04 червня 2021 року
м. Київ
справа № 380/9646/20
адміністративне провадження № К/9901/13521/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТД «Темпо»
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року
у справі №380/9646/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД "Темпо"
до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про скасування постанов державного виконавця,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛТД «Темпо» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просило скасувати:
- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63170828 від 01 жовтня 2020 року, прийняту державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Домерецькою Віталією Ігорівною;
- постанову про стягнення виконавчого збору від 07 квітня 2020 року, прийняту державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Домерецькою Віталією Ігорівною, в межах виконавчого провадження №61724544;
- постанову про арешт майна боржника від 01 жовтня 2020 року, прийняту державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Домерецькою Віталією Ігорівною, в межах виконавчого провадження ВП №63170828.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
16 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТД «Темпо» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати скаржником судового збору за подачу касаційної скарги.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102933288851) копія ухвали суду від 26 квітня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 05 травня 2021 року.
18 травня 2021 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги та квитанція №ПН1235625 від 14 травня 2021 року.
Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу, були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2021 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби та предмет спору в якій підпадає під дію положень статті 287 КАС України.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, також може бути зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики.
Однак, скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості, виняткового або фундаментального значення, а також не виділено особливо рідкісних, унікальних вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас, аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, скаржником в касаційній скарзі такі обставини теж не зазначені, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
У касаційній скарзі порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
В обґрунтування клопотання зазначено, що копію оскаржуваної постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року скаржником не отримано, а про її зміст дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень (оприлюднено 15 березня 2021 року), а касаційну скаргу направлено до Верховного Суду 14 квітня 2021 року (згідно поштового штемпелю на конверті).
Відповідно до вимог частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 287, 333 КАС України, Суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТД «Темпо» про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛТД «Темпо» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі №380/9646/20.
4. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду