Справа № 301/659/21
1-кп/301/146/21
"03" червня 2021 р. Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021071100000078 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , освіта вища, працює вчителем Зарічанської гімназії, одруженої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,-
ОСОБА_4 , будучи затвердженою згідно додатку 3 до постанови Іршавської районної виборчої комісії № 34 від 08 листопада 2019 року, головою Зарічанської сільської виборчої комісії, у зв'язку з чим була наділена на період проведення виборчої компанії, відповідно до Закону України «Про місцеві вибори», організаційно-розпорядчими повноваженнями, являючись службовою особою, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в порушення вимог ст. ст. 27, 28 Закону України «Про місцеві вибори» та абзацу другого п. 19 «Порядку оплати праці членів територіальних і дільничних виборчих комісій з місцевих виборів, нарахування та виплати одноразової грошової винагороди, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 687 від 8 вересня 2015 року «Питання оплати праці членів територіальних і дільничних виборчих комісій з місцевих виборів, нарахування та виплати одноразової грошової винагороди», у листопаді 2019 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, внесла завідомо неправдиві відомості до табелю обліку робочого часу Зарічанської сільської виборчої комісії за листопад 2019 року, тобто договір з головою Зарічанської сільської виборчої комісії ОСОБА_4 , укладено 11.11.2019 року, однак в табель обліку робочого часу за листопад 2019 року проставлено робочий день з 08.11.2019 року, із заступником голови ОСОБА_6 , укладено договір 11.11.2019 року, в табель обліку робочого часу за листопад 2019 року проставлено робочий день з 08.11.2019 року, з секретарем ОСОБА_7 , укладено договір 11.11.2019 року, однак в табель обліку робочого часу за листопад 2019 року проставлено робочий день з 08.11.2019 року, з бухгалтером ОСОБА_8 укладено договір 09.11.2019 року, в табель обліку робочого часу за листопад 2019 року проставлено робочий день з 08.11.2019 року, з юристом ОСОБА_9 , укладено договір 11.11.2019 року, в табель обліку робочого часу за листопад 2019 року проставлено робочий день з 08.11.2019 року, далі вказаний табель робочого часу затвердила своїм підписом та печаткою «Зарічанська сільська виборча комісія Іршавського району Закарпатської області», після чого надала бухгалтеру Зарічанської сільської виборчої комісії, що стало підставою в подальшому для нарахування та незаконної виплати вказаним особам заробітної плати на загальну суму 993,55 грн.
Органом досудового розслідування умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 подав до суду клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Дане клопотання обгрунтовує тим, що ОСОБА_4 свою вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завдані збитки, раніше кримінальних правопорушень не вчиняла, вчинене кримінальне правопорушення у відповідності до вимог ст. 12 КК України в редакції чинній на час вчинення злочину відноситься до злочинів невеликої тяжкості, просив звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям. Під час розгляду клопотання просив таке задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння, пояснила, що дійсно за вказаних у обвинувальному акті обставинах, вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення. Просила задовольнити клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання захисника про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України, проти задоволення клопотання не заперечує.
Заслухавши пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , думку прокурора, дослідивши надані прокурором матеріали досудового розслідування в обсязі, необхідному для вирішення клопотання щодо закриття провадження, зокрема характеризуючі обвинувачену матеріали, суд прийшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та закриття кримінального провадження з цих підстав.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, при цьому відповідно до частини восьмої цієї статті, закриття кримінального провадження не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ст. 45 КК України у редакції, чинній на час вчинення злочину, листопад 2019 року, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені Кримінальним кодексом України.
Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро розкаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Проявом дійового каяття є суб'єктивне ставлення особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що особа визнала провину та висловила жаль з приводу вчиненого, а також активно сприяла розкриттю злочину, яким є надання органу досудового розслідування будь-якої допомоги в установлені невідомих йому обставин.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, чинній на час вчинення злочину у листопаді 2019 року, як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
У відповідності до ст.12 КК України у редакції, чинній на час вчинення злочину, у листопаді 2019 року, злочин, передбачений ч.1 ст. 366 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 відноситься до злочинів невеликої тяжкості.
ОСОБА_4 повністю визнала себе винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, вперше вчинила кримінальне правопорушення (злочин) невеликої тяжкості, раніше не судима, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані збитки. Згідно обвинувального акту обставинами, що пом'якшують покарання стороною обвинувачення заявлено щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
Такі обставини, на переконання суду, дійсно свідчать про дійове каяття обвинуваченої ОСОБА_4 , а відтак і про наявність підстав для її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, а кримінальне провадження відносно неї підлягає закриттю у зв'язку із дійовим каяттям.
Частиною 1 статті 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року по справі №598/1781/17 дійшла висновку, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду.
Нормами КПК України встановлено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п.13 ч.1 ст.368, ч.4 ст.374 КПК України). Оскільки ст.126 КПК України визначено, що означене питання може бути вирішено й ухвалою суду, Велика Палата Верховного Суду робить висновок, що у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат.
Заперечень від сторони захисту щодо стягнення з обвинуваченої процесуальних витрат на залучення експертів не надійшло.
Таким чином, з огляду на звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав з обвинуваченої ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь Держави процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні економічної експертизи в загальній сумі 7845, 60 гривень.
Керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 370, 372, 395 КПК України, на підставі ст.45 КК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 366 КК України, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України.
Кримінальне провадження про вчинення кримінального правопорушення, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071100000078 від 05 березня 2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст. 366 КК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на залучення експерта в сумі 7845 (сім тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 60 копійок.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області.
Суддя Іршавського
районного суду : ОСОБА_1