04 червня 2021 року
м. Київ
справа № 761/8515/17
адміністративне провадження № К/9901/42773/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2017 (суддя - Осаулов А.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (судді - Оксененко О.М., Губська Л.В., Федотова І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Міністерства юстиції України в особі Департаменту забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, третя особа - Державна пенітенціарна служба України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати неправомірними дій Міністерства юстиції України в особі Департамент забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України щодо відмови в призначенні йому пенсії за вислугою років та скасування розпорядження (у формі листа) відповідача від 15.02.2017 №ДЗД/16-16/173-17;
зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Департамент забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України виконати вимоги Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затв. постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 та подати його заяву про призначення пенсії на пільгових умовах до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити йому пенсію за вислугою років на пільгових умовах з 02.02.2017.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Міністерства юстиції України в особі Департаменту забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України від 25.01.2017 №ДЗД/16-10/179-17 позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України у зв'язку із скороченням штатів відповідно до п. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». (а.с. 21)
Вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 19 років 5 місяців 16 днів, у пільговому обчисленні - 24 роки 11 місяців 11 днів.
02.02.2017 позивач звернувся до Міністерства юстиції України в особі Департаменту забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України із зверненням, відповідно до якого просив призначити йому пенсію за вислугу років. (а.с. 25)
15.02.2017 листом Міністерства юстиції України в особі Департаменту забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України позивача повідомлено про те, що його календарна вислуга років становить 19 років 5 місяців 16 днів, в той час коли такий вид пенсії призначається за наявності календарної вислуги років - 22 календарних роки 6 місяців і більше.
Крім того, позивач звертався також і до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.03.2017 №5576/03/Ш-580 позивача повідомлено, що призначення і виплати пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України. Крім того, порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій, затв. постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, встановлено, що заяви про призначення пенсії подаються особами через уповноважені структурні підрозділи відповідних міністерств та служб, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії, документів. Іншого порядком не передбачено. (а.с. 22)
Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню на пільгових умовах повністю відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17.07.1992 №393.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017, позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Міністерства юстиції України в особі Департаменту забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України щодо підготовки та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів на позивача для призначення йому пенсії за вислугою років на пільгових умовах.
Зобов'язано Міністерство юстиції України в особі Департаменту забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів на позивача для призначення йому пенсії за вислугою років на пільгових умовах у відповідності до «Порядку подання та оформлення документи для призначення (перерахунку) пенсії, що затв. постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 №3-1.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у відповідності до норм як Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», так і Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», визначено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії.
При цьому суди виходили з того, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», таким чином Міністерство юстиції України в особі Департаменту забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби України не уповноважене приймати рішення про призначення позивачу певного виду пенсії, а зобов'язаний лише підготувати та подати відповідний пакет документів до органів Пенсійного фонду України.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що згідно норм чинного законодавства призначення пенсії за вислугою років не передбачено.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Згідно пунктів «а» - «в» статті 17 Закону №2262-ХІІ Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: військова служба; служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно частини 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
За змістом статті 171 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 «Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Відповідно до абзацу 2 пункту «г» частини 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.
Вирішуючи справу №805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 дійшов наступного висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…….».
У справі №480/4241/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
У справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що вислуга років позивача, з врахуванням часу служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, яка підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 23 календарних років, позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.
За таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду у справах №805/3923/18-а, №480/4241/18 суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук