вказана сума буде виплачена і гроші є ЧОДА є, а тому, для неї було несподіванкою про те, що адміністрація має незадовільний фінансовий стан. Вважала, що відсутні підстави для відстрочення виконання рішення суду до подачі відповідачем касаційної скарги.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази в обґрунтування поданої заяви, суд знаджає на наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 435 Цивільного процесуального кодексу України закріплюється право на відстрочення і розстрочення виконання судового рішення. У зазначеній статті йде мова про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засідання з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання. Відстрочка виконання рішення означає перенесення виконання на інший час, а розстрочка - надання можливості виконання рішення по визначених частинах у встановлені строки.
Питання про відстрочку або розстрочку виконання може вирішуватися судом у порядку ст. 267 Цивільного процесуального Кодексу України або після відкриття виконавчого провадження.
Як було з'ясовано в судовому засіданні, ОСОБА_1 не зверталася з заявою до виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження. Про те, що не було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження у виконавчій службі підтвердила і представник заявника Чернівецької обласної державної адміністрації Бабій І.
Питання про відстрочку або розстрочку виконання повинно бути розглянуте судом у десятиденний строк з викликом сторін виконавчого провадження. Зазначена норма кореспондується із приписами статті 33 Закону України «Про виконавче провадження». Так, частиною третьою статті 33 цього Закону встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Таким чином, наведена норма пов'язує можливість розстрочення чи відстрочення виконання рішення, зокрема, у «виняткових випадках» за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк. Обставини, що враховуються під час розгляду питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, це - матеріальні інтереси сторін; фінансовий стан сторін; ступінь вини відповідача у виникненні спору; наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В судовому засіданні позивач, стягував ОСОБА_1 пояснила, що її матеріальний стан є вкрай незадовільним, її чоловік не працює, діти є студентами, а тому відстрочення виконання рішення суду призведе до ще скрутнішого фінансового стану її сім'ї, оскільки її посадовий оклад не забезпечить належного матеріального рівня.
При цьому, Тивилік - ОСОБА_2 не заперечувала що дійсно отримала частково компенсацію за час вимушеного прогулу. Дане вбачається з досліджених особових рахунків № 244, відповідно за листопад, грудень, січень 2020 року та за період лютого, березня та квітня 2021 року (а.с. 34, 35; 66-67 т.2) та довідка про доходи (т. 2 а.с. 65).
З досліджених повідомлень Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області вбачається, що відносно Чернівецької обласної державної адміністрації зупинено дію операцій по рахунках за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету з яких можливе стягнення (а.с.42-45; 68-69, 70,71 т.2).
Доводи представника заявника при вирішенні питання фінансового стану боржника, ОСОБА_3 пояснила, що на виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 05.05. 2021 року, 11.05. 2021 року було сплачено через ЧФ ЗАТК ПриватБанк стягувану - 14778,18 грн. (а.с. 63 ть.2), оскільки ОСОБА_1 на підставі наказу від 07.05.2021 року за №48-ОС підписаного керівником апарату Чернівецької обласної державної адміністрації було призначено з 11.05.2021 року на посаду провідного консультанта відділу роботи із зверненням громадян та доступу до публічної інформації апарату обласної державної адміністрації та звільнено, в порядку переведення з посади відповідального чергового відділу забезпечення діяльності керівництва апарату облдержадміністрації (а.с.63-а т.2). 06.05.2021 року керівником апарату облдержадміністрації Нежурбідою С. підписано наказ яким скасовано наказ керівника апарату від 27.04.2020 року №114-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 , поновлено з 30.04.2020 року ОСОБА_1 на посаду відповідального чергового відділу із забезпечення діяльності керівництва апарат обласної державної адміністрації, та відділ фінансово-господарського забезпечення апарату ОДА зобов'язано забезпечити виплату ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць (а.с.64т.2)
Представник заявника Чернівецької обласної державної адміністрації Бабій І. обґрунтувати ступінь вини відповідача у виникненні спору, в судовому засіданні при дачі пояснень не змогла.
Суд у вирішенні цих питань також враховує те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні. Тому не є підставами для суду для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання обставини, які зумовлені суб'єктивним фактором і неправомірною поведінкою з боку сторін. Наприклад, у випадку несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм законом права, державний виконавець відкладає виконавчі дії відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження». За таких обставин інститут відстрочки виконання рішення не застосовується.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Незважаючи на відсутність вичерпного законодавчого переліку підстав для надання відстрочки, розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, суд, керуючись критерієм настання обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, у кожній конкретній справі з врахуванням всіх особливостей ситуації, вирішує питання про їх наявність чи відсутність, а також вирішує питання про наявність чи відсутність причин, які перешкоджають виконанню рішення суду та за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази. Такою є правова позиція Верховного Суду (справа № 916/190/18), де наголошується на тому, що після прийняття судом рішення про розстрочку або відстрочку виконання рішення грошове зобов'язання боржника не припиняється. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення суд виходить із міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Як встановлено в судовому засіданні, строком відстрочення судового рішення суду, а саме - постанови Чернівецького апеляційного суду від 05.05.2021 р. заявником визначений до розгляду касаційної скарги у Верховному Суді. При цьому, суд звертає увагу, що на день звернення із заявою про відстрочення виконання рішення суду касаційна скарга не була підготовлена і відповідно не направлена до касаційної інстанції та була направлена до Верховного Суду лише 26.05.2021 року, в ході судового розгляду заяви. Судоми при цьому звертається увага, що заяву про зупинення виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 05.05. 2021 року Чернівецька обласна державна адміністрація подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду 26.05. 2021 року, в ході судового розгляду заяви про відстрочення рішення суду до розгляду касаційної скарги у Верховному Суді; цього ж числа була направлена в каксаційну інстанцію і касаційна скарга ( а.с. 72 - 74,76 т.2)
За дослідженими доказами вищенаведеними суд звертає увагу, на те, що відповідач Чернівецька обласна державна адміністрація фактично визнала необхідність сплати компенсації за час вимушеного прогулу перед ОСОБА_1 і добровільно почала виконувати судове рішення, сплативши частину кошті, що свідчить про намір виконати судове рішення. За таких обставин відстрочення виконання не призводить до невиконання рішення, а навпаки - створює умови для його добровільного виконання боржником, з урахуванням його реального майнового стану.
Судом установлено, що Чернівецька обласна державна адміністрація, що було підтверджено і її представником в судовому засіданні, не зверталися у визначеному законом порядку про зміни способу виконання рішення суду - постанови Чернівецького апеляційного суду від 05.05.2021 року.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Тобто, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, його виконання може бути розстрочене на певних умовах або відстрочено. При вирішенні питання про розстрочку або відстрочення виконання рішення повинні бути враховані інтереси стягувача та оцінені повідомлені боржником обставини, на які він вказує, як на підставу розстрочки або відстрочення виконання рішення та які повинні бути суттєвими, залежно від чого встановлюється можливість задоволення такої заяви. Розстрочка або відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Закон пов'язує можливість відстрочення та розстрочки виконання рішення суду лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Підставою як було з'ясовано в судовому засіданні для відстрочення виконання судового рішення - постанови Чернівіецького апеляційного суду від 05.05. 2021 року є те, що Чернівецька обласна адміністрація готує касаційну скаргу до Верховного Суду.
Заявником, суду не надано переконливих доказів тяжкого матеріального становища, наявність інших істотних умов, які ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим, до яких також відноситься відсутність майна, за рахунок якого можливо виконати рішення суду.
Відповідно до заяви про відстрочення рішення суду, в якому зазначено, що сума за постановою Чернівецького апеляційного суду від 05.05. 2021 року, у розмірі 242.518.71 грн. повинна бути виплаченаТивилік - ОСОБА_2 за вирахуванням тих податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які підлягають вирахуванню роботодавцем згідно чинного законодавства під час виплати заробітної плати працівнику. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц, згідно з якою суд прийшов до таких висновків.
А, отже, на думку представника заявника не сплачена сума за час вимушеного прогулу не погіршить матеріальне становище працівника, до вирішення справи в касаційній інстанції, оскільки ОСОБА_1 буде сплачуватися заробітна плата. Разом з цим, відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Так, згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.
При цьому суд звертає увагу що заявник не ставить питання про розстрочення суму необхідної до виплати ОСОБА_1 у розмірі 242518,71 грн. або зміни способу виконання рішення суду. Підставою для встановлення зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3ст.435 ЦПК України).
Статтею 33 Закону України « Про виконавче провадження »передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим ( хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо ), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення,суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Додані заявником в ході розгляду справи і досліджені докази, самі по собі та в сукупності не підтверджують підстав, передбачених ст. 345 ЦПК України для відстрочення виконання судового рішення по справі 727/4550/20 - постанови Чернівецького апеляційного суду від 05.05. 2021 року.
За вказаних обставин, доводи представника заявника Чернівецької обласної державної адміністрації не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.
Керуючисьст.435 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заявлених вимог відповідачем Чернівецькою обласною державною адміністрацією про відстрочення виконання рішення по справі № 727/4550/20 про стягнення з Чернівецької обласної державної адміністрації на користь Тивилік - ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 242.517.71 грн. до розгляду касаційної скарги у Верховному Суді - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення, має право на оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 04.06.2021 року
Суддя Слободян Г.М.