13 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/8367/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Трошиної А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року
у адміністративній справі № 280/8367/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТС ГРУПП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТС ГРУПП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України, а саме, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №2039608/42406672 від 15.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 15.09.2020, та №2039627/42406672 від 15.10.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 15.09.2020, і зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено про скасування судового рішення з підстав неповного встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи та порушення норм матеріального права, а саме, в частині застосування пункту 201.16. ст.201 Податкового кодексу України, що за твердженням апелянта призвело до прийняття судом невірного рішення у цій справі, яке просить скасувати та прийняти інше рішення про відмову у задоволенні вимог позивача у повному обсязі.
На обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів, відповідач вказує про обґрунтованість прийнятих Комісією ГУ ДПС у Запорізькій області рішень про відмову в реєстрації податкових накладних позивача, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а після зупинення відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України виписаних TOB «ЗТС ГРУПП» податкових накладних № 12 та № 13 від 15.09.2020, позивач надав Комісії неповний пакет копії документів, якими належно не підтверджено джерела придбання або виробництва реалізованих ТМЦ, обставини придбання та відвантаження, транспортування, і зберігання реалізованих ТМЦ, а також відомостей про розрахунки за придбанні ТМЦ, що не дозволяє контролюючому органу встановити реальність придбання достатніх обсягів реалізованих ТМЦ, і встановити наявність залишків придбаної сировини та сплати за неї постачальнику, чому суд першої інстанції не надав належної оцінки задовольняючи вимоги позивача у цій справі.
За твердженням апелянта, комісія мала розумні сумніви реальності операцій по поданим позивачем до реєстрації податковим накладним, а самим позивачем не надавалося детальних та конкретних пояснень стосовно господарських операцій по кожній зупиненій податковій накладній задля спростування відповідно до норм Порядку №1165 ризиків порушення податкового законодавства, тому внаслідок опрацювання отриманого від позивача пакету документів, в якому були відсутні первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, комісією були прийняті законні Рішення №2039608/42406672 від 15.10.2020 про відмову у реєстрації ПН №12 від 15.09.2020 та №2039627/42406672 від 15.10.2020 про відмову у реєстрації ПН №13 від 15.09.2020, які і оскаржуються позивачем у цій справі.
Окремо, апелянт звертає увагу судової колегії на неврахування судом першої інстанції вимог пунктів 7, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, якими чітко визначено, що платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, а Комісія в свою чергу, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
При цьому, апелянт наголошує, що пунктом 11 Постанови 1165 передбачено зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування тільки: номеру та дати складення податкової накладної / розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинена реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозицій щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації - що саме і було зазначено у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної.
За наведених вище обставин, апелянт вважає, що наданими до комісії документами позивача не було спростовано ризик порушення норм податкового законодавства, тобто, не доведено відсутність можливих порушень норм підпункту "а"/"б" п.185.1 ст.185, підпункту "а"/"б" п.187.1 ст.187, абзацу першого п.п.201.1, 201.7, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України та відсутність об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг відповідно до податкової накладної. А комісія в свою чергу не має повноважень та об'єктивної можливості визначати конкретний детальний перелік необхідних документів для кожного окремого випадку зупинення податкової накладної індивідуально для платника, така можливість є тільки у самого платника, який повинен самостійно визначити перелік власних документів, які підтверджують всі вказані вище аспекти та підстави складання конкретної податкової накладної, і у кожному окремому випадку такий пакет документів має індивідуальні особливості та змінюється відповідно до обставин операції, про які контролюючий орган не може знати з об'єктивних підстав. Відповідно, на думку апелянта, у разі якщо наданим пакетом документів та/або поясненнями не спростовано ризиковість, комісія контролюючого органу має прийняти єдине рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, в якому відповідно до затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 форми, не передбачається внесення додаткових відомостей індивідуально для кожного випадку зупинення реєстрації податкової накладної, тому апелянт вважає безпідставними висновки суду першої інстанції, які на думку апелянта мотивовані відсутністю належних підстав і причин для прийняття Комісією рішення про відмову у реєстрації податкових накладних і на протиправності дій Комісії стосовно не доведення цих підстав до відома позивача.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу податкового органу вказує про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яким на підставі всебічно досліджених фактичних обставин спірних правовідносин та правильно застосованих до них норм матеріального права, надано правильний висновок по суті спору. Безпідставність доводів апелянта позивач мотивує тим, що на підтвердження реальності господарських операцій, в межах яких виписано податкові накладні №12 від 15.09.2020, №13 від 15.09.2020, до Головного управління ДПС у Запорізькій області направлялися первині документи та письмові пояснення, які відповідач не взяв до уваги. Позивач також звертає увагу судової колегії, що всупереч встановленій формі, затвердженої Порядком № 520, у спірних рішеннях Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних №2039608/42406672 від 15.10.2020, №2039627/42406672 від 15.10.2020 не вказано яких саме первинних документів не вистачало для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації податкових накладних, навіть не підкреслено по тексту бланка про ті первинні документи, які необхідно надати. Вважає, що усі доводи апелянта є надуманими та такими, що не відповідають дійсності і гуртуються виключно на припущеннях, про що саме свідчать і вислови відповідача «на думку ГУ ДПС у Запорізькій області виникають розумні сумніви», без наведення відповідачем при цьому, будь-яких конкретних фактів та обставин сумнівності означених у податкових накладних №12 від 15.09.2020, №13 від 15.09.2020 господарських операцій по реалізації позивачем 15.09.2020 року ТМЦ: емульсії бітумної дорожньої ЕКП-60 - 46.6 тони, асфальтобетонної суміші к/з типу А1 -17161.76 тони, емульсії бітумної дорожньої ЕК11 1М-60-96.743 тони на адресу ТОВ «ШЛЯХБУД», склад відвантаження - Запоріжжя, адреса доставки с. Олександрівка, Дніпропетровська область.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача та відзиву на неї позивача, перевіривши з матеріалами справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, правильність їх оцінки та застосування до них норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи з нижченаведеного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у вересні 2020 року ТОВ «ЗТС ГРУПП» здійснив продаж ТОВ "ШЛЯХБУД" товару (емульсію бітумну дорожню різних марок та асфальтобетонну суміш різних марок) згідно договору № 0107/20 від 01.07.2020 та видаткової накладної №145 від 15.09.2020 на загальну суму 50 022 575,43 грн. (з яких сума ПДВ складає 8 337 095,91 грн.), у зв'язку з чим позивачем було створено податкову накладну №12 від 15.09.2020 за першою подією. Постачаємий до ТОВ "Шляхбуд" зазначений товар (разом з іншими товарами: щебенево-пісчаними, гранітними сумішами та іншими матеріалами), позивачем раніше був отриманий у власність від ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" за видатковою накладною № 123 від 14.09.2020 (в якій зазначено місце передачі товару - АБЗ Українськ, тобто асфальтобетонний завод у м. Українськ, Донецької області) та згідно Договору поставки № 01-07-17/1 від 01.07.2019 і укладеної з зазначеним постачальником 31.12.2019 Додаткової угоди № 1 до Договору поставки № 01-07-17/1, яка є невід'ємною частиною цього договору та якою продовжено строк дії зазначеного Договору до 31.12.2021. Оплата товару проводилася у безготівковій формі в національній валюті України (гривні) шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.
Податкову накладну №12 від 15.09.2020 року складену по факту продажу товару ТОВ "Шляхбуд", позивачем було подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої від ДФС України квитанції податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинена відповідно до п..201.16 .201 Податкового кодексу. Єдиною підставою зупинення реєстрації податкової накладної від 15.09.2020 № 12 в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що «платник податку - відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку», а позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України позивачем були надані пояснення з приєднанням до них додатків з копіями підтверджуючих документів, якими підтверджено фактичний руху ТМЦ при придбанні та його подальшому постачанні безпосередньо на об'єкт будівництва без зберігання на складі з урахування особливостей товару, постачання якого відбувалося не за один день, а протягом певного часу, що в тому числі підтверджується також: звітом форми 20-ОПП про об'єкти оподаткування, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281, штатною чисельністю і штатним розкладом, укладеним з ТОВ «Шляхбуд» договором поставки № 0107/20 від 01.07.2020, видатковою накладною №145 від 15.09.2020 про реалізацію Договору № 0107-20 від 01.07.20, а також товарно-транспортними накладними, які надавалися контролюючому органу для врегулювання питання щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості, та які після опрацювання були враховані, внаслідок чого з позивача було знято критерій ризиковості платника податків.
Проте, Рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області № 2039608/42406672 від 15.10.2020 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №12 від 15.09.2020, із зазначенням про ненадання платником податку копій «первинних документів щодо постачання/придбання товарів, послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних». За результатом оскарження зазначеного рішення позивачем 19.10.2020 до органу ДПС України, Комісією ДПС України 23.10.2020 було прийнято Рішення № 58202/42406672/2 про розгляд скарги № 9270247013 від 19.10.2020 на Рішення комісії ДПС Запорізької області № 2039608/42406672 від 15.10.2020 щодо Податкової накладної № 12, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також у вересні 2020 року ТОВ «ЗТС ГРУПП» згідно укладеного з ТОВ «Шляхбуд» Договору поставки № 0107/20 від 01.07.2020, здійснив продаж партії товару (емульсії бітумної дорожньої) відповідно до видаткової накладної № 146 від 15.09.2020 на загальну суму 72 285,28 грн. (з яких сума ПДВ складає 12 047,55 грн), у зв'язку з чим позивачем було створено податкову накладну №13 від 15.09.2020 за першою подією. Постачаємий до ТОВ "Шляхбуд" товар, позивачем раніше був отриманий у власність від ТОВ "ДС ПРОМ ГРУП" за видатковою накладною № 124 від 14.09.2020. Оплата товару по вказаним господарським операціям проводилася відповідно до умов договору у безготівковій формі та в національній валюті України (гривні) шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника.
Складена по факту продажу товару ТОВ "Шляхбуд" податкова накладна №13 від 15.09.2020, позивачем подавалася на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних, яку згідно отриманої від ДФС України квитанції було прийнято, але реєстрацію зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Єдиною підставою зупинення реєстрації податкової накладної від 15.09.2020 № 13 в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що «платник податку - відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку», а позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем на адресу контролюючого органу направлялися пояснення та копії підтверджуючих документів: звіту форми 20-ОПП про об'єкти оподаткування; оборотно-сальдової відомості по рахунку 281; штатної чисельності та штатного розкладу; укладеного з ТОВ «Шляхбуд» Договору поставки № 0107/20 від 01.07.2020; та видаткової накладної №146 від 15.09.2020 про реалізацію товару.
Проте, Рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області № 2039627/42406672 від 15.10.2020 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №13 від 15.09.2020 та зазначено про ненадання платником податку копій «первинних документів щодо постачання/придбання товарів, послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, накладних і складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки», що оскаржувалося позивачем 19.10.2020 до органу ДПС України, яким і було прийняло Рішення за результатами скарги щодо Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - Рішення комісії ДПС України) № 58164/42406672/2 розглянувши Скаргу № 9270282232 від 19.10.2020 на Рішення комісії ДПС Запорізької області № 2039627/42406672 від 15.10.2020 щодо Податкової накладної № 13.
За наведених вище фактичних обставин, які слугували підставою звернення позивача до суду з позовом у цій справі, а також з огляду на предмет спору, яким у цій справі є правомірність рішень Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - суд першої інстанції правильно детально досліджував і оцінював зміст оскаржуваних рішень та протоколів засідання комісій, і наданих контролюючим органом документів з урахуванням визначеного чинним законодавством порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
При цьому, спираючись на положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч.1 ч.2 ст.2 КАС України, а також на відповідні норми: пп.16.1.2, 16.1.3 п.16.1 ст.16, пп."а"п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.1 п.201.10 п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, і п.2, п.12, п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), на затверджені 11.12.2019 постановою Кабінету Міністрів України № 1165 (далі - Порядок №1165): Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; та на п.11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок № 520) - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірні у цій справі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.
Судова колегія в повному обсязі погоджується як з наведеними вище висновками суду першої інстанції у цій справі, так і з викладеними судом по тексту рішення підставами вважати оскаржувані у цій справі рішення такими, що прийняті відповідачем без дотримання принципів обґрунтованості, умотивованості та законності, оскільки у спірному випадку відповідач визначально керуючись припущеннями та неперевіреними фактами і не конкретними обставинами, безпідставно зважився на абсолютні крайнощі відносно позивача, здійснивши внесення ТОВ «ЗТС ГРУПП» до переліку ризикових платників без подання останніми ПН/РК на реєстрацію, але навіть не повідомив ТОВ «ЗТС ГРУПП» у будь-який спосіб про його потрапляння до категорії ризикових, і про наслідки цієї обставини, за наявності якої позивач автоматично потрапляє під моніторинг незалежно від показників позитивної податкової історії платника податку та від наявності або відсутності ознаків ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, що саме у даному спірному випадку і стало підставою для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних за № 12 за № 13, а спростування позивачем правомірності віднесення його до «ризикових» та доведення незаконності відмови у реєстрації поданих ним до контролюючого органу податкових накладних № 12 і № 13 - потребувало від позивача вживати тривалий час значні зусилля для доведення, в тому числі і в судовому порядку, протиправності дій та рішень відповідача по справі.
Отже, судова колегія визнає беззаперечно доведеним у цій справі факт недопустимого надання відповідачем по справі значення обставинам, які насправді не повинні були братися до уваги як належні та достатні докази для прийняття відносно позивача несприятливих і невмотивованих рішень.
Посилання відповідача на затверджену форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, на думку апеляційного суду не скасовує обов'язок контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України. Тобто, в будь-якому випадку, Комісія контролюючого органу зобов'язана обґрунтовувати свій висновок і надавати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
У спірному випадку по цій справі, зазначених в попередньому абзаці дій відповідач не дотримався. Крім того, відмовляючи позивачу у реєстрації поданих ним податкових накладних, відповідач лише формально послався у своїх рішеннях (а.с.23-26) на не надання платником податку копій документів, відмітивши цю підставу у рішеннях «хрестиком» на графі «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладних». Але при цьому, відповідачем було проігноровано навіть зазначені у бланку застереження про необхідність підкреслення документів, які не надано, і відповідно, будь-яких підкреслень не зроблено, а у графі «додаткова інформація» лише зазначено що «відсутні документи придбання товару, робіт, послуг (також без підкреслення необхідного для даного випадку).
Усі вищевикладені факти та обставини, на думку судової колегії підтверджують допущену відповідачем по відношенню до позивача недобросовісність та протиправність в усіх вчинених стосовно ТОВ «ЗТС ГРУПП» дій та прийнятих рішень, і про невиконання відповідачем покладених на нього державою повноважень діяти при реалізації своїх владних повноважень на підставі і у спосіб, що установлені Законами та Конституцією України задля досягнення поставлених цілей, завдань його діяльності і справедливих результатів, без корисливих прагнень досягти службової вигоди у будь-який спосіб, в тому числі і шляхом збільшення показників по «відмові у реєстрації податкових накладних платників податків» навіть без зазначення об'єктивних обставин, які перешкоджали реєстрації податкових накладних і без належної оцінки тим документам, що фактично були подані платником податку - ТОВ «ЗТС ГРУПП».
Посилання відповідача на «відсутність документів придбання товару, робіт, послуг» дійсно, не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (як зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні), оскільки така формальна і неконкретизована фраза, без виявлення контролюючим органом безсумнівних недоліків у поданих позивачем документах не може слугувати підставою для необґрунтованого обмеження прав платника податків на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних поданих ним податкових накладних.
Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, у разі виникнення контролюючого органу сумнівів, прямо залежить від чіткого зазначено контролюючим органом які саме документи мають бути подані позивачем контролюючому органу на підтвердження реальності господарських операцій, а також визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, тоді як вживання контролюючим органом загального посилання на відповідний пункт Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення відповідного положення - є неконкретизованим та суперечить вимогам чинного податкового законодавства.
Наведеними відповідачем в апеляційній скарзі доводами, та поясненнями представника апелянта в суді апеляційної інстанції - не спростовано висновки суду першої інстанції у цій справі, та не доведено належними і допустимими доказами незаконність або необґрунтованість рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року, тому судова колегія не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача.
Таким чином, враховуючи встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи в повній мірі та надання об'єктивного і обґрунтованого їх аналізу з урахуванням доводів наведених як позивача так і контролюючого органу, судова колегія не вбачаючи передбачених КАС України підстав для скасування судового рішення, вважає за необхідне залишити рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Мельник
суддя Д.В. Чепурнов