Справа № 308/5827/21
1-кс/308/2286/21
31 травня 2021 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді клопотання слідчого П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42021070210000015, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого, головного спеціаліста відділу спецзв'язку УСБУ в Закарпатській області, майора,
08 травня 2021 до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду звернувся слідчий П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 із клопотанням, погодженим прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42021070210000015, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно громадянина України ОСОБА_5 , у якому просить обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та у разі внесення застави на ОСОБА_5 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: допитами свідка ОСОБА_7 (анкетні дані щодо якого змінено), протоколами проведення слідчих та процесуальних в тому числі НСРД, а також іншими зібраними органом досудового розслідування доказами. Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строк від шести до десяти років та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких. Тому, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також можуть виникнути ризики передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років, тому розуміючи тяжкість та невідворотність настання подальшого покарання, підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду всіма можливими способами.
На думку слідчого, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, який обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , зловживаючи своїми зв'язками, може використовувати свій особистий вплив на осіб, які були свідками вчинення та продовження вчинення злочину, шляхом їх залякування, підкупу чи повідомлення компрометаційних матеріалів, з метою зміни їх свідчень, схилення до дачі неправдивих показів, оскільки у випадку застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою підозрюваного, фактично не можливо буде ізолювати останнього від спілкування з даними особами. При цьому, в ході досудового розслідування встановлюється факт співучасті ОСОБА_5 з іншими, наразі, невстановленими особами, вплив на яких так само має місце з метою надання неправдивих показів. Слідчий також вважає, що ОСОБА_5 може вчинити інший злочин, враховуючи вимоги ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 травня 2021 постановлено клопотання слідчого П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - направити до Закарпатського апеляційного суду для вирішення питання про його направлення з одного суду до іншого.
Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 11.05.2021 голові Закарпатського апеляційного суду скеровано подання про направлення клопотання слідчого П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР на розгляд за підсудністю в порядку ст. 34 КПК України.
В подальшому, Закарпатським апеляційним судом 11.05.2021 до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду скеровано подання про направлення клопотання слідчого П'ятого слідчого відділу Територіального управління ДБР на розгляд за підсудністю у межах територіальної юрисдикції судів Львівської області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.05.2021 постановлено подання голови Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_8 про направлення матеріалів кримінального провадження за клопотанням слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Зі змісту мотивувальної частини ухвали від 20.05.2021 вбачається, що оскільки в даному кримінальному провадженні досудове розслідування здійснюється слідчим П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_4 , за правилами кримінального процесуального законодавства слідчий повинен звертатися із клопотаннями про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за місцезнаходженням слідчого підрозділу (відділу) територіального управління ДБР.
31.05.2021 на адресу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, після вирішення Верховним Судом питання щодо визначення підсудності, повторно розподілено для розгляду клопотання слідчого П'ятого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42021070210000015, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно громадянина України ОСОБА_5 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.05.2021 матеріали клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 .
Слідчим суддею призначено клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 до розгляду на 15 год. 30 хв. 31.05.2021, повідомлено про час та місце розгляду справи учасників кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просили задовольнити. Прокурор зазначив, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які об'єктивно вказують на причетність підозрюваного до вчинення розслідуваного злочину та можуть переконати стороннього спостерігача у наявності такої підозри. Вказаний запобіжний захід є таким, що зможе належним чином запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На думку сторони обвинувачення більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник під час судового засідання просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням особи під вартою у виді особистого зобов'язання. Зокрема, захисник зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який прокурор просить застосувати до підозрюваного, є невиправдано суворим; прокурор не довів, що більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про застосування запобіжного заходу. Вказав, що прокурором не доведено існування ризиків, зокрема, впливу на свідків, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, ризик вчинення іншого злочину, обґрунтованість підозри за ч. 2 ст. 307 КК України також не доведена, заснована на припущеннях, оскільки під час обшуку органом досудового розслідування ніяких доказів причетності підозрюваного до злочинної діяльності не здобуто, сама лише тяжкість злочину не може бути єдиним аргументом для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Захисник також зазначив, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні дружина та дитина, підозрюваний є учасником АТО, має нагороди, стаж роботи 25 років, ризикував життям, наразі перебуває у відпустці та якщо б хотів втекти від органу досудового розслідування та суду вже міг би це зробити, проте з'явився в суд. Захисник також зазначив, що розмір застави, який просить визначити прокурор надмірно завищений та нічим не обґрунтований, паспорт для виїзду за кордон у підозрюваного відсутній.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею зі змісту доданого до клопотання витягу ЄРДР встановлено, що П'ятим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Львові,здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42021070210000015, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021070210000015 слідує, що ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у наразі невстановлений слідством час придбав та незаконно зберігав з метою збуту до 24.03.2021, психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. 24.03.2021 близько 13.35 год. ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, за попередньою домовленістю зустрівся з громадянином, якому незаконно збув за 400 грн психотропну речовину, обіг якої обмежено. Згідно висновку експерта № СЕ-19/107-21/2723-НЗПРАП від 31.03.2021 року надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Він же, продовжуючи здійснювати свою протиправну діяльність, пов'язану із збутом наркотичних та психотропних речовин, 06.05.2021 приблизно о 18 год., перебуваючи у м. Ужгороді на вул. Гойди навпроти буд. № 26, придбав у невстановленої на даний час особи, психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін з метою подальшого її збуту, після чого був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. Згідно висновку експерта № СЕ-19/107-21/3999-НЗПРАП від 07.05.2021 року надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Надана на експертизу кристалічна речовина білого кольору в своєму складі містить 0,1885 г метамфетаміну (у перерахунку на метамфетамін основу).
07 травня 2021 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у вчиненні незаконного придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини, за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відповідно до класифікації, наведеної у ст. 12 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, а саме: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, рапорт про виявлення кримінального правопорушення, листи представництва внутрішньої безпеки в Закарпатській області Головного управління внутрішньої безпеки СБУ, протокол допиту свідка від 18.03.2021, протокол допиту свідка від 01.04.2021, висновок експерта Закарпатського НДЕКЦ №СЕ-19/107-21/2723-НЗПРАП від 31.03.2021, рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС ПВБ в Закарпатській області 2 управління ГУ ВБСБ України майора ОСОБА_9 , протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії «аудіо-, відеоконтроль» від 02.04.2021, протоколи за результатами візуального спостереження у публічно доступних місцях від 02.04.2021, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та обшуку затриманої особи від 06.05.2021, висновок експерта Закарпатського НДЕКЦ №СЕ-19/107-21/3999-НЗПРАП від 07.05.2021, повідомлення про підозру від 07.05.2021, протокол допиту підозрюваного від 07.05.2021, витяг ЄРДР, вважаю обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Отже, заперечення представника обвинуваченого щодо того, що підозра грунтується на припущеннях та провокації не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки спростовуються доданими до матеріалів клопотання доказами.
Вирішуючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор дають достатні підстави для висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки усвідомлює неминучість покарання за вчинення тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, наявність ризику впливу на свідків та на даний час невстановлених органом досудового розслідування можливих співучасників злочинної діяльності, оскільки ОСОБА_5 , зловживаючи своїми зв'язками, може використовувати свій особистий вплив на осіб, які були свідками вчинення та продовження вчинення злочину, шляхом їх залякування, підкупу чи інших шляхом з метою зміни їх свідчень, схилення до дачі неправдивих показів. Також наявні підстави вважати, що будучи на волі, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_5 інкримінується незаконний збут психотропних речовин, і є підстави вважати, що будучи на волі, останній і надалі матиме можливість збувати такі речовини.
Вимогами ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання суду, окрім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявності декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, прокурором у судовому засіданні доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наведених у клопотанні ризиків.
Враховуючи наявність усіх обставин, визначених ч.1 ст. 194 КПК України, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, на переконання слідчого судді, слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. При цьому, враховуючи те, що підозрюваний отримував заробітну плату, відсутність відомостей, що інші близькі родичі, знайомі не можуть надати матеріальної підтримки, підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений даною ухвалою.
Слідчий суддя враховує відсутність відомостей, що за станом здоров'я підозрюваний не може утримуватися в умовах СІЗО, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що підозрюваний раніше не судимий, одружений, має на утриманні дитину 2009 р.н., а також інші характеризуючі дані підозрюваного, наведені захисником підозрюваного, в тому числі, наявність у останнього нагород у професійній діяльності та за участь в АТО. Враховуючи наведене, клопотання підлягає до задоволення частково, оскільки слідчий та прокурор жодним чином не довели підстави визначати заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки встановлені під час судового засідання обставини не вказують на необхідність визначення застави у максимальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
В зв'язку із чим, суд вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 01.01.2021 року 2270 грн, та враховуючи характеризуючи дані підозрюваного, додані до матеріалів клопотання, вважаю, що сума у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 136200 грн (сто тридцять шість тисяч двісті гривень (60 х 2270)буде достатньою для внесення у якості застави та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Окрім того, слідчий суддя вважає недоцільним покладення на підозрюваного додаткового обов'язку щодо здачі на зберігання слідчому паспорта для виїзду за кордон та інших документів, що дають право на в'їзд та виїзд з України, оскільки такий за повідомленням підозрюваного у нього відсутній.
Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 376, 392, 393 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Встановити строк дії ухвали до 28 липня 2021 включно.
На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 136200 грн (сто тридцять шість тисяч двісті гривень (60 х 2270).
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому він проживає ( АДРЕСА_1 ) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28 липня 2021 включно.
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься підозрюваний.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 04 червня 2021.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1