02 червня 2021 року
м. Київ
справа № 240/6608/19
адміністративне провадження № К/9901/233/21, К/9901/239/21,
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
за участі:
секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.,
представників позивача Малий М. С., Хаупшева Л. М.,
представника відповідача Савицька І. С.,
представників третьої особи Шевченко Б. В., Прудь О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 240/6608/19
за адміністративним позовом Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» до Головного управління ДПС у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний концерн «Укроборонпром» про скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційними скаргами Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» та Державного концерну «Укроборонпром» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду (суддя: М. Ф. Нагірняк) від 22 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. М. Гонтарук, О. П. Курко, Л. М. Біла) від 24 листопада 2020 року,
І. РУХ СПРАВИ
1. Державне підприємство «Житомирський бронетанковий завод» (далі - ДП «Житомирський бронетанковий завод», ДП «Житомирський БТЗ», підприємство або позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Житомирській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний концерн «Укроборонпром», у якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 березня 2019 року:
- № 0004951401 про збільшення ДП «Житомирський бронетанковий завод» грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 26 032 576,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 6 508 144,00грн.;
- № 0004961401 про завищення ДП «Житомирський бронетанковий завод» від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 77 549 154,00грн.;
- № 0004971401 про збільшення ДП «Житомирський бронетанковий завод» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 589 050,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 4 397 263,00грн.;
- № 0004981401 про завищення ДП «Житомирський бронетанковий завод» від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 20 162 614,00грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої, на думку позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про нереальність господарських операцій підприємства з цілого ряду суб'єктами підприємницької діяльності. На переконання позивача, спірні господарські операції мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами та були зумовлені необхідністю виконання державного оборонного замовлення. Висновки уповноважених осіб податкового органу зроблені виключно на припущеннях, в акті перевірки не наведено жодних доказів щодо приналежності контрагентів позивача до категорії ризикових платників податків. На думку позивача, судовими рішеннями в господарських справах, що набрали законної сили, підтверджено реальність господарських операцій позивача з окремими контрагентами, але податковим органом ці обставини не були враховані при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 04 січня 2021 року позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
5. Ухвалами Верховного Суду від 22 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» та Державного концерну «Укроборонпром» та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
6. 08 лютого 2021 року на адресу Верховного Суду надійшли відзиви на касаційні скарги, у якомих відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційних скарг є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційних скарг відмовити, а судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. 11 лютого 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому третя особа просила касаційну скаргу задовольнити у повному обсязі, а судові рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
8. 01 березня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшли додаткові пояснення третьої особи стосовно відзиву відповідача.
9. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у задоволені клопотання позивача про зупинення дії судових рішень відмовлено.
10. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2021 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в судовому засіданні з повідомленням сторін. Під час судового засідання вирішене питання щодо заміни відповідача ГУ ДПС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 43142501) на правонаступника ГУ ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44096781).
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у періоди з 27 квітня 2018 року по 02 травня 2018 року, 14 серпня 2018 року та з 05 грудня 2018 року по 22 січня 2019 року уповноваженими посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ДП «Житомирський бронетанковий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено відповідний акт від 29 січня 2019 року.
12. За виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 06 березня 2019 року:
- № 0004951401 про збільшення ДП «Житомирський бронетанковий завод» грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 26 032 576,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 6 508 144,00грн.;
- № 0004961401 про завищення ДП «Житомирський бронетанковий завод» від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 77 549 154,00грн.;
- № 0004971401 про збільшення ДП «Житомирський бронетанковий завод» грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17589050,00грн. та застосування фінансових санкцій в розмірі 4 397 263,00грн.;
- № 0004981401 про завищення ДП «Житомирський бронетанковий завод» від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 20 162 614,00грн.
13. Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень № 0004951401 та № 0004961401 від 06 березня 2019 року, стали порушення позивачем вимог підпунктів 14.1.11 і 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статей 3, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
14. Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень № 0004971401 та № 0004981401 від 06 березня 2019 року, стали порушення позивачем вимог пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
15. Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом для їх скасування.
16. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що наявна кредиторська заборгованість на початок перевіреного періоду (станом на 01 січня 2015 року), в т.ч. по бух. рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», та станом її погашення протягом перевіреного періоду по ряду контрагентів заборгованість рахувалась як на початок перевіреного періоду, станом на 01 січня 2015 року, так і на кінець, станом на 31 грудня 2017 року, без будь-якого руху згідно даних обліку підприємства, тобто понад 3-х років на загальну суму 3 979 040,00 грн., а саме:
- СП «Євродім Контракшен Компані Україна» в сумі 2 116 406,90 грн.;
- ДП НДІ «Квант» в сумі 1 766 036,00 грн.;
- ПГТФ «Промімпекс» в сумі 596,60 грн.;
- ТОВ «Грандум» в сумі 96 000,00 грн.
17. Такі порушення платником призвели до заниження його доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку, за рахунок не включення до їх складу простроченої кредиторської заборгованості всього в сумі 3 979 040 грн., в тому числі: І квартал 2016 року в сумі 1766036,00 грн.; І півріччя 2016 року в сумі 1766036,00 грн.; З квартали 2016 року в сумі 1766036,00 грн.; 2016 рік в сумі 1766036,00 грн.; З квартали 2017 року в сумі 96000,00 грн.; 2017 рік в сумі 2213004,00 грн.
18. Судами встановлено, що з метою з'ясування виникнення заборгованості, отримання документів та пояснень на адресу позивача було надіслано податковим органом запит від 28 грудня 2018 року про надання пояснень та документів. Однак, з матеріалів справи встановлено, що на запит ДП «Житомирський бронетанковий завод» надав відповідь, в якій зазначено лише копії яких документів надано для підтвердження виникнення заборгованості по вищенаведеним контрагентам та відповідно надано вказані документи, а саме: копії укладених договорів, акти звірок та картки рахунків, пояснення підприємством не надано.
19. В ході перевірки, проведеної податковим органом, встановлено, що ДП «Житомирський БТЗ» відображено в даних бухгалтерського обліку (Д-т 201, 207 К-т 631; Д-т 23, 91, 93, 94 К-т 201, 207) придбання матеріалів та запчастин і комплектуючих для проведення ремонтів військової техніки на виконання державного оборонного замовлення, які фактично не могли бути поставлені зазначеними в документах постачальниками, в загальній сумі 316 780 088,00 грн., а саме по:
- ТОВ «Оптимумспецдеталь» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 48 530 525 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 40 442 105 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Донбасінвест Груп» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 25 837 138,80 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 21 530 949 грн. (без ПДВ);
- ПВКП «Прогрес» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 21 063 089,83 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 17 552 575 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Полісся-СТК» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 14 415 308,00 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 12 012 756 грн. без ПДВ);
- ТОВ «Спар» (у подальшому ТОВ «Спрут Арсенал») - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 17 128 186,88 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 14 273 489 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Партнер Центр Лтд» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 13 090 216,69 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 10 908 514 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Ісал» (НФО Босфор) - загальна сума поставок ТМЦ та послуг за перевірений період становить 13 408 741,76 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 6 899 090 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Дівітіс» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 14 388 688,41 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 11 990 557 грн.;
- ТОВ «Фаст Груп Компані» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 6 832 645,38 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 5 693 871 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «С-Мак» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 5 876 587,20 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 2 986 460 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Юрметпром Лтд» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 5 050 517,09 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 4 208 764 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТРАНСПОРТНО-МАШИНОБУДІВЕЛЬНА ГРУПА» (ТОВ «УТМГ») - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 9 240 375,62 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 7 700 313 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Укрспеціндустрія-Метал» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 3 204 152,97 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 2 670 128 грн. (без ПДВ);
- ТОВ Фірма «Олто» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 3 025 137,47 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 2 520 948 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «ВП «Генератор» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 3 152 137,02 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 2 626 781 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «ТД «Укрспецпром» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 2 704 096,96 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 2 253 413 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Варта Полісся» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 4 515 762 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 3 763 135 грн. (без ПДВ);
- ПП «Металопрокат-С» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 2 467 174,93 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 2 055 978 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Магніт-СВР» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 2 575 200,00 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 2 146 000 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Промелектро» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 2 001 591,29 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 1 667 993 грн. (без ПДВ);
- ТОВ "Завод «Гідропрогрес» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 745 531,23 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 1 454 609 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Техавіа» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 874 714,20 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 1 562 262 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Листехпоставка» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 750 664,11 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 1 458 887 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Квант-Сервіс» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 453 500,00 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 1 211 250 грн. (без ПДВ);
- ПП «Технопром» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 518 206,04 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 1 265 172 грн. (без ПДВ);
- ПП «КМС-Столиця» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 245 282,86 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 1 037 736 грн. (без ПДВ);
- ПВКФ «Ленс» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 110 975,98 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 925 813 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Промислово Оборонні Технології» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 097 712,00 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 914 760 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «ТЕХНОТРАНС-СВ» - загальна сума поставок ТМЦ за цей період становить 12 618 082,57 грн. (з ПДВ), не підтверджено постачання в сумі 10 515 069 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «ОМІКРОН ЕК» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 519 978,78 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 433 316 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Електрон Експерт» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 407 047,80 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 339 207 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ПАТРІОТ» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 3 837 450,00 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 3 197 875 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 9 554 714,52 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 7 962 262 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Радіо - електронні компоненти і апаратура» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 828 406,80 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 690 339 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «ВЕРЕНА» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 119 391,60 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 99 493 грн. (без ПДВ);
- TOB «ВО «УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 299 592,02 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 249 660 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Булет Лайн» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 8 904 832,04 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 7 420 694 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Актінтел» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 19 030 822,62 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 15 859 019 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Петрус» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 21 642 984,95 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 18 035 821 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 10 357 203,00 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 8 631 003 грн. (без ПДВ);
- TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТПК НОВА» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 30 858 624,65 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 25 715 520 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «НВФ МЕТАЛБУДСТРОЙ» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 46 436,53 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 38 697 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 857 270,45 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 1 547 725 грн. (без ПДВ);
- ДП ДГЗІФ «УКРІНМАШ» - загальна сума поставок ТМЦ та послуг за перевірений період становить 32 075 466,67 грн. (в т.ч. ПДВ 1043075,07 грн.), не підтверджено факт постачання в сумі 5 215 375 грн. (частково, без ПДВ);
- ТОВ «Укравто Конверсія», - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 9 032 108,82 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 7 526 757 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «ЕКОТЕ-БУД» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 10 138 534 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 8 448 778 грн. (без ПДВ);
- TOB «КОМТЕС-ХХІ» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 789 960,00 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 658 300 грн. (без ПДВ);
- ТОВ «СПЕЦБУДПОСТАЧАННЯ» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 10 153 044 грн. (з ПДВ), не підтверджено факт постачання в сумі 8 460 870 грн. (без ПДВ).
20. Як було встановлено судами, спірні господарські операції позивача з переліченими контрагентами були зумовлені відповідними договорами на виконання виключно державних оборонних замовлень.
21. Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій було досліджено договори на поставку відповідної продукції з ТОВ «Промелектро» від 20 жовтня 2014 року та від 15 серпня 2016 року (а.с. 2-3 т.3, а.с. 252-255 т.20), з ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА» від 03 листопада 2017 року (а.с. 2-6 т.4), з TOB «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТПК НОВА» від 24 грудня 2015 року (а.с. 2-6 т.5), з ТОВ «Донбасінвест Груп» від 13 березня 2017 року (а.с. 2-6 т.6), з ТОВ «Фаст Груп Компані» від 19 квітня 2017 року (а.с. 2-7 т.7) з ТОВ «ЕКОТЕ-БУД» від 12 квітня 2017 року (а.с. 2-6 т. 8), з ТОВ «Петрус» від 15 лютого 2016 року (а.с. 2-6 т. 9), з ТОВ «Булет Лайн» від 14 березня 2016 року (а.с. 2-5 т. 10), з ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТРАНСПОРТНО-МАШИНОБУДІВЕЛЬНА ГРУПА» (ТОВ «УТМГ») від 16 лютого 2016 року та від 21 лютого 2017 року (а.с. 2-6 т. 11, а.с. 290-293 т. 20)), з ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент» від 15 квітня 2016 року та від 15 травня 2015 року (а.с. 2-6 т. 12, а.с. 327-331 т. 20), з ТОВ «Оптимумспецдеталь» від 27 серпня 2015 року (а.с. 2-6 т. 13), з ТОВ «Укравто Конверсія» від 21 лютого 2017 року (а.с. 8-12 т. 14), з ПП «Технопром» від 20 березня 2015 року (а.с. 2-4 т. 15), з ТОВ «Ісал» (НФО Босфор) від 25 березня 2015 року (а.с. 59-63 т. 15), з ТОВ «Партнер Центр Лтд» від 30 вересня 2015 року (а.с. 118-122 т. 15), з ТОВ «Техавіа» від 27 вересня 2017 року (а.с. 239-243 т. 15), з ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА» від 07 квітня 2015 року (а.с. 186-190 т. 16), з ТОВ «Радіо - електронні компоненти і апаратура» від 19 червня 2017 року (а.с. 2-6 т. 17) з ТОВ «Листехпоставка» від 07 квітня 2017 року (а.с. 101-105 т. 17), з TOB «ВО «УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ» від 12 квітня 2017 року (а.с. 2-6 т. 18), з TOB «КОМТЕС-ХХІ» від 06 липня 2015 року (а.с. 22-25 т. 18), з ТОВ «ОМІКРОН ЕК» від 30 січня 2015 року (а.с. 38-42 т. 18), з ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ПАТРІОТ» від 25 березня 2015 року (а.с. 145-149 т. 18), з ПП «Металопрокат-С» від 27 березня 2017 року (а.с. 2-7 т. 19), з ТОВ «ТД «Укрспецпром» від 12 жовтня 2017 року (а.с. 2-6 т. 20), з ТОВ «Укрспеціндустрія-Метал» від 24 травня 2016 року (а.с. 45-49 т. 20), з ТОВ «С-Мак» від 18 грудня 2015 року (а.с. 73-78 т. 20), з ТОВ «Актінтел» від 25 січня 2016 року (а.с. 114-115 т. 20), з ТОВ «Спар» (у подальшому ТОВ «Спрут Арсенал») від 15 березня 2017 року (а.с. 189-193 т. 20), з ТОВ «Юрметпром Лтд» від 05 квітня 2017 року (а.с. 2-5 т. 21), з ТОВ «ВП «Генератор» від 03 жовтня 2017 року (а.с. 2-6 т. 24), з ТОВ «СПЕЦБУДПОСТАЧАННЯ» від 10 квітня 2015 року (а.с. 2-4 т. 25), з ДП ДГЗІФ «УКРІНМАШ» від 24 березня 2015 року (а.с. 14-19 т. 25), з ТОВ «Промислово Оборонні Технології» від 22 грудня 2017 року (а.с. 126-130 т. 25), з ПП «КМС-Столиця» від 19 червня 2015 року (а.с. 140-143 т. 25), з ТОВ «Магніт-СВР» від 20 квітня 2017 року (а.с. 162-166 т. 25), з ТОВ «ТЕХНОТРАНС-СВ» від 25 вересня 2017 року (а.с. 36-40 т. 26) з ПВКП «Прогрес» від 20 серпня 2015 року (а.с. 2-6 т. 27), з ТОВ Фірма «Олто» від 05 вересня 2015 року (а.с. 2-6 т. 30), з ТОВ «Дівітіс» від 01 жовтня 2014 року (а.с. 62-66 т. 43) постачальники при передаванні продукції на виконання оборонного замовлення «повинні надати підприємству, окрім іншого, сертифікат якості на кожну окрему партію продукції та паспорт на кожний номерний виріб або ярлик на вироби, що не мають ідентифікаційних ознак". Крім того, за умов договорів, "якість комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам чинних стандартів (ТУ, ДСТУ, технічній документації)».
22. Судами встановлено, що такі умови постачання зумовлені необхідністю виконання підприємством державних оборонних замовлень.
23. Водночас, під час дослідження вищезазначених договорів, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції було встановлено недостатність доказів підтверджуючих фактичне їх виконання, при цьому, певні первинні документи, які наявні у матеріалах справи, містять недоліки, а саме по взаємовідносинах з контрагентами:
- ТОВ «Промелектро» - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 2 001 591,29 грн., однак договір, що міститься на стор. 4 том 3 взагалі не підписано постачальником, відмітка про пересилання поштою написана олівцем, незрозуміло коли. При цьому, на інших договорах (стор. 14 і на видаткових накладних стор. 21) різні підписи директора ОСОБА_1 . Також, встановлено, що всі товари поставляються за допомогою перевізника «Нова пошта» (стор. 62-95) і більшість з них з оголошеною вартістю від 200 до 500 грн.
- ТОВ «Полісся-СТК», код ЄДРПРОУ 39486653 - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 14 415 308,00 грн. (з ПДВ), однак незважаючи на це в томі № 16 справи не міститься будь-якого договору, хоча сума становить 14 415 308,00 грн.
- ПП «Технопром», код ЄДРПРОУ 32444732 - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 518 206,04 грн. Разом з тим, у томі № 15 -містяться, на підтвердження постачання товарів, виключно експрес-накладні «Нова пошта» стор. 22 до стор. 27 з оголошеною вартістю поставки 300-600 грн.
- Також, в зазначеному томі містяться документи і відносно ТОВ «Ісал» (Босфор), код-ЄДРПРОУ 38932407 - загальна сума поставок ТМЦ та послуг за перевірений період становить 13 408 741,76 грн. На стор. 78-87 містяться ряд видаткових накладних зі змісту яких невідомо хто отримував товар і чи отримував взагалі. Крім того, в зазначеному томі в справі містяться відомості (стор.79-84) про ремонт двигунів, проте хто яким чином здійснював доставку на ремонт цих двигунів невідомо, договір також відсутній.
- Аналогічно, в указаному томі містяться документи відносно підтвердження взаємовідносин - ПВКФ «Ленс», код ЄДРПРОУ 25184679 - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 110 975,98 грн. проте ні договору, ні будь-яких належних документів на отримання продукції, крім декількох експрес-накладних на отримання товару від «Нова пошта» або ж оператора «Делівері», які не є розрахунковим документом, в зазначеному томі не міститься.
- Щодо підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «ВЕРЕНА» загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 119 391,60 грн. в томі № 45 стор. 254 -257 міститься лише паспорти якості, які самі по собі не можуть підтверджувати наявність господарських операцій.
- Також, том 25 не містить доказів наявності взаємовідносин позивача та підприємством ТОВ «Електрон Експерт», код ЄДРПРОУ 37094728 - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 407 047,80 грн, будь-якого договору на поставку продукції позивачем надано не було і на підтвердження поставки на 407 тис. грн, у справі міститься декілька експрес-накладних «Нова пошта", однак жодного акта вхідного контролю, жодного сертифіката якості позивачем не надано.
- У томі 25 наявні документи відносно підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «НВФ МЕТ АЛБУД СТРОЙ» код ЄДРПРОУ41038926 - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 46 436,53грн., однак посилання на договір в зазначених документах відсутнє.
- ТОВ «Квант-Сервіс» код ЄДРПРОУ 31801260 - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 453 500,00 грн, однак том № 14 на підтвердження факту поставки не містить та позивачем не надано ні договору, ні будь-яких документів про постачання товару, один єдиний акт вхідного контролю на стор. 5.
- Аналогічно у вказаному томі справи є документи щодо поставки товарів для позивача ТОВ «Дівітіс», код ЄДРПРОУ 37933043 - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 14 388 688,41 грн, Однак, на підтвердження взаємовідносин в зазначеному томі також відсутній договір.
- ТОВ «Варта Полісся», код ЄДРПРОУ 39633406 - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 4 515 762 грн., проте том № 26 справи взагалі не містить ні договору, ні товарно-транспортних, ні інших накладних, тобто яким чином був доставлений товар не відомо.
- ТОВ «ТЕХНОТРАНС-СВ», код ЄДРПРОУ 38913578 - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 12 618 082,57 грн., однак матеріали справи не містять та позивачем не надано товарно-транспортних накладних, хоча в договорі на стор. 37 чітко вказано, що поставка здійснюється за рахунок постачальника.
- Щодо контрагента ТОВ «Фаст Груп Компані» у томі № 7 містяться податкові накладні 2017 року, лише одна ТТН, а зі стр. 72 до стр. 84 наявні лише накладні на отримання товарів поштовим оператором «Нова пошта», з малою оголошеною вартістю.
- У томі 4 міститься договір 539/ДК від 03 листопада 2017 року відносно постачальника ТОВ «ПРОМЕЛЕКТРОНІКА», код ЄДРПРОУ 24510970 - загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 1 857 270,45 грн. До вказаного договору надані видаткові накладні, стор. 11 до стор. 58, які датовані березнем-жовтнем 2015 року. Встановлено, що усі товари отримані за допомогою перевізника "Нова пошта" (стор. 64-80). Вартість отриманої продукції складала від 200-500 грн. На сторінці 98 вказаного тому містяться платіжні доручення також датовані 2015 та 2016 роком і лише одне платіжне доручення за 2017 рік (стор. 109). Щодо актів вхідного контролю, наприклад, на стор. 81 наявний акт вхідного контролю № 15 де чітко зазначено, що на все майно - сертифікати, етикетки або будь-який документ, підтверджуючий походження та якість - відсутні, однак у висновку вказано, що все майно придатне для подальшого використання за призначенням.
- Щодо контрагента позивача - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТПК НОВА», то суди зазначили, що на стор. 45 тому № 5 наявна видаткова накладна на загальну суму поставки 459 тис. грн. Водночас матеріали справи не містять хто і яким чином отримував вказані цінності. Крім того, на стор. 48 вказаного тому справи відповідно до підпису ЦІННОСТІ (товар) отримав ОСОБА_2 , проте відповідно до відомостей, що зазначена у вказаній видатковій накладній товари повинен був отримувати ОСОБА_3 . При цьому, підписи отримувачів на первинних документах різняться. Акти вхідного контролю в 90% випадків датовані 2017 роком.
- Відносно контрагента ТОВ «Донбасінвест Груп», у томі № 6 на арк. справи 10 міститься лише одна довіреність по підприємству, на отримання товару від ДП «ЖБЗ», яка не має жодного підпису. В наявності на стор. 42 лише 3 товарно-транспортні накладні за 2015, 2016, 2017 роки.
- Щодо господарських операцій із ТОВ «Сістемінжинірінгменеджмент», судами встановлено, що в матеріалах справи у томі 12 міститься договір до якого надані видаткові та товаротранспортні накладні за 2015-2016 роки та акти вхідного контролю лише за 2015 рік. Також, міститься специфікація № 1, зі змісту якого не відомо до якого договору вона відноситься.
- Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «УКРАЇНСЬКА ТРАНСПОРТНОМАШИНОБУДІВЕЛЬНА ГРУПА», до договору були надана видаткова накладна від 23 лютого 2017 року № РН-0000003, в той час коли зазначений договір діє до 31 грудня 2016 року, ТТН лише за 2017 рік, довіреність лише одна на повернення товару (відповідно договір та документи не співпадають) стор. 59 тому № 11 справи.
- Том 10 - містить відомості, що на стор. 2-6 міститься договір поставки від 15 лютого 2016 року, акти вхідного контролю ТОВ «Петрус» на ст. 34, 36, 42, 43, 44, 45, 48 лише 2015 року, аналогічно видаткові накладні з 2015 року стор. 42-66 , аналогічно і акти вхідного контролю зі стор. 98 по стор. 113 лише за 2015 рік.
- Щодо господарських операцій позивача із ТОВ «Булет Лайн», встановлено, що у томі 10 на стор. 2-5 міститься договір від 14 березня 2016 року, на стор. 8 наявна специфікація, зі змісту якої не можливо встановити до якого договору вона відноситься. Також, на стор. 19- 32 містяться видаткові накладні при дослідженні яких не можливо встановити особу отримувача товарно матеріальних цінностей, оскільки останні містять лише підпис. При цьому, на стор. 27 вказаного вище тому справи міститься також видаткова накладна, яка взагалі не підписана отримувачем товару на суму 368 736 грн. Більше того, на стор. 35 - 40 містяться видаткові накладні від 2015 року та акти вхідного контролю за 2015 рік, при цьому договір укладений лише в 2016 році. Також, в матеріалах справи наявні ще акти вхідного контролю за 2016, проте датовані ще до укладання договору.
- Відносно господарських операцій позивача із ТОВ «Радіо - електронні компоненти і апаратура», код ЄДРПРОУ 22402549, загальна сума поставок ТМЦ за перевірений період становить 828 406,80 грн. При цьому, у томі № 17 на стор. 34 - 65 містяться експрес-накладні «Нова-пошта» з оголошеною вартістю 300-500 грн.
24. Разом з тим, при дослідженні наданих позивачем документів бухгалтерського обліку судами також встановлено, що на виконання договірних умов щодо відповідності якості комплектації, пакування й маркування продукції нормам чинних стандартів (ТУ, ДСТУ, технічній документації) лише окремими постачальниками, які не є виробниками продукції, надані листи, які не містять жодних даних для ідентифікації продукції.
25. Такі листи не містять жодних фактичних значень показників якості продукції виробника, отриманих в результаті лабораторних випробувань, а також не містять інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.
26. Також, вказані листи, не містить відміток проходження перевірки відділом з контролю якості (ВТК) підприємства виробника на відповідність фактичних параметрів отриманих в результаті лабораторних випробувань нормативним документам (ДСТУ, ГОСТ, ТУ, тощо), а тому такі не можуть бути належними доказами на підтвердження дотримання договірних вимог щодо належної якості поставленої продукції для оборонного замовлення.
27. Окрім того, всупереч вимогам Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку суди звернули увагу на те, що експрес-накладні та вантажні декларації не містять даних про зміст та обсяг господарської операції, одиниць виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Більш того, інформація щодо особи, уповноваженої від позивача на отримання такого товару, не відповідає інформації щодо такої особи, що міститься у видатковій накладній на цей же самий товар.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
28. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством, а отже не підлягають скасуванню.
29. Такий висновок судів попередніх інстанцій обґрунтовано, зокрема, тим, що спірні товаро-матеріальні цінності є специфічним товаром, поставка якого і подальше використання призначалися для виконання саме державного оборонного замовлення та повинні відповідати певним вимогам щодо якості та умовам їх використання в оборонній галузі країни.
30. Суди попередніх інстанцій підтримали доводи податкового органу про те, що господарська діяльність позивача з контрагентами має ознаки нереальності здійснення господарських операцій, а первинні документи складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій. Суди попередніх інстанцій такий висновок зробили, взявши до уваги у сукупності такі обставини, як-то: не встановлення джерела походження товару по ланцюгу постачання, кінцевим покупцем якого є позивач, відсутність у підприємства сертифікатів якості на товар, тоді як це передбачено умовами договору, відсутність доказів щодо транспортування (передачі) товарів, недоліки у видаткових накладних, що унеможливлює ідентифікувати особу, яка приймала певний товар, відсутність у позивача певних документів на підтвердження придбання товарів та дефекти в наданих позивачем документах. Крім того, порівнявши наявні у справі первинні документи між собою, суди відзначили, що абсолютна більшість таких документів містять суперечливу інформацію про осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
31. Скаржники у своїх касаційних скаргах не погоджуються з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважають їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
32. Позивач, як на підставу для відкриття касаційного оскарження судових рішень у цій справі визначено застосування судами попередніх інстанцій норм права, зокрема, пункт 4.1.4 статті 4, стаття 134, пункт 197.23 статті 197, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункт 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Мінфіну від 20 серпня 2015 року № 727, без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 520/3141/19, від 23 липня 2020 року у справі № 820/1376/16, від 04 червня 2020 року у справі № 340/422/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.000276, від 24 квітня 2020 року у справі № 802/1028/17-а та інші.
33. Третя особа, як на підставу для відкриття касаційного оскарження судових рішень у цій справі також визначено застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 826/2958/14. Від 27 березня 2018 року у справі № 816/809/17, від 20 березня 2020 року у справі № 520/399/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 620/846/19, від 03 листопада 2020 року у справі № 804/16596/15, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 812/949/15 та інші.
34. При цьому, скаржники наголошують на тому, що наданими первинними документами підтверджується реальність правочинів, ускладнених позивачем із спірними контрагентами, проте судами попередніх інстанцій у порушення процесуального законодавства не надано їм належної оцінки.
35. У подальшому, скаржники, наводять доводи аналогічні доводам адміністративного позову, відзиву на позовну заяву, апеляційних скарг, здійснюють виклад обставин та надають їм відповідну оцінку, цитують норми процесуального та матеріального права, а також висловлюють свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
36. В судовому засіданні представники позивача та третьої особи наполягали на задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.
37. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти скарги, наданий відзив на скаргу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
38. Верховний Суд, заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
39. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
40. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
41. Щодо доводів скаржника ДК «Укроборонпром» стосовно заниження доходів позивачем за рахунок не включення до їх складу простроченої кредиторської заборгованості, Суд зазначає наступне.
42. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що наявна кредиторська заборгованість на початок перевіреного періоду (станом на 01 січня 2015 року), в т.ч. по бух. рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", та станом її погашення протягом перевіреного періоду по ряду контрагентів заборгованість рахувалась як на початок перевіреного періоду, станом на 01 січня 2015 року, так і на кінець, станом на 31 грудня 2017 року, без будь-якого руху згідно даних обліку підприємства, тобто понад 3-х років на загальну суму 3979040,00грн., а саме: - СП «Євродім Контракшен Компані Україна» в сумі 2 116 406,90грн.; - ДП НДІ «Квант» в сумі 1 766 036,00 грн.; - ПГТФ «Промімпекс» в сумі 596,60 грн.; - ТОВ «Грандум» в сумі 96 000,00 грн.
43. Відповідно до підпункту 14.1.11 пункту 4.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній із ознак, в тому числі - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
44. Враховуючи законодавчі вимоги щодо терміну позовної давності 1095 днів для пред'явлення позовних вимог, та наявні документи, суди дійшли правильного висновку про те, що кредиторська заборгованість по вищенаведених контрагентах на дату перевірки не погашена і тому вважається простроченою (сумнівною, безнадійною), та підлягає включенню до складу доходів платника.
