Постанова
Іменем України
26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 335/10454/19-ц
провадження № 61-1856св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - комунальне некомерційне підприємство «Стоматологічна поліклініка № 1» Запорізької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Маловічко С. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом
до комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка № 1» Запорізької міської ради (далі - КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР) про визнання протиправними та скасування наказів.
Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 працює на посаді заступника директора з медичної частини КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР.
ОСОБА_1 зазначала, що 17 липня 2019 року наказом директора
КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР № 49, їй оголошено догану
за порушення вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України
від 14 лютого 2012 року № 10 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкції щодо їх заповнення, що використовуються
у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності
та підпорядкування», проте які саме пункти інструкції вона порушила у наказі не зазначено.
Крім того їй невідомо, хто саме проводив перевірку, на підставі якої винесено зазначений наказ.
Наказом відповідача від 06 вересня 2019 року № 86 їй оголошено догану
за порушення пункту 7.7. Статуту підприємства та порушення обов'язків директора на час його відсутності, проте в наказі не зазначено, які саме обов'язки були на неї покладені, які вона не виконала.
Також ОСОБА_1 зазначала, що наказом відповідача від 10 вересня
2019 року № 89 їй було оголошено догану за грубі порушення норм та правил охорони праці та пожежної безпеки, а саме: пунктів 2.1, 2.4, 2.7 та 2.34 посадової інструкції, які були виявлені в результаті перевірки дотримання правил охорони праці, правил пожежної безпеки, дотримання санітарних норм, охайності в кабінетах.
Відповідно до зазначеного наказу перевірку проводили 15 серпня 2019 року, проте у цьому наказі відсутні посилання на конкретні пункти Правил охорони праці, пожежної безпеки та Правил внутрішнього трудового розпорядку.
Наказом відповідача від 17 вересня 2019 року № 92 їй оголошено догану
за непроведення контролю якості стоматологічної допомоги, халатного відношення до своїх посадових обов'язків, за бездіяльність, невиконання обов'язків відповідальної особи з 15 квітня 2019 року, чим, на її думку, порушено посадову інструкцію заступника директора з медичної частини, проте перед застосуванням догани від неї не було відібрано пояснень,
а зі змісту наказу їй не зрозуміло, коли саме було з її боку порушення та які саме порушення законодавства.
Посилаючись на те, що зазначені накази не містять жодних посилань,
які б вказували на те, що вказані в них порушення є наслідком порушення нею трудової дисципліни та з урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 , просила суд визнати протиправними та скасувати накази
КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 17 липня 2019 року № 49,
від 06 вересня 2019 року № 86, від 10 вересня 2019 року № 89
та від 17 вересня 2019 року № 92, видані директором ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2020 року у складі судді Калюжної В. В. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано наказ КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 17 липня
2019 року № 49 «Про оголошення догани» незаконним та скасовано його.
Визнано наказ КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 10 вересня 2019 року № 89 «Про оголошення догани заступнику директора медичної частини ОСОБА_1» незаконним та скасовано його.
Визнано наказ КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 06 вересня 2019 року № 86 «Про оголошення догани заступнику директора медичної частини ОСОБА_1» незаконним та скасовано його.
Визнано наказ КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 17 вересня 2019 року № 92 «Про оголошення догани заступнику директора медичної частини ОСОБА_1» незаконним та скасовано його.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дисциплінарні стягнення на позивача накладені з порушенням вимог трудового законодавства
та за відсутності у її діях складу дисциплінарного проступку й накладені без законної підстави, оскільки у оспорюваних наказах відсутні відомості про конкретизацію винних дій особи, яка притягується до відповідальності
із посиланням на нормативні акти та об'єктивний склад правопорушень,
а тому заявлені вимоги позивача про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» Запорізької міської ради задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду
м. Запоріжжя від 06 серпня 2020 року в частині задоволення позову
ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів
КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 17 липня 2019 року № 49 «Про оголошення догани заступнику директора медичної частини ОСОБА_1»
та від 10 вересня 2019 року № 89 «Про оголошення догани заступнику директора медичної частини ОСОБА_1» скасовано і в цій частині ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні цих позовних вимог.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів відповідача
від 06 вересня 2019 року № 86 та від 17 вересня 2019 року № 92, оскільки дисциплінарні стягнення на позивача накладені з порушенням вимог трудового законодавства та за відсутності у її діях складу дисциплінарного проступку й накладені без законної підстави.
Разом із тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 17 липня 2019 року № 49, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності правових підстав для задоволення цих вимог, оскільки позивачем під час виконання своїх трудових обов'язків було допущено порушення вимог своєї посадової інструкції та вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта
на проведення діагностики, лікування, операції та знеболення», а саме: позивач надавала вказівки рентгенлаборанту зробити пацієнтам рентгенологічне дослідження без направлення лікаря на це та оформлення необхідної документації, контроль за веденням якої покладено саме на неї.
