04 червня 2021 року
м. Київ
справа № 755/2575/17
адміністративне провадження № К/9901/23546/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2017 (судді - Огурцов О.П., Арсірій Р.О., Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 (судді - Епель О.В., Аліменко В.О., Кобаль М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної пенітенціарної служби України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною відмову відповідача від 13.01.2017 №5/1-98-Тл/2-17 щодо погодження призначення йому пенсії за вислугою років;
зобов'язати відповідача погодити йому призначення пенсії за вислугою років, виходячи з наявної вислуги років 22 роки 9 місяців 23 дні та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві заяву для призначення йому пенсії за вислугою років.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 06.08.1998 по 30.09.2016 позивач безперервно проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби.
Наказом Державної пенітенціарної служби України від 30.09.2016 №243/ОС-16 відповідно до п. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 4 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (у зв'язку зі скороченням штатів). (а.с. 14)
У зазначеному наказі вказано, що вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становить 18 років 1 місяць 1 день, у пільговому обчисленні - 22 роки 9 місяців 23 дні.
10.01.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років.
За результатами розгляду відповідач листом від 13.01.2017 №5/1-98-Тл/2-17 повідомив позивач про те, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (із змінами) пенсія за вислугу років призначається особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, незалежно від віку, якщо при звільненні зі служби станом на 30.09.2016 вислуга років становила 22 календарних роки та 6 місяців і більше, у той час, як його календарна вислуга років на 30.09.2016 складала 18 років 1 місяць 1 день. (а.с. 16)
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню на пільгових умовах повністю відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17.07.1992 №393.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2017, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Державної пенітенціарної служби України від 13.01.2017 №5/1-98-Тл/2-17 щодо погодження призначення позивачу пенсії за вислугою років.
Зобов'язано Державну пенітенціарну службу України погодити позивачу призначення пенсії за вислугою років виходячи з наявної вислуги років 22 роки 9 місяців 23 дні та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду у м. Києві заяву позивача для призначення йому пенсії за вислугою років.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до положень Порядку від 17.07.1992 № 393 та Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» враховується саме пільгова вислуга років. При цьому положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії. Оскільки вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 22 років 9 місяців 23 дні, а тому у відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону №2262-XII він набув право на призначення пенсії за вислугою років на підставі вказаного Закону.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що згідно норм чинного законодавства призначення пенсії за вислугою років не передбачено.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
Згідно пунктів «а» - «в» статті 17 Закону №2262-ХІІ Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: військова служба; служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно частини 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
За змістом статті 171 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 «Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Відповідно до абзацу 2 пункту «г» частини 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.
Вирішуючи справу №805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 дійшов наступного висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…….».
У справі №480/4241/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
У справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що вислуга років позивача, з врахуванням часу служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, яка підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 22 календарних років, позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.
За таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду у справах №805/3923/18-а, №480/4241/18 суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук