04 червня 2021 року
Київ
справа №420/6951/19
адміністративне провадження №К/9901/13288/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Одеської обласної прокуратури
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року
у справі №420/6951/19
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора України, Одеської обласної прокуратури,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
про визнання протиправним та скасування наказу №451 к від 22 жовтня 2019 року, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора України, Одеської обласної прокуратури, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора та Генерального прокурора в частині прийняття наказу №451к від 22 жовтня 2019 року про звільнення позивача з посади заступника прокурора Одеської області та з органів прокуратури;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора №451к від 22 жовтня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Одеської області та з органів прокуратури;
- поновити позивача на посаді в Одеській обласній прокуратурі рівнозначній (рівноцінній) тій, яку вона обіймала на момент звільнення, та в органах прокуратури з 22 жовтня 2019 року;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу до дати фактичного поновлення на роботі, у порядку та за алгоритмом, визначеним Постановами Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, якою затверджено Порядок обчислення заробітної плати, та №1155 від 11 грудня 2019 року "Про умови оплати праці прокурорів", яка набрала чинності 16 січня 2020 року, з урахуванням п. 3 Розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" №113-ІХ;
- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн.;
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один календарний місяць;
- стягнути солідарно з Відповідачів на користь позивача компенсацію витрат на правову допомогу, відповідно до договору про надання правової допомоги від 02 грудня 2019 року №50/ОФ у розмірі 26 000,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Офісу Генерального прокурора та Генерального прокурора в частині прийняття наказу №451 к від 22 жовтня 2019 року про звільнення позивача з посади заступника прокурора Одеської області та з органів прокуратури; визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора №451к від 22 жовтня 2019 року про звільнення позивача з посади заступника прокурора Одеської області та з органів прокуратури; поновлено позивача на посаді заступника прокурора Одеської області з 22 жовтня 2019 року; стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05 вересня 2020 року по 02 листопада 2020 року у розмірі 75 025, 20 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Одеської області та органі прокуратури та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць; стягнуто солідарно з Одеської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на користь позивача компенсацію витрат на правову допомогу у розмірі 26 000,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року рішення суду першої інстанції змінено та викладено четвертий та сьомий абзац резолютивної частини в наступній редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді в Одеській обласній прокуратурі, прирівняній до посади заступника прокурора Прокуратури Одеської області з 22 жовтня 2019 року "Стягнути солідарно з Одеської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 компенсацію витрат на правову допомогу у розмірі 13 000 грн. 00 коп.". В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року залишено без змін.
15 квітня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Одеської обласної прокуратури на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №120/2149/20-а.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (код 0102933288860) копія ухвали суду від 26 квітня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху отримана скаржником 05 травня 2021 року.
17 травня 2021 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків та платіжне доручення №784 від 07 травня 2021 року про сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу, були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2021 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України передбаченго, що у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В касаційній скарзі відповідач вказує на те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», на виконання вимог пп.1 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
Також, заявник у поданій касаційній скарзі зазначає, що остання стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки судами не надано оцінки питанню щодо поновлення осіб на посадах, які вже відсутні у структурі та штатному розписі в органах прокуратури.
Таким чином, проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, що свідчить про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи свідчать про наявність підстав для касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що потребує перевірки Верховним Судом під час касаційного розгляду справи в межах доводів касаційної скарги.
У касаційній скарзі заявником порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.
В обґрунтування такого клопотання зазначено, що касаційну скаргу вперше було направлено до Верховного Суду 15 березня 2021 року, тобто у строк, передбачений нормами КАС України.
Проте, ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року вперше подану касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, копію якої скаржник отримав 05 квітня 2021 року.
13 квітня 2021 року Одеська обласна прокуратура вдруге звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Наведене підтверджується долученими до касаційної скарги копіями документів.
Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Разом з касаційною скаргою Одеською обласною прокуратурою заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі №420/6951/19 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушено прогулу до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
Однак, як вбачається з вимог статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем в порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330,334 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, Суд
1. Клопотання Одеської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської обласної прокуратури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі №420/6951/19.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Встановити для учасників справи десятиденний строк для подання до суду заперечення щодо клопотання про зупинення виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі №420/6951/19.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду