Справа № 723/1350/21
Провадження № 2/723/1997/21
(заочне)
04 червня 2021 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Дячук О.О.
при секретарі Яворській М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 посилаючись на те, що 26.03.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №50012888, згідно умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 728688.75грн. та суму Додаткового кредиту у розмірі 227350.90грн. строком на 60 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24.90% на рік, які відповідно до п. 2.3 Загальних умов є змінними, для купівлі автомобіля марки VW LNF CrafterGP 35 Kasten LR UH, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , рік випуску 2015, та для оплати страхових платежів.
Відповідно до кредитного договору між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» як страховиком та відповідачем як страхувальником укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №245002/4098/0002388 від 26.03.2015р., вигодо набувачем за договором виступає ТОВ «Порше Мобіліті».
ОСОБА_1 в повному обсязі не було сплачено кредит по страхових виплатах внаслідок чого виникла заборгованісить у розмірі 35382.42грн..
05.04.2018р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про повернення кредиту, проте вона відповідачем не виконана, у зв'язку з чим позивач вказує, що станом на 11.03.2021р. відповідач має заборгованість у сумі 673121.12грн..
Також позивач вказує, що ним понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15000.00гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 10096.82грн..
Виходячи з викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 673121.12гривень та покласти на відповідача судові витрати.
В судове засідання позивач свого представника не направив, представник подав заяву в якій просив розглядати справу у відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у разі відсутності відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наданих позивачем матеріалів та ухвалити заочне рішення.
Судом встановлено, що 26.03.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №50012888, згідно умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 728688.75грн. та суму Додаткового кредиту у розмірі 227350.90грн. строком на 60 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24.90% на рік, які відповідно до п. 2.3 Загальних умов є змінними, для купівлі автомобіля марки VW LNF CrafterGP 35 Kasten LR UH, шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , рік випуску 2015, та для оплати страхових платежів.
Повернення кредиту мало здійснюватися відповідно до графіка погашення заборгованості.
Відповідно до кредитного договору між ПАТ «Страхова компанія «Уніка» як страховиком та відповідачем як страхувальником укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №245002/4098/0002388 від 26.03.2015р., вигодо набувачем за договором виступає ТОВ «Порше Мобіліті».
ОСОБА_1 в повному обсязі не було сплачено кредит по страхових виплатах внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 35382.42грн..
Позивачем наведено розрахунок трьох відсотків річних та інфляційні втрати, нараховано штраф у розмірі 20% від суми кредиту, пеню за прострочення сплати чергових платежів за кредитом, загальна сума заборгованість складає 673121.12грн . Вказані розрахунки відповідачем спростовані не були, та підстав їм не довіряти у суду немає.
05.04.2018р. позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про повернення кредиту, проте вона відповідачем не виконана, у зв'язку з чим позивач вказує, що станом на 11.03.2021р. відповідач має заборгованість у сумі 673121.12грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.629 та ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору і є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.
Так, у ч. 5 ст. 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути з рішення суду.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного суду від 16.05.2018 року у справі №686/21962/15-ц та Верховного суду України, яка викладена у постанові від 30.03.2016 року №6-2168цс15.
Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Надані документи відповідно до положень ст. 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.
Позивачем не надано суду доказів про вартість наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснення йому оплати вказаних послуг.
Отже, позов в частині компенсації судових витрат на правничу допомогу у сумі 15000.00гривень необхідно залишити без розгляду.
Згідно вимог ст.141ЦПК України на користь позивача слід стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у виді судового збору.
На підставі Конституції України, ст.ст.11, 526, 549, 625, 626, 629, 638, 1046-1047,1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , жит. АДРЕСА_1 , заборгованість в розмірі 673121(шістсот сімдесят три тисячі сто двадцять одну) гривню 12 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» ідентифікаційний код юридичної особи: 36422974, адреса: м.Київ проспект Павла Тичини 1 «В», 02152, Банк: Філія «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк», рахунок № НОМЕР_4 , МФО Банку: 300379.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , жит. АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» ідентифікаційний код юридичної особи: 36422974, адреса: м.Київ проспект Павла Тичини 1 «В», 02152, Банк: Філія «КІБ» ПАТ «Креді Агріколь Банк», рахунок № НОМЕР_4 , МФО Банку:300379 - витрати по сплаті судового збору в розмірі 10096(десять тисяч дев?яносто шість) гривень 82 копійки.
Вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 в частині стягнення компенсації за правничу допомогу залишити без розгляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.