Справа №266/2781/21
Провадження№ 2/266/827/21
04 червня 2021 року м. Маріуполь
Суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Шишилін О.Г. ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , місце проживання якої за адресом: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , місце проживання якого за адресом: АДРЕСА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя, -
У Приморському районному судді м. Маріуполя була зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя.
Ухвалою суду від 17 травня 2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху, надано час для виправлення її недоліків шляхом подачі документу на підтвердження вартості спірних квартир (експертного висновку), для подальшого встановленні ціни позову і відповідно визначення розміру судового збору за вимоги майнового характер (до надання такого документу) запропоновано сплатити попередньо визначений судом судовий збір з урахуванням вже сплаченого у розмірі 3184,00 грн., та сплати неоплачену суму судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 908 грн.
Ухвала суду була отримано представником позивача 18.05.2021 про що свідчить підпис у довідковому листі по справі. Крім того позивач особисто була ознайомлена із матеріалами справи 19.05.2021 р.
У визначений судом строк позивач визначені ухвалою недоліки не усунув, а звернувся з заявою про звільнення від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно зі ст. 136 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є майновий стан заявника, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Правова позиція щодо необхідності підтвердження незадовільного майнового стану була викладена в постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 у справі №904/9117/17, в якій Верховний Суд вказав на те, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Також, Верховний Суд вказав на те, що вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи, що позивачем не надано переконливих доказів її незадовільного майнового стану, що перешкоджає сплаті судового збору в повному обсязі, суд дійшов висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору, не підлягає задоволенню.
Таким чином позивачем не усунуті недоліки, зазначені судом, експертний висновок не подано, до подання такого висновку попередньо визначний судом судовий збір за вимогами майнового характеру не сплачено як і не сплачено судовий збір за вимогою немайнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, враховуючи те, що позивачем у наданий йому судом строк не усунуті всі недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду від 17 травня 2021 року, а саме не подано доказів на визначення вартості спірного майна (висновку експерта), судовий збір не сплачено, вважаю за необхідне повернути позовну заяву позивачеві, та роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя
Відмовити у задоволені заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна подружжя - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Шишилін О. Г.