45. Таких висновків, суди дійшли з огляду на те, що з метою з'ясування виникнення заборгованості, отримання документів та пояснень на адресу позивача було надіслано податковим органом запит від 28 грудня 2018 року про надання пояснень та документів.
46. Однак, з матеріалів справи встановлено, що на запит ДП «Житомирський бронетанковий завод» надав відповідь, в якій зазначено лише копії яких документів надано для підтвердження виникнення заборгованості по вищенаведеним контрагентам та відповідно надано вказані документи, а саме: копії укладених договорів, акти звірок та картки рахунків, пояснення підприємством не надано
47. При цьому, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано зауважив, що ні податковому органу, ні до суду першої, ні апеляційної інстанцій позивачем не надано доказів відносно наявності будь якої претензійно - позовної роботи. Також суд критично поставився до наданого апелянтом в судовому засіданні акта звіряння з ДП «Квант», оскільки такий акт не містив номеру та дати, не містив також ні в описовій частині, ні в частині реквізитів підприємств інформацію відносно того хто підписує і відповідно хто фактично підписав акт звіряння з боку ДП «Квант», не вказано також і дату договору відносно якого проведено звіряння.
48. Відносно посилання ДК «Укроборонпром» на постанову Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі № 910/1389/18, в якій суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що акт звіряння є підтвердженням факту визнання боржника боргу, суд апеляційної інстанції також обґрунтовано зазначив, що здійснивши аналіз вказаної судової практики, встановлено, що суд дійшов висновку про те, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт належним чином оформлений і підписаний уповноваженою особою.
49. Вказані обставини свідчать про помилковість доводів скаржника про те, що станом на момент перевірки податковим органом ДП «Житомирський бронетанковий завод» не сплив строк позовної давності для звернення до суду ДП НДІ «Квант», у зв'язку з чим податковий орган на переконання Суду правомірно відніс вказану заборгованість до безнадійної.
50. Щодо ТОВ «Грандум», то ні доказів позовної роботи, ні будь яких актів звіряння або інших документів, позивачем надано не було. Посилання на помилки в додатках акта перевірки не свідчить про переривання строків давності.
51. Стосовно підтвердження переривання строку позовної давності по правонаступнику СП «Євродім Контракшен Компані Україна» яким пред'явлено позов до ДП «Житомирський бронетанковий завод» про стягнення грошових коштів, колегія суддів також обґрунтовано не прийняла до уваги вказані обставини як доказ, оскільки, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначений позов було відкликано, у зв'язку з чим відповідач дійшов вірного висновку про заниження доходів ДП «Житомирський бронетанковий завод» за рахунок невключення до їх складу простроченої кредиторської заборгованості.
52. Всупереч вимогам підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України позивач не скоригував (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
53. Отже, такі порушення платником призвели до заниження його доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку, за рахунок не включення до їх складу простроченої кредиторської заборгованості всього в сумі 3 979 040 грн., в тому числі: - І квартал 2016 року в сумі 1 766 036,00 грн.; - І півріччя 2016 року в сумі 1 766 036,00 грн.; - З квартали 2016 року в сумі 1 766 036,00грн.; - 2016 рік в сумі 1 766 036,00грн.; - З квартали 2017 року в сумі 96 000,00грн.; - 2017 рік в сумі 2 213 004,00грн.
54. Щодо інших порушень, Суд зазначає наступне.
55. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
56. Пунктом 44.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
57. Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
58. Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ''Витрати'', затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
59. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а).
60. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
61. Приписи пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлюють, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
62. Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
63. У силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
64. Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
65. Відповідно до частини першої статті 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
66. Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
67. Пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
68. У відповідності до пункту 2.15 вказаного Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
69. Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового обліку наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
70. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
71. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
72. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
73. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
74. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
75. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
76. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
77. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
78. Вирішуючи спір по суті та зважаючи на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, вони дійшли висновку, що наведеними вище документами не підтверджується фактичне отримання позивачем ТМЦ, які були предметом договорів поставки, від контрагентів позивача.
79. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що податковий орган ставив під сумнів правильність врахування позивачем у податковому обліку витрат, понесених за результатами проведення господарських операцій з 48 контрагентами, у той час як у судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій детально та обґрунтовано аналізуються первинні документи та зміст таких операцій лише по 20 контрагентам із зазначенням їх недоліків.
80. Відповідно поза межами дослідження судів першої та апеляційної інстанцій залишилось питання фактичного здійснення позивачем господарських операцій з іншими його 28 контрагентами з урахуванням відповідних первинних бухгалтерських документів. Висновків щодо суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, достовірності чи не достовірності даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, суди не зазначили.
81. Наведене дає підстави стверджувати про неналежне вжиття судами заходів щодо офіційного з'ясування усіх обставин справи та оцінки.
82. Верховний Суд наголошує, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв'язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
83. При цьому, суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності й взаємозв'язку та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.
84. Насамкінець, в судах попередніх інстанцій позивач у продовж судово розгляду звертав увагу на судові рішення, що набрали законної сили, якими, ніби-то, підтверджено реальність господарських операцій позивача з окремими контрагентами, а саме:
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14 листопада 2018 року (справа № 906/750/18) затверджена мирова угода у справі за позовом ТОВ «Генератор» до ДП «Житомирський БТЗ» про стягнення певних коштів та за зустрічним позовом про стягнення певних коштів (а.с.155-160 т.50).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07 травня 2019 року (справа № 906/1078/18) задоволено частково позов ТОВ «Промелектроніка» до ДП «Житомирський БТЗ» про стягнення певних коштів (а.с.161-164, 187-192 т.50).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02 серпня 2018 року (справа № 906/244/18) задоволено частково позов ТОВ «Українська транспортно-машинобудівельна група» до ДП «Житомирський БТЗ» про стягнення певних коштів (а.с.165-171 т.50).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14 серпня 2018 року (справа № 906/243/18) задоволено частково позов ТОВ «Українська транспортно-машинобудівельна група» до ДП «Житомирський БТЗ» про стягнення певних коштів (а.с.172-176 т.50).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 02 серпня 2016 року (справа № 906/526/16) задоволено частково позов ТОВ «Промелектроніка» до ДП «Житомирський БТЗ» про стягнення певних коштів (а.с.177-181 т.50).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10 січня 2019 року (справа №906/866/18) задоволено частково позов ТОВ «Юрметпром ЛТД» до ДП «Житомирський БТЗ» про стягнення певних коштів (а.с.182-186т.50). В даному судовому рішенні взагалі досліджували відносини між сторонами, що зумовлені іншими договорами від 01 квітня 2013 року та від 02 лютого 2018 року.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13 листопада 2017 року (справа № 906/847/17) задоволено частково позов ТОВ «Комтес - ХХІ» до ДП «Житомирський БТЗ» про стягнення певних коштів (а.с.192-197 т.50).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06 грудня 2018 року (справа № 906/832/18) задоволено частково позов ТОВ «Донбасінвест Груп» до ДП «Житомирський БТЗ» про стягнення певних коштів (а.с.198-208 т.50).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14 лютого 2019 року (справа № 906/1000/18) задоволено частково позов ТОВ «Торговий Дім» ТПК Нова» до ДП «Житомирський БТЗ» про стягнення певних коштів (а.с.209-218 т.50).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13 грудня 2018 року (справа № 906/953/18) задоволено частково позов ПВКП «Прогрес» до ДП «Житомирський БТЗ» про стягнення певних коштів (а.с.219-231 т.50).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07 серпня 2019 року (справа № 906/297/19) задоволено частково позов ТОВ «Укравто Конверсія» до ДП «Житомирський БТЗ» про стягнення певних коштів (а.с.232-243 т.50)
Одночасно рішенням Господарського суду Харківської області від 27 травня 2019 року (справа № 922/460/19) задоволено позов ДП «Житомирський БТЗ» до ТОВ «Омікрон ЕК» до ДП «Житомирський БТЗ» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (а.с.244-250 т.50).
85. В судовому засіданні представники скаржників наполягали та наголошували на тому, що саме цими судовими рішеннями було встановлено факт господарських операцій з відповідними контрагентами за тим товаром та асортиментом, який був предметом податкової перевірки. Цими судовими рішеннями підтверджений факт таких операцій.
86. За наслідками касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не оцінено повного змісту вказаних судових рішень, набуття їх законної сили та обставин справи, що були предметом судової перевірки, на які посилався позивач впродовж розгляду справи.
87. З огляду на частину четверту статті 78 КАС України такі обставини мають суттєвий вплив на належну правову оцінку спірним питанням, що виникли відносно цих контрагентів, господарські відносини яких перевірялись у господарській справі.
88. Так, посилаючись на вказані рішення, як одну з підстав, що свідчить на користь висновку про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами, суди не навели жодних обґрунтувань та висновків стосовно пов'язаності/непов'язаності цих рішень з господарською діяльністю позивача чи його контрагентів, а також залишено поза увагою необхідність надання правової оцінки результатам їх розгляду в сукупності з іншими доказами. Суд звертає увагу, що докази щодо предмету спірних правовідносин повинні оцінюватися судами та надаватися оцінка у їх взаємній сукупності.
89. Як вбачається з судових рішень, суди попередніх інстанцій вказаним вище обставинам правової оцінки також не надали, не встановили чи відповідають вони дійсності, а відтак ці обставини підлягають дослідженню при новому розгляді справи. Висновки судів відносно наведеного питання та судових рішень у господарських справах без ретельної перевірки є передчасними.
90. Викладене дає підстави стверджувати про неповноту встановлення судами всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що також вказує на непідтвердження відповідних обставин та фактів належними засобами та у передбачений чинним законодавством спосіб.
91. Не дослідження вказаних обставин взагалі та не надання їм оцінки, виключає можливість перевірки касаційним судом правильності судових актів.
92. За наведених обставин, колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись або спростувати, як висновки податкового органу стосовно суті порушень, так і перевірити висновки судів попередніх інстанцій, оскільки дослідження та відсутність належної оцінки доказів, виключає можливість перевірки касаційним судом правильності судових актів.
93. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
94. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
95. З огляду на викладене, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційні скарги Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» та Державного концерну «Укроборонпром» задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов