04 червня 2021 року
м. Київ
справа № 520/5126/2020
адміністративне провадження № К/9901/26422/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Харківського національного університету внутрішніх справ
про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 (головуючий суддя - Кононенко З.О., судді - Калиновський В.А., Сіренко О.І.)
І. Історія справи
1. У квітні 2020 року позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ, в якому просив суд:
- визнати незаконними дії Харківського національного університету внутрішніх справ щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації;
- стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільнення у сумі 15 570,32 грн з урахуванням утримання податків та інших обов'язкових платежів при виплаті.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Харківського національного університету внутрішніх справ щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування індексації.
Зобов'язано Харківський національний університет внутрішніх справ з урахуванням висновків суду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням утримання податків та інших обов'язкових платежів.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку.
5. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що особа, яка підписала апеляційну скаргу від імені Харківського національного університету внутрішніх справ - ОСОБА_2 - має статус адвоката, і такого документа до апеляційної скарги не додано. Також судом зазначено, що відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містять інформації щодо можливості ОСОБА_2 здійснювати представництво Харківського національного університету внутрішніх справ. Крім того, апеляційний суд вказав на відсутність документів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акту, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. У жовтні 2020 року Харківським національним університетом внутрішніх справ подано касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020.
7. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.
8. В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що справа віднесена до категорії справ незначної складності, а тому апеляційна скарга була підписана представником відповідача відповідно до положень чинних нормативно-правових актів. Скаржник стверджує, що апеляційним судом не було враховано виключень, наведених у ч. 4 ст. 131-2 Конституції України стосовно здійснення представництва у суді у малозначних спорах.
9. У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. Позивач зазначає, що у його позові відсутні будь-які вимоги про стягнення з відповідача витрат, а підставою для звернення до суду стало непроведення відповідачем індексації одноразової грошової допомоги при звільненні.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2020 для розгляду справи №520/5126/2020 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
11. Ухвалою Верховного Суду від 08.12.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2021 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
13. Конституція України
13.1. За приписами статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
14. Кодекс адміністративного судочинства України
14.1. Пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
14.2. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
14.3. Частинами 1, 3 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
14.4. Згідно з ч. 2 ст. 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
14.5. Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14.6. Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
IV. Позиція Верховного Суду
15. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
17. Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, керувався положеннями п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, згідно з яким апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
18. Із системного аналізу наведених положень чинного законодавства вбачається, що представництво органів державної влади і органів місцевого самоврядування під час розгляду адміністративної справи має здійснюватися адвокатом з 01 січня 2020 року в справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.
19. Винятком з цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
20. Касаційний суд зазначає, що за визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
21. Частиною 4 статті 257 КАС України визначено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
22. Предметом розгляду у цій справі є стягнення з Харківського національного університету внутрішніх справ на користь ОСОБА_1 недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільнення у сумі 15 570,32 грн з урахуванням утримання податків та інших обов'язкових платежів.
23. Як вбачається з матеріалів справи, до апеляційної скарги було додано копію довіреності, якою підтверджуються повноваження Фесика Антона представляти та/або захищати права та інтереси Харківського національного університету внутрішніх справ у судах, для чого йому надано право підписувати та/або подавати апеляційні скарги.
24. Матеріали справи свідчать про те, що справа №520/5126/2020 розглянута Харківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі від 30.04.2020 судом з посиланням на ст.ст. 171, 257 КАС України, зазначено про те, що справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
25. Аналіз наведеного свідчить про те, що вказана справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво в яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.
26. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційний суд не врахував встановлених законодавством особливостей представництва у малозначних справах, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
27. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 640/22160/19, від 22.09.2020 у справі № 200/14511/19-а та від 18.02.2021 у справі №524/5890/19, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаної правової позиції.
28. Крім того, судом апеляційної інстанції не зазначено ознак, за якими вказана справа не може бути віднесена до справ незначної складності, у зв'язку з чим представником у ній має бути виключно адвокат.
29. Суд касаційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підписана уповноваженою особою, оскільки ця категорія справ не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, натомість така відноситься до термінових справ, у яких не вимагається проведення підготовчого засідання, що вказує на її малозначність.
30. Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
31. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
32. За наведених обставин, оскільки апеляційна скарга позивача, що підписана представником Харківського національного університету внутрішніх справ Фесиком Антоном вважається такою, що підписана уповноваженою особою, Верховний Суд приходить до переконання, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
33. З огляду на результат касаційного перегляду справи, перерозподіл судових витрат не здійснюється.
34. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Харківського Національного університету внутрішніх справ задовольнити .
2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року скасувати , а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко