04 червня 2021 року
Київ
справа №П/811/1176/15
адміністративне провадження №К/9901/20122/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року
у справі № П/811/1176/15
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора та Кіровоградської обласної прокуратури
про скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Генеральної прокуратури України Кіровоградської обласної прокуратури, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, в якому просив суд:
- cкасувати наказ Генерального прокурора України від 11 березня 2015 року №180к про звільнення позивача з посади заступника прокурора Кіровоградської області;
- поновити позивача на посаді заступника прокурора Кіровоградської області з 11 березня 2015 року;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 11 березня 2015 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до позивача заборони, передбаченої частиною 3 статті 1 Закону України «Про очищення влади».
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України №180к від 11 березня 2015 року, яким позивача звільнено з посади заступника прокурора Кіровоградської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Кіровоградської області з 12 березня 2015 року; стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 березня 2015 по 2 грудня 2020 в сумі 1346441,27 гривень з відрахуванням податків та зборів.
31 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № П/811/1176/15.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Проте, посада публічної служби, яку обіймав позивач (заступник прокурора Кіровоградської області) та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обгрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статі 328 КАС України, звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій застосували статтю 61 Конституції України та статтю 235 Кодексу законів про працю України без застосування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі №800/235/17, щодо застосування норм Закону України «Про очищення влади» у подібних правовідносинах, згідно з якими мета застосування вказаного Закону для захисту прав і свобод інших людей є легітимною, а його застосування має сприяти дотриманню балансу між потребами демократичної держави та захисту демократії і правами людини.
Також, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків Верховного Суду, зазначених у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №810/3246/16.
Таким чином, проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, що свідчить про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи свідчать про наявність підстав для касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що потребує перевірки Верховним Судом під час касаційного розгляду справи в межах доводів касаційної скарги.
Також, відповідач у поданій касаційній скарзі зазначає, що остання стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.
Зокрема, відповідач вказує на те, що значний суспільний інтерес цієї категорії справ підтверджується численними публікаціями у засобах масової інформації та є загальновідомим фактом.
Також скаржник, вважаючи, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, наголошує, що різні підходи до застосування норм права призведуть до спорів, пов'язаних з можливістю порушення вимог Закону України «Про очищення влади» при поновленні (призначенні) особи на посаді прокурора, у зв'язку із цим вкрай важливою є необхідність формування правової позиції Верховного Суду щодо механізму вирішення правової проблеми, яка має місце у ситуації з поновленням на роботі за наявності прямої заборони, встановленої чинним законодавством, обіймати відповідні посади на публічній службі.
З огляду на обґрунтування касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими і вмотивованими.
У касаційній скарзі заявником порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
В обґрунтування такого клопотання зазначено, що касаційну скаргу вперше було направлено до Верховного Суду у строк, передбачений нормами КАС України.
Проте, ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2021 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, копію якої скаржник отримав 21 травня 2021 року.
27 травня 2021 року відповідач вдруге звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Наведене підтверджується долученими до касаційної скарги копіями документів.
Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Разом з касаційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про зупинення виконання Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі №П/811/1176/15 до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
Однак, як вбачається з вимог статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем в порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
При цьому, учасникам справи надається строк, протягом якого вони мають подати свої заперечення щодо поданого клопотання.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 340 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, Суд-
1.Клопотання Кіровоградської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі № П/811/1176/15.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк в для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у справі №П/811/1176/15.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду