Справа № 308/6922/21
1-кс/308/2329/21
02 червня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , особи, що подала скаргу - ОСОБА_3 , представників особи, що подала скаргу - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 01.06.2021 надійшла вищевказана скарга. Скарга мотивована тим, що слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_6 розслідується кримінальне провадження № 12021070000000106 від 29.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, по факту ДТП 29.03.2021 року, внаслідок якого, приблизно о 00 год 41 хв., по вул.Спортивна на відрізку від дороги між вул. Європейська та АЗС «WOG», в населеному пункті смт. Солотвино, Тячівського району Закарпатської області, відбувся наїзд автомобіля марки «Audi», реєстраційний номер Республіки Румунія MM-08-WIP на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Внаслідок вказаного ДТП, ОСОБА_3 , як користувачу транспортного засобу, було завдано матеріальну шкоду, у вигляді значного пошкодження транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
24 травня 2021 року адвокатом та ОСОБА_3 подано слідчому заяву про залучення останнього до кримінального провадження за №12021070000000106 від 29.03.2021 року у якості потерпілого у зв'язку із завданням йому матеріальної та моральної шкоди.
27 травня 2021 року слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_6 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання.
Заявник вважає оскаржувану постанову слідчого незаконною, такою, що порушує права та законні інтереси ОСОБА_3 , і підлягає скасуванню посилаючись на ст. 55 КПК України, відповідно до якої потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Отже, в силу ст. 55 КПК ОСОБА_3 вже є потерпілим, у зв'язку із завданням матеріальної шкоди, у вигляді значного пошкодження транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Також, гр. ОСОБА_3 вважає, що йому завдано значної моральної шкоди, розмір якої він визначить під кінець слідства. ОСОБА_3 бажає стати потерпілим, адже в потерпілого є ряд прав, якими він має намір активно скористатися, зокрема під час проведення слідчих експериментів та встановлення істини по справі.
Присутній у судовому засіданні ОСОБА_3 та його представники адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали подану скаргу, просилили суд її задоволити та скасувати постанову слідчого про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим з мотивів викладених у скарзі.
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_6 , рішення якого оскаржується, на виклик в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлений завчасно та належним чином.
Разом з цим, відсутність у судовому засіданні особи, рішення якої оскаржується, відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України, не перешкоджає розгляду скарги, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу у їх відсутність.
Проаналізувавши доводи скарги, дослідивши матеріали, які долучені до скарги, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_6 розслідується кримінальне провадження №12021070000000106 від 29.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
27 травня 2021 року слідчим у даному провадженні винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 від 11.05.2021 в інтересах ОСОБА_3 про залучення останнього до кримінального провадження за №12021070000000106 від 29.03.2021 року у якості потерпілого.
Як вбачається зі змісту вказаної постанови ОСОБА_3 було відмовлено у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, кваліфікованому за ч.2 ст. 286 КК України, у зв'язку з тим, що він не був учасником даної ДТП, у результаті її настання не отримав жодних тілесних ушкоджень
Частинами 1 і 3 статті 55 КПК України встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Аналіз ч. 2 ст. 55 КПК України дозволяє зробити висновок, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, для визнання особи потерпілою не вимагається прийняття окремого процесуального документа. Разом із тим ч. 5 ст. 55 КПК встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди.
Слід зазначити, що основним безпосереднім об'єктом злочину за ст. 286 КК України є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст. 286, а його додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи. Предметом злочину є об'єкти зі шкідливими властивостями, внаслідок використання яких завдано шкоди здоров'ю особи або заподіяно смерть.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України включає три обов'язкові ознаки: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту; наслідки у вигляді спричинення смерті потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження; причинний зв'язок між порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту і настанням наслідків.
Кваліфікуючими ознаками цього злочину є спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень і відповідальність за ч.2 ст.286 КК України диференційована залежно від тяжкості наслідків, які настали, а саме - смерті потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження.
Відповідно до кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, потерпілим у кримінальному провадженні в результаті порушення ПДР України або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, може бути лише особа, якій завдано тяжких тілесних ушкоджень, тобто шкода життю чи здоров'ю, а не майнова чи моральна.
Відповідно до ч. 6 ст. 55 КПК України, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя погоджується з висновками слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майором поліції ОСОБА_6 , викладеними у постанові від 27 травня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 від 11.05.2021 в інтересах ОСОБА_3 про залучення останнього до кримінального провадження за №12021070000000106 від 29.03.2021 року в якості потерпілого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки потерпілим у кримінальному провадженні в результаті порушення ПДР України або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, може бути лише особа, якій завдано тяжких тілесних ушкоджень, тобто шкода життю чи здоров'ю, а не майнова чи моральна, як про це помилково зазначає заявник, та вважає, що така постанова є обґрунтованою та законною.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, прийшов до висновку, що скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, слід залишити без задоволення.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за доцільним звернути увагу скаржника на те, що КПК України серед учасників кримінального провадження виділяє цивільного позивача, яким подано органу досудового розслідування чи суду цивільний позов про відшкодування моральної та/або матеріальної шкоди внаслідок заподіяного кримінального правопорушення. Статус потерпілого та цивільного позивача в кримінальному провадженні не є тотожним.
Отже, за наявності достатніх підстав, визначених законодавством, заявник не позбавлений можливості на захист своїх прав пов'язаних з відшкодуванням шкоди, шляхом подання відповідного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 26, 55, 110, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_4 , на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 16 год. 00 хв. 04.06.2021.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1