31 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/16426/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі № 160/16426/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про визнання протиправними та скасування постанов,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», в якому просив:
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2020 (Виконавче провадження №63157192);
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про стягнення з боржника основної винагороди від 29.09.2020 (Виконавче провадження №63157192);
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 29.09.2020 (Виконавче провадження №63157192);
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про звернення стягненнна заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02.10.2020 (перебуває на виконанні у Павлоградській автобазі ПрАТ «ДТЕК») (Виконавче провадження №63157192);
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни про звернення стягненнна заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02.10.2020 (перебуває на виконанні в ГУ ПФ України в Дніпропетровській області) (Виконавче провадження №63157192).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» як стягувачем були надані приватному виконавцю недостовірні відомості про місце реєстрації та фактичного проживання позивача, а приватний виконавець, не пересвідчившись у достовірності наданої інформації, відкрив виконавче провадження та здійснював примусове виконання виконавчого документу. Приймаючи до примусового виконання виконавчий документ та відкриваючи виконавче провадження № 63157192, відповідач не дотримав вимоги ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та без достатніх на те правових підстав, з порушенням правил територіальної діяльності, відкрив виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна, а в іншому виконавчому окрузі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 позов задоволено.
Суд встановив, що відповідачем не доведено, матеріали виконавчого провадження № 63157192 не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивач має зареєстроване місце проживання/перебування на території міста Києва.
При цьому суд виходив з того, що питання з'ясування місця проживання боржника та/або місця розташування його майна передує відкриттю виконавчого провадження та має вирішальне значення для вирішення питання про те чи дотримано порядок пред'явлення виконавчого листа до виконання. Відповідач належним чином не перевірив дотримання стягувачем вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що ним виконано вимоги норм Закону України «Про виконавче провадження» при відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису № 19995, виданого 21.08.2020, оскільки одержавши на виконання виконавчий напис, який відповідає вимогам чинного законодавства України, разом із заявою ТОВ «Фінансова Компанія «Інвестохілс», в якій зазначалася адреса місця фактичного перебування боржника, а саме: АДРЕСА_1 , приватний виконавець не мав юридично закріпленого права не приймати виконавчий документ до виконання чи повернути його стягувачу.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якій просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване, наполягаючи, що приватний виконавець Малкова М.В., в межах своїх повноважень мала можливість отримати актуальну інформацію щодо місця реєстрації позивача, однак цього не зробила з невідомих причин. Щодо іншої адреси в постанові про відкриття виконавчого провадження: АДРЕСА_2 , то на момент відкриття виконавчого провадження, позивач вказує, що не був зареєстрований та не проживав за вказаною адресою, а отже, не мав можливості отримати постанову про відкриття виконавчого провадження та інші процесуальні документи.
Оскільки позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що належить до виконавчого округу Дніпропетровської області, виконавчий документ у виконавчому провадженні №63157192 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.
Додатково позивач повідомив, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Матковою М.В. судове рішення у цій справи фактично виконано, скасовано оскаржувані постанови у виконавчому провадженні №63157192.
Крім того, 26.03.2021 стягувачем ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» було пред'явлено на примусове виконання виконавчий документ щодо позивача до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження №64970517 з примусового виконання виконавчого напису №19995, виданого 21.08.2020 приватним нотаріусом Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 23 8147,31 грн.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 21.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №19995 про звернення стягнення з гр. ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , який є боржником за кредитним договором № 0045/07/03-N від 23 лютого 2007 року, укладеним з ПАТ «БАНК ФОРУМ», стягувач - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
28.09.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни із заявою № 13957197 від 11.09.2020 про примусове виконання рішення, в якій (заяві) просили відкрити виконавче провадження з примусового виконання означеного вище виконавчого напису №19995 від 21.08.2020 за місцем проживання (перебування) боржника виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису.
У вказаній заяві про примусове виконання рішення стягувачем зазначено, що фактичним місцем проживання боржника ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
29.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63157192 з виконання виконавчого напису № 19995, виданого 21.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» заборгованості у розмірі 23147,31 грн.
Також 29.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
02.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних постанов приватного виконавця.
Спірним у цій справі є питання правомірності дій приватного виконавця з відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій за умови того, що у виконавчому написі № 19995 від 21.08.2020 адреса місця реєстрації позивача не знаходиться на території, на якій приватний виконавець здійснює діяльність. При цьому питання наявності чи відсутності у боржника майна в межах того чи іншого виконавчого органу спірним не є.
Згідно приписів п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч.3 ст. 26 Закону №1404-VIII).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII).
Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника (ч.2 ст.24 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до ч.2, ч.6 ст.25 Закону №1403-VIII приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України Про виконавче провадження знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що і Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження.
При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
Отже, у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Згідно положень п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо його пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Тобто, виходячи з наведених вище правових норм, виконавчий документ повинен бути повернутий у випадку наявності інформації у виконавця про те, що його пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
При цьому саме на виконавця покладено обов'язок встановити, чи пред'явлено виконавчий документ за належним місцем виконання, відповідно до ст. 24 вказаного Закону.
Згідно з частиною п'ятою статті 24 Закону №1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.
Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.
Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Як встановлено судом, виконавче провадження № 63157192 приватним виконавцем відкрито з огляду на адресу, що зазначена у виконавчому документі та заяві ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про відкриття виконавчого провадження від 29.09.2020 як фактична адреса проживання боржника АДРЕСА_1 .
Відповідач вказує, що у спірному випадку у відповідача не існувало інформації про те, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, навпаки, як у виконавчому документі, так і у заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження адреса проживання боржника була зазначена у м.Києві, що відноситься до виконавчого округу, на території якого відповідач здійснює діяльність.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що одночасно із адресою, визначеною як фактичне місце проживання боржника АДРЕСА_1 , у виконавчому документі - виконавчому написі №19995, виданому 21.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., вказана адреса реєстрації боржника: АДРЕСА_2 .
При відкритті виконавчого провадження приватний виконавець Малкова М.В., всупереч вищезазначеній нормі, не пересвідчилася з достовірних джерел про місце проживання позивача.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що станом на час відкриття виконавчого провадження № 63157192 місцем проживання позивача, яке зареєстровано у встановленому порядку, є адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідно до наявної в матеріалах справи копій паспорту позивача, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано з 01.06.2017 за адресою АДРЕСА_3 , що не відповідає жодній адресі, зазначеній у виконавчому документі.
Матеріали виконавчого провадження № 63157192 не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивач має місце проживання/перебування на території міста Києва, а саме: за адресою АДРЕСА_1 .
Жоден з наданих приватному виконавцю третьою особою ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» як стягувачем документів не вказують на можливе місце проживання позивача саме в місті Києві на момент подання заяви від 28.09.2020 № 13957197 про примусове виконання виконавчого напису. Також стягувачем не наведено будь-якого джерела відомостей щодо вищезазначеної адреси фактичного місця проживання боржника АДРЕСА_1 , що ставить під сумнів достовірність даних про місце проживання позивача у м. Києві, зазначеного у виконавчому написі нотаріуса № 19995.
В свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень та доказів, що на момент відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець володіла достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною вище адресою у м. Києві.
З приводу доводів відповідача, що Закон України №1404-VIII не покладає на нього обов'язок перевіряти до відкриття виконавчого провадження місце проживання/перебування боржника, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність в законі прямої вказівки на вчинення таких дій ніяким чином не звільняє приватного виконавця від виконання вимог закону, зокрема, приписів Закону №1404-VIII та Закону №1403-VIII, щодо прийняття ним до виконання виконавчих документи саме за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника в межах відповідного округу, в якому приватний виконавець здійснює діяльність.
Враховуючи, що зазначені у виконавчому написі нотаріуса місце проживання боржника та місце реєстрації боржника відрізняються та територіально знаходяться у межах різних виконавчих округів; відомості про місце проживання позивача у м. Київ достовірно не підтверджені тими документами, які надавалися стягувачем разом із заявою про відкриття виконавчого провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку приватний виконавець був зобов'язаний скористатися правом, наданим ч. 5 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та здійснити перевірку відомостей щодо місця проживання боржника або місця знаходження його майна.
З цього приваду суд першої інстанції правильно вказав, що ч.5 ст. 18 Закону №1404-VIIІ передбачено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
За встановлених обставин вказана у заяві стягувача та виконавчому написі № 19995 від 21.08.2020 інформація про проживання боржника у місті Києві не може слугувати достатньою та достовірною підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві без перевірки приватним виконавцем інформації щодо місця проживання боржника на час вчинення дій з відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частин першої, шостої статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
За змістом статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»:
вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;
місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;
реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (ч. 10 ст. 6 Закону № 1382-IV).
У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.11 ст. 6 Закону № 1382-IV).
Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування (ч. 17 ст. 9 Закону № 1382-IV).
Тобто, саме зареєстроване місце проживання фізичної особи має визначальне значення для цілей визначення місця виконання рішення.
У постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 380/7750/20 викладено правовий висновок щодо застосування статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначено, що сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв'язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою.
Верховний Суд зазначив, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо особи-боржника має відбуватися за його зареєстрованим місцем проживання. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України «Про виконавче провадження» пов'язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
З огляду на встановлені судом обставини, вбачається, що зазначена третьою особою в заяві про відкриття виконавчого провадження адреса місця перебування боржника АДРЕСА_1 , документально не підтверджена, отже таку інформацію неможливо вважати відомостями, що ідентифікують боржника.
Приймаючи до уваги, що місце проживання та місце отримання доходів боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого відповідач здійснює діяльність, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність законних підстав для прийняття відповідачем - приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва виконавчого документа - виконавчого напису № 19995, виданого приватним нотаріусом 21.08.2020, та відкриття виконавчого провадження №63157192 і винесення процесуальних документів в межах цього виконавчого провадження.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 в адміністративній справі № 160/16426/20 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко