Справа № 645/4702/20
Провадження № 2-п/645/17/21
Іменем України
01 червня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючий суддя - Іващенко С.О.,
секретаря судових засідань - Гурської С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.10.2020 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду від 29.10.2020 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково, збільшено розмір аліментів, визначених рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2020 року, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3500 (три тисячі п"ятсот) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, та додаткові витрати понесені на утримання дитини в розмірі 7057 грн.. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн.. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідач ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, якою просить поновити строк на подання заяви та скасувати заочне рішення суду від 29.10.2020, призначивши розгляд справи в загальному порядку.
В обґрунтування заяви посилався на те, що через хворобу у визначений строк не мав можливості звернутись із заявою про перегляд заочного рішення. З висновками суду відповідач не згоден, зазначивши, що на даний час він має не стабільний та мінливий дохід, вважає, що судом зроблений передчасний висновок про те, що він має можливість сплачувати аліменти у заявленій сумі, а цей висновок не підтверджується жодними допустимими доказами.
До судового засідання сторони по справі не з'явились, електронною поштою на адресу суду направлені заяви про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за відсутністю позивача та відповідача. При цьому в своїй заяві відповідач підтримав вимоги заяви про перегляд заочного рішення. Позивач в своїй вказала, що проти заяви про перегляд заочного рішення не заперечує.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали цивільної справи, вважає заяву про перегляд заочного рішення такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За змістом вказаних норм наявність цих трьох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Так при розгляді справи судом було встановлено, що відповідач по справі про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Отже, відповідач про дату, час і місце розгляду справи був достеменно обізнаний, що підтверджується матеріалами справи, які містять заяву відповідача про витребування доказів, яка була розглянута судом.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно роз'яснень наданих у інформаційному листі Верховного суду України Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах вбачається, що непоодинокими є випадки, коли суди скасовують заочні рішення та не оцінюють надані відповідачем докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи і скасовують заочні рішення лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.
Нових підстав та доказів для скасування заочного рішення заявником не надано, тому заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Доказів, які мають істотне значення для вирішення справи в розумінні ст. 288 ЦПК України відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу для розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження або залишити заяву без задоволення.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення немає, а тому заяву про перегляд заочного рішення необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 287 ЦПК України, суд -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29.10.2020 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини - залишити без задоволення.
Роз'яснити учасникам справи, що заочне рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 29.10.2020 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини може бути оскаржено у загальному порядку, встановленому Цивільним-процесуальним Кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 04.06.2021.
Суддя -