31.05.21
Справа № 635/2923/19
Провадження № 2/635/1620/2021
31 травня 2021 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Назаренко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Поліванової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про скасування рішення та стягнення безпідставно сплачених коштів в порядку Закону України «Про захист прав споживачів»,
12 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення комісії з розглядів актів про порушення ПРРЕЕ АТ «Харківобленерго» Мереф'янського РВ оформлене протоколом №513 від 25.01.2019, яким нараховано ОСОБА_2 об'єм необлікованої електричної енергії за актом про порушення №221838 від 25.01.2019 у розмірі 55589 кВт*год, за який необхідно сплатити 88889,32 грн.; стягнути з АТ «Харківобленерго» на її користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 20000,00 грн., сплачені останньою 25.01.2019 за квитанцією №8526568103; стягнути з АТ «Харківобленерго» на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.; стягнути з АТ «Харківобленерго» на її користь судові витрати, які позивач понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9000 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що вона є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем електроенергії, яку постачає АТ «Харківобленерго», регулярно та в повному обсязі здійснює оплату за постачання електроенергії.
25.01.2019 начальником абонентського відділу AT «Харківобленерго» Мереф'янського РВ Удовіченко Є.О., за результатами перевірки споживача електричної енергії ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , було складено акт № 221838 про порушення правил роздрібного ринку електричною енергією, а саме про наявність прихованої проводки до приладу обліку.
25.01.2019 на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ AT «Харківобленерго» Мереф'янським РВ розглянуто акт про порушення ПРРЕЕ № 221838, складений 25.01.2019 на споживача: ОСОБА_3 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами розгляду вказаного акту складено протокол № 513 від 25.01.2019, яким визначено об'єм не облікованої електричної енергії у розмірі 55 589 кВт*год.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2019 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.
11 червня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про скасування рішення та стягнення безпідставно сплачених коштів в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якого представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на наступне. Так, зазначено, що позовна вимога про скасування протокола комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕ) АТ “Харківобленерго” № 513 від 25.01.19, як і самого акту недоречна, через те, що оскарження дій щодо факту складання протоколу, як і самого протоколу, який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити збитки, що є різновидом претензії, не передбачено законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений протокол є лише засобом фіксації проведення засідання комісії по розгляду акту про порушення правил користування електричною енергією для населення, і може бути визнаний в якості доказу. Посилання позивача на те, що вона не була присутня при розгляді акту порушення ПРРЕ від 25.01.2019 № 221838 не відповідають дійсності. 25.01.2019 року ОСОБА_4 у Мерефянському районному відділі було отримано рахунок на сплату нарахування за акт № 8526568103 у сумі 20 000, 00 грн. Відповідно до квитанції № 67 від 25.01.2019 ці кошти було сплачено за особовим рахунком № НОМЕР_1 , де у графі «призначення платежу» було вказано за актом №221838 від 25.01.2019. Отже ОСОБА_4 протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕ отримала, але підпис на ньому поставити не погодилася. Нарахування за актом порушення ПРРЕ здійснювалось у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕ, затвердженою постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України від 04.07.2006 № 562. Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди, представник відповідача зазначив, що вимога позивача про стягнення з АТ «Харківобленерго» моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. є безпідставною. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. В даному випадку працівники АТ «Харківобленерго» діяли на підставі і в порядку Закону України “Про ринок електричної енергії” та Правил роздрібного ринку електричної енергії нормам законодавства і саме дії позивача та її чоловіка призвели до порушення прав та інтересів АТ «Харківобленерго». Вимога ОСОБА_4 про повернення їй грошових коштів у розмірі 20000 грн також необгрунтована. Сума донарахування за актом порушення ПРРЕ була нарахована за виявлене представниками оператора системи самовільного підключення до електричних мереж у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕ, затвердженою постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України від 04.07.2006 № 562 за відповідно до ст.77 Закону України “Про ринок електричної енергії”. Сума донарахування не оскаржувалася позивачем, тим більше, позивач сплатила частину донарахування по акту за виданим їй рахунком добровільно. Також, була написана заява про реструктуризацію заборгованості за актом, підписана позивачем ОСОБА_4 . Крім того, представник відповідача зазначає, що в обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на норми Закону України «Про електроенергетику», який втратив чинність, за винятком деяких визначень.
03 вересня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мироненка Станіслава Станіславовича, відповідно до якого просить задовольнити позовні вимоги та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 вересня 2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мироненка Станіслава Станіславовича про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про скасування рішення та стягнення безпідставно сплачених коштів в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» в порядку загального позовного провадження задоволено. Цивільну справу № 635/2923/19, провадження № 2/635/2080/2019, за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про скасування рішення та стягнення безпідставно сплачених коштів в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначити в справі підготовче засідання.
15 жовтня 2019 року за наслідками повторного автоматизованого розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який був проведено згідно розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області № 01-02/90 від 15.10.2019 у зв'язку з розглядом Вищою радою правосуддя 19.09.2019 заяви про звільнення судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_5 та відповідно до наказу голови Харківського районного суду Харківської області від 23.09.2019 № 05-05/119 «Про відрахування судді Харківського районного суду Харківської області Токарєвої Н.М.», зазначена справа передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Назаренко О.В.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 квітня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про скасування рішення та стягнення безпідставно сплачених коштів в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» до судового розгляду.
В судове засіданні позивач та її представник не з'явилися, надійшла заява представника позивача - адвоката Мироненко С.С. про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача АТ «Харківобленерго» Кірєєв І.М. в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини другої статті 247 ЦПК України, судом не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 , зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_1 . Вона є власником та користується зазначеним будинком, є споживачем електричної енергії та сплачує рахунки за спожиту електроенергію, що нею підтверджено в судовому засіданні і не оспорюється.
Таким чином, позивач ОСОБА_4 є споживачем послуг з розподілу електричної енергії, що надає відповідач за адресом: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 77 Закону України від 13.04.2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності з 11 червня 2017 року, учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Також судом встановлено, що 25.01.2019 року представниками АТ «Харківобленерго», а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за участю споживача ОСОБА_4 під час технічної перевірки виявлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 , порушила Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), за результатами якої складено акт про порушення № 221838. В акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення споживачем п. 5.5.5 ПРРЕЕ - самовільне підключення до електромереж споживання електричної енергії поза приладом обліку. Підключення фазного проводу поза приладом обліку № 0085253. Підключення виконано в місці, виявити прадставниками постачальника під час проведення контрольного огляду не мали можливість.
Доданий до справи акт від 25.01.2019р. містить три підписи представників АТ «Харківобленерго» із зазначенням факту порушення, до акту додано фотозйомку, відеозйомку та схему електропостачання споживача з зазначенням ділянки самовільного підключення. В акті міститься підпис споживача ОСОБА_4 та в графі зауваження до складеного акта є запис - «Самовольное подключение зроблено было моим мужем, пользувалась редко, в сильни морози», та один примірник акту вручений споживачу, про що є відповідна позначка.
ОСОБА_4 другий примірник акту отримала 25.01.2019 року.
Акт про порушення № 221838 від 25.01.2019 року було розглянуто на засіданні комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем 25.01.2019 року. За результатами розгляду комісією було складено Протокол засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем АТ «Харківобленерго» Мереф'янського РВ № 513 від 25.01.2019р.
На підставі вказаного протоколу складено Розрахунок обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ та сформовано рахунок на суму 88889.32 грн.
Відповідно до ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Приписами ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
При цьому захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Згідно ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органів влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Пунктом 4 ч.2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» самовільне підключення до об'єктів електроенергетики визнано правопорушенням на ринку електричної енергії. Частиною першою статті 77 цього Закону закріплено правило, за яким учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
За змістом п. п. 8.2.6., 8.2.7. Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків. Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку. Зокрема, у розумінні п.п. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи без порушення схеми обліку.