Також, суд апеляційної інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 10 вересня 2019 року № 89, оскільки позивачем під час виконання своїх трудових обов'язків було допущено порушення вимог своєї посадової інструкції щодо дотримання правил пожежної безпеки
у робочому кабінеті, зокрема: пунктів 2.1, 2.4, 2.7, 2.34 та 2.52, що було виявлено відповідачем під час проведення відповідної перевірки, тому оголошення догани позивачу є законним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, та встановлення обставин,
що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів
(пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України), просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 17 липня 2019 року
№ 49 та від 10 вересня 2019 року № 89 й в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів відповідача
від 06 вересня 2019 року № 86 та від 17 вересня 2019 року № 92 до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів відповідача від 17 липня 2019 року № 49 та від 10 вересня 2019 року № 89, на думку ОСОБА_1 , не застосовано до спірних правовідносин
статті 29, 31 КЗпП України, а статті 139, 147, 147, 149 КЗпП України застосовано без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) та постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17 (провадження № 61-10021св18), від 27 червня 2018 року у справі
№ 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) та від 23 січня 2019 року
у справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року було поновлено
ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 335/10454/19-ц
із Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2021 року справу № 335/10454/19-ц призначено до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив
КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
З квітня 2019 року ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах
з КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР на посаді заступника директора з медичної частини КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР,
що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а. с. 5-17, т. 1).
Відповідно до наказу КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» від 17 липня 2019 року № 49 оголошено догану заступнику директора з медичної частини ОСОБА_1 , за порушення вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 10 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкції щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», яке виразилось у проведенні рентгенологічного дослідження пацієнту без оформлення первинної медичної документації за особистою вказівкою заступника директора
з медичної частини ОСОБА_3 рентгенлаборанту ОСОБА_4 , використовуючи своє службове положення за неодноразові повтори таких порушень (а. с. 22, 23, т. 1).
Підставою видачі зазначеного наказу є: акт перевірки роботи рентгенологічного кабінету від 15 липня 2019 року, пояснювальні
від 15 липня 2019 року рентгенлаборанта ОСОБА_4 , медичних реєстраторів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також пояснювальна заступника директора з медичної частини ОСОБА_1 від 16 липня 2019 року (а. с. 70, 72-74, т. 1).
На підставі наказу КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 15 липня 2019 року № 46, 15 липня 2019 року проводилась перевірка роботи рентгенологічного кабінету стоматологічного відділення, правильності ведення первинної медичної документації при проведені рентгенологічного дослідження пацієнтів КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР
(а. с. 69, т. 1).
При перевірці було виявлено, що 10 липня 2019 року заступником директора медичної частини КНП «Стомотологічна поліклініка № 1» ЗМР ОСОБА_1 привела на рентгенологічне дослідження 23-го зуба пацієнта ОСОБА_7 , 1925 року народження, без направлення лікаря та наказала рентгенологу ОСОБА_4 зробити знімок без оформлення первинної медичної документації. Рентгенолаборант ОСОБА_4 зробила рентгенологічне дослідження та віддала знімок ОСОБА_1 . У реєстратурі поліклініки медична картка хворого ОСОБА_7 була відсутня.
11 липня 2019 року проводилось рентгенологічне дослідження пацієнта ОСОБА_9 , 1994 року народження, та ОСОБА_10 , 1996 року народження, без направлення на дослідження та оформлення необхідної документації, яких приводила ОСОБА_1 .
У наказі КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 17 липня 2019 року № 49 чітко зазначено, що порушення сталися у результаті проведення рентгенологічного дослідження пацієнтів без оформлення первинної медичної документації за особистою вказівкою ОСОБА_1 . В наказі Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкції щодо
їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форм власності та підпорядкування» чітко затверджено форму ведення первинної облікової документації № НОМЕР_2 «Медична карта стоматологічного хворого та Інструкція щодо її заповнення».
Згідно пояснень, наданих ОСОБА_1 , вона визнала та не заперечувала,
що надавала вказівку рентгенлаборанту ОСОБА_4 зробити рентгенологічне дослідження не одному, а трьом пацієнтам без направлення на дослідження, без оформлення первинної медичної документації,
та підтверджує факт, що дійсно допустила це порушення та у подальшому стверджувала, що це не повториться (а. с. 74, т. 1).
Відповідно до посадової інструкції заступника директора з медичної частини КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР з якою ОСОБА_1 ознайомлена 03 травня 2019 року, заступника директора з медичної частини зобов'язаний, зокрема: здійснювати постійний контроль за якістю обстеження, діагностики та лікування пацієнтів, постійний аналіз якісних показників лікувально-діагностичного процесу у закладі, контроль відповідності та своєчасності методів лікування, контроль якості ведення медичної документації,
за результатами перевірок розробляти заходи з усунення допущених помилок (пункт 2.11); контролює отримання інформованої згоди від пацієнтів на медичне втручання та в разі відмови пацієнта від медичного втручання організувати надання медичної допомоги пацієнтам відповідно до чинного законодавства України (пункт 2.19); організовує та проводить соціологічне дослідження серед пацієнтів з метою виявлення проблемних питань
в організації діагностичної, лікувальної та реабілітаційної роботи, стану лікувально-охоронного та протиепідемічного режиму, забезпечення прав
та безпеки пацієнтів, відносин між пацієнтами і медичним персоналом
з розробкою заходів і їх усунення, надає звіти щомісяця у вигляді аналітичної довідки директору (пункт 2.22); контролювати якість ведення медичної документації, перевіряти достовірність статистичних даних про роботу лікарів та структурних підрозділів (пункт 2.39) (а. с. 31-34, т. 1).
Наказом КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 10 вересня 2019 року № 89 була оголошена догана заступнику директора з медичної частини ОСОБА_1 за грубі порушення норм та правил охорони праці та пожежної безпеки, а саме: пунктів 2.1, 2.4, 2.7 та 2.34 посадової інструкції заступника директора з медичної частини ОСОБА_1 . Із цим наказом ОСОБА_1 була ознайомлена у той же день (а. с. 24, 25, т. 1).
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали результати перевірки комісією згідно наказу КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 15 серпня 2019 року № 74, у зв'язку із тим, що заклад надає медичну допомогу та з метою попередження виникнення порушень
з техніки безпеки, виникнення пожеж, внутрішньо лікарняних інфекцій, яка встановила грубі порушення правил з охорони праці, пожежної безпеки, чистоти у кабінеті № 7, який є робочим місцем заступника директору
з медичної частини ОСОБА_1 , а саме: включені всі електроприводи (комп'ютер, холодильник та інші). Електричний чайник знаходився серед документів і використовувався без жаростійкої поверхні у шафі,
де знаходилися легкозаймисті документи. Мікрохвильова піч брудна,
з плямами жиру, є місцем розповсюдження комах, неприємного запаху
та інфекції. Зазначено, що ОСОБА_1 не залишала ключі від свого кабінету № 7 на стенді і в реєстратурі, що є аварійно небезпечним і порушує правила охорони праці і пожежної безпеки.
Зазначені вище обставини в кабінеті № 7 підтверджуються фотографією дверей кабінету № 7, на якому розміщена табличка із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові ОСОБА_1 , копією акта перевірки від 15 серпня 2019 року, копією наказу № 87 «Про надання письмових пояснень заступником директора з медичної частини ОСОБА_1 » від 09 вересня
2019 року, копією пояснювальної записки ОСОБА_1 від 09 вересня
2019 року (а. с. 79, 101, т. 1).
Згідно журналу реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки
КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР № 49 07 червня 2019 року
ОСОБА_1 пройшла інструктаж з техніки безпеки (а. с. 80-82, т. 1).
Відповідно до програми проведення вступного інструктажу з пожежної безпеки КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР, затвердженої 07 червня 2019 року, зокрема: пункту 3.1 у службових, лікувальних приміщеннях
не допускається залишати без нагляду ввімкнені в мережу електроприлади (стоматологічні установки, комп'ютерну техніку, нагрівальні прилади тощо); тримати та використовувати електроприлади там, де розташовані легкозаймисті матеріали, папери, горючі речі. Забирати ключі від кабінетів будь-якого приміщення поліклініки до дому. Ключі від кабінетів здаються
в кінці робочого дня в реєстратуру. Адміністрація залишає за собою право перевірки дотримання вимог цієї інструкції та правил пожежної безпеки, правил з охорони праці в будь-який час, без попереджень, незалежно від того присутній працівник при перевірці чи ні. За порушення правил цієї інструкції працівники будуть притягуватися до відповідальності.
В цій програмі проведення інструктажу також зазначено, що після закінчення роботи працівник зобов'язаний виконати, а саме: виключити електроприлади, прибрати робоче місце, документи розташувати на відстані не менше 1,0 м від електроприладів, комп'ютерів, 0,5 м від світильників,
0,25 м від системи опалювання, закрити кабінет та здати ключ в реєстратуру (а. с. 85-90, т. 1).
Такі ж зобов'язання по виконанню програми проведення вступного інструктажу з охорони праці в КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР затверджені директором 07 червня 2019 року.
Згідно статті 14 цієї програми перевірки можуть проводитися без присутності працівників (а. с. 91-100, т. 1).
Відповідно до журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР 07 червня 2019 року
ОСОБА_1 пройшла зазначений інструктаж (а. с. 83, 84, т. 1).
У наказі КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 10 вересня 2019 року № 89 зазначено, які були допущені порушення ОСОБА_1 , чітко вказано, які вимоги посадової інструкції заступника директора з медичної частини були порушені, а саме: пункти 2.1., 2.4, 2.7, 2.34 та 2.52, чітко зазначено хто проводив перевірку - комісія та на підставі чого, зокрема: наказу
КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР від 15 серпня 2019 року № 74.
В акті перевірки від 15 серпня 2019 року та в наказі від 10 вересня 2019 року № 89 чітко зазначено, що перевіряється кабінет заступника директора
з медичної частини № 7 на першому поверсі (а. с. 76, 77, 79, т. 1).
Згідно пояснювальних записок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ключі
від кабінета № 7 (заступника директора ОСОБА_1 ) в реєстратурі
не знаходились (а. с. 102, 103, т. 1).
Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_1 від 09 вересня 2019 року вона не заперечує, що її робочим місцем є кабінет № 7 та зазначає,
що знаходилася у відпустці, а кабінет прибиральницями не прибирався, холодильник не був вимкнений, тому що ним користувалися співробітники першого поверху, чайник знаходився в неробочому стані (а. с. 101, т. 1).
Згідно фото дверей кабінета № 7, на якому розміщена табличка
із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові ОСОБА_1 (а. с. 99, т.1).
Відповідно до пояснювальних записок ОСОБА_11 , ОСОБА_12
та ОСОБА_13 вони ніколи не заходили до кабінету № 7, заступника директора ОСОБА_1 , без її присутності. Холодильником, мікрохвильовою піччю не користувалися, ключів від кабінету не мали (а. с. 104-106, т. 1).
Пунктами 2.1, 2.4, 2.7 та 2.34 посадової інструкції заступника директора
з медичної частини ОСОБА_1 передбачено, що остання повинна дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих - людей в процесі виконання будь-яких робіт під час перебування на території поліклініки; дотримуватися правил з охорони праці на робочому місці, правил пожежної безпеки та електробезпеки; дотримуватися безпеки при роботі
з електроприладами та обладнанням; виконувати чинне законодавство України про охорону здоров'я та кодекс законів про працю; нормативно-правові акти, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров'я, правила внутрішнього трудового розпорядку.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Одним із видів юридичної відповідальності є дисциплінарна відповідальність. У сфері виконання найманої праці вона полягає в обов'язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, давати звіт перед роботодавцем за свої протиправні дії та нести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового законодавства.
Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Він полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, примусова санкція, яка спричиняє для порушника певні негативні наслідки.
Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до деяких працівників, які несумлінно виконують свої трудові обов'язки, зазначено
у статті 147 КЗпП України.
Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни
до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників
й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями
та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
Дисциплінарне стягнення, відповідно до вимог статі 148 КЗпП України, застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати
від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок,
і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання
чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених
на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавця покладено обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника
до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду
у складі Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі
№ 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18), від 20 лютого 2019 року
у справі № 757/28453/14-ц (провадження № 61-10309св18), від 18 березня 2020 року у справі № 484/2962/17 (провадження № 61-3225св18)
та від 01 липня 2020 року у справі № 760/7225/16-ц (провадження
№ 61-35225св18).
Відповідно до статті 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так
і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, встановивши наявність дисциплінарних проступків в діях ОСОБА_1 , що виявились у порушеннях пунктів 2.1, 2.4, 2.7, 2.11, 2.19, 2.22, 2.34 та 2.39 посадової інструкції заступника директора з медичної частини КНП «Стоматологічна поліклініка № 1» ЗМР, а також додержання роботодавцем при прийнятті наказів
від 17 липня 2019 року № 49 та від 10 вересня 2019 року № 89 порядку
та строків застосування дисциплінарних стягнень, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягали застосуванню, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів від 17 липня 2019 року № 49 та від 10 вересня 2019 року № 89.
Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження
№ 14-157цс19) та постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 712/6576/17 (провадження № 61-10021св18), від 27 червня 2018 року у справі
№ 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) та від 23 січня 2019 року
у справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18)
є необґрунтованими, оскільки фактичні обставини, встановлені судами
у зазначеній справі та у справі, яка переглядається, є різними.
Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, та зводяться
до переоцінки доказів, незгоди заявників з висновками щодо їх оцінки
та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції
від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Однакове застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру
до відправлення правосуддя.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок
та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили
в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення залишити без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Стоматологічна поліклініка № 1» Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування наказів від 17 липня 2019 року № 49 та від 10 вересня 2019 року № 89залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович