Справа № 242/1458/21
Провадження № 3/242/682/21
02 червня 2021 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Владимирська І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Авдіївського ВП Покровського ВП ГУНП Донецької області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №644536 від 02.03.2021 року, зазначено, що 02.03.2021 року приблизно 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 за адресою м. Авдіївка, вул. Комунальна, 2а на території «Центрального ринку» перебувала в значеному місці без засобів індивідуального захисту та не мала при собі документів посвідчених особу, таким чином порушила п.п. 2.1 та п.п. 2.2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
За змістом статей 245, 280, 283 КУпАП для прийняття законного та обґрунтованого рішення слід забезпечувати всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Вказана норма носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 09.12.2020 року №1236 (в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
Постановою КМУ від 17.02.2021 № 104 внесено зміни, зокрема до постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, згідно яких у пункті 1 цифри і слово “28 лютого” замінено цифрами і словом “30 квітня”; пункт 3 викладено в такій редакції, згідно якого з 24 лютого 2021 р. на території України встановлюється “жовтий” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється, зокрема: перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно; перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Але, відповідно до п. 2 самої постанови № 104, то в ньому вказано, що ця постанова набирає чинності з 24 лютого 2021 р., крім абзацу десятого підпункту 4 пункту 2 змін, затверджених цією постановою, який набирає чинності з 18 лютого 2021 року.
Із викладеного слідує, що 02.03.2021 року (дата вчинення правопорушення та складання протоколу) постанова КМУ від 09.12.2020 № 1236 діяла в редакції постанови від 17.02.2021 № 104, якою внесено зміни, але при складанні протоколу з посиланням на порушені бланкертні норми була застосована стара редакція постанови, що зазнала змін.
Бланкетні ознаки, які безпосередньо характеризують відповідний елемент складу правопорушення, у зв'язку зі зміною відповідної постанови КМУ також зазнали змін. Доцільно також звернути увагу, що бланкетні ознаки (ознаки кримінально-правової норми з бланкетною диспозицією) відносяться до групи перемінних ознак. Перемінні ознаки - це ознаки, зміст яких може змінюватися без зміни тексту кримінально-правової норми. У зв'язку з цим, якщо кримінально-правова норма з бланкетною диспозицією відсилає до зміненого чи вже скасованого нормативно-правового акту, то застосовується акт, який був чинним на час вчинення злочину, що підлягає кваліфікації (з урахуванням правил зворотної дії нормативно-правового акту у часі).
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення не відображають складу інкримінованого правопорушення, оскільки на час складання протоколу були застосовані положення банкетної норми постанови КМУ, які зазнали змін, що відображають елемент такого складу, а вказане призводить до визнання складеного протоколу неналежним доказом у справі, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ, суд вважає, що усунення цих недоліків призведе до порушення ст. 6 Конвенції, тому провадження у справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 256, 283 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Скарга на постанову суду до суду апеляційної інстанції може бути подано через Селидівський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя І.М. Владимирська