Отже, судовим розглядом встановлено, що між позивачем та відповідачем наявні договірні відносини, факт порушення відповідачем ПРРЕЕ підтверджується актом від 25 січня 2019 року, документальне оформлення виявленого порушення проведено згідно вимог законодавства, розрахунок збитків позивачем проведено з дотриманням «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил», затвердженої Постановою НКРЕ України від 04.05.2006 року № 562, (далі - Методика), тому позивач зобов'язана відшкодувати збитки, спричинені позивачу, внаслідок допущеного нею порушення.
Доказів, які б спростовували обставини, викладені в акті № 221838 від 25 січня 2019 року, позивачем та його представником не надано та про наявність таких доказів не зазначено. Не наведено позивачем та її представником на підставі якої саме норми права позивач має бути звільнена від відповідальності за допущене та у належний спосіб зафіксованого порушення.
Слід зазначити, що оскарження акту про порушення, а також визначеної суми за розрахунком спожитої не облікованої електроенергії чинним законодавством не передбачено. Відповідні заперечення можуть бути заявлені споживачем у ході судового розгляду вимог постачальника щодо оплати споживачем вартості необлікованої електроенергії.
До того ж, у висновках Верховного Суду, викладених 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, 08 серпня 2018 року у справі № 285/1893/17 та 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, які відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України є обов'язковим для суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, зазначено, що складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов'язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З огляду на викладене у Постанові від 06 лютого 2019 року Велика Палата Верховного Суду (провадження № 14-503цс18) дійшла висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
В постанові Верховного Суду від 08 серпня 2018 року у справі № 285/1893/17 йдеться про те, що оскарження порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, а також формули розрахунку відповідно до Методики повинно відбуватися виключно під час звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України і у постанові від 12 вересня 2011 року № 6-25цс11.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 про скасування рішення комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом № 513 від 25.01.2019р. не підлягають задоволенню, адже вони не є самостійним предметом судового розгляду та можуть бути розглянуті судом у разі їх заявлення споживачем у якості заперечень лише під час вирішення іншого спору за позовом постачальника щодо підтвердження факту викрадення споживачем електричної енергії та стягнення з нього вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з положенням ч.ч. 1,2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Таким чином, в даному випадку предметом доказування є вина відповідача, причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями відповідача та спричинення моральної шкоди позивачу.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінка доказів - завершальний етап процесу доказування. Вона полягає в перевірці судом доброякісності засобів доказування, що має на меті визначити їх доказову силу.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
Позовна вимога ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди вмотивована лише наявністю у останній, як людини похилого віку та пенсіонером певних проблем зі здоров'ям про те позивачем не доведено та не обґрунтовано, чим підтверджується факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин, чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіянні, з чого він виходив оцінюючи ніби то завдану матеріальну шкоду в розмірі 10000 грн., а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи.
Відсутність хоча б однієї складової виключає обов'язок по відшкодуванню шкоди.
Крім того обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитися у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові (Правовий висновок Верховний Суд України у постановах від 2 липня 2014 № 6-78цс14 та від 09 грудня 2015 № 6-849цс15)..
Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 11, 15,16 ЦК України, ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» та п.п. 5.5.5, 8.2.5, 8.2.6, 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року, ст. ст. 12, 13, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_1 - повністю відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості, що не проголошуються:
позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;
представник позивача - адвокат Мироненко Станіслав Станіславович, м. Харків, вул. Сумська, 41 оф.7;
представник позивача - адвокат Тулін Роман Андрійович, м. Харків, вул. Сумська, 41;
представник відповідача - адвокат Кірєєв Ігор Миколайович, м. Харків, вул. Плеханівська, 149;
представник відповідача -адвокат Синьова Юлія Мирославівна, м. Харків, вул. Плеханівська, 149.
Повний текст рішення складено 04 червня 2021 року.
Суддя О.В.Назаренко