Справа № 302/985/20
1-кп/302/13/21
93
04.06.2021смт. Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі суддя ОСОБА_1 ,
з участю: секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
захисник - адвокат ОСОБА_5 ,
представник органу пробації - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження ЄРДР № 12020070110000186 від 08.05.2020, № 12020070110000237 від 13.06.2020 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України ,уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , без освіти , неодруженого , не працюючого, раніше судимого: вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.05.2012 за вчинення кримінальних правопорушень , передбачених статтями 185 ч.3 , 185 ч.2 КК України із застосуванням положень статей 70, 71 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на 6 років, звільнився з місць відбуття покарання 01.02.2017 (судимість за цим вироком не знята і не погашена); вироком Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.03.2018 за вчинення кримінального правопорушення ,передбаченого статтею 185 ч.3 КК України, із застосуванням статей 75, 76 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на 5 років із звільненням від відбуття цього покарання з випробуванням протягом іспитового строку трьох років ( цей вирок не набрав законної сили) ; вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 02.06.2021 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.3 КК України , з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк три роки (цей вирок не набрав законної сили), -
про обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 15 ч.2 185 ч.3, 185 ч.3, 395 КК України,
12.06.2020 року біля 19:00 години, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, умисно, таємно проник на загароджену територію дворогосподарства будинку АДРЕСА_2 , звідки умисно, повторно, шляхом крадіжки, таємно викрав домашню дорослу гуску породи «Кубансьа сіра», вартість якої згідно висновку експерта про вартість об'єкта від 14.07.2020 становить 500,00 грн., чим саме своїми умисними діями спричинив потерпілій ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на вищезазначену суму.
Після цього, 12.06.2020 біля 19:10 годин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, умисно, таємно, шляхом пошкодження дерев'яних воріт проник на загороджену територію дворогосподарства будинку АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_2 , звідки умисно, повторно, шляхом крадіжки, таємно викрав два свійські 4-х місячні кролики породи «Шиншила», які знаходилися у зачиненому кролятнику, вартість яких згідно висновку експерта про вартість об'єкта від 21.07.2020 становить 700,00 гривень, та намагався помістити їх до заздалегідь заготовленого ним господарського мішка, однак свій умисел на крадіжку до кінця не довів, виконавши всі дії, які вважав необхідними для таємного викраденого чужого майна до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки в момент крадіжки він був помічений ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканкою АДРЕСА_3 , криків якої той злякався та повернув кроликів назад до клітки.
ОСОБА_4 , раніше судимий 23.05.2012 року Міжгіроським районним судом Закарпатської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років та ухвалою Міжгірського районного суду, Закарпатської області від 24.05.2019 року до якого встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік. За час перебування під адміністративним наглядом, на шлях виправлення не став, що виразилось в тому, що ОСОБА_4 , будучи ознайомлений з ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 24.05.2019 року, якою стосовно нього було встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, з встановленням обмежень на строк адміністративного нагляду (заборона виходу з будинку (квартири) з визначеного місця проживання з 22 год. до 6 год. ранку наступної доби, заборона відвідувати торгові заклади, в яких реалізуються спиртні напої на розлив, заборона виїзду в особистих справах за межі Міжгірського району Закарпатської області, щомісячно два рази реєструватися в Міжгірському відділені поліції у перший та третій четвер місяця за затвердженим графіком), самовільно, без поважних причин і повідомлення працівників поліції, які здійснювали нагляд, з метою ухилення від адміністративного нагляду, залишив місце проживання за адресою АДРЕСА_1 та виїхав до Київської області, при цьому не повідомляючи працівників поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця проживання, чим самим порушив вимоги п. «в» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами,звільненими з місць позбавлення волі».
Обвинувачений ОСОБА_4 встановлені обставини ,які повністю відповідають змісту формулювання обвинувачення за обвинувальними актами, а також вину в учиненні зазначених кримінальних правопорушень визнав повністю , розкаявся у вчиненому і відмовився надати покази з огляду на таку позицію. Обвинувачений просить пом'якшити йому покарання .
Потерпілі ОСОБА_8 і ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні подали заяви та підтвердили про те, що не мають претензій до обвинуваченого , а саме ОСОБА_7 відшкодовано повністю майнову шкоду в сумі 500 грн, а потерпілій ОСОБА_8 повернуто викрадене майно. Потерпілі подали письмові заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі і з цим погодились сторони кримінального провадження.
Суд згодою сторін кримінального провадження застосував положення ч.3 статті 349 КПК України, роз'яснивши наслідки цієї процесуальної дії, і визнав недоцільним дослідження доказів щодо встановлених обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився дослідженням документів та обставин, що характеризують особу обвинуваченого.
Оцінивши встановлені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 є винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень , які мали місце , за кваліфікуючими ознаками :
- замах на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) , вчинена повторно , поєднана з проникненням у сховище (ч.2 стаття 15 - ч.3 стаття 185 КК України по окремому епізоду замаху на викрадення майна в потерпілої ОСОБА_8 );
- таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище (ч.3 статті 185 КК України по окремому епізоду викрадення майна в потерпілої ОСОБА_7 );
- самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду (стаття 395 КК України).
За вчиненні кримінальні правопорушення обвинувачений підлягає покаранню.
Обираючи вид і розмір покарання за кожне кримінальне правопорушення до обвинуваченого, суд зважає на таке.
Обставиною , яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення ним злочинів (крадіжок) у стані алкогольного сп'яніння.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає повне і без застережне визнання ним вини , розкаяння.
Суд бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень , а саме : кримінальні правопорушення,передбачені статтею 185 ч.3 КК України ,віднесені законом до тяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене статтею 395 КК України - до кримінальних проступків (стаття 12 КК України). Зазначені кримінальні діяння є умисними .
Суд також бере до уваги те , що шкода, завдана кримінальними правопорушеннями (крадіжками), - відвернута і відшкодована.
Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який за матеріалами справи характеризується як особа , схильна до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, пов'язаних з посяганням на чуже майно (крадіжок). ОСОБА_4 вчинив вище зазначені кримінальні правопорушення в період непогашеної судимості, він не працює , не має сім'ї і утриманців. Згідно з висновком досудової доповіді органу пробації обвинувачений є особою, яка не має достатніх і міцних соціальних зв'язків, з високим рівнем ризиків повторго вчинення кримінального правопорушення.
Отже, ступінь суспільної небезпеки вчинених умисних кримінальних правопорушень, наявність обтяжуючої покарання обставини, негативність особи обвинуваченого і вчинення ним кримінальних правопорушень повторно, переконують суд у тому, що, не зважаючи на незначну суспільну небезпеку за встановленими обставинами злочинів і відсутність значимих наслідків від вчинених обвинуваченим крадіжок чужого майна, - ОСОБА_4 заслуговує покарання у виді реальної ізоляції від суспільства. Строк покарання, передбаченого статтею 185 ч.3 КК України, суд вважає за необхідне призначити мінімальним з огляду на обставини справи і відсутність негативних наслідків для потерпілих з огляду на засади розумності і співмірності покарання до вчинених злочинів з урахуванням особи обвинуваченого. Суд констатує, що застосування до покарання у виді позбавлення волі положень статті 75 КК України є не спроможним з огляду на особу обвинуваченого , яка в минулому неодноразово вчиняла кримінальні правопорушення, в тому числі й тяжкі, а також з огляду на реальне підтвердження ризиків повторного вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень у разі відбуття покарання з випробуванням. Таке покарання не сприятиме виправленню особи, яка вчинила зазначені кримінальні правопорушення.
Суд також, з огляду на вищевикладені обґрунтування, вважає, що за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 395 КК України, з урахуванням його обставин, ОСОБА_4 заслуговує максимального строку арешту згідно з санкцією цієї норми кримінального закону.
Призначаючи покарання за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень остаточно, суд застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, з огляду на обставини вчинених кримінальних правопорушень і їх наслідки для суспільства (стаття 70 ч.1 КК України).
Зважаючи на те, що вироки Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.03.2018 (справа № 302/283/18 - знаходиться в Закарпатському апеляційному суді на розгляді апеляційної скарги прокурора), Хустського районного суду Закарпатської області від 02.06.2021 (справа № 302/302/21) не набрали законної сили,суд вважає передчасним вирішення питання складання цих вироків для цілей остаточно призначення покарання ОСОБА_4 , бо таке може погіршити його становище в разі зміни цих вироків чи виправдання засудженого судом апеляційної інстанції. Окрім цього , питання застосування покарання за наявності кількох вироків можуть бути вирішенні уповноваженим судом на виконання положень статті 537 ч.1 п.11 КПК України.
Судових витрат , речових доказів в справі не має, цивільного позову не заявлено.
Запобіжний захід в зазначеному кримінальному провадженні не обирався. Клопотання про його застосування прокурором не заявлено.
Керуючись статтями 373 , 374 КПК України , суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим в учиненні кримінальних правопорушень і призначити покарання :
- за статтями 15ч.2 - ч.3 статті 185 КК України - три роки позбавлення волі ;
- за статтею 185 ч.3 КК України - три роки один місяць позбавлення волі ;
- за статтею 395 КК України - шість місяців арешту.
Згідно з статтею 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня проголошення, а засудженим ОСОБА_4 , який перебуваю під вартою за обраним запобіжним заходом в іншому кримінальному провадженні, - в той же строк з дня отримання копії вироку.
Оскарження вироку з питань дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, згідно з ч.3 статті 349 КПК України, не допускається.
Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Суддя: ОСОБА_1