Справа № 298/360/21
Номер провадження 2-з/298/1/21
про відмову у забезпеченні позову
28 травня 2021 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі: головуючої - судді Зизич В.В., за участю секретаря судового засідання Коваль А.Ю., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Попп Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Великий Березний заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Попп Юліанни Миколаївни про забезпечення позову в цивільній справі №298/360/21 за позовом ОСОБА_1 до Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним,-
Ухвалою Великоберезнянського районного суду від 5 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
25 травня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Попп Ю.М. звернулася до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи зебезпечення позову шляхом накладення арешту на усе спадкове майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в т.ч. але не виключно - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та заборони вчиняти щодо нього будь-які дії, а саме: відчужувати у будь-який із можливих способів - продаж, міна, дарування, передача в заставу/іпотеку у фінансово-кредитних установах, в довірче управління, вносити в якості внеску до статутних капіталів господарських товариств, вчиняти щодо нього будь-які інші з можливих дій, спрямовані на його відчуження в той чи інший спосіб чи на обтяження його правами третіх осіб та заборонити органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно та державну реєстрацію обтяжень речових прав на спірне нерухоме майно, як в цілому, так і на окремі його об'єкти/частини, до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заяви зазначає, що в позовній заяві ОСОБА_1 оспорює підставність оформлення права власності на майно колишнього колгоспного двору, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за ОСОБА_2 , зокрема, ставить під сумнів законність заповіту його батька - покійного ОСОБА_3 , що складений на користь сестри.
Представник позивача вказує, що титульним власником спірного спадкового майна (щодо оформлення права на інше майно - відомості відсутні) є ОСОБА_2 , що передбачає наявність у неї щодо вказаного майна повного об'єму повноважень, включаючи право розпорядження ним у той чи інший спосіб, в тому числі, але не виключно - право продати, подарувати, заставити, відчужити будь-яким іншим способом, та безперешкодну можливість реалізації цього права шляхом відчуження спірного майна третім особам.
На думку представника позивача, невжиття судом заходів забезпечення поданого ОСОБА_1 позову може істотно ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення вимог позивача. Посилаючись на предмет розгляду даної справи, титульне володіння третьою особою спадковим майном, вважає вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спадкове нерухоме майно та заборони вчиняти щодо нього будь-які дії доцільними та співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки у позивача є цілком обгрунтовані побоювання щодо можливості відчуження спадкового майна ОСОБА_2 , небезпідставно вбачається імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у вказаній справі у випадку не задоволення судом цієї заяви.
Відповідно до положень ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 25 травня 2021 року на підставі ч.3 ст.153 ЦПК України призначено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Попп Юліанни Миколаївни про забезпечення позову в цивільній справі №298/360/21 за позовом ОСОБА_1 до Костринської сільської ради Ужгородсього району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, до розгляду на 27 травня 2021 року о 14-ій год. 30 хв. в приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, усудове засідання викликано представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Попп Ю.М.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Попп Ю.М. підтримала заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав. Повідомила про наявність припущень, що третя особа ОСОБА_2 може відчужити будинок, який вона успадкувала за оспорюваним заповітом, зазначивши, що підтверджуючими даними про вчинення нею таких дій позивач не володіє, однак припускає можливість вчинення таких дій. Показала, що у провадженні Великоберезнянського районного суду перебувають цивільні справи за позовами ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування жиловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, про позбавлення права користування житловим приміщенням, при цьому, провадження в даних справах судом зупинено до вирішення спору про визнання заповіту недійсним. Зазначила, що ОСОБА_1 зареєстрований в успадкованому ОСОБА_2 будинку, в цьому ж будинку зареєстрована та проживає ОСОБА_2 , остання, звернулась до суду з названими позовами, оскільки ймовірно має на меті здійснити відчуження будинку. Стверджувала, що оскаржуваний заповіт складений з порушенням вимог ЦК України, на даний час ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відтак може вчиняти будь-які дії відносно даного майна, в тому числі і відчужувати таке.
Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить наступних висновків.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Одними із видів забезпечення позову відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборона вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду із позовом до відповідача Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що посвідчений секретарем виконавчого комітету Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області Малик Н.Г. 12 серпня 2016 року за реєстровим №17 (реєстровий номер у Спадковому реєстрі 60037896) та скасування реєстрації заповіту у Спадковому реєстрі. Згідно вказаного заповіту ОСОБА_3 все належне йому майно і все те, що належатиме йому на день смерті заповів ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом 23 серпня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Великоберезнянського районного нотаріального округу Гончар Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за №617, і витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №135479221 від 25 серпня 2018 року, ОСОБА_2 належить на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 .
Зі змісту позову ОСОБА_1 вбачається, що позивачем заявлені лише вимоги про визнання заповіту недійсним та скасування реєстрації цього заповіту у Спадковому реєстрі, існує спір немайнового характеру та заявлені вимоги немайнового характеру. На розгляд суду позивачем не постановлено жодної з вимог, у разі задоволення яких, без вжиття зазначених заходів забезпечення позову, виконання судового рішення буде неможливим чи ускладненим, адже визнання недійсним заповіту не є майновою вимогою і для її виконання компетентними органами, у разі задоволення позову, достатнім є лише судове рішення, що набрало законної сили.
Разом з тим, суд звертає увагу, що вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним заявлені до відповідача Костринської сільської ради, яка жодним чином не має відношення до спадкового майна, в тому числі домоволодіння в АДРЕСА_1 , останнє належить не відповідачу, а третій особі ОСОБА_2 , за якою зареєстровано право власності на вказаний будинок. При цьому, до власника ОСОБА_2 стороною позивача в даній справі не заявлено жодної вимоги.
Заявляючи вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти дії щодо всього спадкового майна, представником позивача не надано суду даних щодо обсягу такого спадкового майна.
Суд вважає, що твердження представника позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все спадкове майно може призвести до неефективного захисту майнового інтересу позивача є передчасними. При цьому, захід забезпечення позову має бути пропорційним та відповідати заявленим позовним вимогам, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову про визнання заповіту недійсним відсутня.
Також варто зазначити, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає у вказаному будинку, інформації про те, що вона має намір відчужити будинок у будь-який спосіб матеріали справи не містять і таких даних не надано представником позивача в судовому засіданні.
Окрім того, враховуючи характер і обсяг позовних вимог, види забезпечення позову, про застосування якого просить представник позивача, а також його обсяг, такі не є співмірними заявленим вимогам.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
У порядку вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Преставником позивача не надано жодного доказу на підтвердження вчинення будь-яких дій, спрямованих на ускладнення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог, вказані побоювання мають форму припущень та не знайшли свого обґрунтованого підтвердження.
Тому самі лише твердження представника позивача про потенційну можливість ухилення від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Представником позивача не доведено та судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, суду не надано жодних доказів про існування обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки доводів наданих представником позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, з огляду на те, що заявлені заходи забезпечення позову не перебувають у зв'язку з предметом позовних вимог, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 149-151, 153, 260 ЦПК України, суд, -
У задоволені заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Попп Юліанни Миколаївни про забезпечення позову в цивільній справі №298/360/21 за позовом ОСОБА_1 до Костринської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_2 , про визнання заповіту недійсним,-відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Закарпатського апеляційного суду або через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області (відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складений 2 червня 2021 року.
Суддя Зизич В.В.