про відкриття касаційного провадження
04 червня 2021 року
м. Київ
справа № 440/7341/20
адміністративне провадження № К/9901/18184/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року (суддя Петрова Л.М.) та
постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року (колегія у складі суддів Рєзнікової С.С., Бегунца А.О., Мельнікової Л.В.)
у справі № 440/7341/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
10.12.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.08.2020 №129 про відмову у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити призначення та виплату з 27.06.2020 пенсії у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50 % щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021, у задоволенні позову відмовлено.
17.05.2021 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подала касаційну скаргу, яка 18.05.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 667/1568/16, від 15.01.2020 у справі № 592/7939/16-а, про те, що: «<…> виплата довічного грошового утримання нерозривно пов'язана з конституційно визначеним статусом професійного судді, не є видом пенсії у розумінні законодавства, а відтак її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у випадку призначенні такої пенсійної виплати непрацездатним членам сім'ї судді». Така правова позиція фактично позбавляє позивача та осіб у подібних правовідносинах права на соціальний захисту, Верховний Суд проявляє надмірний формалізм, не дотримується принципу верховенства права, правової визначеності; неправильно застосовує ст. 8, 22, 64, 129 Конституції України, ч. 1 ст. 37 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1058-IV) та ч. 5 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), порушує ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Щомісячне довічне грошове утримання як альтернатива пенсії є регулярною щомісячною грошовою виплатою, призначеною чоловіку позивача як судді у відставці, що проводилася територіальним органом Пенсійного фонду за рахунок коштів Державного бюджету. Умови надання матеріального і соціального забезпечення особам, які перебувають на утриманні судді, що обрав щомісячне довічне грошове утримання, є менш сприятливими порівняно з суддями у відставці, які обрали пенсію. Верховний Суд у подібних справах та суди попередніх інстанцій у цій справі не оцінювали повноту та якість законодавства у спірних правовідносинах; не враховують, що на момент прийняття Закону № 1058-IV у законодавстві було відсутнє поняття щомісячного довічного грошового утримання; наразі відсутні будь-які розумні та обґрунтовані причини виключення законодавцем можливості виплати пенсії у зв'язку із втратою годувальника, вирахуваної з щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. За наявності прогалини у законодавстві, неузгодженості між Законами № 1058-IV та № 1402-VIII, суди мають керуватися загальними нормами і принципом верховенства права. Не використання довічного грошового утримання як базової величини при розрахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника є свавільним та небезпечним для правової системи, допускає тлумачення норм Конституції у спосіб, найменш сприятливий для громадянина. Покликаючись у тексті позовної заяви на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі № 260/2665/20, постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі № 420/1965/20, Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2019 у справі № 620/1575/19, Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 у справі № 120/3303/19-а, Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі № 440/2988/19, в яких суди задовольнити позови про призначення та виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника у розмірі 50 % щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач мала законні сподівання на отримання активу. Призначення особам, які перебували на утриманні померлого судді у відставці, пенсії у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 50 % щомісячного довічного грошового утримання є необхідним для забезпечення гарантій незалежності суддів. Касаційна скарга спрямована на усунення недоліків висловленої Верховним Судом правової позиції та забезпечення єдності правозастосовної практики, а не просто на її заміну.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
За правилом пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Відмовляючи у задоволенні позову у цій справі суди попередніх інстанцій керувалися правовою позицією, сформульованою у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 667/1568/16, від 15.01.2020 у справі № 592/7939/16-а, виходили з того, що виплата довічного грошового утримання не є видом пенсії у розумінні законодавства, а її розмір не може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим, у справах, на які покликається ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 у доводах касаційної скарги, у подібних правовідносинах суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків, які зводяться до того, що довічне грошове утримання судді у відставці може бути базовою величиною при розрахунку розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Таким чином, рішення касаційного суду за наслідками розгляду скарги у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , підставою касаційного оскарження вказує на наявність у справі обставин, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Наведене скаржником обґрунтування необхідності відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 667/1568/16, від 15.01.2020 у справі № 592/7939/16-а потребує ретельної перевірки, що не здійснюється на стадії відкриття касаційного провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права й наявність обставин, наведених у п. 2 ч. 4 ст. 328, пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Скарга подана у строк, встановлений у ч. 1 ст. 329 КАС України, відповідає вимогам ст. 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись ст. 328-335, 338, 359 КАС України, Суд,-
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року.
2. Витребувати з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/7341/20.
3. Направити особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.
4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу. Роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб